Рішення від 17 травня 2026 р. у справі №759/24186/25 — Святошинський районний суд міста Києва

СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ун. № 759/24186/25

пр. № 2/759/7995/26

18 травня 2026 року суддя Святошинського районного суду м. Києва Петренко Н.О., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Гнідавський цукровий завод» про визнання бездіяльності протиправною, зобов`язання вчинити дії та відшкодування шкоди,

ВСТАНОВИВ:

І. Зміст позовних вимог

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, у якому просить суд визнати протиправною бездіяльність ПрАТ «Гнідавський цукровий завод» щодо ненадання своєчасної відповіді на його звернення від 01.08.2025 року, зобов`язати Відповідача надати відповідь на це звернення, а також стягнути з Відповідача 241 909 грн 00 коп. на відшкодування моральної шкоди.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 01.08.2025 року Позивач направив на адресу Відповідача рекомендований лист із заявою про надання інформації щодо перебування на балансі підприємства мереж холодного водопостачання та водовідведення. Згідно з трекінгом АТ «Укрпошта», лист був отриманий Відповідачем 13.08.2025 року. Проте у встановлений законом місячний строк відповіді надано не було, що, на думку Позивача, є протиправною бездіяльністю та порушенням Закону України «Про звернення громадян». Внаслідок неотримання відповіді Позивач зазнав душевних страждань і переживань, які оцінив у суму 241 909,00 грн.

ІІ. Процесуальні рішення у справі.

Ухвалою Святошинського районного суду м. Києва від 20 жовтня 2025 року позовну заяву було залишено без руху.

Ухвалою Святошинського районного суду м. Києва від 19 листопада 2025 року позовну заяву повернуто позивачу.

Постановою Київського апеляційного суду від 12.01.2026 року ухвалу суду скасовано та направлено для продовження розгляду справи.

Ухвалою Святошинського районного суду м. Києва від 19 березня 2026 року відкрито провадження у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін. Відповідачу запропоновано надати відзив.

ІІІ. Позиції учасників судового провадження

Враховуючи те, що відповідач у встановлений строк відзив на позовну заяву не надав, суд вирішує справу за наявними матеріалами у відповідності ч.8 ст. 178 ЦПК України.

Оцінюючи характер процесу, значення справи для сторін, категорію та складність справи, враховуючи, що в матеріалах справи достатньо даних про права та взаємовідносини сторін, суд вважає можливим вирішити справу на підставі наявних у ній матеріалів.

ІV. Фактичні обставини встановлені судом та норми права, які підлягають застосуванню та мотиви суду, щодо оцінки аргументів наведених учасниками справи.

Судом встановлено, що 01.08.2025 року ОСОБА_1 направив на адресу ПрАТ «Гнідавський цукровий завод» (вул. Промислова, 3, с. Рованці, Луцький район, Волинська область, 45606) звернення, у якому просив надати інформацію, чи перебувають на балансі підприємства мережі холодного водопостачання і водовідведення, які знаходяться на території мікрорайону Вересневе м. Луцька, зокрема на території земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1 , та чи передавались вони на баланс Луцької міської ради.

Дане відправлення (рекомендований лист №4301800062130) було вручено Відповідачу 13.08.2025 року.

12.09.2025 року Позивач повторно направив аналогічне за змістом звернення на іншу адресу (бульвар Академіка Вернадського, 12, м. Київ, 03115), яке повернулося неврученим із позначкою пошти.

Станом на момент звернення до суду (07.10.2025 року) відповіді на звернення Позивач не отримав.

Оцінюючи вимоги Позивача, суд виходить із того, що правовідносини між сторонами мають приватний цивільно-правовий характер, оскільки Відповідач Приватне акціонерне товариство «Гнідавський цукровий завод» є юридичною особою приватного права (господарським товариством), а не органом державної влади чи місцевого самоврядування.

Позивач обґрунтовує свої вимоги нормами Закону України «Про звернення громадян».

