Рішення від 10 травня 2026 р. у справі №208/10973/25 — Південний районний суд міста Кам’янського

№ 208/10973/25

№ 2-о/207/20/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 травня 2026 року м. Кам`янське

Південний районний суд м.Кам`янського у складі:

головуючого судді Притуляка С.А.,

за участю секретаря судового засідання Лещенко Л.В.

заявника ОСОБА_1

представника заявника ОСОБА_2

представника заінтересованої особи (Міністерство оборони України) Андрієнко К.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в порядку окремого провадження заяву ОСОБА_1 про встановлення факту проживання однією сім`єю та перебування на утриманні, заінтересовані особи: ІНФОРМАЦІЯ_1 та Міністерство оборони України, -

В С Т А Н О В И В:

Заявник - ОСОБА_1 звернулася до Південного районного суду м.Кам`янського Дніпропетровської області з заявою, в якій просить встановити факт проживання однією сім`єю її та загиблого онука – ОСОБА_3 , з 18.01.2001р., а також встановити факт перебування заявниці на утриманні у ОСОБА_3 , з 02.07.2008р.

Заява мотивована тим, що 18 липня 2001 року, на підставі рішення виконавчого комітету Баглійської районної Ради у місті Дніпродзержинську (Кам`янське) №154, видано посвідчення № НОМЕР_1 , яким ОСОБА_1 призначена опікуном (піклувальником) ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_2 . Підставою для зазначеного рішення виконавчого комітету було винесення рішення Баглійського районного суду м. Дніпродзержинська від 08 червня 2001 року про позбавлення батьківських прав його матері ОСОБА_4 та його вітчима ОСОБА_5 . Батько ОСОБА_3 , тобто син ОСОБА_6 - ОСОБА_7 ІНФОРМАЦІЯ_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_4 . 21 січня 2009 року, рішенням виконавчого комітету Баглійської районної Ради у місті Дніпродзержинську (Кам`янське) №30 ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_5 надано статус дитини, позбавленої батьківського піклування. ОСОБА_1 з самого народження виховувала ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_5 та з яким проживала однією сім`єю за адресом АДРЕСА_1 , а з 2014 року за адресом АДРЕСА_2 . ОСОБА_1 при досягненні граничного віку стала на облік у Головному управлінні пенсійного фонду України в Дніпропетровські області і продовжувала утримувати свого онука ОСОБА_3 . У 2010 році, коли ОСОБА_8 виповнилось шістнадцять років він був зарахований у Дніпродзержинський центр підготовки і перепідготовки робітничих кадрів та отримав там професійний фах, після чого у нього почалась трудова діяльність. 19.05.2016 року ОСОБА_3 був призваний до лав збройних сил України де проходив службу до 2019 року, а після здійснення повномасштабної військової агресії з боку Російської федерації був мобілізований до лав ЗСУ і ІНФОРМАЦІЯ_6 загинув внаслідок отримання вибухової травми. Сповіщення сім`ї №12/3185 було направлено ОСОБА_1 за місцем реєстрації.

Також, ОСОБА_9 після загибелі онука, направлено орден за мужність ІІІ ступеню, яким нагороджено ОСОБА_3 згідно Указу президента України від 17 травня 2024 року №337 та відзнакою МО України медаллю «За поранення» затвердженого Наказом МО України №392 від 09.04.2023 року. Увесь час з моменту працевлаштування ОСОБА_3 , ОСОБА_1 була на його утриманні. Вона не отримувала субсидій на відшкодування витрат на оплату житлово-комунальних послуг, придбання скрапленого газу, твердого та рідкого пічного палива, жодних видів державних соціальних допомог не отримує, тобто увесь тягар утримання майна, харчування членів сім`ї ОСОБА_1 та ОСОБА_3 був покладений на останнього. На теперішній час, розмір пенсії ОСОБА_1 не дозволяє утримувати у належному стані майно та вести життєдіяльність на достатньому рівні.

У зв`язку з наведеними обставинами, просить встановити факт проживання однією сім`єю ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_7 та її загиблого онука ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_5 з 18.07.2001 року, дати винесення рішення Виконавчим комітетом Баглійської районної Ради м. Дніпродзержинська про встановлення опіки, а також встановити факт перебування на утриманні у ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_5 з 02.07.2008 року, дати виходу на довічну пенсію за віком бабусі ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_7 .

