Рішення від 21 травня 2026 р. у справі №953/4573/26 — Київський районний суд м. Харкова

Справа № 953/4573/26

н/п 2/953/3177/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 травня 2026 року м. Харків

Київський районний суд м. Харкова в складі:

головуючої – судді Лисиченко С.М.,

за участю секретаря судових засідань – Кот Я.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,

ВСТАНОВИВ:

14 квітня 2026 року до Київського районного суду м.Харкова надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , відповідно до змісту якої ОСОБА_1 просить розірвати шлюб укладений між ним, та відповідачкою, який зареєстрований у відділі державної реєстрації актів цивільного стану по Індустріальному та Немишлянському районах у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Харків), актовий запис № 492 свідоцтво № НОМЕР_1 від 05.03.2025 (повторно).

В обгрунтування позову позивач посилається на те, що 07.05.2021 вони з відповідачкою вступили до шлюбу. Дітей від шлюбу не мають. Вказує, що побудувати з відповідачкою сім`ю на основах взаємної любові та поваги, взаємодопомоги і підтримки не вдалося. Вони не змогли створити міцну та дружню сім`ю, тому що суперечки між ними виникали за різними питаннями подружнього життя, сумісне життя з відповідачкою не склалося з підстави різних точок зору на життя. За відсутністю взаєморозуміння ці підстави призвели до фактичного руйнування сім`ї та шлюбу. Вони стали сторонніми людьми один для одного. Вважає, що шлюбних відносин у них з відповідачкою немає та поновити їх неможливо. Існування їх сім`ї припинилось з начала 2022 року. За таких обставин, відновити подружньо-сімейне життя та зберегти шлюб з відповідачкою є неможливим. Спільне господарство не ведеться. Підстав для примирення не вбачає.

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 14.04.2026 справа розподілена судді Лисиченко С.М.

Ухвалою Київського районного суду м.Харкова від 17.04.2026 відкрито провадження у цивільній справі, розгляд справи постановлено проводити в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

Позивач у судове засідання, яке призначене на 22.05.2026, не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлений судом у встановленому законом порядку. Засобами поштового зв`язку до суду надійшла заява позивача ОСОБА_1 з проханням слухати справу без його участі, позовні вимоги підтримує в повному обсязі та просить задовольнити.

Відповідачка у судове засідання, яке призначене на 22.05.2026, не з`явилася, про час та місце розгляду справи повідомлена судом у встановленому законом порядку. Засобами поштового зв`язку до суду надійшла заява відповідачки ОСОБА_2 , відповідно до змісту якої вказує, що позовні вимоги ОСОБА_1 визнає та не заперечує проти задоволення позовних вимог в повному обсязі. Справу просить слухати без її участі.

Згідно ч.1 ст.223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Відповідно до вимог частини 2 статті 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, дослідивши письмові заяви по суті справи, докази наявні в матеріалах справи та оцінивши їх у сукупності, встановив наступні факти та відповідні їм правовідносини.

Відповідно до даних повторного свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_1 , виданого 05.03.2025 Третім відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, між ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , укладено шлюб, зареєстрований 07 травня 2021 року Відділом державної реєстрації актів цивільного стану по Індустріальному та Немишлянському районах у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Харків), актовий запис №492. Прізвище після реєстрації шлюбу: чоловіка – ОСОБА_3 , дружини – ОСОБА_4 .

Від шлюбу сторони неповнолітніх дітей не мають.

Статтею 51 Конституції України визначено, що шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки і чоловіка. Кожен із подружжя має рівні права і обов`язки у шлюбі та сім`ї.

Згідно з статтею 24 Сімейного кодексу України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.

Таке положення національного законодавства України відповідає статті 16 Загальної декларації прав людини, прийнятої Генеральною Асамблеєю ООН 10 грудня 1948 року, згідно з якою чоловіки і жінки, які досягли повноліття, мають право без будь-яких обмежень за ознакою раси, національності або релігії одружуватися і засновувати сім`ю. Вони користуються однаковими правами щодо одруження під час шлюбу та під час його розірвання.

Суд зазначає, що добровільність шлюбу - одна з основних його засад. Шлюб припиняється внаслідок його розірвання. Розірвання шлюбу засвідчує стійкий розлад подружніх стосунків.

Відповідно до частини 3 та 4 статті 56 Сімейного кодексу України кожен з подружжя має право припинити шлюбні відносини. Примушування до припинення шлюбних відносин, примушування до їх збереження, в тому числі примушування до статевого зв`язку за допомогою фізичного або психічного насильства, є порушенням права дружини, чоловіка на свободу та особисту недоторканість і може мати наслідки, встановлені законом.

Відповідно до частини 3 статті 105 Сімейного кодексу України шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду відповідно до статті 110 цього Кодексу.

Позов про розірвання шлюбу може бути пред`явлений одним із подружжя (частина 1 статті 110 Сімейного кодексу України ).

Згідно із статтею 112 Сімейного кодексу України суд з`ясовує фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, бере до уваги наявність малолітньої дитини, дитини-інваліда та інші обставини життя подружжя. Суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.

Відповідно до статті 111 Сімейного кодексу України суд вживає заходів щодо примирення подружжя, якщо це не суперечить моральним засадам суспільства.

За змістом указаної норми заходи щодо примирення подружжя вживаються судом за умови, що це не суперечить моральним засадам суспільства. Суд не може примушувати дружину та чоловіка проживати разом, цікавитися обставинами їх приватного життя, вимагати надання доказів порушення сімейних обов`язків особистого характеру тощо. Закон не визначає, які саме заходи можуть застосовуватися судом для примирення подружжя.

Надання строку для примирення подружжя є правом суду, а не його обов`язком.

Судом встановлено, що шлюбні відносини між сторонами фактично припинені, спільного господарства не ведуть, проживають окремо.

Збереження шлюбу суперечить інтересам як позивача, так і відповідачки. Будь-яких доказів на підтвердження того, що після розірвання шлюбу будуть порушені особисті та майнові права сторін, суду не надано.

Як зазначено у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 25 березня 2026 року у справі № 444/4951/24, надання оцінки почуттям та емоційному стану одного з подружжя при розгляді справи про розірвання шлюбу не належить до повноважень суду. Відмова суду у розірванні шлюбу є примушуванням до шлюбу проти її волі, що є недопустимим.

Враховуючи вищевикладене, та визнання позову відповідачкою, суд вважає, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягаютьзадоволенню.

Керуючись статтями 12, 13, 206, 263-265 ЦПК України, суд, –

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 - задовольнити.

Розірвати шлюб між ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований 07 травня 2021 року Відділом державної реєстрації актів цивільного стану по Індустріальному та Немишлянському районах у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Харків), актовий запис №492.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду повністю або частково, шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Харківського апеляційного суду.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.

Відомості про учасників справи:

позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ;

відповідачка: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП: НОМЕР_3 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 .

Суддя - С.М. Лисиченко