Рішення від 21 травня 2026 р. у справі №642/5330/25 — Холодногірський районний суд міста Харкова

Справа № 642/5330/25

Провадження № 2/642/510/26

РІШЕННЯ

Іменем України

22 травня 2026 року м. Харків

Холодногірський районний суд м. Харкова

у складі: головуючого судді Вікторова В.В.

за участю секретаря Гриценко О.С.,

розглянувши в порядку загального позовного провадження у відкритому судовому засіданні у місті Харкові цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи: Другий відділ державної реєстрації актів цивільного стану у м. Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, Департамент служб у справах дітей Харківської міської ради, про визнання батьківства та внесення відповідних відомостей до актового запису про народження дитини, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_1 через свого представника – адвоката Терещука С.С. звернулася до Холодногірського районного суду м. Харкова з позовом до ОСОБА_2 , треті особи: Другий відділ державної реєстрації актів цивільного стану у м. Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, Департамент служб у справах дітей Харківської міської ради, в якому з урахуванням уточнених позовних вимог просить суд:

- визнати ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , батьком дитини – ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ;

- внести зміни до актового запису №156525 від 27 січня 2009 року, складеного Холодногірським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у м. Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, про народження дитини - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , а саме вказати у відомостях про батьківство батьком ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України. Відомості про батьківство ОСОБА_4 – виключити.

- прізвище дитини змінити на « ОСОБА_5 » замість « ОСОБА_6 ».

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що з Відповідачем ОСОБА_1 знайома з 2004 року. З Відповідачем мешкали разом 11 років з 2004 року однією сім`єю у будинку за адресою: АДРЕСА_1 , з 2015 по 2019 рік АДРЕСА_2 . Так як позивачка та відповідач не перебували у зареєстрованому шлюбі, відомості про батька дитини до Державного реєстру актів цивільного стану громадян про народження були внесені з моїх слів відповідно до ч. 1 ст. 135 Сімейного кодексу України: батьком був записаний ОСОБА_4 , а дитині відповідно було присвоєно по-батькові за іменем батька: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (додаток 5) Після народження ОСОБА_3 між Позивачем та Відповідачем фактично виникли сімейні відносини, які у подальшому набули офіційного правового статусу шляхом укладення шлюбу від 15.01.2011. Цей факт підтверджується копією свідоцтва про шлюб, що додається до позовної заяви. Однак сімейне життя сторін не склалося, і від 14.05.2019 шлюб між Позивачем та Відповідачем було розірвано в установленому законом порядку, що свідчить свідоцтво про розірвання шлюбу, копія якого також додається до матеріалів справи. Вказані обставини мають істотне значення для правильного вирішення спору, оскільки свідчать про існування офіційних сімейних правовідносин між сторонами у період після народження дитини та їх подальше припинення. На даний час відповідач відмовляється визнати своє батьківство, не бере участі у вихованні доньки, не надає кошти на її утримання, відмовляється надати зразки біоматеріалу для проведення молекулярно-генетичної експертизи, яка би підтвердила його батьківство. У зв`язку з зазначеним виникла необхідність звернутися до суду з позовом про визнання батьківства.

Ухвалою Холодногірського районного суду м. Харкова від 09 вересня 2025 року вказаний позов залишено без руху.

12.09.2025 року представником позивача усунуто недоліки та подано уточнену позовну заяву.

Ухвалою Холодногірського районного суду м. Харкова від 15 вересня 2025 року відкрито провадження у справі, призначений розгляд справи в порядку загального позовного провадження.

Ухвалою Холодногірського районного суду м. Харкова від 28 жовтня 2025 р. по справі було призначено судову молекулярно-генетичну експертизу, проведення якої доручено експертам Харківського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України, провадження у справі зупинено.

23.02.2026 року до суду з Харківського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України надійшов висновок експерта від 12.02.2026 року №СЕ-19/121-25/29341-БД за результатами судової молекулярно-генетичної експертизи.

Ухвалою Холодногірського районного суду м. Харкова від 23 лютого 2026 року поновлено провадження у справі, призначено підготовче судове засідання.

Ухвалою Холодногірського районного суду від 09 березня 2026 року підготовче провадження у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи: Другий відділ державної реєстрації актів цивільного стану у м. Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, Департамент служб у справах дітей Харківської міської ради, про визнання батьківства та внесення відповідних відомостей до актового запису про народження дитини – закрито. Призначено справу до судового розгляду по суті.

Позивач ОСОБА_1 та її представник – адвокат Терещук С.С., у судове засідання не прибули. Представник позивача надав до суду заяву про розгляд справи без участі сторони позивача, позовні вимоги підтримує у повному обсязі.

Відповідач ОСОБА_2 та його представник – адвокат Коваль О.Ю. у підготовче судове засідання не прибули. Представник відповідача надав до суду заяву про проведення судового засідання без участі сторони відповідача.

Представники Другого відділу державної реєстрації актів цивільного стану у м. Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, Департамент служб у справах дітей Харківської міської ради у підготовче судове засідання не прибули, про розгляд справи повідомлені належним чином, причини неявки суду не повідомили.

