Постанова від 21 травня 2026 р. у справі №438/2254/24 — Львівський апеляційний суд

Справа № 438/2254/24 Головуючий у 1 інстанції: Дудар О.В.

Провадження № 22-ц/811/2435/25 Доповідач в 2-й інстанції: Шандра М. М.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 травня 2026 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Львівського апеляційного суду в складі:

головуючого судді: Шандри М.М.

суддів: Крайник Н.П., Левика Я.А.

секретаря: Попенко І.І.

за участю: представника виконавчого комітету Бориславської

міської ради Львівської області – Тахтарової О.Б.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові цивільну справу за апеляційними скаргами виконавчого комітету Бориславської міської ради Львівської області та ОСОБА_1 на рішення Бориславського міського суду Львівської області від 12 червня 2025 року у справі за позовом ОСОБА_1 до виконавчого комітету Бориславської міської ради Львівської області, Дрогобицької районної військової адміністрації Львівської області, третя особа Бориславська міська рада Львівської області, про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИЛА:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом про визнання протиправною бездіяльність та зобов`язання вчинити дії.

В обґрунтування позову ОСОБА_1 покликався на те, що він народився ІНФОРМАЦІЯ_1 у місті Львові, мати померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , а батько невідомий. Рішенням Бориславської міської ради від 22.11.2013 № 281 йому надано статус дитини-сироти і з цього часу він перебував на обліку у Службі у справах дітей Бориславської міської ради до зняття з обліку 26.03.2022 через досягнення повноліття. Після досягнення повноліття він продовжив навчатися у Бориславському професійному ліцеї, де здобув спеціальну освіту робітника і закінчив повну середню освіту. На цей час не працевлаштований і не навчається, не має будь-якого житла. 26.07.2023 позивач звернувся із заявою до міського голови Бориславської міської ради Львівської області про надання інформації щодо перспективи забезпечення благоустроєним житлом протягом місяця після завершення навчання, на що йому відмовлено у надані житла та надіслано повідомлення від 02.08.2023 № К-1409, в якому зазначено про те, що відповідно до рішення виконкому від 03.09.2020 № 154 позивача зараховано на квартирний облік під АДРЕСА_1 у списку осіб, які перебувають на квартирному обліку як діти-сироти. Проте, з настанням повноліття, він втратив право на пільгове забезпечення благоустроєним житлом позачергово протягом місяця з дня закінчення освітнього закладу. Перебування позивача в списку обліку на отримання житла позачергово під № 17, на його думку, не виправдовують бездіяльність і не можуть ставити його в залежність від списку обліку таких осіб, оскільки в законодавстві чітко зазначено, що позивач має бути забезпечений житлом протягом місяця і альтернатив щодо іншого строку-не передбачено. Таким чином, органом місцевого самоврядування і державними органами вчинено протиправну бездіяльність у не виконанні ними покладених законодавством обов`язків щодо забезпечення дитини-сироти благоустроєним житлом протягом місяця після закінчення освітнього закладу.

На підставі наведеного позивач просив задовольнити позов та визнати протиправною бездіяльність Бориславської міської ради Львівської області та виконавчого комітету Бориславської міської ради Львівської області у ненаданні (незабезпеченні) йому, як дитині-сироті, благоустроєного окремого житла (квартири або садибного одноквартирного житлового будинку) із фонду соціального призначення протягом місяця після завершення перебування у відповідних закладах для таких дітей і завершення строку піклування над такими дітьми (після закінчення навчання) та зобов`язати відповідачів негайно надати (забезпечити) таке житло, відповідно до вимог п.7 ч.1 ст. 11 Закону України «Про житловий фонд соціального призначення» і ч.ч. 1, 5 ст. 33 Закону України «Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування».

Рішенням Бориславського міського суду Львівської області від 12.06.2025 позов ОСОБА_1 задоволено частково.

Визнано протиправною бездіяльність виконавчого комітету Бориславської міської ради Львівської області щодо вирішення питання забезпечення ОСОБА_1 впорядкованим соціальним житлом, яке має відповідати санітарним і технічним вимогам протягом місяця після завершення навчання.

Зобов`язано виконавчий комітет Бориславської міської ради Львівської області забезпечити ОСОБА_1 впорядкованим соціальним житлом, яке має відповідати санітарним і технічним вимогам.

У задоволенні позовних вимог до Дрогобицької районної військової адміністрації Львівської області відмовлено.

Стягнуто з виконавчого комітету Бориславської міської ради Львівської області на користь ОСОБА_1 1211,20 грн сплаченого судового збору.

Рішення суду оскаржив виконавчий комітет Бориславської міської ради Львівської області, подавши апеляційну скаргу.

В апеляційній скарзі посилається на незаконність та необґрунтованість рішення суду, порушення судом норм матеріального та процесуального права.

Зазначає, що позивач не перебуває на соціальному квартирному обліку, а також попереду позивача у черзі на позачергове отримання житла знаходиться значна кількість осіб, які потребують поліпшення житлових умов, порушення черговості є порушенням норм чинного законодавства та прав цих осіб, а отже правові підстави для задоволення позову відсутні. Звертає увагу на те, що службою у справах дітей Бориславської міської ради не було подано до виконавчого комітету Бориславської міської ради заяви про взяття на соціальний квартирний облік ОСОБА_1 , а відповідно тому, виконавчим комітетом рішення про взяття його на соціальний квартирний облік не приймалося. Зазначає, що директор дитячого будинку «Оріана» ОСОБА_2 як довірена особа на підставі рішення виконавчого комітету № 286 від 21.11.2019 зверталась в інтересах ОСОБА_1 із заявою від 11.02.2020 про взяття на облік осіб, які потребують поліпшення житлових умов. За результатами розгляду цієї заяви, рішенням виконавчого комітету Бориславської міської ради від 03.09.2020 №154 ОСОБА_1 був зарахований на квартирний облік у списку осіб, які перебувають на квартирному обліку як діти-сироти та діти, позбавлені батьківського піклування (право позачергового отримання житла). Водночас, вищевказана заява від 11.02.2020 не містить клопотання про взяття ОСОБА_1 на соціальний квартирний облік. Крім того, суд відхилив доводи про те, що ОСОБА_1 не звертався із заявою про взяття на соціальний квартирний облік та про надання соціального житла, з посиланням на зміст заяви позивача від 26 липня 2023 року. Однак, суд не врахував той факт, що 26 липня 2023 року позивач звертався із заявою про надання рішення про постановку на чергу і за яким порядковим номером перебуває на даний час у пільговій черзі з статусом дитини-сироти на отримання позачергового житла та повідомити перспективи забезпечення благоустроєним житлом протягом місяця після закінчення навчання. Зазначену заяву позивача було розглянуто і надано відповідь (лист від 02.08.2023 № К-1409). Тобто, вищевказана заява також не містить клопотання ОСОБА_1 про взяття його на соціальний квартирний облік та про надання соціального житла.

Просить скасувати рішення суду та прийняти нове судове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.

Рішення суду оскаржив ОСОБА_1 , подавши апеляційну скаргу.

В апеляційній скарзі посилається на незаконність та необґрунтованість рішення суду, порушення судом норм матеріального та процесуального права.

Зазначає, що суд застосував до спірних правовідносин ч.1 ст. 3акону України ЗУ «Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування», однак помилково не застосував ч. 1 ст. 22 Закону України «Про житловий фонд соціального призначення», де черговість одержання житла не передбачено.

Просить рішення суду в частині відмови у позовних вимогах скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким позов задовольнити у повному обсязі.

У судовому засіданні апеляційної інстанції представник виконавчого комітету Бориславської міської ради Львівської області – Тахтарова О.Б. підтримала апеляційну скаргу відповідача та заперечила проти задоволення апеляційної скарги ОСОБА_1 .

Інші учасники справи у судове засідання апеляційної інстанції не з`явились, про причини неявки суду не повідомили, хоча була належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду справи, тому їх неявка, відповідно до ч.2 ст. 372 ЦПК України не перешкоджає розгляду справи, який проводиться за їх відсутності.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційних скарг, колегія суддів вважає, що скарги слід залишити без задоволення з таких підстав.

Згідно із ч.1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях (ч.1, ч.6 ст. 81 ЦПК України).

Згідно із 1 ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Відповідно до вимог ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Колегія суддів вважає, що рішення суду таким вимогам відповідає.

З матеріалів справи вбачається, що рішенням виконавчого комітету Бориславської міської ради Львівської області від 22.11.2013 № 281 надано статус дитини-сироти малолітньому ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Рішенням виконавчого комітету Бориславської міської ради Львівської області від 21.11.2019 № 286 ОСОБА_1 з 22.11.2019 зараховано до дитячого будинку «Оріана», місто Борислав.

З витягу з рішення виконавчого комітету Бориславської міської ради Львівської області від 03.09.2020 № 154 вбачається, що ОСОБА_1 зараховано на квартирний облік та внесено під номером 17 у списку осіб, які перебувають на квартирному обліку як діти-сироти та діти, позбавлені батьківського піклування (право позачергового отримання житла).

26.07.2023 ОСОБА_1 звернувся до міського голови Бориславської міської ради Львівської області із заявою про надання інформації про взяття його на облік з проханням повідомити його щодо перспектив забезпечення благоустроєним житлом протягом місяця після закінчення навчання.

За наслідками розгляду вказаного звернення позивача повідомлено, що рішенням від 03.09.2020 № 154 «Про зарахування громадян на квартирний облік та внесення змін до рішення виконавчого комітету» він перебуває під № 17 у списку осіб, які перебувають на квартирному обліку як діти-сироти та діти, позбавлені батьківського піклування при виконавчому комітеті Бориславської міської ради.

Згідно з довідкою виконавчого комітету Бориславської міської ради Львівської області ОСОБА_1 перебуває на квартирному обліку списку осіб, які користуються правом на позачергове одержання житла при виконавчому комітеті Бориславської міської ради під № 36, у тому числі у списку осіб, які перебувають на квартирному обліку як діти-сироти та діти, позбавлені батьківського піклування під № 9.

Судом встановлено, що у ОСОБА_1 відсутнє житло, яке належить йому на праві власності чи користування.

Відповідно до статті 47 Конституції України громадянам, які потребують соціального захисту, житло надається державою та органами місцевого самоврядування безоплатно або за доступну для них плату відповідно до закону.

Згідно зі статтею 52 Конституції України, зокрема, утримання та виховання дітей - сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування, покладається на державу.

Кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів (частина перша статті 4 ЦК України, частина перша статті 4 ЦПК України).

Відповідно до частини першої статті 25 Закону України «Про охорону дитинства» діти, які внаслідок смерті батьків, позбавлення батьків батьківських прав, хвороби батьків чи з інших причин залишилися без батьківського піклування, мають право на особливий захист і допомогу з боку держави.

Згідно з абзацом четвертим частини третьої статті 4 Закону України «Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування» державні соціальні стандарти і нормативи встановлюються щодо житлового забезпечення дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, а також осіб із їх числа після завершення їх виховання в різних формах влаштування після досягнення ними 18-річного віку, якщо вони не мають свого житла відповідно до житлових нормативів або мають житло з характеристиками, нижчими за встановлені житлові нормативи.

Згідно з частиною 1 статті 33 Закону України «Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування» (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) діти-сироти та діти, позбавлені батьківського піклування, які досягли 16 років, у разі відсутності в таких дітей житла мають право зараховуватися на квартирний облік та соціальний квартирний облік за місцем їх походження або проживання до встановлення опіки, піклування, влаштування в прийомні сім`ї, дитячі будинки сімейного типу, заклади для дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, за заявою опікуна чи піклувальника, прийомних батьків, батьків-вихователів, адміністрації закладу, де проживає дитина, або органу опіки та піклування. Після досягнення 18 років такі діти протягом місяця забезпечуються соціальним житлом до надання їм благоустроєного житлового приміщення для постійного проживання.

Після завершення перебування дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, у відповідних закладах для таких дітей, дитячому будинку сімейного типу, прийомній сім`ї або завершення терміну піклування над такими дітьми та в разі відсутності в таких дітей права на житло обласні, Київська та Севастопольська міські, районні державні адміністрації, органи місцевого самоврядування забезпечують дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, а також осіб з їх числа протягом місяця у позачерговому порядку впорядкованим соціальним житлом. Порядок забезпечення соціальним житлом дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, а також осіб з їх числа затверджується Кабінетом Міністрів України. Соціальне житло, що надається дітям-сиротам та дітям, позбавленим батьківського піклування, особам з їх числа для проживання, має відповідати санітарним і технічним вимогам (частини 4 – 6 статті вказаного 33 Закону).

Статтею 1 Закону України «Про житловий фонд соціального призначення» визначено поняття соціального квартирного обліку - облік громадян України, які користуються правом на соціальне житло і перебувають у черзі на його отримання.

Пункт 7 частини 1 статті 11 цього Закону встановлює, що діти-сироти та діти, позбавлені батьківського піклування, після завершення перебування у відповідних закладах для таких дітей, дитячому будинку сімейного типу, прийомній сім`ї або завершення строку піклування над такими дітьми, а також особи з їх числа у разі відсутності в них житла у власності мають позачергового отримання квартир або садибних (одноквартирних) жилих будинків із житлового фонду соціального призначення протягом місяця.

Враховуючи вищезазначені норми закону, суд першої інстанції дійшов до правильного висновку про те, що оскільки позивачу ОСОБА_1 рішенням виконавчого комітету Бориславської міської ради надано статус дитини-сироти, виконавчий комітет Бориславської міської ради зобов`язаний був забезпечити позивача після досягнення ним 18 років протягом місяця соціальним житлом до надання йому благоустроєного житлового приміщення для постійного проживання, чого як встановлено та не заперечується сторонами, не було зроблено.

Покликання виконавчого комітету Бориславської міської ради на те, що ОСОБА_1 не перебуває на соціальному квартирному обліку, а тому не має права на забезпечення соціальним житлом, не заслуговують на увагу з огляду на таке.

Відповідно до п.1 Порядку взяття громадян на соціальний квартирний облік, їх перебування на такому обліку та зняття з нього, затвердженого поставною Кабінету Міністрів України від 23.07.2008 № 682, взяття на облік дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, які досягли 16 років, здійснюється за заявою піклувальника, прийомних батьків, батьків-вихователів, адміністрації закладу, де проживає дитина, або органу опіки та піклування, а осіб з числа дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, - за їх заявою.

Безпосереднє ведення справ і координація діяльності стосовно захисту прав дітей, зокрема дітей-сиріт, дітей, позбавлених батьківського піклування, дітей, які перебувають у складних життєвих обставинах, дітей, які постраждали внаслідок воєнних дій та збройних конфліктів, покладаються на служби у справах дітей районних, районних у мм. Києві та Севастополі держадміністрацій, виконавчих органів міських, районних у містах (у разі їх утворення) рад, сільських, селищних рад об`єднаних територіальних громад (п. 3 Порядку провадження органами опіки та піклування діяльності, пов`язаної із захистом прав дитини, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 24.09.2008 № 866).

Таким чином, саме на виконавчий комітет Бориславської міської ради, як на орган опіки та піклування, покладено обов`язок забезпечити взяття ОСОБА_1 на соціальний облік по досягненню ним 16-річчя.

Колегія суддів звертає увагу, що можливість реалізації особою після досягнення нею 18 років передбаченого частиною першою статті 33 Закону України «Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування» права на забезпечення протягом місяця соціальним житлом до надання їм благоустроєного житлового приміщення для постійного проживання не може бути поставлена в залежність від належності рівня організації уповноваженими суб`єктами роботи щодо ведення квартирного обліку та соціального квартирного обліку за місцем походження або проживання таких осіб.

Такий правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду від 01.03.2022 у справі № 187/210/20.

