Вирок від 14 вересня 2025 р. у справі №757/43360/25-к — Печерський районний суд міста Києва

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/43360/25-к

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15.09.2025 Печерський районний суд м. Києва у складі:

головуючої судді ОСОБА_1 ,

за участю секретаря ОСОБА_2 ,

розглянувши в м. Києві в порядку спрощеного провадження кримінальне провадження № 12025105060000409, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 15.07.2025, за обвинуваченням ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, уродженки м. Ялта, АР Крим, з вищою освітою, яка зареєстрована та фактично проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимої,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 125 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

14.07.2025 приблизно о 20 год. 40 хв. ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , перебувала за адресою: м. Київ, бульвар Лесі Українки, між житловими будинками № 14 та № 16, разом зі своїм чоловіком ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та їхньою собакою породи «Каде Бо».

Того ж дня, 14.07.2025, приблизно о 21 год. 10 хв. за вказаною адресою також перебувала ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , разом із своєю сестрою ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , та з двома собаками породи «Французький бульдог».

Перебуваючи за вказаною адресою, собака, яка належить ОСОБА_3 , вирвала повідок з рук останньої та побігла у напрямку собак, які належать ОСОБА_5 , та агресивно накинулась на одну із цих собак.

З вищевказаних причин виник словесний конфлікт між ОСОБА_3 та ОСОБА_5 на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин, та почалась штовханина.

Далі, керуючись спонтанно виниклим злочинним умислом, на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин до ОСОБА_5 , цього ж дня, приблизно о 21 год. 30 хв., ОСОБА_3 , перебуваючи за адресою: м. Київ, бульвар Лесі Українки між житловими будинками № 14 та № 16, реалізуючи свій кримінально-протиправний умисел, діючи умисно, усвідомлюючи настання негативних наслідків у вигляді отримання ОСОБА_5 тілесних ушкоджень, не перебуваючи в стані необхідної оборони, за відсутності протиправних посягань, умисно завдала один удар правою рукою в область голови ОСОБА_5 , а саме в ліву частину, чим спричинила останній тілесні ушкодження у вигляді закритої черепно-мозкової травми: струс головного мозку, синці в лівій скроневій ділянці з розповсюдженням на верхню повіку лівого ока, садна внутрішнього краю лівої надбрівної дуги, на спинці носу в верхній третині дещо зліва, що відноситься до легкого тілесного ушкодження, що спричинило короткочасний розлад здоров"я на строк понад 6, але менше, ніж 21 добу (за критерієм тривалості розладу здоров"я).

Таким чином, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обвинувачується у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 2 ст. 125 КК України.

Положеннями ч. ч. 2, 3 ст. 381 КПК України передбачено, що суд розглядає обвинувальний акт щодо вчинення кримінального проступку без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження, якщо обвинувачений не оспорює встановлені під час дізнання обставини і згоден з розглядом обвинувального акта. Спрощене провадження щодо кримінальних проступків здійснюється згідно із загальними правилами судового провадження, передбаченими цим Кодексом, з урахуванням положень цього параграфа.

В обвинувальному акті прокурором викладено клопотання, в якому вказано, що під час досудового розслідування ОСОБА_3 беззаперечно визнала свою винуватість, не оспорює встановлені в результаті досудового розслідування обставини та згодна на розгляд обвинувального акта за її відсутності. Відповідно до ч. 1 ст. 302 КПК України прокурор просить розглядати обвинувальний акт у спрощеному порядку без проведення судового розгляду в судовому засіданні.

До обвинувального акта додано письмову заяву обвинуваченої ОСОБА_3 , складену у присутності захисника - адвоката ОСОБА_7 , в якій обвинувачена зазначає, що визнає свою винуватість у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 2 ст. 125 КК України, згодна із встановленими досудовим розслідуванням обставинами та їй роз`яснено зміст встановлених досудовим розслідуванням обставин, а також те, що відповідно до ч. 2 ст. 302 КПК України у разі надання згоди на розгляд обвинувального акта у спрощеному порядку вона буде позбавлена права оскаржувати вирок в апеляційному порядку на підставі розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, недослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені в результаті досудового розслідування обставини. Обвинувачена ОСОБА_3 згодна на розгляд обвинувального акта у спрощеному провадженні без проведення судового розгляду в судовому засіданні.

Також до обвинувального акта додано письмову заяву потерпілої в кримінальному провадженні ОСОБА_5 , відповідно до якої потерпіла згодна із встановленими досудовим розслідуванням обставинами та їй роз`яснено зміст встановлених досудовим розслідуванням обставин, а також те, що відповідно до ч. 2 ст. 302 КПК України у разі надання згоди на розгляд обвинувального акта у спрощеному порядку вона буде позбавлена права оскаржувати вирок в апеляційному порядку на підставі розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, недослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені в результаті досудового розслідування обставини.

Враховуючи викладене, а також те, що вимоги КПК України виконано, суд дійшов висновку, що обвинувальний акт має бути розглянутий в порядку, передбаченому ст. ст. 381, 382 КПК України.

Органом досудового розслідування встановлено обставини вчинення кримінального правопорушення, які підтверджують обставини, встановлені судом.