За таких обставин, суд розглянув справу за відсутністю сторін, повідомлених про розгляд справи належним чином, за наявними у справі матеріалами.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у зв`язку з розглядом справ в порядку спрощеного провадження за відсутністю всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 , виданого 27.01.2009 року Ленінським відділом реєстрації актів цивільного стану Харківського міського управління юстиції та повного витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію народження із зазначенням відомостей про батька відповідно до частини першої статті 135 Сімейного кодексу України щодо актового запису про народження №00000354356 від 27.01.2009 ОСОБА_3 народилася ІНФОРМАЦІЯ_3 , місце народження: Україна, Харківська область, м. Харків, мати: ОСОБА_7 , батько: ОСОБА_4 (а.с.12,38). Відомості про батька записані відповідно до ч. 1 ст. 135 Сімейного кодексу України.

15.01.2011 року ОСОБА_8 та ОСОБА_2 уклали шлюб , що підтверджується копією виданого повторно свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_2 від 07.04.2015 року.

14.05.2019 року шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 розірвано, що підтверджується копією свідоцтва про розірвання шлюбу серії НОМЕР_3 від 14.05.2019 року.

В позовній заяві зазначено, що позивач, ОСОБА_1 з відповідачем, ОСОБА_2 , мешкали разом з 2004 року однією сім`єю у будинку за адресою: АДРЕСА_1 , з 2015 по 2019 рік АДРЕСА_2 . Так як позивач та відповідач не перебували у зареєстрованому шлюбі, відомості про батька дитини до Державного реєстру актів цивільного стану громадян про народження були внесені зі слів позивача відповідно до ч. 1 ст. 135 Сімейного кодексу України.

12.02.2026 року Харківським науково-дослідним експертно-криміналістичним центром МВС України проведено судову молекулярно-генетичну експертизу, за результатами якої складено висновок експерта №СЕ-19/121/25/29341-БД, яким встановлено що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , може бути біологічним батьком неповнолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , з ймовірністю 99,999999998%.

За правилами ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, у межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право у порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. Згідно принципу диспозитивності суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках (ч. 1 ст. 13 ЦПК України).

Відповідно до ч.ч. 2-4 ст. 128 СК України підставою для визнання батьківства є будь-які відомості, що засвідчують походження дитини від певної особи, зібрані відповідно до Цивільного процесуального кодексу України. Позов про визнання батьківства може бути пред`явлений матір`ю, опікуном, піклувальником дитини, особою, яка утримує та виховує дитину, а також самою дитиною, яка досягла повноліття. Позов про визнання батьківства може бути пред`явлений особою, яка вважає себе батьком дитини. Позов про визнання батьківства приймається судом, якщо запис про батька дитини у Книзі реєстрації народжень вчинено відповідно до ч.1 ст. 135 цього Кодексу.

Верховний Суд зазначив, що СК України не визначає будь-яких особливостей предмета доказування у цій категорії справ. Доказами у справі про визнання батьківства можуть бути будь-які фактичні відомості, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб, показань свідків, письмових або речових доказів, висновків експертів. Тобто при вирішенні спору про визнання батьківства мають враховуватись усі передбачені законом докази в їх сукупності. За загальним правилом визнання батьківства на підставі частини другої статті 128 СК України можливе за наявності належних і обґрунтованих доказів (відомостей), які засвідчують походження дитини від певної особи. Для визнання батьківства правове значення мають фактичні дані, які підтверджують спільне проживання матері і батька дитини, ведення ними спільного господарства до народження дитини або спільне її виховання чи утримання, а також докази, що підтверджують визнання особою батьківства. Підставою для категоричного висновку для визнання батьківства в судовому порядку може бути висновок судово-генетичної або судово-імунологічної експертизи (постанова від 16.05.2018 у справі № 591/6441/14-ц).

Висновок експертизи з питання походження дитини є одним з основних доказів, який має бути оцінений судом у сукупності з іншими доказами у справі, оскільки жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.

Подібні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 10.11.2022 у справі №444/526/18, від 08.03.2023 у справі № 205/5698/21 та від 06.12.2023 у справі № 523/8194/18.

Згідно з роз`ясненнями п. 9 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 3 від 15.05.2006 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» відповідно до статей 213, 215 ЦПК рішення щодо визнання батьківства (материнства) має ґрунтуватися на всебічно перевірених судом даних, що підтверджують або спростовують заявлені вимоги чи заперечення проти них, а його резолютивна частина - містити всі відомості, необхідні для реєстрації батьківства (материнства) в органах РАЦС (прізвище, ім`я та по батькові матері й батька, число, місяць і рік їх народження, громадянство, а також номер актового запису про народження дитини, коли та яким органом його вчинено). Питання щодо походження дитини суд вирішує на підставі будь-яких доказів про це. Висновки експертизи, у тому числі судово-генетичної, необхідно оцінювати з урахуванням положень ст. 212 ЦПК, згідно з якою жоден доказ не має для суду наперед установленого значення, він оцінює докази в їх сукупності, а результати оцінки відображає в рішенні з наведенням мотивів їх прийняття чи відхилення.

