Рішення від 20 травня 2026 р. у справі №752/31748/25 — Голосіївський районний суд міста Києва

Справа № 752/31748/25

Провадження № 2/752/3181/26

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

21 травня 2026 року Голосіївський районний суд м. Києва в складі головуючого - судді Машкевич К.В., за участю секретаря - Касаткіної А.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства « Страхова компанія «Євроінс Україна» про стягнення страхового відшкодування, суд

В С Т А Н О В И В:

Позивачка звернулася до суду з позовом і просить стягнути з відповідача:

- 31 897, 58 грн матеріальної шкоди;

-5 000, 00 грн моральної шкоди.

Посилається в позові на те, що 30 трвня 2023 року в м. Черкаси мала місце дорожньо- транспортна пригода за участі транспортного засобу Рено Кенго, д.н. НОМЕР_1 під її керуванням та автомобіля Тойота Ауро, д.н. НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_2 .

Постановою Придніпровського районного суду м.Черкаси винною в дорожньо-транспортній пригоді визнана вона.

Рішенням Придніпровського районного суду м. Черкаси, залишеним без змін в апеляційному та касаційному порядку, з неї на користь потерпілої особи в ДТП стягнуто 31 897, 58 грн матеріальної шкоди, 3 500, 00 грн вартості автотоварознавчої експертизи, 1 073 60 грн судового збору та 5 000, 00 грн в відшкодування моральної шкоди, а всього 41 471, 18 грн.

З відповідача стягнуто 1 803, 20 грн судового збору.

Її цивільно-правова відпровідальність, як власника транспортного засобу, була застрахована відповідачем з лімітом відповідальності 160 000, 00 грн.

Після дорожньо-транспортної пригоди вона звернулася до відповідача з заявою про виплату страхового відшкодування та надала потрібний пакет документів.

При оцінці транспортного засобу відповідачем було максимально знижено вартіль відновлювального ремонту пошкодженого транспортного засобу в сумі 32 853, 81 грн, оскільки фактично потерпілою особою було сплачено 86 015, 00 грн, тобто різниця становить 53 198, 00 грн.

З неї судом було стягнуто всього 41 471, 18 грн.

З урахуванням цього вважає, що відповідач має відшкодувати їй стягнуту судом суму, та просить задовольнити позов.

Позов був зареєстрований судом 23 грудня 2025 року та відповідно до статті 33 ЦПК України було визначено склад суду.

Ухвалою суду від 25 грудня 2025 року в справі було відкрито провадження за правилами спрощеного позовного провадження.

Сторонам було направлено копію ухвали про відкриття провадження, відповідачу копію позовної заяви з додатками.

Відповідно до статті 178 ЦПК України відповідачу був наданий строк для надання відзиву на позов.

09 квітня 2026 року відповідач подав відзив, яким проти позову заперечує.

Посилається на те, що з позивачки було стягнуто різницю вартості відновлювального ремонту пошкодженого транспортного засобу, що не покривається страховиком за законом.

З точки зору закону страховик відшкодовує матеріальний збиток, завданий власнику пошкодженого транспортного засобу, а не вартість відновлювального ремонту.

Покладення на страховика відшкодування реальної вартості втраченого майна, необхідної для відновлення пошкодженої речі, суперечить статті 1192 ЦК України та відносинам, що виникають між потерпілим і страховиком.

Відповідно до закону, діючого при укладенні договору з позивачкою та дорожньо-транспортної пригоди,страховик не був зобов`язаний відшкодовувати вартість відновлювального ремонту і такий обов`язок відповідно до статті 1194 ЦК України покладався на винну особу в ДТП.

Просить у позові відмовити.

Дослідивши матеріали справи, суд не знаходить підстав для задоволення позов, виходячи з наступного.

Відповідно до стат 980 ЦК України предметом договору страхування є передача страхувальником за плату ризику, пов`язаного з об`єктом страхування, страховику на умовах, визначених договором страхування або законодавством України.

Об`єктом страхування можуть бути: життя, здоров`я, працездатність та/або пенсійне забезпечення; майно на праві володіння, користування і розпорядження та/або можливі збитки чи витрати; відповідальність за заподіяну шкоду особі або її майну.

Спеціальним законом, що регулює правовідносини у сфері обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів є Закон України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів".

Статтею 6 Закону визначено, що страховим випадком є дорожньо-транспортна пригода, що сталася за участю забезпеченого транспортного засобу, внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована, за шкоду, заподіяну життю, здоров`ю та/або майну потерпілого.

Відповідно до пункту 22.1 статті22 Закону України « Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи.

Пунктом 1 частини 1 статті 28 Закону визначено, що шкода, заподіяна в результаті дорожньо-транспортної пригоди майну потерпілого, - це шкода, пов`язана з пошкодженням чи фізичним знищенням транспортного засобу.

