Постанова від 13 травня 2026 р. у справі №669/975/25 — Хмельницький апеляційний суд

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 травня 2026 року

м. Хмельницький

Справа № 669/975/25

Провадження № 22-ц/820/1084/26

Хмельницький апеляційний суд у складі

колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

Грох Л.М. (суддя-доповідач), Янчук Т.О., Костенка А.М.,

розглянув у порядку письмового провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес позика» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес позика» на рішення Білогірського районного суду Хмельницької області в складі судді Вишневського В.О. від 24 лютого 2026 року.

Заслухавши доповідача, ознайомившись з доводами апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, суд, -

в с т а н о в и в:

У листопаді 2025 року ТОВ «Бізнес позика», звертаючись в суд з цим позовом до відповідачки (на той час мала прізвище ОСОБА_2 ), вказував, що 13 травня 2021 року між ТОВ «Бізнес позика» та відповідачкою був укладений договір № 309833-КС-001 про надання споживчого кредиту. Зазначений кредитний договір був укладений відповідно до правил надання коштів в позику, і підписано електронним підписом позичальника з використанням одноразового ідентифікатора.

Згідно з умовами кредитного договору сума кредиту складає 10000 грн.; строк кредиту 8 тижнів до 08 липня 2021 року; комісія за надання кредиту складає 1500 грн.; процентна ставка фіксована і становить 0,96913372 % в день; річна процентна ставка становить 12100,63 %.

24.06.2021 року відповідачка уклала додаткову угоду до кредитного договору від 13 травня 2021 року № 309833-КС-001 на суму 11000 грн.

ТОВ «Бізнес позика» свої зобов`язання перед відповідачкою ОСОБА_1 виконало та надало останній кошти в сумі 21000 грн., шляхом зарахування кредитних коштів на її кредитну картку № НОМЕР_1 .

Відповідачка не виконала свої зобов`язання в повному обсязі за договором про надання споживчого кредиту від 13 травня 2021 року № 309833-КС-001 та додаткової угоди до нього - частково погасила кредит, здійснивши часткову оплату за даним договором на загальну суму 11963,35 грн.

Заборгованість відповідачки за кредитним договором перед позивачем станом на день подання позовної заяви становить 39346,15 грн., з яких: 14416,59 грн. – заборгованість за основною сумою кредиту (тіло кредиту), 23279,56 грн. – проценти за користування кредитом, 1650 грн. – заборгованість за комісією.

За наведеного, просив стягнути з відповідачки на користь ТОВ «Бізнес позика» вказану заборгованість та сплачений судовий збір в розмірі 2422,40 грн.

Рішенням Білогірського районного суду Хмельницької області від 24 лютого 2026 року позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес позика» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором – задоволено частково.

Стягнуто з ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_2 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес позика» (код ЄДРПОУ: 41084239) заборгованість за кредитним договором від 13 травня 2021 року № 309833-КС-001 в розмірі 28833,18 грн., з яких: 14416,59 грн. – заборгованість за основною сумою кредиту (тіло кредиту) та 14416,59 грн. – проценти за користування кредитом.

Стягнуто з ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_2 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес позика» (код ЄДРПОУ: 41084239) витрати по сплаті судового збору у розмірі 1775,13 грн.

В апеляційній скарзі ТОВ «Бізнес позика» просить рішення суду в частині відмови у позові скасувати та задовольнити позов повністю. На думку апелянта, суд першої інстанції помилково ототожнив проценти, які нараховуються протягом строку кредитування як плата за користування кредитними коштами, та проценти, які нараховуються за порушення грошового зобов`язання. Проценти по кредитному договору №309833-КС-001 нараховані в період дії договору за кожен день користування кредитом на залишок по кредиту та відповідають нормам Цивільного кодексу України, умовам Договору про надання кредиту та Правилам. Штрафні санкції та проценти, передбачені ст. 625 ЦК України, не нараховувалися та не включені до позовних вимог.

Згідно графіку платежів погоджено, що якщо Позичальник сплачує заборгованість згідно графіка платежів (без порушень), то треба сплатити по Договору 15520 грн. з яких по процентах – 4020 грн., оскільки з кожним платежем сума загального боргу, на яку нараховується проценти, кожного дня зменшується. Також, 24.06.2021 року між ТОВ «Бізпозика» та ОСОБА_3 укладено Додаткову угоду №1 до Договору №309833-КС-001 про надання кредиту, додатково надано кредит в сумі 11000 грн. Згідно нового графіку платежів погоджено, що якщо Позичальник сплачує заборгованість згідно графіка платежів (без порушень), то треба сплатити по Договору 32913,27 грн. з яких по процентах - 16846,68 грн.

Отже, загальна сума до сплати по відсотках становила б 16846,68 грн. лише у випадку належного виконання позичальником зобов`язань та погашення обумовлених сум згідно з графіком платежів. Однак, Боржником було сплачено лише частково (11963,35 грн., з яких проценти 3879,94 грн.) на погашення кредиту за Договором №309833-КС-001 про надання кредиту, чим порушено зобов`язання, встановлені договором, і призвело до здорожчання кредиту.

