Постанова від 17 травня 2026 р. у справі №462/8521/25 — Львівський апеляційний суд

Справа № 462/8521/25 Головуючий у 1 інстанції: Гедз Б.М.

Провадження № 22-ц/811/4023/25 Доповідач в 2-й інстанції: Крайник Н. П.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 травня 2026 року Львівський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючої: Н.П. Крайник

суддів: Я.А. Левика, М.М. Шандри

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Залізничного районного суду міста Львова від 17 листопада 2025 року у справі за заявою ОСОБА_1 , поданою адвокатом Швець Оксаною Петрівною, за участю заінтересованої особи: органу опіки та піклування Залізничної районної адміністрації Львівської міської ради про визнання особи недієздатною та призначення опікуна,-

В С Т А Н О В И В:

31 жовтня 2025 року представник ОСОБА_1 - адвокат Швець О.П. звернулася до суду з заявою, в якій просила визнати недієздатною ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та призначити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , її опікуном.

Оскаржуваною ухвалою заяву ОСОБА_1 , подану адвокатом Швець Оксаною Петрівною, за участю заінтересованої особи: органу опіки та піклування Залізничної районної адміністрації Львівської міської ради про визнання особи недієздатною та призначення опікуна повернуто заявнику.

Ухвалу суду оскаржив ОСОБА_1 .

Вважає ухвалу суду незаконною, необґрунтованою та такою, що постановлена з порушенням норм процесуального права.

У апеляційній скарзі зазначив, що постановляючи оскаржувану ухвалу, суд не врахував подану його представником заяву на виконання вимог ухвали суду від 05.11.2025 року про залишення заяви про визнання особи недієздатною та призначення опікунабез руху, до якої було долучено нову редакцію зави з доданими до неї додатками для всіх учасників процесу. Крім того, в оскаржуваній ухвалі суд необгрунтовано послався на зловживання заявником процесуальними правами, оскільки жодна з поданих ним заяв не була розглянута по суті.

Просить ухвалу суду скасувати та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Відповідно до ч. 2 ст. 369 ЦПК України розгляд справи судом апеляційної інстанції проведено без повідомлення учасників справи, тому відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з наступних мотивів.

Частиною 1 ст. 2 ЦПК України передбачено, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, інтересів держави.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно п. 2 ч. 2 ст. 44 ЦПК України залежно від конкретних обставин суд може визнати зловживанням процесуальними правами дії, що суперечать завданню цивільного судочинства, зокрема подання декількох позовів до одного й того самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав, або подання декількох позовів з аналогічним предметом і з аналогічних підстав, або вчинення інших дій, метою яких є маніпуляція автоматизованим розподілом справ між суддями.

Частиною 3 ст. 44 ЦПК України передбачено, що якщо подання скарги, заяви, клопотання визнається зловживанням процесуальними правами, суд з урахуванням обставин справи має право залишити без розгляду або повернути скаргу, заяву, клопотання.

Вимоги до форми та змісту позовної заяви визначено статтями 175, 177 ЦПК України.

Згідно положень ст.ст. 175-177, 185 ЦПК України суддя, вирішуючи питання про відкриття провадження у справі, перевіряє, чи має особа відповідно до статті 4 ЦПК України право на звернення до суду за захистом відповідного права чи інтересу, чи відповідає форма та зміст заяви вимогам закону, чи дотримані правила підсудності та чи немає інших установлених законом перешкод для відкриття провадження у справі.

Відповідно до ч. 1 ст. 293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Згідно ч. 3 ст. 294 ЦПК України справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених цим Кодексом, за винятком положень щодо змагальності та меж судового розгляду.

При цьому, заява про визнання особи недієздатною повинна відповідати як загальним вимогам, передбаченим у ст. 175 ЦПК України, так і спеціальним, які містяться у ст. 297 ЦПК України.

Відповідно до ч. 3 ст. 185 ЦПК України заява вважається неподаною і повертається позивачу у випадку, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом.

Як убачається з матеріалів справи, 30 жовтня 2024 року представник ОСОБА_1 - адвокат Швець О.П. звернулася до суду з заявою, в якій просила визнати ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , недієздатною та призначити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , її опікуном.

