Постанова від 18 травня 2026 р. у справі №441/2881/24 — Львівський апеляційний суд

Справа № 441/2881/24 Головуючий у 1 інстанції: Малахова-Онуфер А.М.

Провадження № 22-ц/811/3806/25 Доповідач в 2-й інстанції: Шандра М. М.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 травня 2026 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Львівського апеляційного суду в складі:

головуючого судді: Шандри М.М.

суддів: Крайник Н.П., Левика Я.А.

секретаря: Попенко І.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Городоцького районного суду Львівської області від 27 жовтня 2025 року у справі за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа - опікунська рада в особі Городоцької міської ради Львівської області, про визнання особи недієздатною та призначення опікуна,

ВСТАНОВИЛА:

У листопаді 2024 року ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою, в якій просив визнати недієздатною ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , що проживає за адресою: АДРЕСА_1 , встановити над нею опіку та призначити його опікуном такої.

Рішенням Городоцького районного суду Львівської області від 27 жовтня 2025 року заяву задоволено частково.

Визнано ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , прож. на АДРЕСА_1 - недієздатною та встановити над нею опіку.

Тимчасово покладено обов?язки опікуна над недієздатною ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , на орган опіки і піклування Городоцької міської ради Львівської області, до вирішення питання про призначення опікуна, в порядку визначеному законодавством.

Строк дії рішення в частині визнання недієздатною ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , визначити 2 (два) роки з дня набрання рішення законної сили.

У задоволенні решти вимог заяви відмовлено.

Рішення суду оскаржив ОСОБА_1 .

В апеляційній скарзі посилається на незаконність та необгрунтованість рішення суду, порушення судом норм матеріального та процесуального права.

Зазначає, що призначення опікуна недієздатній особі переслідує перш за все найважливішу ціль не залишити безправною особу, яка за своїм статусом позбавлена можливості самостійно здійснювати свої права у суспільстві. Рішенням суду не встановлено, ніяких протипоказань ОСОБА_1 для встановлення опікунства над ОСОБА_3 , однак судом безпідставно відмовлено в частіші призначення опікуном ОСОБА_2 онука ОСОБА_1 .

Просить рішення суду в частині призначення опікуном ОСОБА_2 органу опіки і піклування Городоцької міської ради Львівської області скасувати та ухвалити нове рішення, яким задовольнити заявлені вимоги у повному обсязі.

У судове засідання апеляційної інстанції сторони не з`явились, заявник надав суду заяву про розгляд справи у його відсутність у зв`язку з неможливістю прибуття у судове засідання.

За таких підстав колегія суддів вважає за можливе здійснювати розгляд справи відповідно до ч.2 ст. 372 ЦПК України у відсутність сторін.

Згідно ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення з таких підстав.

Згідно із ч.1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях (ч.1, ч.6 ст. 81 ЦПК України).

Згідно із 1 ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Відповідно до вимог ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Колегія суддів вважає, що рішення суду таким вимогам відповідає.

Судом установлено, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрована та фактично проживає за адресою: АДРЕСА_1 разом зі своїм онуком – заявником ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та його батьками ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , що убачається з довідки №319 про зареєстрованих у житловому приміщенні/будинку осіб від 18.11.2024.

Відповідно до копій медичної документації і зокрема магнітно-резонансної томографії від 18.11.2024, виписок з оглядів лікаря КНП «Городоцка ЦЛ» Городоцької міської ради Львівської області ОСОБА_6 від 20.11.2024 та лікаря-психіатра ОСОБА_7 від 22.11.2024 убачається, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 тривало перебуває під спостереженням сімейного лікаря з діагнозом: ішемічна хвороба серця, дифузний кардіосклероз, гіпертонічна хвороба 2 стадії, цереброваскулярна хворої когнітивні порушення, при обстеженні МРТ діагностовано Дегенеративно-атрофічні зміни перенхіми головного мозку з множинними вогнищами гіперінтенсивного сигналу в Т2 33 та FLAIR режимах, церебральна мікроангіопатія.

Судом першої інстанції було призначено у справі амбулаторну судово – психіатричну експертизу.

Відповідно до висновку судово-психіатричної експертизи Львівської філії судових експертиз ДУ «Інститут судової психіатрії МОЗ України» №1162 від 12.02.2025, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , страждає хронічним стійким психічним розладом у вигляді судинної змішаної кіркової та підкіркової деменції. За своїм психічним станом не може усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними.

У статті 41 ЦК України визначено, що над недієздатною фізичною особою встановлюється опіка.

Згідно зі статтею 55 ЦК України опіка та піклування встановлюються з метою забезпечення особистих немайнових і майнових прав та інтересів малолітніх, неповнолітніх осіб, а також повнолітніх осіб, які за станом здоров`я не можуть самостійно здійснювати свої права і виконувати обов`язки.

Відповідно до статті 58 ЦК України опіка встановлюється над малолітніми особами, які є сиротами або позбавлені батьківського піклування, та фізичними особами, які визнані недієздатними.

У частині першій статті 60 ЦК України визначено, що суд встановлює опіку над фізичною особою у разі визнання її недієздатною і призначає опікуна за поданням органу опіки та піклування.

Суд, ухвалюючи рішення про обмеження цивільної дієздатності фізичної особи (у тому числі обмеження або позбавлення права неповнолітньої особи самостійно розпоряджатися своїми доходами) чи визнання фізичної особи недієздатною, встановлює над нею відповідно піклування або опіку і за поданням органу опіки та піклування призначає їй піклувальника чи опікуна (частина перша статті 300 ЦПК України).

