Постанова від 09 квітня 2026 р. у справі №332/5513/25 — Запорізький апеляційний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Єдиний унікальний №332/5513/25 Головуючий в 1 інст. Яцун О.С.

Провадження №33/807/565/26 Доповідач в 2 інст. Рассуждай В.Я.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 квітня 2026 року місто Запоріжжя

Суддя Запорізького апеляційного суду Рассуждай В.Я., розглянувши в залі судових засідань Запорізького апеляційного суду у відкритому судовому засіданні справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою адвоката Буділки П.В. на постанову судді Заводського районного суду м.Запоріжжя від 6 лютого 2026 року, якою

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,

визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 17000 гривень, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік, стягнуто судовий збір,-

В С Т А Н О В И В:

Відповідно до оскаржуваної постанови, суддя суду першої інстанції встановив, що 5 жовтня 2025 р. о 09-25 год. в м. Запоріжжі, вул. Радіаторна, буд. 34, водій ОСОБА_1 , керував транспортним засобом Mercedes-Benz, д.н.з. НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп`яніння (запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови та координації рухів). Від проходження медичного огляду на стан алкогольного сп`яніння у встановленому законодавством порядку відмовився під час безперервної відеофіксації. Від керування ОСОБА_1 відсторонений. Своїми діями ОСОБА_1 порушив п. 2.5 ПДР України.

Відповідальність за вчинені ОСОБА_1 дії, передбачена ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Не погоджуючись з вказаною постановою суду першої інстанції, адвокат Буділка П.В., діючи в інтересах ОСОБА_1 , звернувся до апеляційного суду з апеляційною скаргою в якій зазначив, що постанова є незаконною та необґрунтованою.

В обґрунтування своїх доводів зазначив, що постанова суду прийнята без участі правопорушника, з констатацією даного факту в тексті постанови.

Однак, ОСОБА_1 був мобілізований до ЗСУ у грудні 2025р. та з об`єктивних причин не зміг брати участь у судових засіданнях, пояснити обставини справи та пояснити відсутність у своїх діях складу правопорушення.

Вказав, що судом не була надано оцінку показам свідків ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , які не з`явилися в судове засідання, попри їх виклик судовою повісткою. Суд взяв до уваги їх неперевірені покази, які захист та правопорушник вважають перекрученими та недостовірними. Крім того, судом не було надано оцінку відсутності фіксації факту правопорушення - керування ОСОБА_1 5 жовтня 2025 р. будь - яким транспортним засобом.

Наголошує, що акт огляду на стан сп`яніння не є належним доказом, оскільки відсутні докази керування автомобілем ОСОБА_1 .

Стверджує, що у суду не було достатніх підстав для притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, зважаючи на те, що достатніх доказів, які достовірно свідчать про наявність складу адміністративного правопорушення, визначеного ч. 1 ст. 130 КУпАП під час розгляду адміністративних матеріалів в суді не здобуто, а обставини справи свідчить на користь відсутності події правопорушення.

Наполягає, що суддя районного суду в порушення положень ст. 252 КУпАП не оцінив представлені докази в сукупності, вдався до виконання функції звинувачення за відсутності прокурора у процесі, та за відсутності захисника через що припустився необґрунтованого і нічим не підтвердженого висновку про наявність складу правопорушення.

Просить викликати в судове засідання свідків: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 АДРЕСА_2 тел. НОМЕР_2 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 АДРЕСА_3 тел. НОМЕР_3 .

Належним чином дослідити матеріали справи за участю захисника.

Скасувати постанову судді Заводського районного суду м. Запоріжжя від 6 лютого 2026 року, провадження в справі закрити за відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення

Перед початком судового засідання, адвокат Буділка П.В. звернувся до Запорізького апеляційного суду з клопотанням про відкладення розгляду апеляційної скарги з підстави перебування ОСОБА_1 на військовій службі з 13 січня 2026 року.

Розглянувши вищезазначене клопотання, суддя апеляційного суду вирішив відмовити в його задоволенні.

Так, у клопотанні захисник не вказує на який саме строк необхідно відкласти розгляд справи. При цьому, будучи апелянтом в даній справі, адвокат Буділка П.В. в судове засідання не з`явився, причини своєї неявки суду не повідомив.

Суддя апеляційного суду вважає, що у ОСОБА_1 та його захисника - адвоката Буділка П.В. було достатньо часу задля віднайдення можливості бути присутніми при апеляційному розгляді власної апеляційної скарги, а тому з огляду на те, що особа, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 та його захисник - адвокат Буділко П.В. про час та місце розгляду справи в суді апеляційної інстанції повідомлені належним чином, розгляд справи, згідно ч. 6 ст. 294 КУпАП, проводиться за відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності та його захисника.

