Вирок від 20 травня 2026 р. у справі №182/6304/24 — Дніпровський апеляційний суд

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 11-кп/803/767/26 Справа № 182/6304/24 Суддя у 1-й інстанції - ОСОБА_1 Суддя у 2-й інстанції - ОСОБА_2

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 травня 2026 року Колегія суддів Дніпровського апеляційного суду в складі:

судді доповідача ОСОБА_2 ,

суддів ОСОБА_3 та ОСОБА_4 ,

за участю секретаря ОСОБА_5 ,

прокурора ОСОБА_6 ,

захисника обвинуваченого адвоката ОСОБА_7 ,

обвинуваченого ОСОБА_8 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції апеляційну скаргу прокурора Нікопольської окружної прокуратури Дніпропетровської області ОСОБА_9 на вирок Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 04 листопада 2025 року у кримінальному провадженні №12024041340001216 від 02.10.2024 р. стосовно

ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Нікополь Дніпропетровської області, громадянина України, з неповною середньою освітою, неодруженого, на утриманні нікого не має, не є особою з інвалідністю, пенсіонером або депутатом, не працевлаштованого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого:

-28.02.2011 р. Нікопольським міськрайонним судом Дніпропетровської області за ч.2 ст.186, ч.1 ст.187, ч.2 ст.190, ст.70, ст.75 КК України до 5 років позбавлення волі з іспитовим строком 3 роки,

-13.06.2013 р. Нікопольським міськрайонним судом Дніпропетровської області за ч.2 ст.186, ст.71 КК України до 5 років 1 місяця позбавлення волі, звільненого по відбуттю строку покарання 26.02.2016 р.,

-18.09.2020 р. Нікопольським міськрайонним судом Дніпропетровської області за ч.3 ст.185 КК України до 3 років позбавлення волі,

-05.11.2020 р. Нікопольським міськрайонним судом Дніпропетровської області за ч.2 ст.190, ч.2 ст.185, ч.3 ст.185, ч.2 ст.186, ч.ч.1,4 ст.70 КК України до 4 років позбавлення волі, звільненого по відбуттю строку покарання 24.05.2024 р.;

-05.08.2024 р. Нікопольським міськрайонним судом Дніпропетровської області за ч.1 ст.162 КК України до 1 року обмеження волі,

обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України,

ВСТАНОВИЛА:

Обставини, встановлені судом 1-ї інстанції:

Вироком Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 04 листопада 2025 року ОСОБА_8 визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України та призначено йому покарання у виді позбавлення волі строком на 5 (п`ять) років.

На підставі ч. 4 ст. 70 КК України, за сукупністю кримінальних правопорушень, шляхом часткового складання призначених покарань за даним вироком та вироком Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 05.08.2024 р., остаточно призначено ОСОБА_8 покарання у виді позбавлення волі строком на 5 (п`ять) років 4 (чотири) місяці.

Вирішено питання щодо початку строку покарання; зарахування у строк відбування покарання строк попереднього тримання під вартою; стягнення витрат за проведення судової експертизи, долі речових доказів.

Вказаним вироком суду 1-ї інстанції встановлено, що ОСОБА_8 , будучи раніше судимим за вчинення корисливих злочинів, судимість за які не знята та не погашена, на шлях виправлення не став та знов вчинив кримінальне правопорушення. Так, 27 серпня 2024 року, приблизно о 13 год. 30 хв., ОСОБА_8 перебував на балконі квартири АДРЕСА_2 , та побачивши поруч балкон квартири АДРЕСА_3 у ОСОБА_8 виник злочинний намір на таємне викрадення чужого майна, з квартири АДРЕСА_4 .

Реалізуючи свій злочинний намір, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, їх суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, ОСОБА_8 , діючи в умовах воєнного стану, введеного в Україні Указом Президента України №64/2022 від 24.02.2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженим Законом України від 24.02.2022 2102-ІХ, який неодноразово продовжувався та діє до теперішнього часу, в цей же час, перебуваючи у вказаному місці, взявши з собою викрутку, скориставшись відчиненим вікном на балконі квартири АДРЕСА_3 за вищевказаною адресою, переліз на балкон вказаної квартири, після чого тримаючи викрутку у руці розбив вікно балконної двері квартири АДРЕСА_4 та протягнувши руку через розбите вікно відчинив з середини двері та проник до вказаної квартири. Перебуваючи в зазначеній квартирі АДРЕСА_3 , скориставшись тим, що за його діями ніхто не спостерігає, таємно, умисно, повторно, з корисливих мотивів, переслідуючи мету особистого незаконного збагачення, викрав з даної квартири: Ж/К монітор «Acer» вартістю 750 грн 00 коп., бездротовий маршрутизатор (роутер) HUAWEI вартістю 1199 грн 20 коп., фен «Irit» IR-3102 вартість встановити не надалося можливим, системний блок у зборі вартістю 7043 грн 40 коп., чим спричинив потерпілому ОСОБА_10 майнову шкоду на загальну суму 8992 грн 60 коп. У подальшому ОСОБА_8 залишив місце вчинення злочину, викраденим майном розпорядився на власний розсуд.