Обвинувачена ОСОБА_3 обставини вчинення кримінального проступку, передбаченого ч. 2 ст. 125 КК України, не оспорює, вважає, що органом досудового розслідування вони встановлені в повному обсязі, свою винуватість у вчиненні вказаного кримінального проступку беззаперечно визнає в повному обсязі.

Суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, дійшов висновку, що під час розгляду обвинувального акта підтверджено факт вчинення ОСОБА_3 кримінального проступку та кваліфікує її дії за ч. 2 ст. 125 КК України, як умисне легке тілесне ушкодження, що спричинило короткочасний розлад здоров`я.

Згідно з ч. 2 ст. 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.

Вирішуючи питання про обрання виду і міри покарання обвинуваченій ОСОБА_3 , суд, відповідно до вимог ст. 65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують її покарання.

Так, відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 66 КК України обставиною, яка пом`якшує покарання обвинуваченої ОСОБА_3 , є визнання вини та щире каяття.

Обставин, що згідно ст. 67 КК України обтяжують покарання обвинуваченої, судом не встановлено.

Також при призначенні обвинуваченій покарання суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке згідно зі ст. 12 КК України є кримінальним проступком; дані про особу обвинуваченої, а саме те, що остання являється фізичною особою-підприємцем, за даними наявної документації на обліку у лікаря-психіатра та під наркологічним диспансерно-динамічним наглядом не перебуває, що свідчить про її осудність, має місце реєстрації та проживання, раніше не судима.

В постанові від 03.08.2022 у справі № 415/299/20 Верховний Суд дійшов до висновку, що поняття судової дискреції (судового розсуду) у кримінальному судочинстві охоплює повноваження суду (права та обов`язки), надані йому державою, обирати між альтернативами, кожна з яких є законною, інтелектуально-вольову владну діяльність суду з вирішення у визначених законом випадках спірних правових питань, виходячи із цілей та принципів права, загальних засад судочинства, конкретних обставин справи, даних про особу винного, справедливості й достатності обраного покарання тощо. Підставами для судового розсуду при призначенні покарання виступають: кримінально-правові, відносно-визначені (де встановлюються межі покарання) та альтернативні (де передбачено декілька видів покарань) санкції; принципи права; уповноважуючі норми, в яких використовуються щодо повноважень суду формулювання «може», «вправі»; юридичні терміни та поняття, які є багатозначними або не мають нормативного закріплення, зокрема «особа винного», «щире каяття» тощо; оціночні поняття, зміст яких визначається не законом або нормативним актом, а правосвідомістю суб`єкта правозастосування, наприклад, при врахуванні пом`якшуючих та обтяжуючих покарання обставин (ст. 66, ст. 67 КК), визначенні «інших обставин справи», можливості виправлення засудженого без відбування покарання, що має значення для застосування ст. 75 КК тощо; індивідуалізація покарання - конкретизація виду і розміру міри державного примусу, який суд призначає особі, що вчинила злочин, залежно від особливостей цього злочину і його суб`єкта.

Відповідно до позиції, що викладена у постанові Верховного Суду від 31.10.2022 у справі № 554/14287/15-к законодавець надав дискреційні повноваження судам при призначенні покарання. Отже, суд, реалізуючи свої повноваження, має навести правові підстави та мотиви, які є достатніми для постановлення рішення.

З урахуванням конкретних обставин кримінального правопорушення, наявності обставин, що пом`якшують покарання та відсутності обставин, що його обтяжують, враховуючи принципи законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, суд вважає, що з метою виховання правопорушника та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень необхідним і достатнім буде покарання у виді штрафу в межах санкції ч. 2 ст. 125 КК України.

Таке покарання, на переконання суду, є справедливим і достатнім для виправлення ОСОБА_3 попередження вчинення нею кримінальних правопорушень та відповідатиме меті покарання, і не потягне за собою порушення засад виваженості, що включає наявність розумного балансу між охоронюваними інтересами суспільства та правами особи, яка притягається до кримінальної відповідальності.

Питання речових доказів слід вирішити у відповідності до ст. 100 КПК України.

Процесуальні витрати у кримінальному провадженні відсутні, цивільний позов у не заявлено.

На стадії досудового розслідування та судового розгляду запобіжний захід до обвинуваченої не застосовувався, підстави для його застосування до набрання вироком законної сили відсутні.

Керуючись ч. 9 ст. 100, ст. ст. 369-371, 373, 374, 376, 381-382 КПК України, суд, -

У Х В А Л И В :

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винуватою у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 2 ст. 125 КК України, та призначити їй покарання у виді штрафу в розмірі 100 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 1 700 (одна тисяча сімсот) гривень.

До набрання вироком суду законної сили запобіжний захід до ОСОБА_3 не застосовувати.

Речовий доказ DVD-R диск в паперовому конверті, на якому міститься відеозапис події, що мало місце 14.07.2025 - залишити в матеріалах кримінального провадження протягом усього часу їх зберігання.

Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляції через Печерський районний суд міста Києва протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок суду першої інстанції, ухвалений за результатами спрощеного провадження в порядку, передбаченому статтями 381 та 382 КПК України, не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, недослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.

Копія вироку за результатами розгляду обвинувального акта щодо вчинення кримінального проступку не пізніше дня, наступного за днем його ухвалення, надсилається учасникам судового провадження.

Суддя ОСОБА_1