Постанова від 18 травня 2026 р. у справі №601/3496/25 — Тернопільський апеляційний суд

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 601/3496/25Головуючий у 1-й інстанції Клим Т.П.

Провадження № 22-ц/817/335/26 Доповідач - Гірський Б.О.

Категорія -

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 травня 2026 року м. Тернопіль

Тернопільський апеляційний суд в складі:

головуючого — Гірського Б.О.

cуддів — Костіва О.З., Храпак Н.М.

за участю секретаря – Хоміцької С.О.,

представника відповідачів

розглянув у відкритому судовому засіданні цивільну справу №601/3496/25 за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Західна агровиробнича компанія» від імені якого діє Русин Юрій Юрійович на рішення Кременецького районного суду Тернопільської області від 29 грудня 2025 року (ухвалене суддею Клим Т.П.) у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Західна агровиробнича компанія» до ОСОБА_1 , Товариства з обмеженою відповідальністю «Профагротрейд» про визнання укладеною додаткової угоди до договору оренди землі та визнання відсутнім права оренди в нового орендаря,

ВСТАНОВИВ:

У листопаді 2025 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Західна агровиробнича компанія» (далі - ТОВ «Західна агровиробнича компанія») звернулося до суду із вказаним позовом.

В обґрунтування заявлених вимог зазначали, що 12.03.2014 року СТОВ «АГРО-ЛАН» уклало з ОСОБА_2 договір оренди землі №б/н, на підставі якого набуло право оренди земельної ділянки площею 0,34 га, кадастровий номер 6123482900:01:001:1071, яка розташована на території Катеринівської сільської ради Кременецького району Тернопільської області.

Додатковою угодою від 10.07.2018 року до Договору (про заміну сторони та внесення змін до Договору оренди) сторону Орендаря змінено на ТОВ «Західна агровиробнича компанія».

Згідно з пунктом 8 вказаного вище договору, вона укладена строком на 7 років, сплив якого починається з моменту укладення додаткової угоди до договору від 10.07.2018, а після закінчення цього строку орендар має переважне право поновлення його на новий строк.

Звертали увагу на те, що строк договору сплив 10 липня 2025 року.

У листопаді 2023 року ОСОБА_1 успадкував земельну ділянку площею 0,34 га, кадастровий номер 6123482900:01:001:1071.

Вказували на те, що 03 квітня 2025 року ТОВ «Західна агровиробнича компанія» надіслало ОСОБА_1 лист-повідомлення про намір продовжити орендні правовідносини разом із проектом додаткової угоди, однак у встановлений законом строк відповіді чи заперечень не отримало.

Посилались на те, що товариство належно виконувало свої обов`язки за договором оренди землі, у встановлений договором та законом строк повідомило орендодавця про намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди на новий строк та надало проект додаткової угоди, та вважало, що за таких обставин наявні підстави для визнання укладеною додаткової угоди про поновлення строку дії в судовому порядку.

Звертали увагу на те, що з інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 09 жовтня 2025 року, вбачається, що орендодавцем 09 липня 2025 року було укладено договір оренди землі із ТОВ “Профагротрейд” за яким було зареєстровано право оренди на вказану земельну ділянку (номер запису про інше речове право 60873435).

Посилаючись на порушення свого переважного права орендаря, просили:

- визнати укладеною додаткову угоди № БН від 01 квітня 2025 року до договору оренди землі № б/н від 12 березня 2014 року між ТОВ “Західна агровиробнича компанія” та ОСОБА_1 у редакції, викладеній у позовній заяві;

- визнати відсутнім у ТОВ “Профагротрейд” права оренди земельної ділянки площею 0,34 га, кадастровий номер 6123482900:01:001:1071, розташованої на території Катеринівської сільської ради Кременецького району Тернопільської області, номер запису про інше речове право 60873435;

Рішенням Кременецького районного суду Тернопільської області від 29 грудня 2025 року у задоволенні позову відмовлено.

Стягнуто з ТОВ «Західна агровиробнича компанія» на користь ОСОБА_1 судові витрати на професійну правову допомогу в розмірі 5000 грн. та на користь ТОВ «Профагротрейд» судові витрати на професійну правову допомогу в розмірі 5000 грн.

В апеляційній скарзі ТОВ «Західна агровиробнича компанія» від імені якого діє Русин Юрій Юрійович просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги.

Вважає рішення суду незаконним та необґрунтованим.

Стверджує, що 03 квітня 2025 року позивачем було направлено відповідачу Лист-повідомлення про намір продовжити дію Договору оренди землі б/н від 12.03.2014 року вих. № 2361 від 03 квітня 2025 року, згідно якого позивач повідомив про намір поновити дію Договору оренди земельної ділянки від 12.03.2014 року площею 0,34 га кадастровим номером 6123482900:01:001:1071.

Вважає, що сам зміст листа від 14.04.2025 року містить таке формулювання: «про намір надалі не продовжувати договір, оскільки орендодавця не влаштовують істотні умови договору, які Ви пропонуєте».

Вважає, що лист ОСОБА_1 містить інформацію, щодо передчасного повідомлення орендаря щодо обробітку землі, а не лист відповідь про прийняте рішення щодо поновлення договору оренди.

Звертає увагу на те, що ще до закінчення договору оренди земельної ділянки, що діяв між сторонами (до 10.07.2025 року), ОСОБА_1 уклав новий договір оренди земельної ділянки 09.07.2025 року з ТОВ “Профагротрейд”, таким чином незаконно позбавив позивача переважного права оренди.

Вважає, що укладення 09.07.2025 року нового договору оренди між відповідачами має наслідком його недійсність, оскільки він укладений під час дії Договору оренди земельної ділянки №б/н від 12.03.2014.

Посилається на висновки Верховного Суду у справі №233/844/18, які містяться у постанові від 22.05.2019 року, Великої Палати Верховного Суду у справі №594/376/17-ц, які містяться у постанові від 10.04.2018 року.

У відзиві на апеляційну скаргу представник відповідачів — адвокат Іванько О.С. просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.

Зазначає, що позивач не довів належними і допустимими доказами факту своєчасного направлення орендодавцю листа-повідомлення про намір поновити договір оренди разом із проектом додаткової угоди, а надані ТОВ “Західна агровиробнича компанія” опис вкладення, список згрупованих поштових відправлень та фіскальний чек не підтверджують ані змісту вкладення, ані факту отримання орендодавцем відповідної кореспонденції.

Звертає увагу на те, що ТОВ «Західна агровиробнича компанія» неналежно виконувало покладені на нього обов`язки, визначені умовами Договору оренди землі від 12.03.2014 року щодо своєчасної оплати орендної плати та виплати її з урахуванням індексації, що підтверджується копіями платіжних доручень, які додані позивачем.

В судовому засіданні представник відповідачів — адвокат Іванько О.С. заперечила проти вимог апеляційної скарги з мотивів, викладених у відзиві.

В судове засідання представник позивача — адвокат Русин Ю.Ю. не з`явився, хоча належним чином повідомлявся про дату, час і місце слухання справи, що не перешкоджає розгляду справи, відповідно до вимог ч. 2 ст. 372 ЦПК України.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасника судового процесу, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, відзиву на апеляційну скаргу, колегія суддів приходить до наступного.

За ч.1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Фактичні обставини справи, встановлені судом.

Згідно з Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме ОСОБА_1 успадкував після смерті ОСОБА_2 земельну ділянку площею 0,34 га, кадастровий номер 6123482900:01:001:1071, цільове призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована на території Катеринівської сільської ради Кременецького району Тернопільської області на підставі свідоцтва про право на спадщину №1784, виданого 16 листопада 2023 року.

Відповідно до копії державного акту серії ЯА №777586 земельна ділянка площею 0,34 га, кадастровий номер 6123482900:01:001:1071, цільове призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована на території Катеринівської сільської ради Кременецького району Тернопільської області належала ОСОБА_2

12.03.2014 року між ОСОБА_2 , як орендодавцем, та СТОВ «Агро-Лан», як орендарем, було укладено договір оренди землі (далі Договір), відповідно до умов якого орендодавець надав, а орендар прийняв у строкове платне користування земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка знаходиться в межах території Катеринівської сільської ради, площею 0,34 гектарів кадастровий номер 6123482900:01:001:1071.