Крім цього, 22 вересня 2024 року, приблизно о 08 год. 30 хв., в ОСОБА_8 , який знаходився за місцем свого проживання, а саме в кв. АДРЕСА_2 , та якому було відомо про те, що в квартирі АДРЕСА_4 , не зачинені на замок вхідні двері, виник злочинний намір на таємне викрадення чужого майна з квартири АДРЕСА_3 за вказаною адресою.

Реалізуючи свій злочинний намір, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, їх суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, ОСОБА_8 , діючи в умовах воєнного стану, введеного в Україні Указом Президента України №64/2022 від 24.02.2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженим Законом України від 24.02.2022 2102-ІХ, який неодноразово продовжувався та діє до теперішнього часу, у цей же час, через раніше відчинені ним вхідні двері проник до квартири АДРЕСА_4 , де скориставшись тим, що за його діями ніхто не спостерігає, таємно, умисно, повторно з корисливих мотивів, переслідуючи мету особистого незаконного збагачення, викрав пральну машинку «Beko wkb 61001» вартістю 2990 грн 00 коп. та тепловентилятор ТВ 2/1,6 «ТК-20» вартістю 200 грн 00 коп., чим спричинив потерпілому ОСОБА_10 майнову шкоду на загальну суму 3190 грн 00 коп. У подальшому ОСОБА_8 залишив місце вчинення злочину, викраденим майном розпорядився на власний розсуд.

Дії ОСОБА_8 кваліфіковано судом за ч. 4 ст. 185 КК України як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена повторно, поєднана з проникненням у житло, вчинена в умовах воєнного стану.

Доводи апеляційної скарги:

В апеляційній скарзі прокурор, не оспорюючи висновків суду про доведеність винуватості ОСОБА_8 та кваліфікації його дій за ч. 4 ст.185 КК України, просить вирок Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 04 листопада 2025 року відносно ОСОБА_8 скасуватив частині призначеного покарання з підстав неправильного застосування закону України про кримінальну відповідальність та ухвалити апеляційним судом в цій частині новий вирок, яким призначити ОСОБА_8 покарання за ч. 4 ст. 185 КК України у виді позбавлення волі строком на 5 (п`ять) років.

На підставі ч. 1 ст. 71 КК України за сукупністю вироків, з урахуванням вимог ч. 1 ст.72 КК України, до призначеного покарання за цим вироком частково приєднати невідбуту частину покарання за вироком Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 05 серпня 2024 року, остаточно призначивши ОСОБА_8 покарання у виді позбавлення волі на строк 5 (п`ять) років 4 (чотири) місяці.

З пункту 6 описової частини вироку виключити слова «Також просив на підставі ч. 4 ст.70 КК України врахувати вирок Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 05.08.2024 та призначити покарання шляхом часткового складання призначених покарань у виді позбавлення волі строком на п`ять років п`ять місяців».

В іншій частині вирок суду залишити без змін.

В обґрунтування своїх вимог прокурор зазначив, що при призначенні обвинуваченому покарання судом 1-ї інстанції не враховано, що кримінальне правопорушення, передбачене ч.4 ст. 185 КК України, ОСОБА_8 вчинив до відбуття ним покарання за попереднім вироком Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 05 серпня 2024 року. Тобто судом не було застосовано вимоги ст.71 КК України, які підлягали застосуванню.

Звертає увагу, що аудіозаписом засідання підтверджується, що прокурор в судових дебатах просив на підставі ч. 1 ст. 71 КК України за сукупністю вироків частково приєднати невідбуту частину покарання за вироком Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 05.08.2024 р., тому протилежне посилання в оскарженому вироку просить виключити.

Позиції сторін в суді :

Прокурор під час судового розгляду в суді апеляційної інстанції апеляційну скаргу підтримав в повному обсязі з підстав, наведених в ній.

Обвинувачений ОСОБА_8 та його захисник ОСОБА_7 в судовому засіданні не заперечували проти задоволення апеляційної скарги прокурора.

Висновки суду:

Заслухавши суддю-доповідача, думку учасників судового розгляду, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга прокурора підлягає задоволенню з наступних підстав:

Прокурор в апеляційній скарзі не оспорює встановлені судом 1-ї інстанції фактичні обставини, кваліфікацію дій обвинуваченого та обране судом за ч. 4 ст. 185 КК України покарання. А ставить питання про незаконне не застосування судом правил ст. 71 КК України, оскільки нове кримінальне правопорушення ОСОБА_8 вчинив до відбуття ним покарання за попереднім вироком Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 05 серпня 2024 року. Тобто судом не було застосовано вимоги ст.71 КК України, які підлягали застосуванню.