Щодо заявленого в апеляційній скарзі клопотання адвоката Буділка П.В. про виклик свідків, то суддя апеляційного суду вирішив відмовити в його задоволенні, оскільки наявні в справі письмові докази та відеозапис події є достатніми для формування позиції з приводу складеного відносно ОСОБА_1 протоколу за ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги та дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, суддя апеляційного суду вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню у зв`язку з наступним.

Відповідно до вимог ст.ст. 245, 251, 252, 280 КУпАП, суд зобов`язаний повно, всебічно та об`єктивно з`ясувати всі обставини справи, встановити чи було вчинене адміністративне правопорушення та чи винна особа у його вчиненні, дослідити наявні у справі докази, дати їм належну правову оцінку і в залежності від встановленого, прийняти мотивоване законне рішення.

Вирішуючи питання за доводами апеляційної скарги, суддя апеляційної інстанції констатує, що висновки суду щодо наявності в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, засновані на досліджених в судовому засіданні доказах та є обґрунтованими.

Так, вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч. 1 ст. 130 КУпАП за обставин, відображених в протоколі про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №474033 від 5 жовтня 2025 року та визнаних судом доведеними підтверджується:

- актом огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів відповідно до якого, у ОСОБА_1 працівниками поліції виявлені ознаки сп`яніння: запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови, порушення координації рухів. Огляд ОСОБА_1 з використанням спеціального технічного засобу «Драгер Алкотест» не проводився у зв`язку із відмовою (а.с. 6)

- направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 5 жовтня 2025 року, в якому вказані виявлені у ОСОБА_1 ознаки алкогольного сп`яніння. Огляд не проводився у зв`язку з відмовою (а.с. 7);

- схемою з місця ДТП, складеною інспектором патрульної поліції 5 жовтня 2025 року відповідно до якої, ОСОБА_1 , керуючи автомобілем Mercedes-Benz, д.н.з. НОМЕР_1 , став учасником дорожньої - транспортної пригоди (а.с. 8);

- письмовими поясненнями ОСОБА_2 , який показав, що вранці 5 жовтня 2025 року став свідком події, де водій ТЗ Мерседес - спринтер білого кольору, д.н.з. НОМЕР_1 з ознаками алкогольного сп`яніння, здійснюючи рух заднім ходом, вперся в стовп біля ларька. В подальшому на місце пригоди прибули співробітники поліції, які встановили особу водія (а.с. 9);

- письмовими пояснення ОСОБА_3 , з яких вбачається, що транспортний засіб Мерседес Спрінтер д.н.з. НОМЕР_1 належить йому. Вказаний автомобіль перебуває у користування ОСОБА_1 , який працює у нього водієм в ФОП « ОСОБА_4 на постій основі продовж чотирьох місяців. ОСОБА_1 зателефонував йому та попросив під`їхати за адресою: АДРЕСА_4 . По приїзду, він побачив, що водій ОСОБА_1 в дуже п`яному стані, а на транспортному засобі наявні пошкодження, яких станом на 4 жовтня 2025 року не було (а.с.10);

- диском з відеозаписом події (а.с. 15).

Суд дослідив всі наявні в матеріалах справи докази, надав їм належну оцінку та прийшов до правильного висновку про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні вказаного адміністративного правопорушення.

З такими висновками суду першої інстанції погоджується і апеляційний суд.

Доводи сторони захисту про відсутність фіксації факту правопорушення, зокрема факту керування ОСОБА_1 5 жовтня 2025 р. будь - яким транспортним засобом, суддя апеляційного суду, проаналізувавши зібрані по справі докази, вважає непереконливими з огляду на наступне.

Так відеозаписом події, долученим до справи зафіксовано приїзд працівників поліції за викликом на місце дорожньої - транспортної пригоди, де свідок ОСОБА_2 вказує на ОСОБА_1 , як на водія транспортного засобу Mercedes-Benz, д.н.з. НОМЕР_1 у якого наявні очевидні, візуальні ознаки сп`яніння. Після здійснення ОСОБА_1 телефонного дзвінка, на місце події прибув власник автомобілю Mercedes-Benz, д.н.з. НОМЕР_1 ОСОБА_3 , який вказав, що ОСОБА_1 працює у нього водієм та як наслідок користується даним автомобілем. Оголошення поліцейським виявлених у ОСОБА_1 ознак алкогольного сп`яніння. Зафіксовано пропозицію ОСОБА_1 пройти огляд на визначення стану алкогольного сп`яніння як на місці запинки транспортного засобу, так і в закладі охорони здоров`я. Відмова ОСОБА_1 від проходження огляду на стан сп`яніння у передбаченому законодавством порядку.