З огляду на вказане, суд першої інстанції дійшов до правильно висновку про наявність підстав для визнання протиправною бездіяльність виконавчого комітету Бориславської міської ради Львівської області щодо вирішення питання забезпечення ОСОБА_1 впорядкованим соціальним житлом, яке має відповідати санітарним і технічним вимогам протягом місяця після завершення навчання, та зобов`язання виконавчого комітету Бориславської міської ради Львівської області забезпечити ОСОБА_1 впорядкованим соціальним житлом, яке має відповідати санітарним і технічним вимогам, як це передбачено ст. 33 Закону України «Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування», на яку позивач покликався як на підставу позовних вимог.

Разом з тим, вимоги ОСОБА_1 забезпечити його негайно благоустроєним житлом задоволенню не підлягають з таких підстав.

Перелік громадян, які мають право на позачергове отримання житлових приміщень, визначений статтею 46 ЖК України, зокрема, поза чергою жиле приміщення надається дітям-сиротам та дітям, позбавленим батьківського піклування, після завершення терміну перебування у сім`ї опікуна чи піклувальника, прийомній сім`ї, дитячому будинку сімейного типу, закладах для дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, а також особам з їх числа у разі відсутності житла або неможливості повернення займаного раніше жилого приміщення в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Громадяни, які мають право на позачергове одержання жилих приміщень, включаються до окремого списку. Особи з числа дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, після досягнення 23 років не втрачають право на позачергове отримання жилого приміщення, за умови їх перебування у встановленому порядку на обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов, на момент досягнення 23-річного віку.

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 10.01.2019 у справі № 522/9768/16-ц (провадження № 61-34215св18), вказано, що «ОСОБА_4 житлом не забезпечений. Згідно з довідкою, виданою 06 лютого 2015 року Малиновською районною адміністрацією Одеської міської ради, ОСОБА_4, перебуває на квартирному обліку з 17 березня 2010 року, як особа, що має право на позачергове отримання житла за № 222, та в списках дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, взятих на квартирний облік за № 38. … надання житлового приміщення позивачу раніше, ніж його отримують особи, що поставлені на квартирний облік перед ним у позачерговій черзі суперечитиме вищезазначеним нормам щодо черговості надання житла. Зазначений правовий висновок міститься у постановах Верховного Суду України від 02 жовтня 2013 року № 6-87цс13, від 04 червня 2014 року № 6-50цс14, від 03 червня 2015 року № 6-390цс15. Така правова позиція є незмінною і підстав для відступлення від неї колегія суддів не вбачає».

Як встановлено, ОСОБА_1 перебуває на квартирному обліку списку осіб, які користуються правом на позачергове одержання житла при виконавчому комітеті Бориславської міської ради під № 36, у тому числі у списку осіб, які перебувають на квартирному обліку як діти-сироти та діти, позбавлені батьківського піклування під № 9.

Разом з тим, надання житла проводиться в порядку черговості, а черга позивача на отримання житла, навіть у позачерговій черзі, ще не надійшла.

Визначення місця позивача у відповідній черзі на отримання житла є визначальним при вирішення цього спору та пов`язано з дотриманням прав інших осіб, які перебувають, або можуть перебувати в такій черзі перед позивачем.

Надання житлового приміщення ОСОБА_1 раніше, ніж його отримають особи, що поставлені на квартирний облік перед ним, у цій же позачерговій черзі, суперечитиме положенню статті 43 ЖК України щодо черговості надання житла.

Таким чином вказані вимоги ОСОБА_1 є передчасними.

Доводи апеляційних скарг правильних висновків місцевого суду не спростовують.

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).

Згідно із ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Ураховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу залишити без задоволення, а судове рішення – без змін.

Керуючись ст.ст. 367, 368, п.1 ч.1 ст. 374, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, колегія суддів,

УХВАЛИЛА:

Апеляційні скарги виконавчого комітету Бориславської міської ради Львівської області та ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Рішення Бориславського міського суду Львівської області від 12 червня 2025 року залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її ухвалення, але може бути оскарженою у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня її ухвалення.

Повний текст постанови складено: 22.05.2026

Головуючий

Судді