Згідно ст. 404 КПК України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

За приписами ст. 370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом.

Однією з підстав скасування вироку суду 1-ї інстанції відповідно до ст.ст. 409, 413 КПК України є неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, зокрема у виді незастосування судом закону, який підлягає застосуванню.

За матеріалами провадження вбачається, що ОСОБА_8 вироком Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 05 серпня 2024 року був засуджений за ч. 1 ст. 126 КК України до покарання у виді обмеження волі на строк 1 рік (а.к.п. 116-117, а.с.27-29, 137-138). Вказане покарання обвинувачений ОСОБА_8 не відбув (а.с.163-164).

Оскарженим вироком суду 1-ї інстанції встановлено, що ОСОБА_8 вчинив нове кримінальне правопорушення 27 серпня 2024 року, тобто після ухвалення попереднього вироку та до відбуття за ним покарання.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КК України, якщо засуджений після постановлення вироку, але до повного відбуття покарання вчинив нове кримінальне правопорушення, суд до покарання, призначеного за новим вироком, повністю або частково приєднує невідбуту частину покарання за попереднім вироком.

Положення вказаної норми є імперативними, тобто обов`язковими для застосування.

Проте, судом 1-ї інстанції не було враховано, що за сукупністю вироків (ст. 71 КК України) покарання призначається, коли засуджена особа до повного відбування основного чи додаткового покарання вчинила новий злочин. Невідбутою частиною покарання за попереднім вироком треба вважати, зокрема, невідбуту засудженим частину будь-якого основного покарання.

Правова позиція аналогічного змісту висловлена у постанові Об`єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду в постанові від 01.06.2020 р. в справі №766/39/17-к провадження №51-8867кмо18.

Оскільки, застосування положень ст. 71 КК України тягне за собою можливість застосування більш суворого покарання, то відповідно до вимог ст.420 КПК України скасовуючи оскаржений вирок суду 1-ї інстанції в частині призначення покарання, апеляційний суд вважає за необхідне в цій частині ухвали свій вирок.

Таким чином, відповідно до приписів ст. ст. 71, 72 КК України до призначеного покарання у виді позбавлення волі підлягає частковому приєднанню невідбуте покарання за вироком Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 05 серпня 2024 року у виді одного року обмеження волі.

Під час апеляційного розгляду в судовому засіданні було досліджено аудіозапис судового засідання суду 1-ї інстанції від 03 листопада 2025 року, та встановлено, що в судових дебатах прокурор ОСОБА_11 просив на підставі ч. 1 ст. 71 КК України за сукупністю вироків частково приєднати ОСОБА_8 невідбуту частину покарання за вироком Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 05.08.2024 р. (запис, починаючи з 0:07:35).

Тому посилання суду в пункті 6 описової частиниоскарженого вироку на іншу позицію прокурора підлягає виключенню.

Підсумовуючи викладене, колегія суддів апеляційної інстанції вважає слушними доводи прокурора, тому його апеляційна скарга підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст. 404-409, 414, 418-420 КПК України, колегія суддів

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу прокурора задовольнити.

Вирок Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 04 листопада 2025 року відносно ОСОБА_8 скасуватив частині призначеного покарання з підстав неправильного застосування закону України про кримінальну відповідальність та ухвалити в цій частині новий вирок.

ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , призначити покарання за ч. 4 ст. 185 КК України у виді позбавлення волі строком на 5 (п`ять) років.

На підставі ч. 1 ст. 71 КК України за сукупністю вироків, з урахуванням вимог ч. 1 ст.72 КК України, до призначеного покарання за цим вироком частково приєднати невідбуту частину покарання за вироком Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 05 серпня 2024 року, та остаточно призначити ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , покарання у виді позбавлення волі на строк 5 (п`ять) років 4 (чотири) місяці.

З пункту 6 описової частини вироку виключити слова «Також просив на підставі ч. 4 ст.70 КК України врахувати вирок Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 05.08.2024 та призначити покарання шляхом часткового складання призначених покарань у виді позбавлення волі строком на п`ять років п`ять місяців».

В строк відбування покарання ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зарахувати період попереднього ув`язнення з моменту затримання, тобто з 24 жовтня 2024 року по день ухвалення цього вироку з розрахунку, що один день попереднього ув`язнення відповідає одному дню позбавлення волі.

Початок строку відбування покарання ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , рахувати з моменту проголошення цього вироку.

В іншій частині вирок Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 04 листопада 2025 року стосовно ОСОБА_8 залишити без змін.

Копії вироку після його проголошення негайно вручити засудженому та прокурору.

Вирок набирає законної сили з моменту його проголошення та може бути оскаржений в касаційному порядку до Касаційного кримінального суду Верховного Суду протягом трьох місяців з дня його проголошення, а обвинуваченим в той же строк з моменту вручення йому копії вироку.

Судді ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4