Постанова від 17 травня 2026 р. у справі №496/5469/25 — Одеський апеляційний суд

Номер провадження: 33/813/876/26

Номер справи місцевого суду: 496/5469/25

Головуючий у першій інстанції Портна О. П.

Доповідач Кострицький В. В.

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18.05.2026 року м. Одеса

Суддя Одеського апеляційного суду Кострицький В.В., за участю секретаря судового засідання Булацевської Я.В., розглянувши клопотання ОСОБА_1 про поновлення строку на апеляційне оскарження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Біляївського районного суду Одеської області від 09 грудня 2025 року по адміністративній справ про притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП,

УСТАНОВИВ:

Постановою Біляївського районного суду Одеської області від 31 липня 2025 року визнано ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 - винним у скоєнні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 130 КУпАП та призначено йому у відповідності до вимог ч. 2 ст. 36 КУпАП адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік. Стягнуто з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь держави судовий збір у розмірі 605,60 гривень.

24.03.2026 року на адресу суду першої інстанції надійшла апеляційна скарга ОСОБА_3 на постанову Біляївського районного суду Одеської області від 09 грудня 2025 року, в якій апелянт просив оскаржувану постанову скасувати та провадження по справі закрити. Разом з апеляційною скаргою заявлено клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження вищевказаної постанови.

В обґрунтування клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження зазначає, що копію оскаржуваної постанови не отримував, про судове засідання в суді першої інстанції сповіщений не був, так як постійно перебував на військовій службі, про ухвалення оскаржуваної постанови дізнався лише 19.03.2026 року.

Перевіривши матеріали справи про адміністративне правопорушення, апеляційний суд вважає, що клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження не підлягає задоволенню, а апеляційна скарга підлягає поверненню особі, яка її подала, з таких підстав.

За змістом ч. 2 ст. 294 КУпАП постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною п`ятою статті 7 та частиною першою статті 287 цього Кодексу. Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено.

Отже, нормами діючого законодавства чітко встановлено, що строк на апеляційне оскарження постанови в справі про адміністративне правопорушення відраховується не з моменту отримання копії оскаржуваного судового рішення, або ознайомлення з матеріалами справи, а з моменту винесення постанови.

В той же час, за правовим змістом зазначених норм КУпАП, строк на оскарження постанови суду першої інстанції може бути поновлений особі, яка подала апеляційну скаргу, тільки виключно у разі, коли він пропущений з поважних причин, які об`єктивно позбавляли останнього реалізувати своє законне право на оскарження судового рішення.

Питання про поважність причин пропуску процесуального строку оцінюються судом на власний розсуд, в кожному конкретному випадку з врахуванням того, які саме дані наведені у клопотанні про поновлення строку на апеляційне оскарження та чи підтверджуються вони відповідними доказами.

При цьому Суд визначив, що під поважними причинами слід розуміти лише ті обставини, які були об`єктивно непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, пов`язані дійсно з істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливлювали можливість своєчасного звернення до суду у вищезазначений законом строк.

Реалізуючи п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух (рішення суду у справі Жоффер де ля Прадель проти Франції від 16.12.1992 р.).

Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими, оскільки в кожній справі національні суди мають перевіряти, чи виправдовують підстави для поновлення строків для оскарження втручання у принцип юридичної визначеності (п. 41 рішення у справі «Пономарьов проти України» від 03.04.2008; п. 47 рішення у справі «Устименко проти України», від 29.10.2015).

Суд не може зобов`язати сторону скористатися своїм правом, але сторона, яка добровільно відмовилася від використання свого права, маючи всі можливості ним скористатися, має миритися з процесуальними наслідками свого рішення.

З матеріалів справи вбачається, що в суді першої інстанції захист прав та інтересів ОСОБА_3 здійснювалось адвокатом Солов`єм Олегом Петровичем на підставі ордеру серії СА №1131987 від 14 серпня 2025 року (а.с.31).

За клопотаннями адвоката Солов`я О.П. судові засідання відкладались три рази поспіль (а.с.30,35,37).

Відповідно до протоколу судового засідання в режимі відео конференції №5297457 від 16.10.2025 року у судовому засіданні було оголошено перерву до 28.11.2025 року о 10:30 год (а.с.38).

28.11.2025 року від адвоката Солов`я О.П. надійшла заява про об`єднання матеріалів справ та відкладення на 09.12.2025 року о 10:00(а.с.40).

