Постанова від 21 травня 2026 р. у справі №686/14673/26 — Хмельницький міськрайонний суд Хмельницької області

Справа № 686/14673/26

Провадження № 3/686/3534/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 травня 2026 року м. Хмельницький

Суддя Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області Піндрак О.О., з участю секретаря Яблонської О.С., особи, яка притягується до адміністративної відповідальності – ОСОБА_1 , потерпілої ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Хмельницькому справу про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жительки АДРЕСА_1 , фізичної особи - підприємця,

за ст. 173 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

встановив:

ОСОБА_1 ставиться у вину те, що вона 12 березня 2026 року близько 18 год. 40 хв., перебуваючи у громадському місці – поруч з будинком АДРЕСА_2 , кидала каміння у вказаний будинок, що належить ОСОБА_2 , чим порушила громадський порядок та спокій громадян.

Тобто, ОСОБА_1 ставиться у вину вчинення правопорушення, передбаченого ст. 173 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі – КУпАП).

Заслухавши пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілої, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що провадження у справі підлягає закриттю за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП, оскільки справа не містить жодних достовірних доказів вчинення ОСОБА_1 дрібного хуліганства за викладених вище обставин.

Так, в судовому засіданні ОСОБА_1 пояснила, що дійсно вона 12 березня 2026 року близько 18 год. 40 хв. перебувала поруч з будинком АДРЕСА_2 , проте каміння у вказаний будинок не кидала, про що вона також вказала у письмових поясненнях (а.с. 4).

В матеріалах справи відсутні будь-які достовірні докази, які б спростовували ці пояснення ОСОБА_1 та відповідно підтверджували факт вчинення останньою у вищевказаних місці та час дій, які ставляться їй у вину.

Суд визнає недостовірними доказами та відхиляє пояснення потерпілої ОСОБА_2 (яка є зацікавленою особою у справі), а також дані її заяви та письмових пояснень (а.с. 2, 3, 5) про те, що ОСОБА_1 кидала камінням в її будинок по АДРЕСА_2 , оскільки вони нічим не підтверджені, в тому числі і наданим потерпілою в судовому засіданні відеозаписом з камери зовнішнього спостереження.

Європейський суд з прав людини у справах «Малофєєва проти росії» та «Карелін проти росії» зазначив, що суд не може відшукувати докази на користь обвинувачення, оскільки це становитиме порушення права на захист та принципу рівності сторін процесу.

Згідно з практикою Європейського суду з прав людини збір судом доказів на підтвердження винуватості особи за відсутності сторони обвинувачення у справах про адміністративне правопорушення свідчить про порушення права особи на неупереджений судовий розгляд при відсутності належних та допустимих доказів на підтвердження винуватості особи у вчиненні правопорушення за обставин, викладених у складеному протоколі про адміністративне правопорушення.

Відповідно до ст. 62 Конституції України особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду. Ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Стандарт доведення вини «поза розумним сумнівом» означає, що при доведенні винуватості особи не повинно залишатися жодного «розумного сумніву» в цьому, тоді як наявність такого «розумного сумніву» у винуватості особи є підставою для його виправдання. Недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості.

Відповідно до ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Згідно зі ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Протокол про адміністративне правопорушення сам по собі, без підтвердження іншими належними та допустимими доказами, не є безумовним та беззаперечним доказом доведення вини особи у вчиненні адміністративного правопорушення, являє собою лише початковий правовий висновок щодо дій певної особи, в якому фактично формулюється обвинувачення особи у вчиненні певного правопорушення.

Оцінюючи встановлені факти, суд приходить до висновку, що вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП, за викладених в протоколі про адміністративне правопорушення обставин не доведено, а тому провадження у справі на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП підлягає закриттю, за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

Керуючись ст.ст. 247 п. 1, 283, 284, 294 КУпАП,

постановив:

Провадження в справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ст. 173 Кодексу України про адміністративні правопорушення закрити, за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

Постанова може бути оскаржена до Хмельницького апеляційного суду протягом десяти днів з дня її винесення. Апеляційна скарга подається через Хмельницький міськрайонний суд Хмельницької області.

Суддя: