Постанова від 20 травня 2026 р. у справі №686/9020/26 — Хмельницький апеляційний суд

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 травня 2026 року

м. Хмельницький

Справа № 686/9020/26

Провадження № 33/820/437/26

Суддя Хмельницького апеляційного суду Вітюк І.В., за участю секретаря судового засідання Цугеля А.В., захисника особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 – адвоката Рудницької А.В. розглянула в режимі відеоконференції апеляційну скаргу захисника на постанову Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 28 квітня 2026 року,

в с т а н о в и л а:

Постановою Хмельницького міськрайонного суду від 28 квітня 2026 року ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителя АДРЕСА_1 , військовослужбовця

визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в сумі 665 грн. 60 коп.

За постановою суду, 18 березня 2026 року о 01 годині 17 хвилин ОСОБА_1 , в порушення вимог п.2.9 (а) Правил дорожнього руху, затверджених Постановою КМУ №1306 від 10.10.2001 року, згідно якого водієві забороняється керувати транспортним засобом в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, керував транспортним засобом «Audi A4», д.н.з. НОМЕР_1 , в стані алкогольного сп`яніння по вул. Тернопільській, 22 в м. Хмельницькому.

Своїми діями ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч.1 ст.130 КУпАП.

Не погоджуючись з постановою суду, захисник подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову та прийняти нову, якою провадження у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП, щодо ОСОБА_1 закрити на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

Вважає, що суд першої інстанції поклав в основу обвинувачення докази, які зібрані з грубим порушенням вимог законодавства.

Зазначає, що суд першої інстанції не дослідив статус особи, не з`ясував, чи виконував ОСОБА_1 службові обов`язки, чим порушив принцип повного, всебічного та об`єктивного з`ясування обставин справи (ст.280 КУпАП). ОСОБА_1 є діючим військовослужбовцем (старший солдат), який проходить військову службу за призовом під час мобілізації у військовій частині НОМЕР_2 , що підтверджується довідкою форми 5 від 04.04.2026 №451 та військовим квитком серії НОМЕР_3 . Крім того, він є учасником бойових дій (посвідчення серії НОМЕР_4 ). Працівники поліції під час зупинки транспортного засобу та проведення огляду проігнорували спеціальний статус особи. Огляд ОСОБА_1 проведено за загальною «цивільною» процедурою на підставі ст.266 КУпАП, Інструкції №1452/735 та Порядку №1103.

Вказує про необхідність застосування до ОСОБА_1 , як військовослужбовця, особливого порядку огляду на стан сп`яніння відповідно до вимог ст. 266-1 КУпАП.

Стверджує, що працівники поліції запропонували ОСОБА_1 проїхати не до найближчого медичного закладу, а в с. Скаржинці, хоча зупинка відбулась у м. Хмельницькому (вул. Тернопільська, 22).

Звертає увагу, що її підзахисному не роз`яснили права при складанні протоколу.

Вивчивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, заслухавши захисника на підтримку доводів апеляційної скарги з підстав наведених у ній, перевіривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до наступного висновку.

У відповідності до ст.245 КУпАП, завданнями провадження у справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень та запобігання таким правопорушенням.

Згідно зі ст.280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинене адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Як вбачається з матеріалів справи, суд, відповідно до положень ст.ст.280, 283 КУпАП, в повній мірі з`ясував обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, дослідив всі долучені докази, які проаналізував, і дав їм належну оцінку у їх сукупності та навів у постанові переконливі і достатні мотиви прийнятого рішення.

Висновок суду першої інстанції про винуватість ОСОБА_1 в порушенні п.2.9 «а» Правил дорожнього руху, за що передбачена відповідальність ч.1 ст.130 КУпАП, підтверджується дослідженими в судовому засіданні та правильно оціненими доказами,

Дані відеозапису з нагрудної камери інспектора поліції достатньо повно відображають обставини, зазначені в протоколі про адміністративне правопорушення, узгоджуються із ними і не викликають жодних сумнівів у їх відповідності фактичним обставинам справи. Так, відеозапис містить необхідну інформацію щодо обставин, які підлягають встановленню, зокрема, фактичні дані, які вказують на те, що ОСОБА_1 керував транспортним засобом в комендантську годину та був зупинений працівниками поліції. Під час спілкування з правопорушником працівники поліції виявили у нього ознаки алкогольного сп`яніння та запропонували пройти огляд на місці зупинки транспортного засобу за допомогою приладу «Drager Alcotest 6810», на що ОСОБА_1 погодився, як і погодився з результатом огляду, проведеним на місці зупинки транспортного засобу, який склав 1,39 проміле (а.с.5), та відмовився проїхати на огляд в медичний заклад.

Щодо доводів апеляційної скарги з приводу порушення прав ОСОБА_1 судом першої інстанції, в тому числі брати безпосередню участь в судовому засіданні, апеляційний суд зазначає наступне.

Права, передбачені ст. 268 КУпАП, а саме давати пояснення, висловлювати свою правову позицію, подавати докази, приймати участь в їх дослідженні та інше, були відновлені під час апеляційного розгляду справи. В апеляційному суді захиснику була надана можливість довести невинуватість ОСОБА_1 у вчиненому правопорушенні, висловити свої доводи щодо обставин провадження та правову позицію. Захисник була присутня в судовому засіданні апеляційного суду, надавала свої пояснення та заперечення, однак переконливих доводів, які б підтверджували невинуватість ОСОБА_1 , або обставин, які не були предметом розгляду судом першої інстанції, не повідомила.

За таких обставин, апеляційний суд вважає, що право на захист ОСОБА_1 відновлено апеляційним судом.

Доводи апеляційної скарги про суперечності щодо часу вчинення правопорушення апеляційний суд вважає непереконливими, оскільки такі суперечності в шість секунд жодним чином не спростовують факту керування ОСОБА_1 транспортним засобом в стані алкогольного сп`яніння та порушення ним вимог пункту 2.9.а ПДР.

Безпідставними є доводи апеляційної скарги щодо направлення ОСОБА_1 на огляд не до найближчого медичного закладу.

Відповідно до п. 12 розділу 2 Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції № 1452/735 від 09.11.2015р. у разі наявності підстав вважати, що водій транспортного засобу перебуває у стані наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно з ознаками, визначеними в пункті 4 розділу 1 цієї Інструкції, поліцейський направляє цю особу до найближчого закладу охорони здоров`я.

Як вбачається з переліку закладів охорони здоров`я, яким надано право проведення огляду водіїв транспортних засобів на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції у 2025 році, що затверджений наказом ДОЗ ОДА від 14 січня 2025 року № 10, до такого переліку належить КНП «Хмельницький обласний заклад з надання психіатричної допомоги» Хмельницької обласної ради. Зазначений заклад розташований на території Хмельницького району, а саме: КНП «ХОЗЗНПД» ХОР – Хмельницький, с. Скаржинці, Хмельницький район.

Крім того, апеляційний суд наголошує, що ОСОБА_1 погодився з результатом огляду на стан сп`яніння, проведеним на місці зупинки транспортного засобу, поставив свій підпис у акті огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів у графі «з результатами згоден» і відмовся пройти огляд в закладі охорони здоров`я, що підтверджується наявним у матеріалах справи відеозаписом.

Доводи апеляційної скарги про те, що ОСОБА_1 не роз`яснені права, спростовуються даними, зафіксованими у протоколі про адміністративне правопорушення, відповідно до якого в п.13 ОСОБА_1 поставив свій підпис про роз`яснення йому прав та обов`язків, передбачених ст.63 Конституції України, ст.268 КУпАП.

Безпідставними є доводи апеляційної скарги захисника і про необхідність застосування до ОСОБА_1 , як військовослужбовця, особливого порядку огляду на стан сп`яніння. Оскільки, як вбачається з відеозапису, наявного в матеріалах справи, про виконання будь-яких обов`язків військової служби ОСОБА_1 працівникам поліції не повідомляв, будь-яких доказів про те, що він виконував свої службові обов`язки за відповідним завданням, як військовослужбовець, у матеріалах справи немає, вказані обставини не підтверджені жодними доказами.

Твердження апелянта про порушення працівниками поліції порядку та процедури проведення огляду на стан сп`яніння апеляційний суд до уваги не приймає та вважає, що останніми дотримано вимоги закону під час проведення такого огляду.

Будь-яких порушень працівниками поліції при виконанні вимог ст.266 КУпАП та Інструкції №1452/735 при проведенні огляду ОСОБА_1 на встановлення факту перебування його в стані алкогольного сп`яніння під час керування транспортним засобом, апеляційним судом не встановлено.

Даних про те, що в справі неправильно застосовано норми матеріального права чи допущено порушення норм процесуального права при дослідженні місцевим судом доказів, перевіркою матеріалів справи не встановлено.

Доводи апеляційної скарги не містять посилань на докази та порушення вимог закону, які б спростовували висновки суду і були б підставами для зміни або скасування судового рішення.

Протокол про адміністративне правопорушення складений в силу ст.255 КУпАП уповноваженою на те особою, відповідає вимогам ст.256 КУпАП щодо місця, часу вчинення та суті адміністративного правопорушення, повністю узгоджується з даними, які містяться у відеозаписі, при складанні протоколу про адміністративне правопорушення.

Жодних належних та допустимих доказів, які б викликали сумніви у об`єктивності вищевказаних матеріалів, апелянтом не надано, не здобуто таких і в процесі апеляційного розгляду.

Адміністративне стягнення на правопорушника накладено у відповідності до вимог ст.ст.33, 34 КУпАП України, з врахуванням його особи, ступеня та характеру скоєного, в межах санкції ч.1 ст.130 КУпАП України.

За таких обставин, враховуючи підвищену суспільну небезпечність правопорушень, пов`язаних з керуванням транспортними засобами у стані сп`яніння, апеляційний суд вважає, що накладене адміністративне стягнення є необхідним і достатнім для запобігання вчинення ОСОБА_1 нових правопорушень.

Таким чином, при апеляційному розгляді справи істотних порушень норм процесуального права не виявлено, підстав для скасування чи зміни постанови місцевого суду не встановлено.

З огляду на викладене, керуючись ст. 294 КУпАП, апеляційний суд,

п о с т а н о в и в:

Постанову Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 28 квітня 2026 року щодо ОСОБА_1 залишити без змін, а апеляційну скаргу захисника – без задоволення.

Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя Хмельницького

апеляційного суду І.В. Вітюк