Постанова від 18 травня 2026 р. у справі №511/1481/26 — Роздільнянський районний суд Одеської області

Роздільнянський районний суд Одеської області

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Справа № 511/1481/26

Номер провадження: 3/511/423/26

"19" травня 2026 р. Роздільнянський районний суд Одеської області в складі:

головуючого судді Теренчук Ж. В,

секретаря судового засідання Ніколас С.О.,

за участю:

особи, що притягається до відповідальності ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні м.Роздільна Одеської області матеріали, які надійшли з Роздільнянського РВП ГУНП в Одеській області про притягнення до адміністративної відповідальності:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина Молдови, пенсіонера, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,

за ч. 3 ст. 184 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -

ВСТАНОВИВ:

Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ВБА №178027 від 28.04.2026 року 22.04.2026 року близько 17.30 год. за місцем мешкання: АДРЕСА_1 , ОСОБА_1 , ухилився від виконання опікунських обов`язків, в результаті чого його неповнолітня підопічна ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , вчинила дії хуліганського характеру у відношенні неповнолітньої ОСОБА_3 , 2011 року народження, а саме виражалася словами грубої нецензурної лайки, шарпала дівчину за волосся .

Позиція учасників розгляду справи.

В судовому засіданні ОСОБА_1 вину свою у вчиеннні адміністративного правопорушення не визнав та суду показав., що неповнолітня ОСОБА_2 його підопічна не вчиняла хуліганських дій по відношенню до ОСОБА_3 , так як , вона є постраждалою у цьому конфлікті. Дівчина 22 квітня 2026 року була з ним вдома, а потім пішла на зустріч з хлопцем. Він свідком даного конфлікту не був, однак через деякий час додому вона прийшла побита, в порваній одежі, заплакана, з вирваним пасмом волосся з голови та повідомила, що на вулиці її зустріла ОСОБА_3 , почала з нею сваритися. а потім повалила на землю. Щодо цього конфлікту між дівчатами, то йому відомо , що мати ОСОБА_4 та сама ОСОБА_5 погрожували ОСОБА_6 , писали їй смс повідомлення з погрозами. Він радив ОСОБА_6 не реагувати на них, однак того дня на його онуку напали ОСОБА_7 та ще дівчата з її компанії. Тому на другий день вони повідомили до поліції про цей конфлікт, а потім у ОСОБА_6 погіршився стан здоров"я , боліла голова і вони звернулися до лікарні в м.Одеса, де в неї був діагностований струс головного мозку і вона три дні лікувалался стаціонарно, а він придбав ліки для лікування на суму 2500 грн..

Суд, заслухавши пояснення правопорушника, заслухавши пояснення свідків, дослідивши надані у справі письмові докази, прийшов до наступних висновків.

Згідно ст. 245 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне та об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

За змістом ст.ст. 252, 280 КУпАП при розгляді справи про адміністративне правопорушення суд має повно, всебічно та об`єктивно дослідити всі обставини справи в їх сукупності та з`ясувати, чи було скоєно адміністративне правопорушення, чи винна особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

За ч.3 ст. 184 КУпАП передбачена відповідальність за вчинення неповнолітніми віком від чотирнадцяти до шістнадцяти років правопорушення, відповідальність за яке передбачено цим Кодексом, , що тягне за собою накладення штрафу на батьків або осіб, які їх замінюють, від трьох до п`яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

В частині 2 пункту 16 постанови Пленуму Верховного Суду «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав» № 3 від 30.03.2007, з наступними змінами, містяться роз`яснення щодо ухилення батьків від виконання своїх обов`язків, згідно яких ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками. Неналежне виконання обов`язків щодо виховання дітей означає бездіяльність, у результаті якої обов`язки по вихованню виконуються не в повному обсязі.

Об`єктом вказаного правопорушення є суспільні відносини у сфері охорони прав та інтересів неповнолітніх, які зокрема регламентуються законодавством, а суб`єктивна сторона характеризується наявністю вини як у формі умислу, так і у формі необережності.

При цьому ухилення може полягати у різних формах бездіяльності, пов`язаної з незабезпеченням належного виховання та навчання неповнолітніх дітей.

Отже, диспозиція даної статті посилається на певне законодавство, яке передбачає виконання обов`язків. Тому, для притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, повинно бути доведено, які саме обов`язки не були виконані ним і яким законодавством передбачене їх виконання.

Відповідно до вимог статей 251, 252 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, свідків, а також іншими документами.

Так згідно протоколу про адміністративне правопорушеннясерії ВБА №178027 від 28.04.2026 ОСОБА_1 ухилився від виконання опікунських обов`язків щодо неповнолітньої підопічної ОСОБА_8 , в результаті чого остання вчинила хуліганські дії.

