Рішення від 18 травня 2026 р. у справі №759/2896/26 — Святошинський районний суд міста Києва

СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ун. № 759/2896/26

пр. № 2/759/6833/26

19 травня 2026 року суддя Святошинського районного суду м. Києва Петренко Н.О., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін цивільну справу за позовом Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» (01001, м Київ, вул. Грушевського, 1-Д ) до ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

І. Зміст позовних вимог.

У лютому 2026 року позивач АТ КБ «ПРИВАТБАНК» через підсистему «Електронний суд» звернувся до Святошинського районного суду міста Києва з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором у розмірі 128 572,54 грн. та судових витрат.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 16.12.2022 між сторонами було укладено кредитний договір шляхом підписання у системі самообслуговування «Приват24» за допомогою OTP-пароля Заяви про приєднання до Умов та правил надання банківських послуг та Паспорта кредиту. Відповідно до умов договору відповідачу було відкрито відновлювану кредитну лінію (картка «Універсальна» № НОМЕР_1 ) з лімітом до 200 000,00 грн. зі сплатою 42,0% річних.

Позивач вказав, що належним чином виконав свої зобов`язання, надавши відповідачу доступ до кредитних коштів. Проте відповідач порушив умови договору, припинив своєчасно та в повному обсязі здійснювати щомісячні обов`язкові платежі. На 180-й день прострочення, згідно з п. 2.1.1.3.5 Договору, наступив термін повного повернення кредиту. Станом на 14.01.2026 утворилася заборгованість у сумі 128 572,54 грн., яку позивач просить стягнути разом із судовим збором у розмірі 2 662,40 грн.

ІІ. Процесуальні рішення у справі.

Ухвалою Святошинського районного суду м. Києва від 13 лютого 2026 року відкрито провадження у справі за вказаним позовом у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін. Відповідачу запропоновано надати відзив на позовну заяву.

ІІІ. Позиції учасників судового провадження.

Від представника відповідача адвоката Санжаровської Т.В. через систему «Електронний суд» надійшли заяви про приєднання доказів. У заявах представник зазначила, що відповідач ОСОБА_1 наразі утримується під вартою у ДУ «Київський слідчий ізолятор». На підтвердження часткового погашення заборгованості представником було надано квитанції про сплату грошових коштів на загальну суму 35 000,00 грн., а саме: квитанцію від 16.03.2026 на суму 20 000,00 грн. та квитанцію від 17.04.2026 на суму 15 000,00 грн.. Сторона відповідача просила врахувати ці платежі та зменшити суму стягнення, посилаючись на те, що позивач обізнаний про вказані оплати.

14.05.2026 року представник позивача Кіріченко В.М. через систему «Електронний суд» подав пояснення на вказані заяви відповідача. Представник позивача зазначив, що банк дійсно розгляне питання про перерахунок нарахованої заборгованості з урахуванням внесених відповідачем після подачі позову коштів, та у разі потреби подасть уточнену позовної заяву. Разом з тим, позивач наголосив, що станом на час розгляду справи відповідач належним чином свої зобов`язання не виконав, у зв`язку з чим банк просив задовольнити позовні вимоги у повному обсязі. Будь-яких уточнених позовних заяв чи заяв про зменшення розміру позовних вимог від АТ КБ «ПРИВАТБАНК» на адресу суду не надійшло

ІV. Фактичні обставини встановлені судом.

Судом встановлено, що 16.12.2022 між АТ КБ «ПРИВАТБАНК» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір шляхом підписання у системі «Приват24» Заяви про приєднання до Умов та правил надання банківських послуг.

Відповідачу відкрито відновлювану кредитну лінію та видано картку «Універсальна» № НОМЕР_1 із базовою процентною ставкою 42,0% річних.

У зв`язку з порушенням відповідачем зобов`язань щодо внесення мінімальних обов`язкових платежів, станом на 14.01.2026 утворилася заборгованість у сумі 128 572,54 грн, яка складається з

103 168,60 грн заборгованість за тілом кредит;

25 403,94 грн заборгованість за простроченими відсотками.