Відповідно до статті 1 Закону громадяни України мають право звернутися до органів державної влади, місцевого самоврядування, об`єднань громадян, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, медіа, посадових осіб відповідно до їх функціональних обов`язків із зауваженнями, скаргами та пропозиціями, що стосуються їх статутної діяльності, заявою або клопотанням щодо реалізації своїх соціально-економічних, політичних та особистих прав і законних інтересів та скаргою про їх порушення.

Відповідно до статті 3 Закону під зверненнями громадян слід розуміти викладені в письмовій або усній формі пропозиції (зауваження), заяви (клопотання) і скарги.

Пропозиція (зауваження) - звернення громадян, де висловлюються порада, рекомендація щодо діяльності органів державної влади і місцевого самоврядування, депутатів усіх рівнів, посадових осіб, а також висловлюються думки щодо врегулювання суспільних відносин та умов життя громадян, вдосконалення правової основи державного і громадського життя, соціально-культурної та інших сфер діяльності держави і суспільства.

Заява (клопотання) - звернення громадян із проханням про сприяння реалізації закріплених Конституцією та чинним законодавством їх прав та інтересів або повідомлення про порушення чинного законодавства чи недоліки в діяльності підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, народних депутатів України, депутатів місцевих рад, посадових осіб, а також висловлення думки щодо поліпшення їх діяльності. Клопотання - письмове звернення з проханням про визнання за особою відповідного статусу, прав чи свобод тощо.

Скарга - звернення з вимогою про поновлення прав і захист законних інтересів громадян, порушених діями (бездіяльністю), рішеннями державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, об`єднань громадян, посадових осіб.

Відповідно до статті 12 Закону дія цього Закону не поширюється на порядок розгляду заяв і скарг громадян, встановлений кримінальним процесуальним, цивільним процесуальним, трудовим законодавством, законодавством про захист економічної конкуренції, Кодексом адміністративного судочинства України, законами України "Про судоустрій і статус суддів", "Про доступ до судових рішень", "Про запобігання корупції", "Про виконавче провадження", "Про адміністративну процедуру".

Якщо вирішення питань, порушених у заявах (клопотаннях) і скаргах громадян, належить до предмета регулювання Закону України "Про адміністративну процедуру", вони розглядаються в порядку, встановленому зазначеним Законом України.

Відповідно до статті 15 Закону органи державної влади, місцевого самоврядування та їх посадові особи, керівники та посадові особи підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, об`єднань громадян, до повноважень яких належить розгляд заяв (клопотань), зобов`язані об`єктивно і вчасно розглядати їх, перевіряти викладені в них факти, приймати рішення відповідно до чинного законодавства і забезпечувати їх виконання, повідомляти громадян про наслідки розгляду заяв (клопотань).

Відповідь за результатами розгляду заяв (клопотань) в обов`язковому порядку дається тим органом, який отримав ці заяви і до компетенції якого входить вирішення порушених у заявах (клопотаннях) питань, за підписом керівника або особи, яка виконує його обов`язки.

Рішення про відмову в задоволенні вимог, викладених у заяві (клопотанні), доводиться до відома громадянина в письмовій формі з посиланням на Закон і викладенням мотивів відмови, а також із роз`ясненням порядку оскарження прийнятого рішення.

Проте, аналіз положень статей 1, 3, 12 та 15 Закону України «Про звернення громадян» свідчить, що обов`язок розглядати звернення громадян у порядку цього Закону покладається на підприємства, установи та організації в межах їхніх службових чи статутних повноважень, або у разі, якщо такі звернення стосуються порушення прав громадян безпосередньо цими підприємствами.

Судом встановлено, що Позивач ОСОБА_1 не перебуває з ПрАТ «Гнідавський цукровий завод» у трудових, корпоративних, зобов`язальних (договірних) чи інших правовідносинах, не є працівником, акціонером або членом зазначеного господарського товариства. Відтак, у Відповідача відсутні будь-які внутрішні чи договірні зобов`язання щодо надання Позивачу звітності про свій балансовий стан або господарську діяльність.

