Рішення від 12 травня 2026 р. у справі №754/8381/25 — Деснянський районний суд міста Києва

Номер провадження 2-о/754/43/26

Справа №754/8381/25

РІШЕННЯ

Іменем України

13 травня 2026 року Деснянський районний суд м. Києва у складі:

судді - Саламон О.Б.

за участю секретаря судового засідання - Михайленко Н.О.

заявника і представника ОСОБА_1 , Соловей О.М.

заінтересовані особи ОСОБА_3 , ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересовані особи: ІНФОРМАЦІЯ_1 , Військова частина НОМЕР_1 , Міністерство оборони України, ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про встановлення факту проживання однією сім`єю без реєстрації шлюбу, -

В С Т А Н О В И В :

Позиції учасників справи.

Заявник ОСОБА_1 через свого представника - адвоката Соловей О.М. звернулась до суду із заявою, в якій просить встановити факт проживання однією сім`єю ОСОБА_1 та ОСОБА_5 без реєстрації шлюбу.

Обґрунтовуючи підстави звернення зазначено, що ОСОБА_1 проживала однією сім`єю без реєстрації шлюбу з ОСОБА_5 . Вказує, що раніше заявник перебувала в офіційному шлюбі з ОСОБА_5 з 16.07.2014, який розірвано 20.01.2022. Через місяц, 26.02.202 вони примирились та почали проживати разом без реєстрації шлюбу, вели спільне господарство, мали спільний бюджет, придбали побутову техніку в квартиру та в село, робили ремонт, ставили броньовані двері, а також заявниця повністю розпоряджалась зарплатною карткою ОСОБА_5 . З моменту проходження військової служби ОСОБА_1 та ОСОБА_5 постійно перебували на зв`язку, зокрема ОСОБА_5 надсилав відправлення новою поштою з місця, де перебував на військовій службі. Стверджує, що ОСОБА_5 добре ставився до її сина ОСОБА_6 , зокрема, дарував подарунки, придбав ноутбук, допомагав матеріально з одруженням. Заявниця перебувала на матеріальному утриманні та залежала від свого колишнього чоловіка ОСОБА_5 , котрий дарував їй ювелірні вироби та оплачував лікування. Водночас, встановлення факту проживання однією сім`єю без шлюбу у судовому порядку має юридичне значення, оскільки, у грудні 2024 року ОСОБА_5 зник безвісти під час проходження військової служби, про що 06.01.2025 від ІНФОРМАЦІЯ_2 надійшло сповіщення про зниклого безвісти, яке було адресовано саме дружині ОСОБА_1 . Наразі існує потреба у звернення до компетентних установ щодо пошуку ОСОБА_5 , з`ясування інформації про можливе перебування його в полоні, а також інші юридичні правочини, пов`язані зі зникненням безвісти ОСОБА_5 та для набуття заявницею прав вчиняти відповідні правочини, пов`язані зі зникненням безвісти ОСОБА_5 , прийнято рішення щодо звернення до суду із заявою про встановлення факту проживання однією сім`єю без реєстрації шлюбу з громадянином України ОСОБА_5