Відповідно довікдаи про доставку повідомлення у додаток «Viber» адвокат Соловей О.П. та ОСОБА_3 отримали копію судової повістки про розгляд справи призначений на 09.12.2025 року о 10:00год (а.с.41 із зворотом).

09.12.2026 року від адвоката Солов`я О.П. надійшла заява про об`єднання матеріалів провадження та розгляд справи без його участі (а.с. 42).

З повного тексту постанови Біляївського районного суду Одеської області від 09 грудня 2025 року вбачається, що повна постанова складена 09 грудня 2025 року.

Відповідно до картки руху документу в підсистемі «Електронний суд» вбачається, що оскаржувана постанова доставлена до електронного кабінету 12.12.2025 року о 16:24 год.

Відповідно до довідки про доставку електронного документу в підсистемі «Електронний суд» вбачається, що одержувачу ОСОБА_4 копію постанови доставлено 12.12.2025 року о 16:13 год.

Останнім днем на апеляційне оскарження постанови є 22.12.2025 року.

Тобто, у цій справі строк апеляційного оскарження постанови судді закінчився 22.12.2025 року.

Разом з тим, з апеляційною скаргою та клопотанням про поновлення строку ОСОБА_3 звернувся лише 24.03.2026 року.

Слід зазначити, що для отримання інформації щодо прийнятих судових рішень функціонує офіційний веб-портал «Єдиний державний реєстр судових рішень» за допомогою яких будь-яка особа може отримати актуальну інформацію щодо розглянутої справи.

Як вбачається з даних ЄДРСР повний текст постанови Біляївського районного суду Одеської області від 09 грудня 2025 року до ЄДРСР був надісланий судом 12.12.2025, зареєстровано: 12.12.2025, забезпечено надання загального доступу: 15.12.2025.

Оскільки ст. 294 КУпАП не пов`язує перебіг строку на апеляційне оскарження з моментом ознайомлення з постановою чи отриманням її копії, а виключно з днем її винесення.

Непереборних обставин та інших поважних причин неподання апеляційної скарги в строк адвокат не зазначає.

Згідно з практикою Європейського Суду з прав людини, зокрема у справі «Устименко проти України» від 29 жовтня 2010 року, Суд вказав, що необґрунтоване поновлення строку оскарження остаточного рішення по справі зі сплином часу без обґрунтованих підстав порушує принцип правової визначеності, і як наслідок тягне порушення ст. 6 Європейської конвенції про захист прав людини та основоположних свобод.

Також Судом у справі «Пономарьов проти України» від 03 квітня 2008 року наголошено, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження. У кожній справі національні суди мають перевіряти, чи є підстави для поновлення строків для оскарження, чи виправдовують втручання у принцип res judicata (вирішеної справи/остаточного судового рішення), коли національне законодавство не обмежує дискреційні повноваження судів ні у часі, ні в підставах для поновлення строків.

Практикою Європейського суду з прав людини, яка є преюдиційною, також встановлено, що якщо заявники у визначений законом термін не виявили належної зацікавленості у розгляді їхньої справи та своєчасно не звертались до суду за інформацією щодо стану розгляду їх справи їх права на доступ до правосуддя не є порушеними.

На підставі викладеного, апеляційний суд приходить до висновку про те, що ОСОБА_3 не надав доказів зупинення чи розсторгнення з адвокатом Солов`єм О.П. договору на надання правничої допомоги, не довів поважних причин пропуску строку на апеляційне оскарження і підстав для його поновлення не знаходить, в зв`язку з чим у поновленні строку на апеляційне оскарження постанови від 09.12.2025 року слід відмовити, а апеляційну скаргу слід повернути особі, яка її подала.

Разом з тим, апеляційний суд зазначає, що при вирішенні клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови в справі про адміністративне правопорушення, апеляційний суд не перевіряє доводи щодо законності, обґрунтованості та справедливості оскаржуваного рішення, оскільки така оцінка може бути дана судом тільки в результаті розгляду апеляційної скарги по суті.

Керуючись ст. 294 КУпАП, апеляційний суд,

ПОСТАНОВИВ:

Відмовити в задоволені клопотання ОСОБА_3 про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови Біляївського районного суду Одеської області від 09 грудня 2025 року, у справі про притягнення ОСОБА_3 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, що не позбавляє права повторно звернутися з апеляційною скаргою на дану постанову суду з вмотивованим клопотанням про поновлення строку на її апеляційне оскарження та з наданням належних доказів поважності причини пропуску строку на апеляційне оскарження.

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 повернути особі, яка її подала, разом з доданими до неї матеріалами.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Суддя

Одеського апеляційного суду В.В. Кострицький