Рішення від 05 травня 2026 р. у справі №185/1028/26 — Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області

Справа № 185/1028/26

Провадження № 2/185/1255/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 травня 2026 року Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі: головуючого судді Юдіної С.Г., за участю секретаря Резніченка В.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Павлограді цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання дитини, суд -

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 звернулася до суду з позовною заявою до ОСОБА_2 у якій просила суд стягнути з відповідача на її користь аліменти на утримання неповнолітньої дитини: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у розмірі 1/6 частини з усіх видів його заробітку (доходу) щомісячно, але не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 22.01.2026 року і до досягнення дитиною повноліття.

У обґрунтування заявленого позову позивач посилалася на те, що з 26 березня 2022 року вона перебуває у зареєстрованому шлюбі з відповідачем.До шлюбу з відповідачем, у сторін народилась дитина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Заочним рішення Павлоградського міськрайоннного суду від 09.10.2025 року шлюб з відповідачем розірвано. Дитина після розірвання шлюбу проживає з матір`ю. Відповідач вихованням та утриманням дитини не займається. Дитина повністю знаходиться на утриманні матері. Спільної згоди про добровільну сплату аліментів між сторонами не досягнуто.

Ухвалою від 29.01.2026 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження.

Відповідач надав відзив на позов, зазначив що позов визнає частково в твердій грошовій сумі 6 000 грн. щомісячно до досягнення дитиною повноліття. Має на утриманні ще одну дитину ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . На утримання сина він щомісячно добровільно сплачує кошти від 7 000 до 10 000 грн. Вважає що суми коштів на утримання кожної його дитини мають бути пропорційними та достатніми, отже аліменти в розмірі 6 000 грн. на кожну дитину буде справедливим.

Представник позивача надала відповідь на відзив, зазначила що відповідачем до матеріалів справи надано докази здійснення ним платежів на утримання сина, ОСОБА_4 , протягом 2025 року та 2026 року. Разом із тим, зазначені обставини не можуть бути безумовною підставою для зменшення розміру аліментів на доньку, оскільки такі платежі здійснюються добровільно та без наявності відповідного судового рішення, яке б встановлювало обов`язок відповідача у визначеному розмірі. Крім того, сам по собі факт утримання іншої дитини не звільняє відповідача від обов`язку забезпечувати належний рівень утримання доньки та не є підставою для зменшення визначеного законом орієнтовного розміру аліментів у частці від доходу. Таким чином, відповідач має реальну фінансову можливість сплачувати аліменти на доньку у розмірі 1/4 частини від усіх видів свого доходу. Підстав для зменшення цього розміру, у тому числі з урахуванням добровільного утримання іншої дитини, не вбачається.

Представник відповідача адвокат Лоленко О.А. надала письмові додаткові пояснення. Так позивач просить стягнути 1/4 від усіх видів заробітку (доходу) відповідача на одну дитину. Законом передбачено, що на двох дітей стягується одна третина, при цьому відповідач самостійно перераховує кошти на утримання ще однієї дитини у розмірі від 7000, 00 грн. до 10 000, 00 грн. Позивач категорично відмовляється отримувати аліменти в твердій грошовій сумі, а тому при стягненні аліментів у розмірі 1/4 від доходів на одну дитину будуть порушені права іншої дитини від першого шлюбу відповідача. 1/4 становить 25/% від 100% доходу. Відповідно 40 452, 00 : 25% = 10 113,00 грн. У випадку відрахування 1/4 від заробітку на одну дитину, та перерахування такої ж суми на другу дитину з відповідача буде фактично відраховано 50% заробітку щомісяця, що буде порушувати його майнові права. Справедливим було б стягувати суму аліментів з урахуванням двох дітей у розмірі 1/3 (33 відсотки) від доходу на двох дітей, а відповідно по 1/6 на кожну. 1/6 відповідає 16, 67% від 100% доходу, що становить 40 452,00 : 16,67% = 6 743, 35 грн.

Представник позивача адвокат Волошина О.В. надала додаткові письмові пояснення, вказує що доводи відповідача про необхідність визначення аліментів у меншому розмірі є необґрунтованими та спрямовані на безпідставне зменшення обсягу його обов`язків щодо утримання дитини. Більше того, визначення аліментів у розмірі 1/4 доходу на одну дитину відповідає усталеній судовій практиці та забезпечує належний рівень утримання дитини.

У судове засідання сторони не з`явилися, надали заяви про розгляд справи за наявними в матеріалах справи доказами.

На підставі ч. 2 ст. 247 ЦПК України, суд розглядає справу за відсутності сторін (їх представників) та без фіксування процесу технічними засобами.

Суд, дослідивши матеріали цивільної справи, вважає що заявлений позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Так, судом по справі встановлено, що сторони з 26.03.2022 року перебувають у шлюбі, що підтверджується свідоцтвом про шлюб серія НОМЕР_1 .

Відповідач є батьком ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про народження серія НОМЕР_2 .

Заочним рішення Павлоградського міськрайоннного суду від 09.10.2025 року шлюб між сторонами розірвано.

Після розірвання шлюбу дитина проживає з позивачкою.

Позивачка у позові зазначає, що відповідач вихованням та утриманням дитини не займається. Дитина повністю знаходиться на її утриманні.

Відповідач проживає окремо.

Відповідач також є батьком ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується свідоцтвом про народження серія НОМЕР_3 .

У відзиві на позов відповідач зазначає, що на утримання дитини ОСОБА_4 він щомісячно добровільно перераховує кошти на його утриманні від 7 000 до 10 000 грн., що підтверджується копіями квитанцій доданих до відзиву.

Згідно довідки № 182/4/111/152 від 26.02.2026 року ОСОБА_2 перебуває на військовій службі за контрактом осіб офіцерського складу в Національному університеті оборони України.

За довідкою Національного університету оборони України, ОСОБА_5 має стабільний дохід розмір якого з вересня 2025 по лютий 2026 року становить 243 914, 14 грн.

Відповідно до ст. 180 Сімейного кодексу України батьки зобов`язані утримувати дітей до досягнення ними повноліття.

Згідно зі ст. 141 цього Кодексу мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини.

Судом встановлено, що дитина проживає разом із позивачкою та знаходиться на її утриманні. Доказів протилежного суду не надано.

Виходячи з викладеного, відповідач як батько, зобов`язаний брати участь у вихованні та утриманні своєї дитини.

У відповідності до ч. 3 ст. 181 СК України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина. Спосіб стягнення аліментів, визначений рішенням суду, змінюється за рішенням суду за позовом одержувача аліментів.

Враховуючи обраний позивачкою спосіб стягнення аліментів, суд на підставі ст. 183 СК України приходить до висновку про необхідність визначення розміру аліментів у частці від заробітку (доходу) відповідача.

Вирішуючи питання про розмір аліментів, які підлягають стягненню з відповідача, суд керується вимогами статті 182 СК України та, зокрема, бере до уваги стан здоров`я та матеріальне становище дитини; стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення.

Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів. Суд не обмежується розміром заробітку (доходу) платника аліментів у разі встановлення наявності у нього витрат, що перевищують його заробіток (дохід), і щодо яких таким платником аліментів не доведено джерело походження коштів для їх оплати.

Таким чином, вирішуючи питання про розмір аліментів, суд враховує що відповідач крім ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , має на утриманні неповнолітню дитину ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , відсутність даних про незадовільний стан здоров`я відповідача та про його скрутне матеріальне становище і з урахуванням прожиткового мінімуму для дітей відповідного віку, визначає аліменти в розмірі 1/6 частини його заробітку (доходу), але не менше 50 відсотків від прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно, вважаючи, що такий їх розмір буде необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини.

Європейський суд з прав людини вказав, що пункт перший статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (PRONINA v. UKRAINE, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).

Аліменти підлягають стягненню з моменту надходження позовної заяви до суду, тобто з 22 січня 2026 року.

На підставі п. 1 ч. 1 ст. 430 ЦПК України суд допускає рішення в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць до негайного виконання.

У відповідності до частин 1 та 6 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, отже з відповідача в дохід держави підлягає стягненню судовий збір у розмірі 1331, 20 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 263, 264, 265 ЦПК України, суд –

У Х В А Л И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання дитини – задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , аліменти на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , на утримання неповнолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у розмірі 1/6 частини з усіх видів його заробітку (доходу) щомісячно, але не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 22.01.2026 року і до досягнення дитиною повноліття.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судові витрати в сумі 1 331 (одна тисяча триста тридцять одна) гривня 20 копійок.

В іншій частині відмовити.

Рішення суду підлягає негайному виконанню в межах суми платежу за один місяць.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження відповідно та в порядку і строки, визначені ст. 354 ЦПК України.

Датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене).

Рішення знаходиться в Єдиному державному реєстрі судових рішень за веб-адресою: http://reyestr.court.gov.ua.

Учасники справи:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_4 , адреса реєстрації : АДРЕСА_1 .

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_5 , адреса реєстрації : АДРЕСА_2 , адреса проживання: АДРЕСА_3 .

Суддя С. Г. Юдіна