Пунктом 8 вказаного Договору передбачено, що він укладений на 5 років. Після закінчення строку дії договору оренди орендар має переважне право поновити їх на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше за 2 місяці до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію.

За пунктом 36 Договору зміна його умов можлива за взаємною згодою сторін. У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору оренди спір вирішується в судовому порядку.

Відповідно до пункту 37 Договору його дія припиняється зокрема, у разі закінчення строку, на який його було укладено.

Відповідно до Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно вбачається, що право оренди земельної ділянки площею 0,34 га, кадастровий номер 6123482900:01:001:1071, на підставі вказаного вище договору оренди землі було зареєстровано 28.10.2015, номер запису про інше речове право:11795843.

20.10.2017 року між ОСОБА_2 , як орендодавцем, та СТОВ «Агро-Лан», як орендарем, та ТОВ «Західна агровиробнича компанія», як новим орендарем було укладено додаткову угоду (про зміну сторони та внесення змін до договору оренди від 12.03.2014), відповідно до умов якого орендар передає, а новий орендар приймає на себе права та обов`язки сторони (орендаря), передбачені в Договорі оренди.

10.07.2018 року між ОСОБА_2 , як орендодавцем та ТОВ «Західна агровиробнича компанія», як орендарем укладено додаткову угоду, якою сторони домовилися внести наступні зміни у Договори оренди землі в п.8 та викласти його в наступній редакції: договори укладено строком на 7 років, сплив якого починається з моменту укладення додаткової угоди до договору оренди землі, але в будь-якому випадку дана Додаткова угода та право оренди на підставі неї є чинним до моменту закінчення збирання врожаю орендарем. Після закінчення строку дії договору орендар має переважне право поновити його на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за 3 місяці до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію.

10.04.2025 року ТОВ «Західна агровиробнича компанія» направило відповідачу лист-повідомлення «Про намір продовжити дію Договору оренди земельної ділянки №б/н від 12.03.2014», згідно якого позивач повідомив про намір поновити дію Договору оренди земельної ділянки від 12.03.2014 року.

14.04.2025 року відповідач ОСОБА_1 надіслав ТОВ «Західна агровиробнича компанія» заяву про те, що повідомляє про свій намір не продовжувати строк дії договору оренди землі, який закінчується 10.07.2025, оскільки його, як орендодавця не влаштовують істотні умови Договору, які вони пропонують. Просить на протязі 3-х днів після закінчення терміну дії договору повернути йому земельну ділянку та надіслати Акт прийому-передачі земельної ділянки.

22.04.2025 року позивач отримав зазначену заяву за довіреністю, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення.

10.07.2025 року строк договору оренди землі між ОСОБА_1 та ТОВ «Західна агровиробнича компанія» закінчився.

09.07.2025 року між орендодавцем ОСОБА_1 та орендарем ТОВ «Профагротрейд» був укладений договір оренди землі, відповідно до умов якого орендодавець надав, а орендар прийняв у строкове платне користування земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка знаходиться на території Катеринівської сільської ради, площею 0,34 га, кадастровий номер 6123482900:01:001:1071.

З Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно вбачається, що право оренди земельної ділянки площею 0,34 га, кадастровий номер 6123482900:01:001:1071, на підставі вказаного вище договору оренди землі було зареєстровано за ТОВ “Профагротрейд” 22.07.2025 року, номер запису про інше речове право: 60873435.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що переважне право ТОВ «Західної агровиробничої компанії» на поновлення договору оренди земельної ділянки не є порушеним, оскільки відсутня одна зі складових юридичних фактів, що надають право позивачу претендувати на поновлення договору оренди землі, а саме відсутня воля орендодавця на укладення такого договору, який повідомляв орендаря про небажання поновлювати договір оренди.

З такими висновками суду першої інстанції колегія суддів погоджується з огляду на наступне.

Згідно п.п. 1-5 ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом.

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Вказаним вимогам судове рішення відповідає в повній мірі.

Згідно з частиною першою статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків.

У частині першій статті 627 ЦК України встановлено, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно із статтею 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

З урахуванням унормованих розділом IX «Перехідні положення» Закону України «Про оренду землі» правил дії Закону № 340-IX в часі, до спірних правовідносин підлягає застосуванню порядок поновлення договорів оренди землі в редакції статті 33 цього Закону, чинній станом на 12.03.2014 року, тобто на момент укладення договору оренди. Додаткова угода, якою змінені умови договору була укладена 10.07.2018 року.

Відповідно до частин першої - п`ятої статті 33 Закону України «Про оренду землі» (тут і далі - в редакції, чинній на момент укладення договору оренди) по закінченню строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов`язки за умовами договору, має переважне право перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк (поновлення договору оренди землі). Орендар, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов`язаний повідомити про це орендодавця до спливу строку договору оренди землі у строк, встановлений цим договором, але не пізніше ніж за місяць до спливу строку договору оренди землі. До листа-повідомлення про поновлення договору оренди землі орендар додає проект додаткової угоди. При поновленні договору оренди землі його умови можуть бути змінені за згодою сторін. У разі недосягнення домовленості щодо орендної плати та інших істотних умов договору переважне право орендаря на укладення договору оренди землі припиняється. Орендодавець у місячний термін розглядає надісланий орендарем лист-повідомлення з проектом додаткової угоди, перевіряє його на відповідність вимогам закону, узгоджує з орендарем (за необхідності) істотні умови договору і, за відсутності заперечень, приймає рішення про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної та комунальної власності), укладає з орендарем додаткову угоду про поновлення договору оренди землі. За наявності заперечень орендодавця щодо поновлення договору оренди землі орендарю направляється лист-повідомлення про прийняте орендодавцем рішення.

У частині шостій статті 33 Закону України «Про оренду землі» визначено, що у разі якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди і за відсутності протягом одного місяця після закінчення строку договору листа-повідомлення орендодавця про заперечення у поновленні договору оренди землі такий договір вважається поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором. У цьому випадку укладання додаткової угоди про поновлення договору оренди землі здійснюється, зокрема із власником земельної ділянки (щодо земель приватної власності).

Додаткова угода до договору оренди землі про його поновлення має бути укладена сторонами у місячний строк в обов`язковому порядку. Відмова, а також наявне зволікання в укладенні додаткової угоди до договору оренди землі може бути оскаржено в суді (частини восьма, дев`ята статті 33 Закону України «Про оренду землі»).

Результат аналізу змісту цієї статті дає підстави стверджувати, що вона містить два законодавчих механізми такого поновлення: а) укладення договору оренди землі на новий строк з орендарем, який має переважне право перед іншими особами (частини перша - п`ята статті 33 Закону України «Про оренду землі»); б) поновлення (продовження) існуючого договору оренди землі на той самий строк і на тих же умовах, які були передбачені договором, у загальному порядку; при цьому таке поновлення не передбачає наявності інших осіб, які виявили намір орендувати відповідну земельну ділянку (після закінчення строку дії існуючого договору), тобто в ситуації, коли переважне право орендаря не виникає (частина шоста статті 33 Закону України «Про оренду землі»).

Отже, у Законі України «Про оренду землі» ототожнено поняття «переважне право на укладення договору оренди землі на новий строк» і «поновлення договору оренди землі», з використанням конструкції «поновлення договору оренди землі» як для підстави такого поновлення, передбаченої частинами першою - п`ятою, так і для підстави, передбаченої частиною шостою цієї статті, що свідчить про їх логічну послідовність.

У постанові від 19 грудня 2024 року у справі № 604/424/23 (провадження № 61-14060св24) Верховний Суд дійшов висновку, що порушення орендодавцем місячного строку для направлення орендареві листа-повідомлення про заперечення у поновленні договору оренди землі (за наявності таких заперечень) у відповідь на вчасно відправлений орендарем лист-повідомлення про поновлення цього договору з проектом відповідної додаткової угоди дає орендареві, який добросовісно продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди, підстави розраховувати на поновлення такого договору в силу частини шостої статті 33 Закону України «Про оренду землі».

У такому разі відсутність листа-повідомлення орендодавця про заперечення у поновленні договору оренди землі можна кваліфікувати як його мовчазну згоду на поновлення цього договору на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені у ньому раніше. Але таке поновлення обов`язково оформляється шляхом підписання сторонами додаткової угоди, а в разі, якщо орендодавець цього не робить, - у судовому порядку за вимогою про визнання укладеною додаткової угоди та з фіксацією її повного тексту в резолютивній частині рішення суду.

Наведене також узгоджується з висновками, викладеними у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25 січня 2022 року у справі № 143/591/20 (провадження № 14-72цс21), відповідно до яких норми про переважне право орендаря на поновлення договору спрямовані лише на забезпечення пріоритету його інтересів перед інтересами інших осіб. Будь-якого іншого змісту переважне право не має. Воно не може трансформуватися у право на спонукання орендодавця до укладення договору на новий строк за відсутності його згоди зі зміненими умовами (пункт 8.26 вказаної постанови).

Відповідно до статті 316 ЦК України право власності - це право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею незалежно від волі інших осіб.

Правомочність власника - в його праві володіти, користуватися й розпоряджатися майном у межах, встановлених законом (випливає зі статті 317 ЦК України). Право користування є одним з видів речових прав на чуже майно (стаття 395 ЦК України).

Задля дотримання балансу між правами та законними інтересами власника та користувача (орендодавця та орендаря) законодавець передбачив, що власник - орендодавець захищений правом вибору, здавати або не здавати своє майно в оренду, та правом змінювати умови договору при його переукладенні на новий строк; орендар, який належно виконував свої обов`язки за договором оренди, захищений тим, що за прийнятності для нього нових умов, саме він має переважне право укладення нового договору перед будь-якими іншими особами (постанова Верховного Суду 18 січня 2018 року у справі № 910/12017/17).

Переважне право орендаря на укладення договору оренди землі на новий строк не може домінувати над виключним правом орендодавця як власника земельної ділянки, щодо користування та розпорядження нею на власний розсуд після закінчення строку дії договору оренди землі. Для пролонгації відносини оренди та реалізації переважного права на укладення договору оренди на новий строк необхідною є згода обох сторін, одного лише волевиявлення орендаря недостатньо.

Направлення орендарем пропозиції про продовження відносин оренди не є безумовною підставою для їх поновлення між сторонами у разі відсутності волевиявлення орендодавця на продовження договору оренди.

Наявність незгоди орендодавця щодо поновлення договору оренди земельної ділянки згідно з положеннями частини п`ятої статті 33 Закону України «Про оренду землі» виключає можливість визнання поновленим попереднього договору.

Аналогічних правових висновків дійшов Верховний Суд у постановах від 08 березня 2024 року у справі № 604/425/23 (провадження № 61-18021св23), від 21 березня 2024 року у справі № 604/423/23 (провадження № 61-18123св23), від 08 травня 2024 року у справі № 604/483/23 (провадження № 61-17970св23), від 27 травня 2024 року у справі № 604/482/23 (провадження № 61-1799св24), від 28 травня 2024 року у справі № 604/648/23 (провадження № 61-4230св24), від 03 липня 2024 року у справі № 604/479/23 (провадження № 61-1195св24), від 05 липня 2024 року у справі № 604/630/23 (провадження № 61-4229св24), від 25 липня 2024 року у справі № 604/647/23 (провадження № 61-1805св24), від 08 серпня 2024 року у справі № 604/779/23 (провадження № 61-3971св24).

Так, ОСОБА_1 завчасно, а саме 14.04.2025 року, надіслав ТОВ «Західна агровиробнича компанія» лист-повідомлення, яким повідомив, що він заперечує в поновленні договору оренди, строк дії якого закінчується 10.07.2025 року. Дане повідомлення позивач отримав 22.04.2025 року.

Таким чином, встановивши, що орендодавець висловив своє небажання продовжувати дію договору оренди і не підписав додаткової угоди до нього, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про відсутність підстав для задоволення позову, оскільки передбачене статтею 33 Закону України «Про оренду землі» переважне право позивача на укладення договору оренди землі на новий строк припинилося.

Доводи апеляційної скарги, які зводяться до того, що зміст листа ОСОБА_1 від 14.04.2025 року не є належними запереченнями проти поновлення договору оренди, колегія суддів відхиляє, оскільки зміст зазначеного листа свідчить про чітко виражене небажання орендодавця продовжувати орендні правовідносини з ТОВ «Західна агровиробнича компанія». При цьому, положення статті 33 Закону України «Про оренду землі» не встановлюють спеціальної форми чи вичерпного змісту такого заперечення, а тому вирішальним є саме наявність однозначного волевиявлення власника земельної ділянки щодо відмови у поновленні договору.

Доводи апеляційної скарги про те, що до закінчення договору оренди земельної ділянки, що діяв між сторонами, тобто до 10.07.2025 року, ОСОБА_1 уклав новий договір оренди земельної ділянки 09.07.2025 року з ТОВ “Профагротрейд”, чим, на думку позивача, незаконно позбавив його переважного права оренди, колегія суддів відхиляє з огляду на наступне.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 18 квітня 2023 року у справі № 357/8277/19 (провадження № 14-65цс22) вказано, що:

«у частині п`ятій статті 6 Закону № 161-XIV (доповнено на підставі Закону від 11 лютого 2010 року № 1878-VI) визначено, що право оренди земельної ділянки підлягає державній реєстрації відповідно до закону.

Тобто з 01 січня 2013 року державній реєстрації підлягав не сам договір оренди, а право оренди земельної ділянки.

Можна зробити висновок, що договір оренди земельної ділянки є укладеним з моменту досягнення сторонами згоди з усіх його істотних умов та його підписання у встановленій простій письмовій формі, якщо інше не узгоджено між сторонами, тобто дотримання сторонами вимог статей 638, 759 та 792 ЦК України та статті 15 Закону 161-ХIV.

З моменту укладення договору оренди землі в орендодавця виникає зобов`язання передати орендарю земельну ділянку в користування на визначений у договорі строк, а в орендаря - отримати право на користування земельною ділянкою.

Зареєстроване право оренди землі є речовим правом.

05 грудня 2019 року Законом № 340-IX абзац другий частини другої статті 25 Закону № 161-XIV доповнено умовою, що орендар земельної ділянки зобов`язаний приступати до використання земельної ділянки в строки, встановлені договором оренди землі, але не раніше державної реєстрації відповідного права оренди.

Тобто використання земельної ділянки неможливе без державної реєстрації права оренди, оскільки відсутні правові підстави для цього».

Так, право оренди на підставі укладеного між відповідачами договором оренди земельної ділянки від 09.07.2025 року за ТОВ “Профагротрейд” було зареєстровано 22.07.2025 року, тобто після закінчення строку договору оренди землі б/н від 12.03.2014 року, за яким орендарем було ТОВ «Західна агровиробнича компанія».

Відтак, з урахуванням відсутності волевиявлення орендодавця на продовження договірних відносин із позивачем, сам по собі факт укладення договору оренди землі між ОСОБА_1 та ТОВ “Профагротрейд” за день до закінчення строку дії договору оренди землі б/н від 12.03.2014 року, не свідчить про порушення переважного права ТОВ «Західна агровиробнича компанія».

Посилання апеляційної скарги на висновки Верховного Суду у справі №233/844/18, які містяться у постанові від 22.05.2019 року, Великої Палати Верховного Суду у справі №594/376/17-ц, які містяться у постанові від 10.04.2018 року, є безпідставними, оскільки застосування судом першої інстанції статті 33 Закону України «Про оренду землі» не суперечить наведеним висновкам у контексті додержання орендодавцем усіх юридичних фактів, визначених зазначеною нормою матеріального права.

Інші доводи апеляційної скарги висновків місцевого суду не спростовують.

Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).

Згідно зі ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Апеляційний суд вважає, що рішення суду першої інстанції є законним та обґрунтованим, порушень норм матеріального чи процесуального права судом першої інстанції не допущено. Підстави для скасування рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги в апеляційного суду відсутні.

Щодо судових витрат.

Відповідно до частини тринадцятої статті 141 ЦПК України якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Ураховуючи, що за результатами апеляційного перегляду справи, результат вирішення справи залишився незмінним, підстав для нового розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з розглядом справи у суді першої, а також розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції, немає.

Керуючись ст.ст. 374, 375, 381, 382, 383, 384, 389, 390 ЦПК України, апеляційний суд,

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Західна агровиробнича компанія" - залишити без задоволення.

Рішення Кременецького районного суду Тернопільської області від 29 грудня 2025 року - залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її ухвалення, але може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повної постанови.

Повна постанова складена 22 травня 2026 року.

Головуючий Гірський Б.О.

Судді: Костів О.З.

Храпак Н.М.