16.07.2025 Міністерством оборони України подано до суду пояснення, відповідно до яких зазначають про те, що вважають вимоги заявниці передчасними, оскільки ОСОБА_5 не оголошений померлим, а має статус зниклого безвісти. Вказують на те, що в заяві відсутні докази того, що військовослужбовець мав намір, бажання одружитися з заявницею повторно, через місяць після розлучення. Звертають увагу на мотивувальну частину заяви, з якої вбачається, що заявник вказує мету звернення з заявою до суду: «потреба у зверненнях до компетентних установ (українських та міжнародних) щодо пошуку ОСОБА_7 , з`ясування інформації про можливе перебування його в полоні, а також інші юридичні правочини, пов`язані зі зникненням безвісти ОСОБА_5 » При цьому, статтею 6 Закону України «Про правовий статус осіб, зниклих безвісти за особливих обставин» чітко визначено права близьких родичів та членів сім`ї осіб, зниклих безвісти за особливих обставин, у відповідності до якого законодавцем не обмежується право будь-кого з фізичних чи юридичних осіб у розшуку зниклих безвісти осіб. Тобто, реалізація заявленої мети не буде досягнута, оскільки даним законом не передбачено виключне право на розшук зниклих безвісти осіб. Станом на день виникнення правовідносин, день зникнення безвісти, військовослужбовець вважається «зниклим безвісти». Звертають увагу суду на те, що заявниця перебувала з військовослужбовцем у зареєстрованому шлюбі, при цьому вони розлучилась, отже, заявник не належить до жодної з зазначених категорій, оскільки не є дружиною військовослужбовця. Проживання однією сім`єю без реєстрації шлюбу не легітимізує правове становище неодружених осіб, оскільки статус «подружжя» чоловік та жінка набуває тільки в разі реєстрації шлюбу в державному органі реєстрації актів цивільного стану. Таким чином, задоволення заяви про встановлення факту , що має юридичне значення, допускається виключно у разі, якщо цей факт безпосередньо породжує конкретні юридичні наслідки. Вважають, що заява про встановлення факту проживання однією сім`єю без реєстрації шлюбу не підлягає задоволенню, оскільки встановлення даного факту не матиме для заявника жодних юридичних наслідків. Міноборони вважає за необхідне зазначити, що навіть у разі задоволення заяви, рішення про встановлення юридичного факту проживання однією сім`єю як жінки та чоловіка без реєстрації шлюбу не буде підставою для отримання заявником одноразової грошової допомоги. Звертаючись до суду з вказаною заявою, визначаючи мету встановлення вищезазначеного факту, заявниця посилається на необхідність реалізації права на розшук військовослужбовця. Враховуючи вищевикладене, ухвалення рішення про задоволення заяви встановлення заявленого юридичного факту не дасть заявнику можливості досягнення зазначеної ним у заяві мети.

Процесуальні дії та рішення суду.

02 червня 2025 року ухвалою Деснянського районного суду м. Києва відкрито провадження по справі, призначено судове засідання.

В подальшому, ухвалами суду, занесеними до протоколу судового засідання, залучено Міністерство оборони України та ОСОБА_3 , ОСОБА_4 до участі у справі в якості заінтересованих осіб.

Заявниця та її представник в судовому засіданні підтримали вимоги заяви в повному обсязі. В подальшому просили розглядати справу в письмовому провадженні без участі заявника та представника.

Представник Військової частини НОМЕР_1 в судове засідання не з`явився, про розгляд справи повідомлений належним чином у встановленому законом порядку.

Представник Міністерства оборони України в судове засідання не з`явився, про розгляд справи повідомлений належним чином у встановленому законом порядку, про що свідчить довідка про доставку електронного документа судової повістки в кабінет Електронного суду. При цьому, представником заінтересованої особи - ОСОБА_8 в процесі розгляду справи після залучення заінтересованих осіб та надання сином ОСОБА_3 пояснень було заявлено про відсутність спору про право та, відповідно, просили продовжувати розгляд справи.

Заінтересована особа - ОСОБА_3 , який є сином ОСОБА_5 , заперечував щодо задоволення вимог заяви, при цьому пояснював, що будь яких спорів матеріального характеру не існує, оскільки чекають батька, однак з останнім не спілкувався. Не заперечує, що заявниця перебувала в зареєстрованому шлюбі з батьком, однак розлучились і батько пішов на війну. При спілкуванні з заявницею, остання повідомила, що займатись жодними виплатами не буде, вони найняли адвоката, зробили картку, гроші "не капали", однак відповіли, що не будуть виплачувати за відсуності законного порядку. А в подальшому заявник зазначала, що в разі виплат кожному з дітей буде % співвідношення. Вони з братом погодились при першій розмові. Але в подальшому склалася думка про бажання привласнення коштів. Вважає, що кошти - це власність батька. Не знає чи перебували у відносинах спільного проживання з батьком, однак знає, що її цікавлять лише кошти.

