Постанова від 21 травня 2026 р. у справі №591/10614/25 — Сумський апеляційний суд

Справа №591/10614/25 Головуючий у суді 1-ї інстанції - Ковтун О. М.

Номер провадження 33/816/1164/26 Суддя-доповідач Басова В. І.

Категорія 130 КУпАП

ПОСТАНОВА

Іменем України

22 травня 2026 року суддя Сумського апеляційного суду Басова В.І.,з участю секретаря с/з Баришевої А.І., захисника Клострейх О.В. (в режимі ВКЗ), розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду м.Суми клопотання особи, що притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови Зарічного районного суду м.Суми від 26 вересня 2025 року року, якою

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, місце проживання АДРЕСА_1 , військовослужбовця,

визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 17000 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 (один) рік.

Стягнуто з ОСОБА_1 судовий збір на користь держави у розмірі 605 грн. 60 коп.

встановила:

Постановою судді Зарічного районного суду м.Суми від 26 вересня 2025 року ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП, і на нього накладене стягнення у виді штрафу 17000 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 (один) рік. Стягнуто судовий збір на користь держави у розмірі 605 грн. 60 коп.

13 квітня 2026 року ОСОБА_1 подана апеляційна скарга, разом із клопотанням про поновлення строку на апеляційне оскарження вказаної постанови судді місцевого суду. В обґрунтування свого клопотання вказує на те, що постанову суду не отримував, про судові виклики не був повідомлений через перебування на військовій службі та нестабільний мобільний зв`язок. Про рішення дізнався лише 01.04.2026. Наголошує, що як військовослужбовець, який перебуває в районі бойових дій, обмежений у можливості своєчасно реагувати на судові рішення та подавати процесуальні документ.

Отже вважає, що він має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення місцевого суду та просить його поновити.

Перевіривши матеріали справи про адміністративне правопорушення, вважаю за необхідне повернути скаргу особі, яка її подала, виходячи з наступного.

Відповідно ч. 2 ст. 294 КУпАП постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною п`ятою статті 7 та частиною першою статті 287 цього Кодексу. Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено.

Правило дотримання десятиденного строку має на меті гарантувати правову визначеність і забезпечити, щоб справи про адміністративні правопорушення розглядалися впродовж розумного часу, не змушуючи органи влади та інших зацікавлених осіб перебувати у стані невизначеності.

Це правило надає особі, яка має право на апеляційне оскарження, достатній строк для роздумів стосовно того, чи подавати апеляційну скаргу, для чіткого визначення своїх аргументів та окреслення стверджуваної правової позиції, і визначає період, після закінчення якого контрольна функція суду не здійснюється.

Частиною 1 ст. 17 ЗУ «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» визначено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Відповідно ч. 1 ст. 6 Європейської конвенції з прав людини кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Безсторонність суду передбачає як його суб`єктивну свободу від упередженості чи зацікавленості в результаті розгляду справи, так об`єктивну, яка виключає будь-який обґрунтований сумнів стосовно безсторонності суду.

Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях неодноразово зазначав, що деякі справи про адміністративні правопорушення, за своєю суттю мають кримінальний характер та повністю підпадають під гарантії ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (п.п.21-22 рішення у справі "Надточій проти України", п.33 рішення у справі "Гурепка проти України").

Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими, оскільки в кожній справі національні суди мають перевіряти, чи виправдовують підстави для поновлення строків для оскарження втручання у принцип res judicata (принцип юридичної визначеності) (рішення у справі «Пономарьов проти України» (Ponomaryov v. Ukraine), заява № 3236/03, п. 41, від 03.04.2008; рішення у справі «Устименко проти України» (Ustimenko v. Ukraine), заява № 32053/13, п. 47, від 29.10.2015).

При цьому Суд визначив, що під поважними причинами слід розуміти лише ті обставини, які були об`єктивно непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, пов`язані дійсно з істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливлювали своєчасне звернення до суду у вищезазначений законом строк. Суд не може зобов`язати сторону скористатися своїм правом, але сторона, яка добровільно відмовилася від використання свого права, маючі всі можливості ним скористатися, має миритися з процесуальними наслідками свого рішення.

Як убачається з матеріалів справи, особа, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 був належним чином повідомлений про розгляд справи в суді 26.09.2025 року о 09 год 00 хв , про що свідчить його підпис в протоколі про адміністративне правопорушення. Судове засідання проведено за відсутності ОСОБА_1

26.09.2026 року на адресу проживання ОСОБА_1 направлена копія постанови суду з повідомленням про необхідність сплати штрафу та судового збору, і 09.10.2025 року вона вручена його дружині ОСОБА_2 під розписку, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення. Відповідно до процесуальних норм, таке вручення є належним повідомленням особи.

Крім того, наявні в матеріалах справи квитанції від 09.10.2025 про сплату штрафу та судового збору, де платником зазначений ОСОБА_1 , свідчать про його обізнаність із постановою суду ще у жовтні 2025 року.

Доводи ОСОБА_1 про те, що він не отримував постанову та не був повідомлений про розгляд справи у зв`язку з проходженням військової служби, не підтверджені жодними належними та допустимими доказами, а тому є необґрунтованими.

Посилання на те, що про постанову він дізнався лише 01.04.2026, спростовуються наведеними доказами.

Таким чином, твердження апелянта щодо дати, з якої йому стало відомо про існування оскаржуваної постанови, є необґрунтованими та не підтверджені належними доказами.

Крім того, сам по собі факт неучасті особи у судовому засіданні не є безумовною підставою для поновлення строку на апеляційне оскарження, оскільки особа повинна вживати заходів для своєчасного отримання інформації про результати розгляду справи.

Враховуючи наведене, апеляційний суд вважає, що наведені апелянтом обставини не перешкоджали реалізації права правопорушника на апеляційне оскарження постанови судді суду першої інстанції у передбачений ст. 294 КУпАП строк.

Існування інших обставин, які б свідчили про поважність причин пропуску строку апеляційного оскарження, апеляційним судом не встановлено, на такі апелянт не посилається у заяві про поновлення пропущеного строку.

Керуючись статтями 294, 295 КпАП України,

постановила:

Відмовити ОСОБА_1 у поновленні строку на апеляційне оскарження постанови судді Зарічного районного суду м.Суми від 26 вересня 2025, якою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУПАП.

Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя Басова В. І.