Судом встановлено, що неповнолітня ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 є підопічною ОСОБА_1 на підставі рішення виконкому Лиманської селищної ради №250/25-СР від 01.10.2025 року, на момент розглядуваних подій 22.04.2026 року їй виповнилося 15 років, відтак вона не є суб`єктом відповідальності за ст.173 КУпАП.

Між тим статтею 173 КУпАП передбачена відповідальність за дрібне хуліганство, тобто нецензурна лайка в громадських місцях, образливе чіпляння до громадян та інші подібні дії, що порушують громадський порядок і спокій громадян.

Згідно з диспозицією статті 173 КУпАП, об`єктивну сторону складу дрібного хуліганства становлять такі альтернативні діяння: 1) нецензурна лайка в громадських місцях; 2) образливе чіпляння до громадян; 3) інші подібні дії, за умови, що кожне із цих діянь порушує громадський порядок і спокій громадян, а обов`язковою ознакою суб`єктивної сторони цього правопорушення є хуліганський мотив поведінки особи, яка вчиняє зазначені вище дії.

При цьому норма статті 173 КУпАП не дає однозначного визначення, що саме підпадає під поняття «інших подібних дій», що порушують громадський порядок і спокій громадян, та в чому саме проявляється хуліганський мотив дій особи, а тому це потребує з`ясування і конкретизації у кожній справі, яка вирішується судом. Однак, для всіх цих випадків характерним є ігнорування волі та бажання оточення, прагнення нав`язати свою волю (свавілля).

Дрібне хуліганство характеризується умислом, тобто особа, яка вчиняє дрібне хуліганство, розуміє, усвідомлює, що своїми діями вона порушує громадський порядок і бажає або свідомо допускає прояв неповаги до суспільства.

Об`єктом захисту від неправомірних посягань в даному випадку є громадський порядок, тобто система суспільних відносин, які складаються і розвиваються в громадських місцях під впливом правових та соціальних норм, спрямованих на забезпечення нормального функціонування установ, організацій, громадських об`єднань, праці й відпочинку громадян, повагу до їх честі, людської гідності та громадської моралі.

Із наявного в матеріалах справи протоколу про прийняття заяви про кримінальне правопорушення від 23.04.2026 року за №4598 судом встановлено, що саме ОСОБА_1 звернувся з заявою про вчинення хуліганських дій відносно неповнолітньої ОСОБА_2 до правоохоронних органів. В заяві зазначив, що ОСОБА_3 почала бійку з його підопічною і він просить притягнути її до відповідальності.

Дані обставини в суді підтвердив допитаний у справі інспектор ЮПСП Роздільнянського РВП ГУНП в Одеській області ОСОБА_9 . Також по обставинам складення протоколу щодо ОСОБА_1 суду показав, що він опитував учасників даного конфлікту і факт вчинення хуліганських дій ОСОБА_10 був підтверджений двома свідками , які стверджували, що ОСОБА_6 виражалася словами нецензурної лайки та хапала ОСОБА_3 за коси. Про те, що у ОСОБА_11 були тілесні ушкодження він не знав.

В свою чергу неповнолітня ОСОБА_2 , опитана в присутності законного представника, суду показала, що незадовго до цих подій на її мобільний телефон почали надходити смс-повідомлення від матері ОСОБА_3 , яка погрожувала їй, якщо вона не заспокоїть своїх собак, то будуть для неї наслідки. Після матері їй почала писати смс-повідомлення ОСОБА_7 та погрожувати їй, викликати на зустріч для з`ясування стосунків, однак вона відмовила їй. 22.04.2026 року ввечері вона йшла на зустріч зі своїм товаришем, коли на перехресті доріг її перепинила ОСОБА_3 , стала з нею сваритися, потім повалила її на землю та продовжила бити по голові та вирвала шмат волосся, порвала на ній одяг. Вона відносно ОСОБА_5 не вчиняла хуліганських дій, а лише захищалася. На другий день у неї погіршився фізичний стан, боліла голова та нудило, і вона з дідусем подали заяву до поліції, і крім цього поїхали до лікарні, в неї лікарі виявили струс головного мозку і вона перебувал 3 дні на стаціонарному лікуванні.

На підтвердження свої показів надала суду виписку епікриз медичної картки, заведеної в Одеській обласній дитячій лікарні, відповідно до якої у неї діагностовано ЗЧМТ, струс головного мозку. Зі слів дівчини травму отримала 22.04.2026 року.