Ухвалою судді Залізничного районного суду м. Львова від 05.11.2025 року заяву ОСОБА_1 , подану адвокатом Швець О.П., залишено без руху з підстав її невідповідності вимогам ст.ст. 175-177 ЦПК України та надано строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п`яти днів з дня вручення копії ухвали про залишення заяви без руху.

Залишаючи заяву представника ОСОБА_1 - адвокат Швець О.П. без руху, суд виходив з того, що така не відповідає вимогам процесуального закону, зокрема, в порушення п. 2 ч. 3 ст. 175 ЦПК України не містить відомостей про заявника ОСОБА_1 , а лише інформацію про адвоката Швець О.П., без зазначення відомостей про наявність у неї електронного кабінету, обов`язок зареєструвати який передбачено для неї ч. 6 ст. 14 ЦПК України. Крім того, в порушення вимог ч. 3 ст. 293 ЦПК України, заява не містить викладення обставин, що свідчать про хронічний, стійкий психічний розлад, внаслідок чого ОСОБА_2 не здатна усвідомлювати значення своїх дій та (або) керувати ними, та не долучено доказів на підтвердження зазначених обставин. Суд також виходив з того, що заявником не виконано вимоги ч. 1 ст. 300 ЦПК України, оскільки до заяви не долучено подання органу опіки та піклування про призначення опікуном ОСОБА_2 саме заявника. Крім того, в порушення п. 10 ч. 3 ст. 175 ЦПК України, заявником у поданій заяві не зазначено, що ним не подано до суду іншої заяви з тим самим предметом та з тих самих підстав.

14.11.2025 року на виконання вимог ухвали Залізничного районного суду м. Львова від 05.11.2025 року про залишення заяви без руху, представник ОСОБА_1 - адвокат Швець О.П. подала заяву про усунення недоліків поданої нею заяви, до якої долучила заяву ОСОБА_1 про визнання ОСОБА_2 недієздатною та призначення його її опікуном у новій редакції, з додатками, в тому числі з належним чином завіреними копіями медичних документів про стан здоров`я останньої.

Повертаючи заяву ОСОБА_1 , подану адвокатом Швець О.П., суд першої інстанції виходив з того, що така не містить відомостей про електронний кабінет адвоката Швець О.П., реєстрація якого в ЄСІТС згідно положень процесуального закону є обов`язком останньої. Суд також враховував відсутність долученого до заяви подання чи будь-яких відомостей про звернення заявника з заявою про призначення його опікуном до органу опіки та піклування та результати розгляду органом опіки та піклування такої заяви. Крім того, суд вважав, що заявником не виконано вимоги, передбачені п. 10 ч. 3 ст. 175 ЦПК України, щодо підтвердження неподання ним іншої заяви з тим самим предметом та з тих самих підстав.

При цьому, судом встановлено, що станом на час звернення до суду з заявою про визнання ОСОБА_2 недієздатною та призначення ОСОБА_1 її опікуном (справа № 462/8521/25) на розгляді Залізничного районного суду м. Львова вже перебували справи за заявами ОСОБА_1 з тим самим предметом та з тих самих підстав. Так, 25.06.2025 року ОСОБА_1 звертався до Залізничного районного суду м. Львова з заявою про визнання ОСОБА_2 недієздатною та призначення його опікуном останньої (справа № 462/4592/25). Ухвалою Залізничного районного суду м. Львова від 18.07.2025 року матеріали зазначеної справи за заявою ОСОБА_1 про визнання фізичної особи недієздатною та призначення опікуна передано за територіальною підсудністю на розгляд до Яворівського районного суду Львівської області.У подальшому, 04.08.2025 року ОСОБА_1 повторно звернувся до Залізничного районного суду м. Львова з заявою про визнання ОСОБА_2 недієздатною та призначення його її опікуном (справа № 462/5961/25). Ухвалою суду від 13 серпня 2025 року у справі № 462/5961/25 відкрито провадження та станом на день звернення 31.10.2025 до суду з заявою в межах даної справи № 462/8521/25, справа № 462/5961/25 за заявою ОСОБА_1 з аналогічного предмету та підстав була призначена до розгляду. Також 30.09.2025 року відповідно до ухвали Яворівського районного суду Львівської області від 04.09.2025 року, справу № 462/4592/25 за заявою ОСОБА_1 про визнання особи недієздатною, встановлення опіки та призначення опікуна, на підставі ч.1 ст.31 ЦПК України передано до Залізничного районного суду м. Львова та ухвалою суду від 01.10.2025 року відмовлено у відкритті провадження у справі з тих підстав, що у провадженні Залізничного районного суду м. Львова перебуває цивільна справа № 462/5961/25 за заявою ОСОБА_1 про визнання ОСОБА_2 недієздатною, встановлення над нею опіки та призначення його опікуном останньої.Разом з тим, під час судового розгляду справи № 462/5961/25, ухвалою суду від 06.10.2025 року у задоволенні клопотання представника заявника Швець О.П. про призначення судово-психологічної експертизи у справі за заявою ОСОБА_1 про визнання особи недієздатною та призначення їй опікуна, відмовлено за безпідставністю з огляду на категоричне заперечення ОСОБА_2 щодо задоволення зазначеного клопотання.

