Рішення від 20 травня 2026 р. у справі №756/16377/25 — Оболонський районний суд міста Києва

Справа № 756/16377/25

Провадження № 2/756/1814/26

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

(заочне)

21 травня 2026 року місто Київ

Оболонський районний суд міста Києва у складі головуючої судді Примак-Березовської О.С. розглянув у порядку спрощеного (письмового) позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зміну способу стягнення аліментів, -

в с т а н о в и в :

Позивачка, в особі представника звернулась з позовом до відповідача про зміну способу стягнення аліментів на утримання малолітньої дитини, визначеного рішенням Оболонського районного суду міста Києва від 5 лютого 2020 року. ОСОБА_1 зазначила, що такий розмір аліментів не є достатнім для забезпечення необхідного фізичного, інтелектуального, культурного розвитку дитини та її утримання, а тому просить змінити спосіб стягнення аліменти з твердої грошової суми на 1/4 частину доходу (заробітку) відповідача, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Ухвалою Оболонського районного суду міста Києва позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі. Судом вирішено розглядати справу за правилами спрощеного (письмового) провадження без повідомлення сторін.

Позивачка подала заяву про розгляд справи без її участі, позовні вимоги підтримала в повному обсязі.

Ухвалою суду, яка направлялась у встановленому порядку сторонам, відповідачу надано строк для подання відзиву на позов. Однак, відповідач не скористався своїм процесуальним правом на подання відзиву та будь-яких інших клопотань чи заяв по суті справи.

На підставі частини 5 статті 279 та статті 280 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України), суд вважає за можливе розглянути справу за наявними матеріалами без участі сторін та ухвалити заочне рішення.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позовна заява обґрунтована та підлягає задоволенню з огляду на таке.

Рішенням Оболонського районного суду міста Києва від 5 лютого 2020 року шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 розірвано (а.с. 6-7).

Від шлюбу колишнє подружжя має неповнолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 (а.с.5).

Крім того, рішенням Оболонського районного суду міста Києва від 5 лютого 2020 року стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у визначеному розмірі 2000 (дві тисячі) гривень, починаючи з 30 жовтня 2019 року і до досягнення дитиною повноліття.

Судом встановлено, що позивачка та неповнолітня дитина проживають разом, ОСОБА_3 перебуває на утриманні матері.

Згідно з довідкою про доходи від 23 жовтня 2025 року, виданою ІНФОРМАЦІЯ_2 , відповідач офіційно працевлаштований та отримує відповідний дохід.

Відповідно до частини 2 статті 51 Конституції України сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.

Згідно зі статтею 141 Сімейного кодексу України (далі - СК України) мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини.

Відповідно до статей 150, 180 СК України батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, матеріально утримувати дитину до повноліття.

Положеннями статті 181 СК України передбачено що, за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.

Частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом (частина 1 статті 183 СК України).

Згідно з частиною 1 статтею 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров`я та матеріальне становище дитини; стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення.

Частиною 2 статті 182 СК України визначено, що розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.

Відповідно до частини 1 статті 192 СК України розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

Статтею 8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного та соціального розвитку.

Отже, при вирішенні питання щодо зміни розміру стягнення аліментів суд приймає до уваги, що відповідач є особою працездатного віку, відомості, які б свідчили про його скрутне матеріальне становище, наявність у нього інших дітей на утриманні в матеріалах справи відсутні, а отже відповідач взмозі надавати матеріальну допомогу на утримання дитини.

Крім того, суд враховує те, що розмір аліментів, який стягується згідно з судовим рішенням, не є достатнім для забезпечення потреб неповнолітньої дитини.

Відповідно до частини 3 статті 12, частини 1 статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Керуючись положеннями статті 182 СК України, суд зазначає, що відповідач не скористався своїм правом подати заперечення щодо наведених позивачкою обставин та правових підстав позову із посиланням на відповідні докази, в тому числі щодо свого стану здоров`я чи матеріального становища.

Враховуючи обов`язок батьків щодо утримання дитини, суд вважає, що стягнення з відповідача на користь позивачки аліментів на утримання неповнолітнього сина в розмірі 1/4 всіх видів заробітку (доходу) платника аліментів є розумним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини в її віці та відповідає її найкращим інтересам.

Крім того, відповідно до частин 1, 2 статті 131 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Частинами 1, 2 статті 141 ЦПК України передбачено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача.

За таких обставин та відповідно до частини 6 статті 141 ЦПК України, пункту 3 частини 1 статті 5 Закону України «Про судовий збір», зважаючи на звільнення позивачки від сплати судового збору у справі про стягнення аліментів, з відповідача на користь держави підлягає стягненню судовий збір у розмірі 1211,20 гривень.

Також, з урахуванням заяви ОСОБА_1 про зменшення витрат на правничу допомогу, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню судові витрати в розмірі 500 гривень.

Відповідно до пункту 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 3 від 15 травня 2006 року «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» встановлено, що у разі зміни судом розмірі аліментів, то у новому розмірі аліменти сплачуються з дня набрання рішенням законної сили.

Разом з тим, суд зауважує, що згідно з постановою Верховного Суду від 9 вересня 2021 року у справі №554/3355/20 (провадження № 61-7397св21) розмір аліментів, визначений рішенням суду, не вважається незмінним. Отже, у зв`язку із значним покращенням матеріального становища платника аліментів матір дитини може подати до суду заяву про збільшення розміру аліментів. Значне погіршення матеріального становища батька може бути підставою для його вимоги про зменшення розміру аліментів.

На підставі статтей 141, 150, 180, 181, 182, 192 Сімейного кодексу України та керуючись статями 2, 81, 131, 141, 265 Цивільного процесуального кодексу України, суд -

у х в а л и в :

Позов задовольнити.

Змінити спосіб стягнення аліментів, які стягуються згідно з рішенням Оболонського районного суду міста Києва від 5 лютого 2020 року, та стягувати з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання неповнолітнього сина в розмірі 1/4 частини від усіх заробітків (доходів), але не менш ніж 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з дня набрання рішенням законної сили до досягнення дитиною повноліття.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судові витрати в розмірі 500 (п`ятсот) гривень.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір у сумі 1211 (одна тисяча двісті одинадцять) гривень 20 копійок.

Заочне рішення може бути переглянуте Оболонським районним судом міста Києва за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги в тридцятиденний строк з дня його складення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Відомості про учасників:

Позивач: ОСОБА_1 (РНОКПП - НОМЕР_2 , адреса місця реєстрації: АДРЕСА_1 );

Відповідач: ОСОБА_2 (РНОКПП - НОМЕР_3 , адреса місця реєстрації: АДРЕСА_2 ).

Рішення складено 21 травня 2026 року.

СУДДЯ Ольга ПРИМАК-БЕРЕЗОВСЬКА