Також допитана в суді неповнолітня ОСОБА_3 , опитана в присутності законного представника - її матері, суду показала, що її мати написала ОСОБА_2 на телефон смс повідомлення про те, що їх собаки заважають і просила прийняти міри. Однак ОСОБА_6 в грубій формі відповідала її матері, а тому вона вирішила з нею розібратися та написала їй на телефон та запропонувала зустріч. Однак ОСОБА_6 відмовилася, а тому коли вона її зустріла 22.04.2026 року на вулиці, вона підійшла до неї та перша почала з нею сваритися. Вона не штовхала дівчину на землю, вона впала сама. Також вона не наносила їй тілесні ушкодженя, а навпаки хлопець ОСОБА_6 погрожував їй, коли їх розбороняв. ОСОБА_6 під час конфлікту також хапала її за волосся, між тим будь-яких тілесних ушкоджень у неї не має.

Суд, проаналізувавши покази неповнолітніх ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , дослідивши інші письмові покази прийшов до наступних висновків.

Обов`язковою ознакою складу адміністративного правопорушення, передбаченогост.173 КУпАПє хуліганський мотив, а умисний прояв винним явної неповаги до оточуючих є головним моментом, що визначає зміст поведінки хулігана. Хуліганські дії не зумовлені особистими мотивами й конкретною метою, а за своїми внутрішніми чинниками фокусуються в напрямку негативізму й ворожого ставлення до суспільства.

Для юридичної оцінки діяння застаттею 173 КУпАПобов`язковим є поєднання ознак об`єктивної сторони цього правопорушення у виді порушення громадського порядку і суб`єктивної сторони, зокрема, мотиву явної неповаги до суспільства. За відсутності відповідного мотиву, коли діяння зумовлене неприязними стосунками з потерпілим і такі спрямовані до конкретної особи з особистих спонукань, сам собою факт вчинення протиправних дій у громадському місці в присутності сторонніх осіб не дає достатніх підстав для кваліфікації їх як хуліганства.

Судом встановлено, що між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 мали місце неприязненні стосунки до 22.04.2026 року, вони були знайомі, і даний конфлікт виник саме через неправомірні дії ОСОБА_3 , яка на грунті цих стосунків вчинила сварку, а потім і бійку.

Між тим, провівши розгляд справи повно та об`єктивною, оцінюючи кожен наведений доказ за своїм внутрішнім переконаннямсудом жодних мотивів, цілеспрямованих дій на вчинення хуліганських дій з боку ОСОБА_2 не встановив.

Не спростовують дані висновки суду і наявні в матеріалах справи пояснення ОСОБА_12 від 28.04.2026 року, пояснення ОСОБА_13 від 28.04.2026 року, які показали, що під час конфлікту ОСОБА_2 також виражалася словами нецензурної лайки та хапала ОСОБА_3 за коси , так як судом встановлено , що фактично ОСОБА_2 захищалась від неправомірних дій ОСОБА_14 .

Згідно до ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

За змістом ст. 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі Конвенція) кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Відповідно до п. 39 постанови Верховного Суду від 08.07.2020 р. у справі № 463/1352/16-а у силу принципу презумпції невинуватості, що підлягає застосуванню у справах про адміністративні правопорушення, всі сумніви щодо події порушення та винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведені подія та вина особи мають бути прирівняні до доведеної невинуватості цієї особи.

У справі «Barbera, Messegu and Jabardo v. Spain» від 06.12.1998 (п. 146) Європейський суд з прав людини (далі ЄСПЛ) вказав, що принцип презумпції невинності вимагає серед іншого, щоб, виконуючи свої обов`язки, судді не починали розгляд справи з упередженої думки, що особа скоїла правопорушення, яке ставиться їй в провину; всі сумніви, щодо її винуватості повинні тлумачитися на користь цієї особи.

У відповідності до п. 43 рішення ЄСПЛ від 14.02.2008 у справі «Кобець проти України» (з урахуванням первісного визначення принципу "поза розумним сумнівом" у справі "Авшар проти Туреччини") доказування, зокрема, має випливати із сукупності ознак чи неспростованих презумпції, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість особи доведено поза розумним сумнівом.

Все вищенаведене у своїй сукупності свідчить про не обґрунтованість підстав для притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.3 ст.184 КУпАП

Відповідно до вимог п. 1ч. 1 ст.247КУпАП провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

За таких обставин, суд вважає недоведеною винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 184 КУпАП, врахувавши закріплений в Конституції України принцип презумпції невинуватості особи, а тому провадження у справі підлягає закриттю на підставі п. 1 ч. 1ст. 247КУпАП.

Керуючись ст. п.1 ч.1 ст.247, ч. 3 ст. 184, ст. 264, 283, 284, 287-289 КУпАП, суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Провадження в справі про адміністративне правопорушення на підставі протоколу про адміністративне правопорушення ВБА №178027 від 28.04.2026 року відносно ОСОБА_1 за ч. 3 ст.184 КУпАП, - закрити у зв`язку з відсутністю в його діях події та складу адміністративного правопорушення.

Постанова може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня її постановлення.

Суддя: Ж. В. Теренчук