Представником відповідача до матеріалів справи додано копії квитанцій від 16.03.2026 на суму 20 000,00 грн та від 17.04.2026 на суму 15 000,00 грн (всього на суму 35 000,00 грн). Проте, як вбачається з тексту цих платіжних документів, вказані кошти перераховувалися (вносилися) безпосередньо на платіжну картку (особистий рахунок) самого відповідача ОСОБА_1 , а не на відповідні рахунки банку, призначені для безпосереднього цільового погашення простроченої кредитної заборгованості за договором.

V. Норми права, які підлягають застосуванню та мотиви суду, щодо оцінки аргументів наведених учасниками справи

Згідно з ч. 1 ст. 626 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір). До відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору (ст. 628 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Згідно з ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору (ч. 2 ст. 1056-1 ЦК України).

Відповідно до правил ч. 2 ст. 1054 ЦК України до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави (ст. ст. 1046-1053), якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Частиною 1 ст. 1055 ЦК України передбачено, що кредитний договір укладається у письмовій формі.

Відповідно до ч. 2 ст. 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Згідно ч. 1 ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом (ч. 1 ст. 611 ЦК України).

Матеріалами справи підтверджується, що між сторонами фактично склалися кредитні правовідносини на підставі Анкети-заяви відповідача та Умов і правил надання банківських послуг АТ КБ "ПРИВАТБАНК". Активація відповідачем кредитної картки та подальше використання кредитного ліміту свідчать про його згоду з запропонованими умовами кредитування.

Наданий позивачем розрахунок заборгованості, виписка по рахунку підтверджують факт наявності заборгованості відповідача перед АТ КБ "ПРИВАТБАНК".

Оцінюючи надані стороною відповідача копії квитанцій на загальну суму 35 000,00 грн., суд не приймає їх як належні докази часткового погашення спірної позовної заборгованості з огляду на таке.

Як встановлено судом з матеріалів справи, зазначені кошти зараховувалися на карткові рахунки відповідача, а не на рахунки банку для закриття простроченого боргу. Сама по собі наявність коштів на особистій картці боржника не свідчить про автоматичне виконання ним обов`язку з повернення кредиту перед установою після того, як банк вже зафіксував суму боргу та ініціював судовий процес.

Відповідно до принципу диспозитивності цивільного судочинства (ст. 13 ЦПК України), суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи.

Незважаючи на те, що у своєму процесуальному документі від 14.05.2026 року позивач визнав обізнаність про наявність платежів та зазначив про можливість подання уточненої позовної заяви, АТ КБ «ПРИВАТБАНК» вказаним правом не скористався. Позивач не подав до суду заяви про зменшення розміру позовних вимог чи уточнення предмета позову в порядку ст. 49 ЦПК України та наполягав на задоволенні первісних вимог. За відсутності відповідної заяви позивача суд позбавлений процесуальної можливості самостійно зменшувати суму стягнення на підставі квитанцій, які підтверджують лише внутрішні операції на картці відповідача.

Оскільки факт наявності заборгованості в розмірі 128 572,54 грн. повністю підтверджено матеріалами справи, а відповідачем не надано доказів цільового зарахування коштів безпосередньо в рахунок погашення кредитного боргу банку, позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.

ІV. Розподіл судових витрат.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України, у зв`язку з задоволенням позову, судовий збір у розмірі 2 662,40 грн. підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

.На підставі викладеного, керуючись ст. ст. ст.ст. 4, 12, 13, 81, 141, 259, 263, 265, 268, 273, 274, 279-282, 354 ЦПК України, ст.ст. 526, 628, 634, 1046, 1054, 1055, 1066 ЦК України, суд

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» (01001, м Київ, вул. Грушевського, 1-Д ) до ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 (дата народження: ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 ; наразі утримується під вартою в ДУ «Київський слідчий ізолятор» ) на користь АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК «ПРИВАТБАНК» (місцезнаходження: 01001, місто Київ, вулиця Грушевського, будинок 1Д, код ЄДРПОУ: 14360570 ) заборгованість за кредитним договором від 16.12.2022 року станом на 14.01.2026 року в загальному розмірі 128 572 (сто двадцять вісім тисяч п`ятсот сімдесят дві) гривні 54 копійки.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК «ПРИВАТБАНК» витрати на сплату судового збору у розмірі 2 662 (дві тисячі шістсот шістдесят дві) гривні 40 копійок.

Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного суду через Святошинський районний суд м. Києва протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Н.О . Петренко