Постанова від 21 травня 2026 р. у справі №456/7114/25 — Львівський апеляційний суд

Справа № 456/7114/25 Головуючий у 1 інстанції: Валовін Ю. В.

Провадження № 22-ц/811/35/26 Доповідач в 2-й інстанції: Савуляк Р. В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 травня 2026 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Львівського апеляційного суду в складі:

Головуючого судді: Савуляка Р.В.

суддів: Крайник Н.П., Шандри М.М.

секретаря: Іванової О.О.

без участі сторін,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові цивільну справу за апеляційною скаргою представника ОСОБА_1 – ОСОБА_2 на ухвалу Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 23 грудня 2025 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про розірвання шлюбу,

ВСТАНОВИЛА:

У грудні 2025 року ОСОБА_1 з вернулась в суд з позовом до ОСОБА_3 про розірвання шлюбу.

Просила розірвати шлюб між нею та відповідачем ОСОБА_3 , зареєстрований 03 листопада 2001 року у Стрийському міському відділі реєстрації актів громадянського стану Стрийського міського управління юстиції Львівської області, актовий запис № 420.

Ухвалою Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 23 грудня 2025 року відмовлено у відкритті провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про розірвання шлюбу.

Ухвалу Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 23 грудня 2025 року оскаржив представник ОСОБА_1 – ОСОБА_2 .

В апеляційній скарзі покликається на те, що підстави для відмови у відкритті провадження передбачені статтею 186 ЦПК України і їх перелік є вичерпним.

Відмова у відкритті провадження за відсутності передбачених законом підстав є грубим порушенням норм процесуального права, що створює перешкоди у доступі до правосуддя.

На момент вирішення питання про відкриття провадження у даній справі у Стрийському міськраойнному суді Львівської області не перебувала на розгляді справа №456/7012/25, оскільки ухвалою Стрийського міськрайонного суду Львівської області позовна заява ОСОБА_3 залишена без руху.

Вважає, що в даній справі та в справі №456/7012/25 різний суб`єктний склад позивачів, тому вони не можуть бути аналогічними.

Просить ухвалу Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 23 грудня 2025 року скасувати та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Сторони в судове засідання не з`явилися, хоча були належним чином повідомлені про час та місце розгляду справи, тому їх неявка, відповідно до ч.2 ст. 372 ЦПК України не перешкоджає розгляду справи, який проводиться за їх відсутності.

Згідно з ч.2 ст.247 ЦПК України у разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Частиною четвертою статті 268 ЦПК України передбачено, що у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення.

Згідно ч. 5 статті 268 ЦПК України зазначено, що датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено – повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Отже, враховуючи наведені вище вимоги процесуального закону, датою ухвалення апеляційним судом судового рішення в даній справі, призначеній до розгляду на 14 травня 2026 року, є дата складення повного судового рішення – 22 травня 2026 року.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення, виходячи з наступного.

Відмовляючи у відкритті провадження за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про розірвання шлюбу, суд першої інстанції керувався п. 3 ч. 1 ст. 186 ЦПК України та виходив з того, що в провадженні Стрийського міськрайонного суду Львівської області знаходиться цивільна справа № 456/7012/25 за аналогічною позовною заявою між тими самими сторонами, про той самий предмет, яка перебуває на розгляді в судді Стрийського міськрайонного суду Львівської області Писарева О.Ю.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 186 ЦПК України суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо у провадженні цього чи іншого суду є справа зі спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 20 червня 2018 року у справі № 761/7978/15-ц (провадження № 14-58цс18) зазначено, що у розумінні цивільного процесуального закону предмет позову - це матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої він просить ухвалити судове рішення.

У матеріальному розумінні предмет позову - це річ, щодо якої виник спір.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 04 грудня 2019 року у справі № 917/1739/17 (провадження № 12-161гс19) вказано, що предмет позову - це певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення, яка опосередковується відповідним способом захисту прав або інтересів.

Підстави позову - це обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу.

Предмет і підстава позову сприяють з`ясуванню наявності і характеру спірних правовідносин між сторонами, застосуванню необхідного способу захисту права, визначенню кола доказів, необхідних для підтвердження наявності конкретного цивільного права і обов`язку.

