Постанова від 20 травня 2026 р. у справі №642/3159/26 — Холодногірський районний суд міста Харкова

21 травня 2026 року

Справа № 642/3159/26

Провадження № 3/642/738/26

ПОСТАНОВА

Іменем України

21 травня 2026 року м. Харків

Суддя Холодногірського районного суду м. Харкова Цибульська С.В., розглянувши матеріали, що надійшли з ВП № 2 ХРУП № 3 ГУ НП в Харківській області, про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який зареєстрований та фактично проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,

за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП,

ВСТАНОВИВ:

Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення серії ВБА № 204131 від 18.04.2026 ОСОБА_1 22.03.2026 близько 20 год. за адресою: АДРЕСА_2 , вчинив сварку зі своїм пасинком ОСОБА_2 , в ході якого висловлювався нецензурною лайкою в його бік, чим вчинив шкоду його моральному здоров`ю, у діях ОСОБА_1 вбачаються ознаки домашнього насильства психологічного характеру. Вказаними діями ОСОБА_1 вчинив правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.

В судове засідання ОСОБА_1 не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений своєчасно та належним чином, причини неявки не повідомив, заяв чи клопотань до суду не подав.

Згідно з положеннями ст. 268 КУпАП адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, не відноситься до правопорушень, по яких присутність у судовому засіданні особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, є обов`язковою.

Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (§ 66 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005р. у справі "Смірнова проти України").

Беручи до уваги той факт, що ОСОБА_1 , будучи своєчасно та належним чином повідомленим, не з`явився в судове засідання, не поінформувавши суд про причини неявки, а також те, що суд позбавлений можливості в рамках Кодексу України про адміністративне правопорушення вжити заходів для забезпечення явки учасників процесу в судове засідання, окрім як шляхом направлення судових повісток, водночас законом передбачений скорочений термін притягнення особи до адміністративної відповідальності, враховуючи принцип судочинства, яким визнано пріоритет публічного інтересу над приватним, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.

Вивчивши матеріали справи, суд зазначає таке.

За змістом ст. 245 КУпАП завданням провадження в справі про адміністративне правопорушення є всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

Відповідно до ст. 280 КУпАП суд при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» (далі – Закон) домашнє насильство - діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім`ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім`єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.

Психологічне насильство є формою домашнього насильства, що включає, зокрема, словесні образи, погрози, приниження, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров`ю особи (п. 14 ч. 1 ст. 1 Закону).

Частиною 1 ст. 173-2 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за вчинення домашнього насильства, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого була завдана шкода фізичному або психічному здоров`ю потерпілого.

Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, свідків, а також іншими документами.

Судом досліджено письмові докази, наявні в матеріалах справи про адміністративне правопорушення, а саме:

-протокол про адміністративне правопорушення серії ВБА № 204131 від 18.04.2026, відповідно до якого ОСОБА_1 22.03.2026 близько 20 год. за адресою: АДРЕСА_2 , вчинив сварку зі своїм пасинком ОСОБА_2 , в ході якого висловлювався нецензурною лайкою в його бік, чим вчинив шкоду його моральному здоров`ю, у діях ОСОБА_1 вбачаються ознаки домашнього насильства психологічного характеру;

-копію рапорта помічника чергового ВП № 2 ХРУП № 3 ГУ НП в Харківській області від 22.03.2026, відповідно до якого 22.03.2026 о 20:06 год. надійшло повідомлення зі служби «102» про те, що за адресою: АДРЕСА_2 відбулася сварка, конфлікт з вітчимом ОСОБА_1 , який відмовляється йти з будинку. Заявник ОСОБА_2 в стані алкогольного сп`яніння. На місці виклику заявника не виявлено, заяв та пояснень не надходило;

-копію пояснень ОСОБА_1 від 18.04.2026, відповідно до яких останній повідомив, що він 22.03.2026 прийшов до свого пасинка ОСОБА_2 . Близько 20 год. додому прийшов ОСОБА_2 в стані алкогольного сп`яніння, ОСОБА_3 зробив йому зауваження з цього приводу та почав з ним конфліктувати, висловлюючись нецензурною лайкою. ОСОБА_2 попрохав ОСОБА_1 піти з будинку, на що останній відповів відмовою. Після цього ОСОБА_2 почав викликати поліцію, а ОСОБА_1 пішов з дому;

-копію форми оцінки ризиків вчинення домашнього насильства від 18.04.2026, складеного щодо ОСОБА_1 на підставі опитування ОСОБА_2 , відповідно до якої поліцейським уповноваженого підрозділу поліції визначено низький рівень небезпеки.