Заінтересована особа - ОСОБА_4 , який є сином ОСОБА_5 , заперечував щодо задоволення вимог заяви, при цьому зазеачив, що періодично спілкувався з батьком, знає, що перебував в зареєстрованому шлюбу, в подальшоу ррзлучився і пішов на війну, однак щодо поранень,щодо приїзду і адреси проживання нічого не відомо.

Фактичні обставини справи. Позиція суду та оцінки аргументів сторін.

Приймаючи до уваги викладене, заслухавши думку учасників процесі, допитавши свідків ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , вважає заяву такою, що підлягає до задоволення, виходячи з наступного.

Окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Перелік справ про встановлення фактів, що мають юридичне значення визначено в ст.315 Цивільного процесуального кодексу України.

Відповідно п. 1 ч. 1 ст. 315 Цивільного процесуального кодексу України, суд розглядає справи про встановлення факту родинних відносин між фізичними особами.

Згідно зі статтями 12, 13 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, при цьому суд розглядає цивільні справи не інакше як в межах заявлених вимог і на підставі наданих учасниками справи доказів.

Відповідно до ст. 263 ЦПК України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Судом встановлено, що 16 липня 2014 рокузаявниця ОСОБА_1 та ОСОБА_5 зареєстрували шлюб у Відділі державної реєстрації актів цивільного стану Деснянського районного управління юстиції у м. Києві, актовий запис № 949. (а.с.16)

17 липня 2021 року ОСОБА_1 та ОСОБА_5 прийняли таїнство вінчання у Свято-Феодосіївському монастирі, про що свідчить копія свідоцтва. (а.с.18)

У відповідності до свідоцтва про розірвання шлюбу, виданим Деснянським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) 20.01.2022 шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_5 розірвано.

26 лютого 2022 року капітан ОСОБА_5 призваний на військову службу ІНФОРМАЦІЯ_3 .

26 грудня 2024 року зник безвісти під час виконання бойового завдання внаслідок ворожого артилерійського обстрілу поблизу н.п. Терни Краматорського району Донецької області, що підтверджується сповіщенням ІНФОРМАЦІЯ_2 від 06.01.2025 року. (а.с.15)

13 листопада 2025 року від Деснянського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у місті Києві надійшла інформація у відповідь на витребування суду, відповідно до якої зокрема зазначено, що Відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Козелецького районного управління юстиції складено актовий запис про народження № 36 від 11.06.1999 року на ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 . Батько - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , мати - ОСОБА_14 , ІНФОРМАЦІЯ_6 . Також зазначено, що Відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Козелецького районного управління юстиції складено актовий запис про народження № 26 від 28.03.2001 року на ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_7 . Батько - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , мати - ОСОБА_14 , ІНФОРМАЦІЯ_6 .

Заявниця, звертаючись до суду із заявою про встановлення факту спільного проживання з ОСОБА_5 без реєстрації шлюбу, зазначила, що після розірвання шлюбу з ОСОБА_5 , в лютому 2022 року ОСОБА_1 та ОСОБА_5 примирились, почали проживати спільно, вели спільне господарство, на підтвердження чого зазначила, що з моменту вступу на військову службу ОСОБА_5 постійно надсилав заявниці грошові кошти на сімейні потреби, купівлю меблів, побутової техніки, а відтак повністю матеріально забезпечував заявницю, на підтвердження чого надано докази операції з платіжними картками.