Характер запитуваної Позивачем інформації (відомості про балансову належність інженерних мереж мікрорайону міста та передачу їх органам місцевого самоврядування) за своєю правовою природою є запитом на отримання публічної інформації, а не зверненням громадян пропозицією, заявою чи скаргою в розумінні ст. 3 Закону.

Згідно статті 13 Закону України «Про доступ до публічної інформації» розпорядниками інформації для цілей цього Закону визнаються:

1) суб`єкти владних повноважень - органи державної влади, інші державні органи, органи місцевого самоврядування, органи влади Автономної Республіки Крим, інші суб`єкти, що здійснюють владні управлінські функції відповідно до законодавства та рішення яких є обов`язковими для виконання;

2) юридичні особи, що фінансуються з державного, місцевих бюджетів, бюджету Автономної Республіки Крим, - стосовно інформації щодо використання бюджетних коштів;

3) особи, якщо вони виконують делеговані повноваження суб`єктів владних повноважень згідно із законом чи договором, включаючи надання освітніх, оздоровчих, соціальних або інших державних послуг, - стосовно інформації, пов`язаної з виконанням їхніх обов`язків;

4) суб`єкти господарювання, які займають домінуюче становище на ринку або наділені спеціальними чи виключними правами, або є природними монополіями, - стосовно інформації щодо умов постачання товарів, послуг та цін на них;

5) юридичні особи публічного права, державні/комунальні підприємства або державні/комунальні організації, що мають на меті одержання прибутку, господарські товариства, у статутному капіталі яких більше 50 відсотків акцій (часток, паїв) прямо чи опосередковано належать державі та/або територіальній громаді, - щодо інформації про структуру, принципи формування та розмір оплати праці, винагороди, додаткового блага їх керівника, заступника керівника, особи, яка постійно або тимчасово обіймає посаду члена виконавчого органу чи входить до складу наглядової ради.

Матеріали справи не містять доказів того, що Відповідач є розпорядником такої інформації.

Облік комунального майна, інженерних мереж міста та координація питань щодо передачі об`єктів інфраструктури на баланс територіальної громади належить до виключної компетенції органів місцевого самоврядування. Відтак, належним та правомірним способом реалізації прав Позивача на отримання зазначених відомостей є звернення до відповідного органу місцевого самоврядування (Луцької міської ради або її виконавчих органів), який є володільцем та розпорядником такої публічної інформації.

Відповідно до ч. 1 ст. 19 Конституції України, правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.

Юридична особа приватного права діє за принципом свободи, і примусове покладення на неї обов`язку звітувати чи надавати довідкову інформацію фізичній особі поза межами визначених законом процедур є неправомірним втручанням у її діяльність.

Щодо вимоги про стягнення моральної шкоди.

Згідно зі статтями 23, 1167 Цивільного кодексу України, моральна шкода відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини та у разі, якщо право на таке відшкодування передбачено законом або договором. Оскільки судом не встановлено факту вчинення Відповідачем протиправних дій чи бездіяльності, що порушують цивільні права чи інтереси Позивача, правові підстави для задоволення похідної вимоги про стягнення моральної шкоди відсутні.

Дослідивши матеріали справи, всебічно та повно з`ясувавши обставини, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є необґрунтованими та не підлягають задоволенню через відсутність у діях Відповідача протиправної бездіяльності.

Керуючись статтями 12, 13, 76-81, 141, 178, 259, 263-265, 274-279, 354 ЦПК України, статтями 23, 1167 ЦК України, Законом України «Про звернення громадян», Законом України «Про доступ до публічної інформації», суд

УХВАЛИВ:

У задоволенні позову ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Гнідавський цукровий завод» про визнання бездіяльності протиправною, зобов`язання вчинити дії та відшкодування шкоди - відмовити.

Рішення суду може бути оскаржене протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі розгляду справи (вирішення питання ) без повідомлення сторін зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасники справи якому рішення не було вручене у день його складення має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до Київського апеляційного суду, при цьому відповідно до п. п. 15.5 п. 15 Перехідних положень ЦПК України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією кодексу.

Суддя Н.О. Петренко