Підстави для сумнівів в об`єктивності пояснень свідків ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , які узгоджуються між собою і повністю відображають обставини події, які зазначені в протоколі про адміністративне правопорушення щодо керування ОСОБА_1 транспортним засобом у вказаний в протоколі час та у зазначеному місці, у судді апеляційному суду відсутні.

Посилання сторони захисту, що покази вказаних свідків перекручені та недостовірні не знайшли свого підтвердження при апеляційному розгляді, оскільки будь-які обставини, які б вказували на упередженість показів свідків матеріали справи не містять.

Отже, ОСОБА_1 відмовився від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан наркотичного сп`яніння, за що настає адміністративна відповідальність, передбачена ч. 1 ст. 130 КУпАП. Жодних об`єктивних, вагомих причин, які б можна було розцінити як поважні задля відмови від проходження відповідного огляду, суддя апеляційного суду не вбачає.

Слід зазначити, що на протязі тривалого часу з початку відео фіксації події до її закінчення, жодної особи, яка б заявила про керування ним транспортним засобом Mercedes-Benz, д.н.з. НОМЕР_1 не з`явилося.

На переконання судді апеляційного суду факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом у вказаний в протоколі час та у зазначеному місці, не викликає сумніву.

При цьому, захисник не оспорює факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом, а лише вказує на відсутність його фіксації, що за обставин дорожньої - транспортної пригоди за участю ОСОБА_1 не може бути покладено на користь його невинуватості в інкримінованому йому правопорушенні.

Відповідаючи на доводи апеляційної скарги про порушення судом вимог КУпАП, оскільки розгляд справи відбувся без участі ОСОБА_1 , який був мобілізований до ЗСУ, суддя апеляційного суду виходить із наступного.

З матеріалів провадження вбачається, що ОСОБА_1 про час та місце розгляду справи повідомлявся за допомогою поштової кореспонденції (а.с. 47), однак в судове засідання не з`явився, причини своєї неявки суду не повідомив.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 268 КУпАП, справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

Частиною 2 цієї статті не передбачена обов`язкова присутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності при розгляді справи за ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Таким чином, положення ст. 268 КУпАП не містять заборони щодо розгляду справ про адміністративні правопорушення, передбачені ч. 1 ст. 130 КУпАП, у відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Крім того, ОСОБА_1 скористався правовою допомогою адвоката Буділка П.В., який під час розгляду справи в судді першої інстанції висловив позицію щодо складеного відносно ОСОБА_1 протоколу та просив закрити провадження в справі.

Таким чином, висновки суду першої інстанції, викладені у постанові, є обґрунтованими, належним чином вмотивованими, повністю відповідають фактичним обставинам справи, а суддя прийшов до правильного висновку про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні вказаного адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП.

При накладенні адміністративного стягнення суд дотримався вимог ст. 33 КУпАП, наклавши стягнення у межах встановлених цим Кодексом, врахувавши ступінь тяжкості вчиненого правопорушення, яке стосується безпеки дорожнього руху і є грубим. Призначене стягнення відповідає санкції ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Окрім того, слід звернути увагу, що у рішенні по справі «О`Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29 червня 2017 року, Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодилися нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки.

Доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження ні в матеріалах справи, ні під час дослідження доказів в суді апеляційної інстанції, тому визнаються необґрунтованими.

Відповідно до ч. 7 ст. 294 КУпАП справа переглянута в межах апеляційної скарги.

Істотних порушень законодавства, що тягнуть зміну чи скасування постанови суду першої інстанції, при апеляційному розгляді справи не встановлено.

На підставі зазначеного, керуючись ст. 294 КУпАП, суддя апеляційного суду, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу адвоката Буділка Павла Всеволодовича, подану в інтересах ОСОБА_1 , залишити без задоволення.

Постанову судді Заводського районного суду м. Запоріжжя від 6 лютого 2026 року, якою на ОСОБА_1 накладено адміністративне стягнення за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, залишити без змін.

Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною, й оскарженню не підлягає.

Суддя Запорізького

апеляційного суду В.Я. Рассуждай

Дата документу Справа № 332/5513/25