В судовому засіданні заявник підтримала заяву та просила її задовольнити, пояснивши, що вона є рідною бабусею загиблого ОСОБА_3 , який в дитинстві залишився сиротою, а тому заявниця була призначена його опікуном. Заявниця та загиблий весь час, з моменту народження останнього та по момент його служби в ЗСУ, проживали разом за адресою: АДРЕСА_2 . Заявниця фактично замінила ОСОБА_10 матір. Загиблий ОСОБА_10 був не одружений, дітей не мав. Мешкаючи разом, заявниця та загиблий вели спільний побут, мали спільний бюджет на харчування та утримання житла.

Представник заінтересованої особи - ІНФОРМАЦІЯ_1 надав заяву про розгляд справи за його відсутності, а також повідомив, що розпорядження на виплату одноразової грошової допомоги особі за його вибором у ІНФОРМАЦІЯ_8 відсутнє.

Представник заінтересованої особи - Міністерства оборони України надав письмові пояснення по справи, в яких просив винести рішення у відповідності до норм чинного законодавства, а також зауважив, що заявником не долучено доказів, що підтверджують факт перебування на утриманні, а тому відсутні підстави для задоволення заяви.

Допитані в якості свідків ОСОБА_11 та ОСОБА_12 пояснили, що знають сім`ю ОСОБА_1 дуже давно, заявниця виховувала свого онука з самого дитинства, замінила йому батьків. Чоловік заявниці помер. ОСОБА_10 постійно проживав разом із заявницею за однією адресою, постійно допомагав їй. Дані обставини відомі і усім сусідам, і у школі, де навчався ОСОБА_3 . ОСОБА_13 заявниці був чуйним хлопцем, завжди готовий був прийти на допомогу не тільки своїм бабі та діду, а й сусідам. Доглядав, коли вони хворіли. Працював, мав дохід, купував додому їжу, потім пішов служити до ЗСУ. Фактично сім`я заявниці мала спільний бюджет і вели спільне господарство.

Згідно свідоцтва про народження серія НОМЕР_2 , батьками ОСОБА_3 зазначені ОСОБА_7 та ОСОБА_4 .

Як вбачається з рішення Баглійського районного суду м.Дніпродзержинська від 08.06.2001р., що батько ОСОБА_3 . ОСОБА_7 помер ІНФОРМАЦІЯ_9 , внаслідок отруєння алкоголем, а мати ОСОБА_3 . ОСОБА_4 даним рішенням суду позбавлено батьківських прав відносно ОСОБА_3 .

Матір`ю померлого ОСОБА_7 і, відповідно, бабою загиблого ОСОБА_3 , є заявниця – ОСОБА_1 , що підтверджується свідоцтвом про народження серія НОМЕР_3 .

Рішенням Виконавчого комітету Баглійської районної ради №154 від 18.07.2001р. ОСОБА_1 призначено опікуном над неповнолітнім онуком ОСОБА_3 , що також підтверджується й посвідченням опікуна № НОМЕР_1 , яке міститься в матеріалах справи.

Рішенням Виконавчого комітету Баглійської районної ради №30 від 21.01.2009р. надано неповнолітньому ОСОБА_3 статус дитини, позбавленої батьківського піклування.

Згідно довідки КЗ «Гімназія №17», ОСОБА_1 дійсно була опікуном ОСОБА_3 , який навчався в середній школі №42 м.Дніпродзержинськ протягом 2000-2009 н.р.

Згідно довідки голови квартального комітету №77/9/1 від 12.07.2020р., ОСОБА_1 та ОСОБА_3 фактично проживають за адресою: АДРЕСА_2 з 2014 року.

Згідно сповіщення сім`ї №12/3185 від 06.04.2024р., яке було направлено ІНФОРМАЦІЯ_8 на адресу ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 ОСОБА_3 загинув поблизу н.п.Тоненьке Покровського району Донецької області, будучі відданим військовій присязі, в бою за Україну, її свободу і незалежність.

Факт смерті ОСОБА_3 підтверджується також і свідоцтвом про його смерть серія НОМЕР_4 від 11.04.2024р.

Згідно довідок про доходи ОСОБА_1 №7552505436551516 та №4598295582753517, складених Головним управлінням Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, розмір отриманої ОСОБА_1 пенсії за віком за 2022 рік склав в середньому 3346, 96грн. на місяць та за 2024 рік в середньому 4018,28 грн на місяць.

Згідно довідки Південного управління соціального захисту населення департаменту соціальної політики Кам`янської міської ради №680 від 19.06.2024р., ОСОБА_1 на обліку не перебуває та жодних видів соціальної допомоги не отримує.

Згідно виписки з медичної карти стаціонарного хворого №02057, ОСОБА_1 має низку хронічних захворювань, перенесла гострий не Q інфаркт міокарда передньо-перетинкової області, верхівки та бокової стінки лівого шлуночка від 07.05.2023р. Потребує лікування зі значною кількістю ліків.

На теперішній час, розмір пенсії ОСОБА_1 не дозволяє утримувати у належному стані майно та вести життєдіяльність на достатньому рівні, а тому вона бажає оформити пенсію, внаслідок втрати годувальника у відповідності до ст.30 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», і для цього їй необхідно встановити в судовому порядку факт факт проживання однією сім`єю ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_7 та її загиблого онука ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_5 з 18.07.2001 року, дати винесення рішення Виконавчим комітетом Баглійської районної Ради м. Дніпродзержинська про встановлення опіки, а також встановити факт проживання однією сім`єю її та загиблого онука – ОСОБА_3 , з ІНФОРМАЦІЯ_10 , а також встановити факт перебування заявниці на його утриманні.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, суд виходить з наступного.

Відповідно до ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

За приписами п.1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен при вирішенні питання щодо його цивільних прав та обов`язків має право на справедливий і відкритий розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом.

Згідно з п. 5 ч. 2 ст. 293 ЦПК України суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.

За частинами 1, 2 ст. 315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту, зокрема, родинних відносин між фізичними особами; у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

Пунктом 1 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» № 5 від 31.03.1995 р. передбачено, що в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, якщо: згідно із законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення факту не пов`язується з наступним вирішенням спору про право.

Відповідно до ч.1 ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

За приписами ч.1 ст.283 ЦПК України, окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Відповідно до ст. 29 Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб” від 09.04.1992 року №2262-ХІІ (далі – Закон №2262-ХІІ) пенсії в разі втрати годувальника сім`ям військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом призначаються, якщо годувальник помер у період проходження служби або не пізніше 3 місяців після звільнення зі служби чи пізніше цього строку, але внаслідок поранення, контузії, каліцтва або захворювання, одержаних у період проходження служби, а сім`ям пенсіонерів з числа цих військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом – якщо годувальник помер у період одержання пенсії або не пізніше 5 років після припинення її виплати. При цьому сім`ї військовослужбовців, які пропали безвісти в період бойових дій, прирівнюються до сімей загиблих на фронті.

Згідно статті 30 Закону № 2262-ХІІ право на пенсію в разі втрати годувальника мають непрацездатні члени сімей загиблих, померлих або таких, що пропали безвісти військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, які перебували

на їх утриманні. Непрацездатними членами сім`ї відповідно до Закону вважаються: а) діти, брати, сестри та онуки, які не досягли 18 років або старші цього віку, якщо вони стали особами з інвалідністю до досягнення 18 років. При цьому братам, сестрам та онукам право на пенсію надається у тих випадках, якщо у них немає працездатних батьків; б) батьки та дружина (чоловік), якщо вони досягли пенсійного віку встановленого статтею 26 Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування” або є особами з інвалідністю; в) батьки та дружина (чоловік), якщо вони не взяли повторний шлюб, військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію. г) дід і бабуся - при відсутності осіб, які за законом зобов`язані їх утримувати; д) дружина (чоловік) або один з батьків чи дід, бабуся, брат або сестра, незалежно від віку і працездатності, якщо вона (він) зайнята доглядом за дітьми, братами, сестрами чи онуками померлого годувальника, які не досягли 8-річного віку, і не працює.