Встановлення комісії за надання кредиту є правомірним, оскільки передбачено укладеним між позивачем та відповідачем кредитним договором.

Апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Згідно з ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Судом встановлено, що 13 травня 2021 року між ТОВ «Бізнес позика» та ОСОБА_3 (зараз має прізвище – ОСОБА_4 ) був укладений договір № 309833-КС-001 про надання споживчого кредиту, який підписаний відповідачкою електронним підписом з одноразовим ідентифікатором.

Відповідно до п. 1 договору сума кредиту: 10000 грн.; строк кредиту 8 тижнів до 08 липня 2021 року; комісія за надання кредиту складає 1500 грн.; процентна ставка фіксована та становить 0,96913372 % в день; річна процентна ставка становить 12100,63%. Згідно пункту 2 кредитного договору, протягом строку кредитування процентна ставка за кредитом, нараховуються на залишок заборгованості по кредиту, наявну на початок календарного дня, за період фактичного користування кредитом, із урахуванням дня видачі кредиту та дня повернення кредиту згідно графіку платежів.

Пунктом 4 встановлено, що у разі прострочення позичальником дати сплати чергового платежу визначеного графіком платежів, кредитодавець має право нараховувати штраф за кожний випадок такого порушення строків сплат на початок наступного дня після дня обов`язкового платежу, визначеного графіком платежів, та встановлюється у розмірах, що наведені нижче та відповідно розділу 5 правил надання споживчих кредитів.

Відповідно до паспорта споживчого кредиту, споживач підтвердив, що отримав інформацію про умови кредитування та орієнтовну вартість кредиту, виходячи з обраних ним умов кредитування.

ТОВ «Бізнес позика» свої зобов`язання перед відповідачкою ОСОБА_1 виконало та надало останній кредит в сумі 10000 грн шляхом зарахування кредитних коштів 13 травня 2021 року на її кредитну картку № НОМЕР_1 , що підтверджується інформаційною довідкою, виданою «TacPay» на суму 10000 грн.

Також, 24 червня 2021 року відповідач ОСОБА_1 уклала з ТОВ «Бізнес позика» додаткову угоду «1» до договору № 309833-КС-001 про надання кредиту від 13 травня 2021 року, яку підписала одноразовим ідентифікатором «G-8974» 24 червня 2021 року, відповідно до якої останній були надані кредитні кошти в сумі 11000 грн. шляхом зарахування кредитних коштів 24 червня 2021 року на її кредитну картку № НОМЕР_1 , що підтверджується платіжним дорученням від 24 червня 2021 року № 29373.

Також отримання відповідачкою коштів підтверджується довідкою АТ КБ «Приват Банк» від 29 січня 2026 року № 20.1.0.0.0/7-260127/7898-БТ.

Відповідачка не виконала свої зобов`язання в повному обсязі за договором про надання споживчого кредиту від 13 травня 2021 року № 309833-КС-001 та додаткової угоди до нього - частково погасила кредит, здійснивши часткову оплату за даним договором на загальну суму 11963,35 грн.

Відповідно до розрахунку заборгованості за вказаним кредитним договором станом на 04 лютого 2025 року та довідки про стан заборгованості, станом на 04 лютого 2025 року, за відповідачкою утворилася заборгованість в сумі 39346,15 грн., з яких: 14416,59 грн. – заборгованість за основною сумою кредиту (тіло кредиту), 23279,56 грн. – проценти за користування кредитом, 1650 грн. – заборгованість за комісією.

Наведені обставини підтверджуються матеріалами справи.

Задовольняючи позов частково, суд першої інстанції обґрунтовано виходив з того, що встановлений сторонами договору розмір відсотків є несправедливим у розумінні статті 18 Закону України «Про захист прав споживачів», суперечить принципам розумності та добросовісності, має наслідком дисбаланс договірних прав та обов`язків на шкоду позичальника як споживача послуг, у зв`язку з чим проценти слід стягнути в розмірі тіла кредиту після часткового погашення даної кредитної заборгованості відповідачкою ОСОБА_1 . Відповідно до Закону України «Про споживче кредитування» кредитодавцю забороняється встановлювати у договорі про споживчий кредит будь-які комісії, збори чи інші платежі за дії, які не є послугою у розумінні цього Закону, тому вимоги позивача в частині стягнення 1650 грн. комісії за обслуговування кредитної заборгованості задоволенню не підлягають.

Доводи апеляційної скарги про помилковість цього висновку суду є безпідставними, зважаючи на таке.

Так, згідно з ст. 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Відповідно до ч.ч. 1-2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Згідно зі статтею 526 ЦК України зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а при відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За статтею 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України). До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.

Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею (стаття 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

За змістом ст.ст.12,81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Суд першої інстанції обґрунтовано визнав доведеним факт укладення кредитного договору сторонами та отримання відповідачкою кредиту на умовах, визначених кредитним договором №309833-КС-001 від 13.05.2021 року.