Враховуючи наведене, суд вважав, що звертаючись до суду 31.10.2025 року з заявою аналогічного змісту з тих самих підстав та з тим самим предметом, адвокат Швець О.П. була достовірно обізнана про наявність на розгляді суду іншої справи, яка слухається по суті з того самого предмету та за участю тих же сторін у справі, однак у поданій нею заяві, уникаючи дотримання вимог, передбачених п. 10 ч. 3 ст. 175 ЦПК України, не вказала про існування іншої справи на розгляді у суді, яка на той час перебувала вже на стадії розгляду по суті, що, на думку суду, містить ознаки зловживання процесуальними правами щодо звернення до суду за захистом прав та законних інтересів.

Оскільки заявник не усунув усі недоліки заяви, зазначені в ухвалі суду від 05.11.2025 року про залишення такої без руху, суд вважав наявними підстави, передбачені ч. 3 ст. 185 ЦПК України, для її повернення заявнику.

З таким висновком суду першої інстанції колегія суддів погоджується, оскільки такий відповідає матеріалам справи та встановленим судом обставинам.

Як убачається з зави, поданої на виконання вимог ухвали суду про залишення заяви ОСОБА_1 без руху, адвокат Швець О.П. долучила до такої копію свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльність № 001533 від 12.06.2019 року, однак зазначила про відсутність у неї електронного кабінета.

При цьому, колегія суддів враховує невідповідність зазначеної ОСОБА_1 інформації щодо неподання ним іншої заяви з тим самим предметом та з тих самих підстав, що свідчить про неналежне виконання заявником вимог ухвали суду про залишення заяви без руху та наявність передбачених ч. 3 ст. 185 ЦПК України підстав для її повернення.

Крім того, колегія суддів враховує, що призначення опікуна недієздатної особи здійснюється за поданням органу опіки та піклування, яке повинне відповідати вимогам закону щодо його обґрунтованості та змісту. При внесенні подання орган опіки та піклування має врахувати якнайкращі інтереси особи, над якою встановлюється опіка. Відсутність такого подання є підставою для відмови у призначенні опікуна та передачу опікунства відповідному органу опіки та піклування.

Тобто наявність чи відсутність подання органу опіки та піклування є підставою для вирішення вимог по суті поданої заяви, а не підставою для її повернення без відкриття провадження у справі.

Доводи скарги правильних висновків суду не спростовують, підстав для задоволення скарги та скасування ухвали суду колегія суддів не вбачає.

Згідно ч. 5 ст. 268 ЦПК України датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення. Повний текст постанови складено - 18 травня 2026 року.

Керуючись ст. 367, ст. 368, п. 1 ч. 1 ст. 374, ст. 375, ст. 381, ст. 382, ст. 383, ст. 384 ЦПК України, Львівський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Ухвалу Залізничного районного суду міста Львова від 17 листопада 2025 року залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її ухвалення та може бути оскарженою у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повної постанови.

Повний текст постанови складено 18 травня 2026 року.

Головуючий: Н.П. Крайник

Судді: Я.А. Левик

М.М. Шандра