Вказане підтверджується випискою Акціонерного товариства Комерційний банк «ПРИВАТ БАНК» за період з 11.03.2022 по 04.05.2024, з якої вбачається, що на банківську карту ОСОБА_1 громадянином ОСОБА_5 регулярно здійснювались перекази коштів у загальному розмірі 146 191,28 грн. (а.с.51)

В матеріалах справи також містяться скріншоти застосунку «Нова Пошта», у відповідності до інформації з яких вбачаються регулярними направлення ОСОБА_5 посилок з приміткою на адресу відділення АДРЕСА_1 . (а.с.19-35)

Відповідно, в період військової служби приїждав саме до заявника у відпустку, у відрядження та, відповідно, на підтвердження проживання однією сім`єю заявник надала в судовому засіданні докази, які ОСОБА_5 залишив у заявника вдома під час чергового приїзду, а саме: найменування військового майна, яке знищено під час події 23.12.2023 в н.п. Кліщіївка Донецької області; Акт передачі майна інженерно-аварійної служби; Акт передачі посади помічника начальника штабу - начальника розвідки; довідка про перебування на військовій службі.

На підтвердження факту проживання однією сім`єю ОСОБА_1 та ОСОБА_5 суду також надано фотографії, з яких вбачаються зображеними заявниця та ОСОБА_5 .

Судом в процесі судового розгляду було допитано свідків ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , які підтвердили факт проживання.

Допитана в судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_13 , яка є сестрою заявниці, повідомила, що перебувала з ОСОБА_5 в родинних відносинах, постійно були на зв`язку, знає про відносини заявника та її чоловіка, про розлучення і подальше проживання. Війна була перешкодою в проживанні, однак вони вінчані, тому не боялися розлучення. Вінчання - це не папірець, це набагато більше. Вона особисто давала кошти на хостел коли в них були суперечки та провідувала його там. Коли почалася війна вони відразу примирилися. ОСОБА_5 дзвонив щодня, від першого до останнього дня постійно спілкувалися з дружиною. Приїжджав неодноразово, вона приходила навідувати, пересилав безліч посилок. Після похорон матері також відразу до Люди, оскільки знав, що будуть разом доживати.

При цьому в судовому засіданні демонструвала переписку між нею та ОСОБА_5 з початку війни до доменту до початку 2025 року.

Свідок ОСОБА_12 , яка є матір`ю заявника, повідомила в судовому засіданні, що проживає і на той момент проживала разом з донькою і зятем. З ОСОБА_15 були завжді добрі відносини. Пішов на війну, однак приїжджав, все купував, в тому числі і великі речі.

Свідки ОСОБА_10 і ОСОБА_11 , які є сусідами, зазначали, що завжди сприймали як сімю заявника і ОСОБА_16 . Під час війни приїжджав і на пару днів і на неділю, їхні вікна виходять на парадне і бачили також у військовій формі і те що на лавці часто сидів, а потім піднімався в квартиру був також, разом ходили. Від сусідів чули, що розлучилися, однак для них це було дивним, оскільки завжди бачили їх разом.

Окремо варто зазначити, що в судовому засіданні було допитано в якості свідка сина заявниці ОСОБА_6 , котрий зазначив, що між матір`ю та ОСОБА_5 існували відносини, притаманні подружжю, зокрема ОСОБА_5 дуже тепло ставився до нього, відносини були сімейними, довірливими і він вважав завжди його батьком. На побутовому рівні розлучилися з мамою і через майже місяць почалася війна. Після початку війни вивіз маму в село і знову почали спілкуватися. В телефонному режимі постійно було спілкування, оскільки був на фронті. Першу виплату повністю переслав мамі, повідомивши, якщо буде в подальшому отримувати, то мама зможе звільнитися з роботи і не працювати. Мамі щомісяця відправляв кошти. У серпні 2022 року за його рахунок нові бронедвері, меблі, кухня. Купував також мамі одежу, прикраси, побутові речі, телевізор. Планували, що вони з мамою в селі будуть, а він, син - в Києві. Речі перевозились в село, які лежать і чекають кращих днів. Він також допомагав і йому, пересилав кошти на заправку, поповнення рахунку. У 2023 році у нього було весілля, на яке він також був запрошений, однак є військовослужбовцем на фронті і приїхати не міг. Навіть тамада (є відео) оголошувала на весіллі про те, що вітчим на сході і не зміг приїхати. Приїждав у відпустку і він разом зі своєю дружиною забирав його на вокзалі і вони жили з мамою. Переслав знову мамі 20 000 грн. Померла мама вітчима, поїхав її хоронити в Десну . Народилася донька, переслав фото і він надіслав 10 000 грн. Перша виплата після Чернігова у квітні. На що було закрито кредит його, свідка і придбано ноутбук. До останнього спілкувався з вітчимом і з впевненістю може сказати, що спільно проживав з мамою, з якою вів спільне господарство. Ми його дуже чекали і любимо його, називав сином.

