Постанова від 21 травня 2026 р. у справі №676/2057/26 — Хмельницький апеляційний суд

Суд: Хмельницький апеляційний суд

Інстанція: Апеляційна

Юрисдикція: Адмінправопорушення

Категорія: Булінг (цькування) учасника освітнього процесу

Дата: 21 травня 2026 р.

Справа: №676/2057/26

Суддя: Топчій Т. В.

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

22 травня 2026 року

м. Хмельницький

Справа № 676/2057/26

Провадження № 33/820/470/26

Суддя Хмельницького апеляційного суду Топчій Т.В., перевіривши апеляційну скаргу з клопотанням про поновлення строку захисника особи, притягнутої до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 – Васильєвої Т.В. на постанову Кам`янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 1 квітня 2026 року, якою

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жительку АДРЕСА_1 ,

визнано винуватою у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173-4 ч.3 КУпАП та накладено стягнення у виді штрафу в розмірі 850 грн.,-

в с т а н о в и л а:

Короткий зміст оскаржуваного судового рішення та встановлені судом обставини.

За постановою суду, малолітній ОСОБА_2 04 березня 2026 року о 09 год. 33 хв. в м. Кам`янець-Подільському, на території Кам`янець-Подільського ліцею №15, що розташований по пр. Грушевського, 17, вчинив булінг (цькування) відносно однокласника ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яке виразилося у психологічному та фізичному насильстві, а саме ображав нецензурною лексикою, застосовув фізичний вплив, штовхав, принижував через колір шкіри, ім`я та зовнішність. В результаті вказаних подій, ОСОБА_3 могла бути завдана шкода психічному чи фізичному здоров`ю. Вказані дії малолітній ОСОБА_2 і раніше вчиняв систематично, проте, не досяг віку з якого настає відповідальність, а тому до відповідальності згідно санкції ст.173-4 ч.3 КУпАП притягується законний представник малолітнього його мати ОСОБА_1 .

Вимоги апеляційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала.

Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції захисник Васильєва Т.В.подала апеляційну скаргу із клопотанням про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови суду.

В обґрунтування даного клопотання зазначила, що постанова Кам`янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 1 квітня 2026 року не була надіслана засобами поштового зв`язку ОСОБА_1 , а тому, вважає, що строк на апеляційне оскарження пропущено з поважних причин, а отже, він підлягає поновленню.

Мотиви суду.

Перевіривши матеріали справи про адміністративне правопорушення, вважаю, що клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови по справі про адміністративне правопорушення не підлягає задоволенню, а апеляційна скарга підлягає поверненню особі, яка її подала з наступних підстав.

Відповідно до статті 294 КУпАП України постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною 5 статті 7 та частиною 1 статті 287 цього Кодексу протягом десяти днів з дня винесення постанови.

Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено.

Чинні норми КУпАП стосовно права на оскарження постанови суду першої інстанції у справі про адміністративні правопорушення забезпечують за аналогією з правом на доступ до суду, закріпленим у пункті 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, законну мету і не порушують саму сутність цього права.

Відповідно до правової позиції Європейського суду з прав людини, викладеної у рішенні у справі "Мельник проти України", норми, які регламентують строки подання скарг, безумовно, передбачаються для забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності. Зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані. У той же час такі норми або їх застосування мають відповідати принципу юридичної визначеності та не перешкоджати сторонам використовувати наявні засоби вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження і перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Проте навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження. (Рішення у справі "Олександр Шевченко проти України" п. 27, рішення від 26 квітня 2007 року).

Європейський суд з прав людини наголошує, що особа, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватись належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Крім того, в рішенні Європейського суду з прав людини від 29 жовтня 2010 року у справі «Устименко проти України» суд зазначив, що необґрунтоване поновлення строку оскарження остаточного рішення по справі зі спливом значного періоду часу без обґрунтованих підстав порушує принцип правової визначеності, і як наслідок тягне порушення статті 6 Європейської конвенції про захист прав людини та основоположних свобод.

Також в рішенні «Пономарьов проти України» суд звернув увагу на те, що у кожному випадку національні суди повинні встановити, чи виправдовують причини поновлення строку оскарження втручання у принцип правової визначеності, особливо коли національне законодавство не обмежує дискреційні повноваження судів стосовно часу або підстав для поновлення строків.

Таким чином, Європейський Суд з прав людини, рішення якого є джерелом права в Україні, вважає, що поновлення судом пропущеного строку без наведення обґрунтованих причин порушує принцип правової визначеності, зокрема порушення пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Апеляційний суд виходить з того, що строк на оскарження постанови суду першої інстанції може бути поновлений апелянту тільки виключно у разі, коли він пропущений з поважних причин, які об`єктивно позбавляли його можливості реалізувати своє законне право на оскарження судового рішення.

Крім того, нормами КУпАП встановлено, що строк на оскарження постанови в справі про адміністративне правопорушення відраховується не з моменту отримання копії оскаржуваного судового рішення, а з моменту постановлення постанови.

Як вбачається із матеріалів адміністративної справи, оскаржувана постанова була постановлена 1 квітня 2026 року суддею Кам`янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області. В судовому засіданні була присутня ОСОБА_1 , яка вину у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173-4 ч.3 КУпАП, визнала, про що свідчить судове рішення та не заперечується апелянтом.

Перебіг строку на апеляційне оскарження постанови розпочався 2 квітня 2026 року та закінчився після спливу десяти днів – 13 квітня 2026 року (з урахуванням вихідних днів). Однак, ОСОБА_1 не реалізувала своє право на оскарження постанови у строки, встановлені законом.

З апеляційною скаргою сторона захисту звернулася 28.04.2026 року, що підтверджується штемпелем Кам`янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області, тобто з пропуском визначеного ст. 294 КУпАП строку.

Будь яких доказів, які б підтверджували неможливість подання апеляційної скарги у строки, визначені законом, або поважність причин пропуску строку на апеляційне оскарження постанови, клопотання захисника не містить.

Твердження апелянта, наведені у якості доводів на обґрунтування поважності причин пропуску строку, такі як не надсилання ОСОБА_1 постанови Кам`янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 1 квітня 2026 року засобами поштового зв`язку, суд не вважає поважними причинами. Такі обставини ніяким чином не унеможливлювалискладання ОСОБА_1 , яка була присутня під час розгляду справи – 1 квітня 2026 року, апеляційної скарги, у строки передбачені ст. 294 КУпАП, враховуючи можливість її уточнення (доповнення) у подальшому.

У зв`язку з наведеними обставинами та з урахуванням положень ст.294 ч.2 КУпАП, відповідно до яких, початок відліку перебігу строку на апеляційне оскарження судового рішення у справі про адміністративне правопорушення розпочинається саме з моменту його винесення, а також практики Європейського суду з прав людини, відповідно до якої сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватись належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки, а також у зв`язку з тим, що стороною захисту у клопотанні не наведено поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження постанови суду, апеляційна скарга підлягає поверненню особі, яка її подала.

Враховуючи викладене та керуючись вимогами статті 294 КУпАП,-

п о с т а н о в и л а:

Відмовити захиснику особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 – Васильєвій Т.В. у поновлені строку на апеляційне оскарження постанови судді Кам`янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 1 квітня 2026 року.

Апеляційну скаргу захисника особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 – Васильєвій Т.В. напостанову судді Кам`янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 1 квітня 2026 року, якою ОСОБА_1 визнано винуватою у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173-4 ч.3 КУпАП, повернути апелянту.

Постанова апеляційного суду оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Суддя:

Оригінал: reyestr.court.gov.ua