При цьому, згідно ч.2 ст.30 Закону № 2262-ХІІ незалежно від перебування на утриманні годувальника пенсія призначається, зокрема, непрацездатним дітям осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, які загинули чи померли або пропали безвісти в період проходження служби або пізніше внаслідок поранення, контузії, каліцтва чи захворювання, що мали місце під час служби.

Статтею 31 Закону № 2262-ХІІ передбачено, що члени сім`ї померлого вважаються такими, що перебували на його утриманні, якщо вони були на його повному утриманні або одержували від нього допомогу, яка була для них постійним і основним джерелом засобів до існування. Повне утримання означає відсутність у члена сім`ї інших джерел доходів, окрім допомоги померлого. Якщо, крім допомоги, що надавалася померлим, особа мала інші джерела доходів, то слід встановити, чи була допомога годувальника постійним і основним джерелом засобів для існування.

Як роз`яснено в пункті 8 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 5 “Про судову практику по справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення”, встановлення факту перебування особи на утриманні померлого має значення для одержання призначення пенсії, якщо допомога, яка надавалась, була для заявника постійним і основним джерелом засобів до існування.

Одержання заявником заробітку, пенсії, стипендії, інших доходів не є підставою для відмови у встановленні факту перебування на утриманні, коли суд встановить, що основним і постійним джерелом засобів до існування була для заявника допомога з боку особи, яка надавала йому утримання.

Аналізуючи досліджені письмові докази та показання свідків, суд дійшов висновку, що факти спільного проживання однією сім`єю ОСОБА_1 та її загиблого онука ОСОБА_3 , та перебування ОСОБА_1 утриманні загиблого військовослужбовця - онука ОСОБА_3 в повній мірі знайшли своє підтвердження в ході судового розгляду.

Так, з досліджених судом доказів вбачається, що після смерті батьків ОСОБА_3 , заявник ОСОБА_1 постійно та безперервно, будучі рідною бабою ОСОБА_3 та його піклувальником, виховувала його,разом мешкала, доглядала та утримувала його до досягнення ним повноліття, фактично замінивши йому померлих батьків. Між ними склалися тривалі, добрі, родинні та близькі відносини.

В подальшому ОСОБА_3 виявив бажання служити в ЗСУ та пішов на військову службу, та, будучі військовослужбовцем ЗСУ та виконуючи бойове завдання, захищаючи територіальну цілісність, недоторканість та незалежність України, загинув, отримавши поранення не сумісне з життям.

З огляду на мінімальний розмір пенсії ОСОБА_1 , її похилий вік та стан здоров`я, вона об`єктивно потребувала фінансової допомоги від онука та, як показали свідки, отримувала її,

Загиблий ОСОБА_3 мав значно вищий дохід, отримуючи належне грошове утримання як військовослужбовець Збройних Сил України.

Сукупність зазначених обставин, підтверджених належними та допустимими доказами, дають суду підстави вважати заяву ОСОБА_1 обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню, з огляду на неможливість довести відповідний факт в позасудовому порядку, а також те, що встановлення цього факту відповідатиме інтересам заявниці, забезпечить реалізацію її законних прав.

Відповідно до ч.4 ст.314 ЦПК, судові витрати, пов`язані з розглядом справи про усиновлення, відносяться за рахунок заявників.

Приймаючи до уваги те, що ОСОБА_1 були відстрочено сплату судового збору до винесення рішення по справі, витрати по сплаті судового збору підлягають стягненню з неї на користь державного бюджету.

Керуючись ст.ст. 76-81, 263-265, 268, 273, 293, 315 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Заяву ОСОБА_1 про встановлення факту проживання однією сім`єю та перебування на утриманні, заінтересовані особи: ІНФОРМАЦІЯ_1 та Міністерство оборони України – задовольнити.

Встановити факт проживання однією сім`єю ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_7 , та її загиблого онука ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_5 , з 18.07.2001 року,

Встановити факт перебування ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_7 , на утриманні у ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , з 02.07.2008 року.

Стягнути з ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_7 , на користь держави 1514,00 грн. судового збору.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Повний текст судового рішення складено 21.05.2026 року.

Суддя С.А. Притуляк