Відповідно до статті 62 ЦК України опіка або піклування встановлюються за місцем проживання фізичної особи, яка потребує опіки чи піклування, або за місцем проживання опікуна чи піклувальника.

У частинах другій-п`ятій статті 63 ЦК України визначено, що опікуном або піклувальником може бути лише фізична особа з повною цивільною дієздатністю. Фізична особа може бути призначена опікуном або піклувальником лише за її письмовою заявою. Опікун або піклувальник призначаються переважно з осіб, які перебувають у сімейних, родинних відносинах з підопічним, з урахуванням особистих стосунків між ними, можливості особи виконувати обов`язки опікуна чи піклувальника. Фізичній особі може бути призначено одного або кількох опікунів чи піклувальників.

Враховуючи правильно встановлені обставини справи, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції щодо визнання ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , недієздатною.

Відмовляючи у задоволенні заяви в частині призначення ОСОБА_1 опікуном над недієздатною ОСОБА_2 , суд першої інстанції виходив з того, що ні заява, подана до суду, ні висновок органу опіки і піклування про можливість призначення ОСОБА_1 опікуном над недієздатною бабусею ОСОБА_2 не містить будь-яких обґрунтувань чи мотивів з посиланням на наявні докази щодо можливості заявника бути опікуном та визначення конкретних обставин, які зумовлюють необхідність такого призначення, а містить лише посилання на можливість заявника бути опікуном. Також, встановлено, що наявні інші повнолітні родичі, котрі б могли виконувати обов`язки опікуна. Суд прийшов до висновку, що в поданні опікунської ради відсутня мотивувальна частина, що унеможливлює перевірку питання законності та обгрунтованості прийнятого рішення і зокрема таке не містить будь-яких обгрунтувань чи мотивів з покликанням на докази про доцільність, в т.ч. необхідність призначення саме ОСОБА_1 опікуном ОСОБА_8 , так і належного обгрунтування про неможливість виконання обов?язків опікуна родичкою першого ступеня спорідненості, зокрема дочкою ОСОБА_2 - ОСОБА_5 , яка постійно проживає разом із недієздатною та фактично виконує обов?язки по її догляду, дбає про стан здоров?я та гігієну, забезпечує харчуванням, в той час коли заявник ОСОБА_1 на службі, а також іншими родичами, які перебувають у родинних відносинах з ОСОБА_9 - зятем ОСОБА_4 та онукою ОСОБА_10 .

Подання опікунської ради щодо призначення опікуном ОСОБА_1 також є належним чином не мотивоване, оскільки в ньому не зазначено про особисті стосунки між заявником та недієздатною, можливості у зв?язку із його зайнятістю на роботі та необхідності ним виконувати обов?язки опікуна, а також неможливості інших родичів, які перебувають у родинних відносинах з ОСОБА_11 , та проживають разом з нею, виконувати опікунські обов?язки, що на переконання суду, свідчить про застосування суто формального підходу до вирішення питання про призначення заявника опікуном ОСОБА_2 .

Також, суд звертає увагу на той факт, що не зважаючи на наявність у заявника ОСОБА_12 відстрочки від мобілізації на строк до 04.11.2025, останній є особою призовного віку, а, отже, в період воєнного стану конституційний обов?язок оборони незалежності та територіальної цілісності України, має перевагу над бажанням ОСОБА_13 бути опікуном за наявності інших осіб, які перебувають у сімейних, родинних відносинах з ОСОБА_14 .

Колегія судів погоджується із такими висновками суду першої інстанції та вважає їх обґрунтованими.

Станом на сьогоднішній день саме орган опіки та піклування на підставі звернення особи чоловічої статі призовного віку із заявою про призначення його опікуном недієздатної особи, враховуючи введений у державі воєнний стан та закріплений статтею 65 Конституції України обов`язок щодо захисту Батьківщини, незалежності та територіальної цілісності України, повинен з`ясувати необхідність такого, уникаючи можливих зловживань в цьому напрямку, та належним чином мотивувати свій висновок про можливість призначення особи опікуном.

Натомість подання виконавчого комітету Городоцької міської ради Львівської області, як органу опіки та піклування, про призначення ОСОБА_1 опікуном над недієздатною бабусею ОСОБА_2 не містить належної мотивації: чому саме ОСОБА_1 необхідно призначити опікуном, а не іншу особу, зокрема доньку недієздатної ОСОБА_2 - ОСОБА_5 , або інших родичів, які перебувають у родинних відносинах з ОСОБА_2 - зять ОСОБА_4 та онука ОСОБА_15 . Доказів про неможливість здійснення ними обов`язків опікуна щодо ОСОБА_2 до суду подано не було.

Враховуючи викладене, підстави для задоволення заяви у частині призначення заявника опікуном над недієздатною ОСОБА_2 відсутні.

За таких обставин, доводи апеляційної скарги, матеріали справи та зміст судового рішення в оскарженій частині не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом норм матеріального права або порушення норм процесуального права, які б були обов`язковими підставами для скасування судового рішення у цій частині.

Відповідно до статті 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За таких обставин, апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду в оскаржуваній частині – залишенню без змін.

Згідно з ч. 5 ст. 268 ЦПК України датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складання повного судового рішення.

Керуючись ст. 367, ст. 368, п. 1 ч. 1 ст. 374, ст. 376, ст. 381, ст. 382, ст. 383, ст. 384 ЦПК України, колегія суддів,

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Рішення Городоцького районного суду Львівської області від 27 жовтня 2025 року залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її ухвалення, але може бути оскарженою у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня її ухвалення.

Повний текст постанови складено:19.05.2026

Головуючий

Судді