В судовому засіданні на підтвердження своїх пояснень надав фото в телефоні та відео з весілля.

Свідок ОСОБА_9 зазначила, що є невісткою, при цьому ОСОБА_19 - свекор, з яким особисто познайомилася у жовтні 2023 року після весілля, коли забирали його з вокзалу. До цього спілкувалися по телефону. Знала його вітчима свого чоловіка і чоловіка заяниці, яка є її свекрухою. З ним і вона спілкувалась по телефону і підтримувала звязок. Коли дізнався, що вагітна, тішився. Думав , що буде бавити. Говорив за підгузки, що не треба їх, що будемо по іншому виховувати.

Також надала переписку в телефоні, з якої вбачається "....доченька дорогая спасибо тебе".

Суд звертає увагу також на той факт, що з наданих пояснень синів ОСОБА_21 - ОСОБА_22 і ОСОБА_23 вбачається, що ОСОБА_24 з батьком не спілкувався, а молодший ОСОБА_25 - періодично. Знають про батька основні моменти щодо одруження, розлучення та перебування на фронті, однак конкретних моментів щодо приїзду, відпусток, відряджень, поранень і де проживав в цей момент - не відомо.

Зокрема, в судовому засіданні встановлено, що телефон батька передано сину, який мав надати на огляд в судовому засіданні щодо переписок, однак не надав, а лише зазначив, що дійсно переписка батька з заявницею була, але в телефоні вказана як " ОСОБА_26 " і якщо почитати, то в нього любові до неї нема, оскільки переписка такого роду, де скидав дивани і таке інше, а вона писала що любить його, а він мовчав і не реагував.

Заявниця в судовому засіданні зазначила, що він був розвідником і не мав права в телефоні записувати ні дружина, ні діти, задля безпеки рідних.

Згідно із ч. 1 ст. 293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 293 Цивільного процесуального кодексу України, суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.

Справи про встановлення юридичних фактів можуть бути предметом розгляду суду в порядку окремого провадження за таких умов: факти, які підлягають встановленню, повинні мати юридичний характер, тобто відповідно до закону викликати юридичні наслідки: виникнення, зміну або припинення особистих чи майнових прав громадян або організацій. Для визначення юридичного характеру факту потрібно з`ясувати мету, для якої необхідне його встановлення. Один і той самий факт для певних осіб і для певної мети може мати юридичне значення, а для інших осіб та для іншої мети - ні.

Суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, якщо: згідно із законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав; чинне законодавство не передбачає іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення такого факту не пов`язується з подальшим вирішенням спору про право (див. постанову Великої Палати Верховного Суду від 30 травня 2018 року у справі № 761/16799/15-ц (провадження № 14-139цс18) та постанову Великої Палати Верховного Суду від 23 січня 2019 року у справі № 536/1039/17 (провадження № 14-610цс18).

Відповідно до п.5 ч.1 ст. 315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту- проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без шлюбу.

