Вирок від 21 травня 2026 р. у справі №756/19947/25 — Оболонський районний суд міста Києва

22.05.2026 Справа № 756/19947/25

№ 1-кп/756/992/26

№ 756/19947/25

В И Р О К

іменем України

22 травня 2026 року Оболонський районний суд м. Києва

в складі: головуючого - судді ОСОБА_1 ,

за участю: секретаря - ОСОБА_2 ,

прокурора - ОСОБА_3 ,

захисника обвинуваченого - адвоката ОСОБА_4 ,

обвинуваченого - ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві кримінальне провадження по обвинуваченню

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Києва, громадянина України, з середньою освітою, офіційно непрацюючого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого:

- вироком Солом`янського районного суду м. Києва від 03.06.2010 за ч. 3 ст. 185 КК України до 5 років позбавлення волі;

- вироком Червоногвардійського районного суду м. Макіївки від 08.02.2013 за ст. 391 КК України, із застосуванням ст. 71 КК України, до 3 років позбавлення волі.

- вироком Новозаводського районного суду м. Чернігова від 08.12.2017 за ч. 2 ст. 185 КК України до 2 років позбавлення волі;

- вироком Солом`янського районного суду м. Києва від 11.11.2019 за ч. 3 ст. 185 КК України до 3 років 6 місяців позбавлення волі,

який обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України,

в с т а н о в и в:

11 жовтня 2025 року, близько 22 год 30 хв., в ОСОБА_5 , який перебував за адресою: м. Київ, вул. Ярослава Івашкевича, 3, та помітив автомобіль марки «JEEP», моделі «COMPASS» із номерним знаком НОМЕР_1 , виник умисел, спрямований на повторне, таємне викрадення чужого майна (крадіжка), поєднане із проникненням до сховища, вчинене в умовах воєнного стану, а саме майна, яке належить ОСОБА_6 та знаходилось у багажному відділенні вказаного автомобіля.

Реалізуючи свій умисел, у вказаний день, час та місці, ОСОБА_5 , будучи впевненим, що за його діями ніхто зі сторонніх осіб не спостерігає, діючи повторно, таємно з корисливих мотивів, з метою власного збагачення, розбивши скло багажника проник до багажного відділення автомобіля марки «JEEP», моделі «COMPASS» із номерним знаком НОМЕР_1 , звідки викрав інверторний генератор «CHAMPION C2500iS (500889-UA)» жовтого кольору, вартістю 19 436 гривень.

Після цього, ОСОБА_5 , тримаючи при собі викрадене майно, з місця вчинення кримінального правопорушення зник, а викраденим майном розпорядився на власний розсуд.

Внаслідок вчинення кримінального правопорушення ОСОБА_5 спричинив ОСОБА_6 майнову шкоду на загальну суму 19 436 гривень.

У судовому засіданні ОСОБА_5 свою вину у вчиненні злочину визнав, зокрема показав, що дійсно 11 жовтня 2025 року, близько 22 год. 30 хв., він, перебуваючи за адресою: м. Київ, вул. Ярослава Івашкевича, 3, розбив скло багажника та проник до багажного відділення автомобіля марки «JEEP», звідки викрав генератор.

Свою вину у вчиненні ним злочину визнав повністю, розкаявся у вчиненому, вартість викраденого майна не оспорює.

На підставі ч. 3 ст. 349 КПК України, за згодою учасників судового провадження, судом визнано недоцільним дослідження доказів по справі, щодо тих обставин, які ніким з учасників процесу не оспорюються. При цьому судом з`ясовано, що учасники процесу правильно розуміють зміст цих обставин, сумнівів у добровільності їхньої позиції немає; останнім роз`яснено, що у такому випадку, вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.

За таких обставин, суд вважає, що винуватість ОСОБА_5 у вчиненні ним злочину, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, доведена в повному обсязі.

Дії ОСОБА_5 повинні бути кваліфіковані за ч. 4 ст. 185 КК України, оскільки він вчинив дії, що виразилися у таємному викраденні чужого майна (крадіжка), вчиненому повторно, в умовах воєнного стану, поєднаному з проникненням у сховище.

Вирішуючи питання про призначення виду та розміру покарання обвинуваченому ОСОБА_5 , суд приходить до наступного висновку.

Згідно зі ст. 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.

Відповідно до вимог ст. 65 КК України суд призначає покарання, враховуючи ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного, а також обставини, що пом`якшують і обтяжують покарання. Особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначено покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень.

Призначаючи покарання ОСОБА_5 , суд ураховує ступінь тяжкості вчиненого ним злочину, який відповідно до ст. 12 КК України є тяжким, вчиненим із прямим умислом, а також обставину, що пом`якшує та обтяжує покарання.

Обставиною, що пом`якшує покарання ОСОБА_5 , згідно ст. 66 КК України, суд визнає, що обвинувачений щиро покаявся.

Обставиною, що обтяжує покарання ОСОБА_5 , згідно ст. 67 КК України, суд визнає рецидив злочинів, оскільки останній судимий за ст. 391 КК України.

Крім цього, при обранні обвинуваченому ОСОБА_5 міри покарання судом враховується його відношення до вчиненого, матеріали, що його характеризують, зокрема те, що обвинувачений офіційно не працевлаштований, займається волонтерською діяльністю в БО «Міжнародний благодійний фонд СІОН-К», за місцем проживання характеризується позитивно, на обліку в лікаря-психіатра не перебуває, однак перебуває на обліку в лікаря-нарколога з 11.06.1999 з діагнозом «Розлади психіки і поведінки внаслідок вживання наркотичних та інших психоактивних речовин. Синдром залежності».

На підставі викладеного, враховуючи принципи законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, беручи до уваги вказані обставини в сукупності зі ставленням ОСОБА_5 до вчиненого, суд приходить до висновку про призначення останньому покарання у виді позбавлення волі у мінімальній межі санкції інкримінованої йому статті, оскільки це покарання необхідне для виправлення обвинуваченого, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженим, так і іншими особами.

З урахуванням викладеного, суд не знаходить підстав для застосування щодо ОСОБА_5 статей 69, 75 КК України.

Питання щодо речових доказів суд вирішує у відповідності з вимогами ст. 100 КПК України.

Процесуальні витрати у кримінальному провадженні відсутні. Цивільний позов не заявлено.

Керуючись статтями 370, 374 КПК України, суд

у х в а л и в:

ОСОБА_5 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України та призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років.

Строк відбування покарання ОСОБА_5 рахувати з дня його затримання в порядку виконання вироку.

Речові докази по справі, а саме:

-інверторний генератор «CHAMPION C2500iS (500889-UA)» жовтого кольору, - залишити за належністю потерпілому ОСОБА_6 ;

-коробку з-під генератора «CHAMPION» (квитанція № 009373), - повернути потерпілому ОСОБА_6 ;

-слід взуття на фрагментів від коробки (квитанція № 009373), - знищити.

Вирок може бути оскаржено в апеляційному порядку до Київського апеляційного суду через Оболонський районний суд міста Києва протягом 30 днів з моменту його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Обвинуваченому та прокурору копія вироку вручається негайно після його проголошення. Учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні, копія судового рішення надсилається не пізніше наступного дня після його ухвалення.

Суддя ОСОБА_1