У постановах Верховного Суду від 04 серпня 2021 року в справі № 146/318/20 (провадження № 61-11374св20), від 13 вересня 2021 року у справі № 296/10940/20 (провадження № 61-5427св21) зроблено висновок, що позови вважаються тотожними, якщо в них одночасно збігаються сторони, підстави та предмет спору, тобто коли позови повністю збігаються за складом учасників цивільного процесу, матеріально-правовими вимогами та обставинами, що обґрунтовують звернення до суду.

У розумінні цивільного процесуального закону предмет позову - це матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої він просить ухвалити судове рішення.

Як вбачається з матеріалів справи, 17 грудня 2025 року ОСОБА_1 звернулась з позовом до ОСОБА_3 про розірвання шлюбу.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 17 грудня 2025 справу розподілено судді Валовін Ю.В., присвоєно справі №456/7114/25 провадження №2/456/2976/2025 (а.с. – 9).

Ухвалою Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 23 грудня 2025 року відмовлено у відкритті провадження по цивільній справі №456/7114/25 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про розірвання шлюбу, з тих підстав, що в провадженні Стрийського міськрайонного суду Львівської області знаходиться цивільна справа № 456/7012/25 за аналогічною позовною заявою між тими самими сторонами, про той самий предмет, яка перебуває на розгляді в судді Стрийського міськрайонного суду Львівської області Писарева О.Ю.

Суд при здійсненні судочинства може використовувати лише текст судового рішення, який опубліковано офіційно або внесено до Реєстру (частина третястатті 6 Закону України «Про доступ до судових рішень»).

З відомостей Єдиного державного реєстру судових рішень вбачається, що ухвалою Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 22 грудня 2025 року у справі № 456/7012/25 позовну заяву ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про розірвання шлюбу залишено без руху.

З вищенаведеної ухвали відстежується, що протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 15 грудня 2025 справу № 456/7012/25 за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про розірвання шлюбу, розподілено судді О. Ю. Писареву.

Отже, на момент відмови у відкритті провадження по цивільній справі №456/7114/25 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про розірвання шлюбу, на розгляді Стрийського міськрайонного суду Львівської області вже перебувала на розгляді позовна заява між тими самими сторонами, про той самий предмет.

Прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (РИМ, 4.XI.1950) щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух. З приводу цього прецедентним є рішення ЄСПЛ у справах «Осман проти Сполученого королівства» від 28 жовтня 1998 року та «Круз проти Польщі» від 19 червня 2001 року. У вказаних Рішеннях зазначено, що право на суд не є абсолютним; воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує врегулюванню з боку держави.

На підставі вищевикладеного, встановивши, що в провадженні Стрийського міськрайонного суду Львівської області знаходилася справа № 456/7012/25 щодо спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, а саме про розірвання шлюбу між ОСОБА_3 та ОСОБА_1 , суд першої інстанції дійшов правомірного висновку про відмову у відкритті провадження.

Колегія суддів погоджується з такими висновками, оскільки вони відповідають обставинам справи і здійснені з застосуванням норми процесуального права, яка підлягала застосуванню.

Посилання в апеляційній скарзі на те, що в даній справі та в справі №456/7012/25 різний суб`єктний склад позивачів, не є самі по собі підставою для відкриття провадження в справі у разі наявності відповідних процесуальних заборон та обмежень, в даному випадку - передбачених п. 3 ч. 1 ст. 186 ЦПК України, та відхиляються апеляційним судом.

Інші доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції та не можуть бути підставою для скасування правильної ухвали суду.

Відповідно до ст. 375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За таких обставин апеляційний суд приходить до висновку, що ухвала суду першої інстанції постановлена із додержанням вимог закону і не може бути скасована з підстав, що викладені в апеляційній скарзі.

Керуючись ст.ст. 367, 368, п. 1 ч. 1 ст. 374, ст.ст. 375, 381, 382, 384 ЦПК України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 – ОСОБА_2 - залишити без задоволення.

Ухвалу Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 23 грудня 2025 року – залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскарженою у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повної постанови.

Повний текст постанови складено 22 травня 2026 року.

Головуючий: Савуляк Р.В.

Судді: Крайник Н.П.

Шандра М.М.