Варто зауважити, що ОСОБА_1 заявила про те, що метою для встановлення факту є потреба у зверненні до компетентних установ (українських та міжнародних) щодо пошуку ОСОБА_5 , з`ясування інформації про можливе перебування його в полоні, при цьому в подальшому в судових засіданнях просила суд встановити факт, що має юридичне значення, від якого залежить виникнення у неї, зокрема, права на отримання грошової допомоги та оформлення належних їй законом пільг як дружини військовослужбовця, котрий зник безвісти, а відтак посилання представника Міністерства оборони України суд вважає необґрунтованими.

Аналіз наведених норм свідчить про те, що чинне цивільне процесуальне законодавство відносить до юрисдикції цивільного суду справи про встановлення фактів, від яких залежить виникнення, зміна або припинення суб`єктивних прав громадян. Чинне законодавство не передбачає іншого судового порядку підтвердження факту, що має юридичне значення, окрім як розгляд справ про встановлення факту, що має юридичне значення, в порядку цивільного судочинства.

Таким чином, юридичні факти, які належать встановлювати в судовому порядку, вирішуються судами цивільної юрисдикції за правилами ЦПК України. Аналогічний правовий висновок викладено в постанові Великої Палати Верховного Суду від 18.01.2024 року у справі № 560/17953/21.

За приписами ч. 2 ст. 3 СК України сім`ю складають особи, які спільно проживають, пов`язані спільним побутом, мають взаємні права та обов`язки.

Відповідно до ч. 2 ст. 3 Сімейного кодексу України, сім`ю складають особи, які спільно проживають, пов`язані спільним побутом, мають взаємні права та обов`язки.

Згідно зі ст. 21 СК України шлюбом є сімейний союз жінки та чоловіка, зареєстрований у органі державної реєстрації актів цивільного стану. Проживання однією сім`єю жінки та чоловіка без шлюбу не є підставою для виникнення у них прав та обов`язків подружжя.

Шлюб є підставою для виникнення прав та обов`язків подружжя (ст. 36 СК України).

Законодавство не передбачає вичерпного переліку членів сім`ї та визначає критерії, за наявності яких особи складають сім`ю. Такими критеріями є спільне проживання (за винятком можливості роздільного проживання подружжя з поважних причин і дитини з батьками), спільний побут і взаємні права й обов`язки (постанова Великої Палати Верховного Суду від 22 серпня 2018 року у справі № 644/6274/16-ц).

Правовідносини з приводу встановлення факту сумісного проживання однією сім`єю, як чоловік та жінка без реєстрації шлюбу, визнання майна спільним майном та його розподіл регулюються Сімейним Кодексом України.

Суд зауважує, що ознаками фактичної сім`ї, що складає фактичний шлюб між чоловіком та жінкою є: спільне проживання чоловіка і жінки; спільний побут; взаємні права і обов`язки.

Таким чином, предметом доказування у спорі про встановлення факту проживання однією сім`єю без реєстрації шлюбу є такі обставини, що мають матеріально-правове значення: чоловік і жінка не перебувають у будь-якому іншому шлюбі, між ними склалися усталені відносини, що притаманні подружжю, а саме спільне проживання, спільний побут, наявність взаємних прав та обов`язків.

У рішенні по справі «Джонстон та інші проти Ірландії» від 18.12.1996 року №6/1985/92/139 Європейський суд з прав людини зазначив, що особи, які проживають однією сім`єю без реєстрації шлюбу, мають право на захист, незважаючи на те, що їх зв`язок існує поза шлюбом, що забезпечуватиме дотримання ст. 8 Конвенції, яка передбачає право на повагу до сімейного життя.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 03 липня 2019 року у справі № 554/8023/15-ц зазначеного, що встановлення факту проживання однією сім`єю жінки та чоловіка без реєстрації шлюбу передбачає доведення перед судом факту спільного їх проживання, наявності у них спільного побуту, виникнення між ними, у зв`язку із цим взаємних прав та обов`язків, притаманних подружжю. Під спільним проживанням слід розуміти постійне фактичне мешкання чоловіка та жінки за однією адресою, збереження ними у такому житлі переважної більшості своїх речей, зокрема щоденного побутового вжитку, сприйняття ними цього місця проживання як свого основного, незалежно від того, що будь-хто із них за особливістю своєї роботи/служби зумовлений тривалий час бути відсутнім за цим місцем проживання (несення військової служби, вахтовий метод роботи). Спільний побут, в свою чергу, передбачає ведення жінкою та чоловіком спільного господарства, наявність спільного бюджету, витрат, придбання майна для спільного користування, в тому числі за спільні кошти та внаслідок спільної праці, спільна участь в утриманні житла, його ремонт, спільне харчування, піклування чоловіка та жінки один про одного/надання взаємної допомоги тощо. До прав та обов`язків, притаманних подружжю, слід віднести зокрема, але не виключно, існування між чоловіком та жінкою, реалізацію ними особистих немайнових прав, передбачених главою 6 СК України, тощо. При цьому має бути встановлена і доведена саме сукупність вказаних усталених обставин та відносин.