Згідно із статтею 29 Закону у зв`язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов`язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України. Якщо транспортний засіб необхідно, з поважних причин, помістити на стоянку, до розміру шкоди додаються також витрати на евакуацію транспортного засобу до стоянки та плата за послуги стоянки.

Судом встановлено, що 30 травня 2023 року в м. Черкаси мала місце дорожньо- транспортна пригода за участі транспортного засобу Рено Кенго, д.н. НОМЕР_1 під керуанням позивачки, та автомобіля Тойота Ауро, д.н. НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_2 .

Постановою Придніпровського районного суду м..Черкаси від 14 червня 2023 року винною в дорожньо-транспортній пригоді визнана позивачка.

Цивільно - правова відповідальність позивачки на момент дорожньо-транспортної пригоди була застрахована в ПрАТ «СК « Євроінс Україна» з лімітом відповідальності 160 000. 00 грн.

Рішенням Придніпровського районного суду м.Черкаси від 26 березня 2024 року, залишеним без змін постановою Черкаського апеляційного суду від 17 липня 2024 року, з позивачки на користь потерпілої особи в ДТП стягнуто 31 897, 58 грн матеріальної шкоди, 3 500, 00 грн вартості авто товарознавчої експертизи, 1 073 60 грн судового збору та 5 000, 00 грн в відшкодування моральної шкоди, а всього 41 471, 18 грн.

З відповідача стягнуто 1 803, 20 грн судового збору.

Даним рішенням суд прийшов до висновку про виконання відповідачем свого обов`язку перед потерпілою особою в ДТП при виплаті страхового відшкодування та визначенні його розміру.

В свою чергу, стягнення збитків на користь потерпілої особи в ДТП з позивачки обґрунтовано нормами статті 1194 ЦК України.

Даною нормою закону визначено, що особа, яка застрахувала свою відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов`язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (відшкодуванням).

Верховний Суд у постанові від 04 грудня 2019 року в справі № 359/2309/17 вказав, що майнова шкода повинна бути відшкодована особою, яка завдала шкоду та застрахувала свою цивільно-правову відповідальність, лише у разі встановлення законодавчих обмежень щодо відшкодування шкоди страховиком.

Відповідно до постанови Верховного Суду від 09 листопада 2022 року в справі № 497/470/21 у таких правовідносинах діє принцип повного відшкодування шкоди, який закріплений у статті 1166 ЦК України, та реалізується у відносинах страхування через застосування положень статті 1194 цього Кодексу.

Аналогічна позиція викладена в постанові Верховного Суду від 16 лютого 2022 року в справі 709/370/20.

В постанові Верховного Суду від 02 грудня 2015 року в справі № 6-691цс15 зазначено, що правильним є стягнення з винного водія різниці між фактичною вартістю ремонту з урахуванням заміни зношених деталей на нові (без урахування коефіцієнта фізичного зносу) та страховим відшкодуванням, виплаченим страховиком у розмірі вартості відновлювального ремонту пошкодженого автомобіля з урахуванням зносу деталей, що підлягають заміні, оскільки у цьому випадку у страховика не виник обов`язок з відшкодування такої різниці незважаючи на те, що вказані збитки є меншими від страхового відшкодування (страхової виплати).

Якщо потерпілий звернувся до страховика й одержав страхове відшкодування, але його недостатньо для повного відшкодування шкоди, деліктне зобов`язання зберігається до виконання особою, яка завдала шкоди, свого обов`язку згідно зі статтею 1194 ЦК України щодо відшкодування потерпілому різниці між фактичним розміром шкоди та страховою виплатою (страховим відшкодуванням), яка ним одержана від страховика.

Таким чином, розмір страхової виплати (страхового відшкодування), якщо страховик визначає його меншим страхової суми (ліміту його відповідальності), може бути оспорений особою, яка завдала шкоди, якщо ця особа виконала свій обов`язок перед потерпілим, у тому числі й частково відшкодувала шкоду згідно зі статтею 1194 ЦК України, але вважає, що страховик порушив умови договору, здійснив потерпілому страхову виплату (страхове відшкодування) не в повному обсязі, що призвело до безпідставного збільшення обсягу її (особи, яка завдала шкоди), відповідальності.

Відповідно до частини 4 статті 82 ЦПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Стягуючи з позивачки на користь потепрілої особи в ДТП збитків у порядку статті 1194 ЦПК України, суд прийшов до висновку про виконання відповідачем, як страхувальником, свого обов`язку, визначеного Законом України « Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів".

Виходячи з цього, одного з основних принципів цивільного судочинства - принципу змагальності, суд не знаходить підстав для задоволення позову.

Керуючись статтіями 15, 16, 509, 979, 1192, 1194 України, Законом України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» статтями 4, 5, 12, 13, 76 - 82, 133, 141, 259, 263 - 265, 268, 273 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В:

В позові ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Євроінс Україна» про стягнення страхового відшкодування відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його (її) проголошення.

Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження:на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Суддя К.В. Машкевич