ТОВ «Бізнес позика» станом на 04.11.2025 року нарахувало 39346,15 грн. заборгованості, з яких 14416,59 грн. - тіло кредиту, 23279,56 грн. заборгованість за простроченими процентами, 1650 грн. комісія.

За змістом частини 2 статті 11 Закону України «Про захист прав споживачів» перед укладенням договору про надання споживчого кредиту кредитодавець зобов`язаний повідомити споживача у письмовій формі про, зокрема, орієнтовну сукупну вартість кредиту та вартість послуги з оформлення договору про надання кредиту (перелік усіх витрат, пов`язаних з одержанням кредиту, його обслуговуванням та поверненням, зокрема таких, як адміністративні витрати, витрати на страхування, юридичне оформлення тощо).

Відповідно до статті 18 Закону України «Про захист прав споживачів» продавець (виконавець, виробник) не повинен включати у договори із споживачем умови, які є несправедливими. Умови договору є несправедливими, якщо всупереч принципу добросовісності його наслідком є істотний дисбаланс договірних прав та обов`язків на шкоду споживача. Перелік несправедливих умов у договорах із споживачами не є вичерпним. Якщо положення договору визнано несправедливим, включаючи ціну договору, таке положення може бути змінено або визнано недійсним.

Положення, що було визнане недійсним, вважається таким з моменту укладення договору; якщо до положення вносяться зміни, такі зміни вважаються чинними з моменту їх внесення.

Нечіткі або двозначні положення договорів із споживачами тлумачаться на користь споживача.

Відповідно до статті 3 ЦК України принципи справедливості, добросовісності та розумності є однією із фундаментальних засад цивільного права, спрямованою, у тому числі, на утвердження у правовій системі України принципу верховенства права. При цьому добросовісність означає прагнення особи сумлінно використовувати цивільні права та забезпечити виконання цивільних обов`язків, що зокрема підтверджується змістом частини третьої статті 509 цього Кодексу.

Отже, законодавець, навівши у тексті ЦК України зазначений принцип, встановив у такий спосіб певну межу поведінки учасників цивільних правовідносин, тому кожен із них зобов`язаний сумлінно здійснювати свої цивільні права та виконувати цивільні обов`язки, у тому числі передбачати можливість завдання своїми діями (бездіяльністю) шкоди правам та інтересам інших осіб. Цей принцип не є суто формальним, оскільки його недотримання призводить до порушення прав та інтересів учасників цивільного обороту.

Відповідно до пункту 5 частини 3статті 18 Закону України «Про захист прав споживачів» несправедливими є, зокрема, умови договору про встановлення вимоги щодо сплати споживачем непропорційно великої суми компенсації (понад п`ятдесят відсотків вартості продукції) у разі невиконання ним зобов`язань за договором.

З огляду на приписи частини 4 статті 42 Конституції України, участь у договорі споживача як слабкої сторони, яка підлягає особливому правовому захисту у відповідних правовідносинах, звужує дію принципу рівності учасників цивільно-правових відносин та свободи договору, зокрема, у договорах про надання споживчого кредиту щодо сплати споживачем непропорційно великих відсотків за прострочення повернення кредиту.

Межі дії принципу свободи договору визначаються законодавством з урахуванням критеріїв справедливості, добросовісності, пропорційності і розумності. При цьому держава має підтримувати на засадах пропорційності розумний баланс між публічним інтересом ефективного перерозподілу грошових накопичень, комерційними інтересами банків щодо отримання справедливого прибутку від кредитування і правами та охоронюваними законом інтересами споживачів їх кредитних послуг (абзац 3 підпункту 3.2 пункту 3 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 10 листопада 2011 року №15-рп/2011у справі про захист прав споживачів кредитних послуг).

Враховуючи наведене, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що встановлений сторонами договору розмір процентів за користування кредитом не відповідає засадам справедливості, добросовісності, розумності, а тому підлягає зменшенню до розміру тіла кредиту.

Такий висновок цілком узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною в постанові від 12 лютого 2025 року у справі № 679/1103/23 у спорі з аналогічних правовідносин.

Також суд першої інстанції правильно констатував, що відповідно до Закону України «Про споживче кредитування» кредитодавцю забороняється встановлювати у договорі про споживчий кредит будь-які комісії, збори чи інші платежі за дії, які не є послугою у розумінні цього Закону. Умови договору, що передбачають обов`язок споживача здійснювати оплату за такі дії, є нікчемними.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції.

Рішення суду ґрунтується на повно і всебічно досліджених обставинах справи та ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, підстав для його скасування в межах доводів апеляційної скарги не вбачається.

Керуючись ст.ст. 374, 375, 382, 384, 389, 390 ЦПК України, апеляційний суд, -

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес позика» залишити без задоволення.

Рішення Білогірського районного суду Хмельницької області від 24 лютого 2026 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення, проте може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повна постанова складена 22 травня 2026 року.

Судді Л.М. Грох

Т.О. Янчук

А.М. Костенко