У постанові Верховного Суду від 05 лютого 2020 року у справі №712/7830/16-ц зазначено, що належними та допустимими доказами проживання чоловіка та жінки однією сім`єю без реєстрації шлюбу є, зокрема, докази спільного проживання, ведення спільного господарства, наявності у сторін спільного бюджету, проведення спільних витрат, придбання майна в інтересах сім`ї, наявності між сторонами подружніх взаємних прав та обов`язків, інших доказів, які вказують на наявність встановлених між сторонами відносин, притаманних подружжю.

Згідно з п. 7 Пленуму Верховного суду України № 5 від 31.03.1995 «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» суд вправі розглядати справи про встановлення родинних відносин, коли цей факт безпосередньо породжує юридичні наслідки, наприклад, якщо підтвердження такого факту необхідне заявникові для одержання в органах, що вчиняють нотаріальні дії, свідоцтва про право на спадщину, для оформлення права на пенсію в зв`язку із втратою годувальника. Суд не може відмовити в розгляді заяви про встановлення факту родинних відносин з мотивів, що заявник може вирішити це питання шляхом встановлення неправильності запису в актах громадянського стану.

Враховуючи вищевикладені обставини та докази, досліджені судом в судовому засіданні,свідчення свідків, суд приходить до висновку про доведеність заявницею факту проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без шлюбу, що має значення для реалізації прав заявниці, а також те, що в іншій спосіб, ніж в судовому порядку, ОСОБА_1 позбавлена можливості встановити юридичний факт, суд дійшов висновку, що заява про встановлення факту проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст. 2, 5-7, 10-12, 76-83, 189, 293,315, 316 ЦПК України, -

У Х В А Л И В:

Заяву ОСОБА_1 , заінтересовані особи: ІНФОРМАЦІЯ_1 , Військова частина НОМЕР_1 , Міністерство оборони України, ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про встановлення факту проживання однією сім`єю без реєстрації шлюбу-задовольнити.

Встановити факт проживання однією сім`єю громадянки України ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , та громадянина України ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , без реєстрації шлюбу.

Рішення може бути оскаржено протягом 30 днів з дня його проголошення/складання повного тексту шляхом подання безпосередньо до Київського апеляційного суду апеляційної скарги.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не подано.

В разі подання апеляційної скарги рішення набирає законної сили, якщо його не скасовано, після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови за наслідками апеляційного перегляду.

Заявник - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_10 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_2 .

Заінтересовані особи:

- ІНФОРМАЦІЯ_1 ,код ЄДРПОУ НОМЕР_3 , АДРЕСА_3 .

- Військова частина НОМЕР_1 , місцезнаходження: АДРЕСА_4

- Міністерство оборони України, ЄДРПОУ НОМЕР_5, АДРЕСА_6.

- ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_4 , АДРЕСА_5 .

- ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , РНОКПП невідомо, АДРЕСА_5 .

Повний текст рішення суду складено 22.05.2026.

Суддя О.Б. Саламон