Розглядаючи справу про адміністративне правопорушення, суд з урахуванням вимог ст. 252 КУпАП оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Відповідно до ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях, а усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Надаючи оцінку дослідженим доказам, суд доходить висновку, що провина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП не підтверджена сукупністю належних та допустимих доказів. Наявні в матеріалах справи докази є суперечливими, та не є достатніми аби суд міг зробити обґрунтований висновок про винуватість ОСОБА_1 у вказаному адміністративному правопорушенні.

Так, відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ВБА № 204131 від 18.04.2026 ОСОБА_1 22.03.2026 близько 20 год. за адресою: АДРЕСА_2 , вчинив сварку зі своїм пасинком ОСОБА_2 , в ході якого висловлювався нецензурною лайкою в його бік, чим вчинив шкоду його моральному здоров`ю, у діях ОСОБА_1 вбачаються ознаки домашнього насильства психологічного характеру.

Отже, у протоколі про адміністративне правопорушення серії ВБА № 204131 від 18.04.2026 вказано, що ОСОБА_1 вчинив правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, водночас у фабулі протоколу вказано, що в діянні ОСОБА_1 вбачаються лише ознаки домашнього насильства психологічного характеру, ОСОБА_1 вчинено шкоду моральному здоров`ю потерпілого.

Водночас, частиною першою статті 173-2 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за вчинення домашнього насильства, а не за його ознаки, зокрема за умисне вчинення будь-яких діянь психологічного характеру, внаслідок чого була завдана шкода фізичному або психічному здоров`ю потерпілого, а не моральному здоров`ю потерпілого, як вказано особою, уповноваженою на складання протоколу про адміністративне правопорушення.

Так, у рішеннях Європейського суду з прав людини, а саме у справах «Малофєєва проти Росії» («рішення від 30 травня 2013 року, заява № 36673/04) та «Карелін проти Росії» («Karelinv.Russia», заява № 926/08, рішення від 20 вересня 2016 року) Європейський суд з прав людини, серед іншого, зазначив, що у випадку, коли викладена в протоколі фабула адміністративного правопорушення не відображає всіх істотних ознак складу правопорушення, суд не має права самостійно редагувати її, а так само не може відшукувати докази на користь обвинувачення, оскільки це становитиме порушення права на захист (особа не може належним чином підготуватися до захисту) та принципу рівності сторін процесу (оскільки особа має захищатися від обвинувачення, яке підтримується не стороною обвинувачення, а фактично судом).

З огляду на зазначене ЄСПЛ дійшов висновку, що суд не вправі самостійно змінювати на шкоду особі фабулу, викладену у протоколі про адміністративне правопорушення, яка, по суті, становить виклад обвинувачення у вчиненні певного правопорушення, винуватість у скоєнні якого певною особою має доводитися в суді, а також не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення, оскільки, діючи таким чином, суд неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст. 6 Конвенції.

Крім того з досліджених судом доказів вбачається, що між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 стався словесний конфлікт, який сам по собі не можна розцінювати як домашнє насильство; при цьому письмові пояснення самого потерпілого ОСОБА_2 в яких би він підтвердив обставини, викладені в протоколі, в матеріалах справи відсутні та суду не надані.

Водночас з письмових пояснень ОСОБА_1 вбачається, що між ним та ОСОБА_2 сталася словесна суперечка на побутовому ґрунті, з-приводу того, що ОСОБА_2 прийшов додому у стані алкогольного сп`яніння. Вказане не утворює складу адміністративного правопорушення за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.

Окрім того, відповідно до диспозиції ч. ч. 1 ст. 173-2 КУпАП обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності за вказаною статтею є настання наслідків протиправних дій у вигляді завдання шкоди фізичному або психічному здоров`ю потерпілого.

Всупереч вказаному матеріали справи не містять відомостей на підтвердження того, що внаслідок дій ОСОБА_1 завдано будь-яку шкоду фізичному або психічному здоров`ю ОСОБА_2 , чого також не вказано і у протоколі про адміністративне правопорушення.

З огляду на викладене суд вважає недоведеною винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, доказів, які б спростовували такі висновки суду матеріали справи не містять та суду не надані.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю, зокрема у разі відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

Згідно з ч. 2 ст. 284 КУпАП постанова про закриття справи виноситься, з-поміж іншого, за наявності обставин, передбачених статтею 247 цього Кодексу.

На підставі зазначеного, керуючись ст. ст. 1, 9, 173-2, 247, 251, 252, 268, 283-285 КУпАП України, суд

УХВАЛИВ:

Провадження у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 173-2 КУпАП стосовно ОСОБА_1 закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП у зв`язку із відсутністю події та складу адміністративного правопорушення.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення до Харківського апеляційного суду через Холодногірський районний суд м. Харкова.

Суддя Світлана ЦИБУЛЬСЬКА