Висновок судово-медичної (молекулярно-генетичної) експертизи є підставою для категоричного висновку для визнання батьківства, оскільки ДНК-тест є єдиним науковим методом точного встановлення батьківства стосовно конкретної дитини і його доказова цінність суттєво переважає будь-який інший доказ, наданий сторонами, з метою підтвердити або спростувати факт оспорюваного батьківства»(постанова Верховного Суду у справі №478/690/18 від 25.08.2020).

Європейський суд з прав людини зазначив, що «в ході національного розгляду суд призначив ДНК-тест з метою вирішення цього спору про батьківство. Тест продемонстрував, що відповідач був батьком дитини з імовірністю 99,99 відсотків. Суд враховує, що на сьогодні ДНК-тест є єдиним науковим методом точного встановлення батьківства стосовно конкретної дитини; його доказова цінність суттєво переважає будь-який інший доказ, наданий сторонами, з метою підтвердити або спростувати факт оспорюваного батьківства» (справа №3451/05, § 34 від 07.05.2009).

Згідно ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Суд приймає до уваги результати судової молекулярно-генетичної експертизи, проведеної Харківським науково-дослідним експертно-криміналістичним центром МВС України, згідно з висновком експерта №СЕ-19/121/25/29341-БД вірогідність підтвердження біологічного батьківства ОСОБА_2 відносно неповнолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , складає величину не менше ніж 99,99%.

Відповідно до ст. 134 СК на підставі заяв осіб, зазначених у статті 126 цього Кодексу, або рішення суду орган державної реєстрації актів цивільного стану вносить відповідні зміни до актового запису про народження, складеного органами державної реєстрації актів цивільного стану України, та видає нове свідоцтво про народження.

Пунктом 5 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» від 15 травня 2006 року №3встановлено, що спір про походження дитини від осіб, які не перебувають у шлюбі між собою і не подали в державні органи реєстрації актів цивільного стану спільної заяви про реєстрацію їх як батьків, суд може вирішувати за заявою про визнання батьківства, поданою: одним із батьків; особою, котра вважає себе батьком; опікуном (піклувальником) дитини; іншою особою, на утриманні якої вона перебуває; самою дитиною, яка досягла повноліття.

Відповідно до п.п. 20 п. 1 Розділу III Правил державної реєстрації актів громадянського стану в Україні, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 18.10.2000 р. № 52/5, при вирішенні судом спорів про визнання батьківства, материнства, оспорювання батьківства чи материнства, встановлення фактів батьківства чи материнства, зміни до актових записів про народження вносяться відповідно до законодавства, яке регулює порядок внесення змін до актових записів цивільного стану.

Згідно з п. 2.13.1 Правил внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення та анулювання, що затверджені наказом Міністерства юстиції України від 12.01.2011 р. № 96/5, підставою для внесення змін в актовий запис цивільного стану є рішення суду про визнання батьківства (материнства), усиновлення (удочеріння), про скасування раніше винесеного рішення суду про визнання батьківства, виключення відомостей про батька (матір) дитини з актового запису про народження, скасування або визнання усиновлення (удочеріння) недійсним, про визнання шлюбу недійсним, установлення неправильності в актовому записі цивільного стану та інші, у яких зазначено про внесення конкретних змін в актові записи цивільного стану.

Відповідно до п. 2.16.4 Розділу II Правил на підставі рішення суду про визнання батьківства (материнства) в актовому записі про народження змінюються відомості про батька та вносяться пов`язані з цим інші зміни згідно із зазначеними в рішенні суду.

Оцінивши надані докази у їх сукупності, беручи до уваги висновок за результатами проведення молекулярно-генетичного дослідження, суд дійшов до висновку про доведеність позовних вимог щодо встановлення батьківства ОСОБА_2 відносно неповнолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Таким чином, оцінивши допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок в їх сукупності за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, суд вважає, що позовні вимоги ОСОБА_1 є обґрунтованими та повністю підтвердженими матеріалами справи та підлягають задоволенню в повному обсязі.

Задоволення позову ОСОБА_1 про визнання батьківства відповідно до ст.130 СК України є підставою для внесення органом державної реєстрації актів цивільного стану відповідних змін до актового запису про народження.

Керуючись ст.ст. 128,135, 625 ЦК України, 2, 5, 12, 209, 259, 263-265, 268, 273, 354 ЦПК України, ст. 126, 128 СК України, суд,-

У Х В А Л И В:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи: Другий відділ державної реєстрації актів цивільного стану у м. Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, Департамент служб у справах дітей Харківської міської ради, про визнання батьківства та внесення відповідних відомостей до актового запису про народження дитини – задовольнити.

Визнати ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_4 , громадянина України, батьком дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 .

Внести зміни до актового запису № 156525 від 27 січня 2009 року про народження ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , складеного Холодногірським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, в частині відомостей про батька дитини, виключивши відомості про ОСОБА_4 як батька та вказавши батьком дитини – ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_4 , громадянина України. Прізвище дитини змінити на « ОСОБА_5 » замість « ОСОБА_6 ».

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Харківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги в тридцятиденний строк з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст рішення складено 22.05.2026 року.

Суддя В.В. Вікторов