Рішення від 21 травня 2026 р. у справі №502/460/26 — Кілійський районний суд Одеської області

Справа № 502/460/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 травня 2026 року м. Кілія

Кілійський районний суд Одеської області

у складі:

головуючого судді Масленикова О.А.

за участю секретаря судового засідання Скрипкіної А.Ю.

розглянувши в судовому засіданні цивільну справу за позовом

ОСОБА_1

до

ОСОБА_2

про визнання права власності на спадкове майно

та зустрічним позовом

ОСОБА_2

до

ОСОБА_1

про визнання права власності на спадкове майно

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про визнання права власності на спадкове майно. В позовній заяві позивач вказала, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер чоловік/батько позивача/відповідача ОСОБА_3 . Після смерті ОСОБА_3 залишилося спадкове майно у вигляді земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, площею 3,71 га розташованої на території Червоноярської сільської ради, кадастровий номер 5122385600:01:001:0048. Позивач, відповідно до ст. 1261 ЦК України є спадкоємцем за законом після смерті чоловіка ОСОБА_3 . Позивач, прийняла спадщину фактично, оскільки проживала разом з ним за однією адресою на день його смерті. Позивач, як спадкоємець за законом, звернулася до нотаріальної контори за оформленням спадщини після померлого ОСОБА_3 та їй нотаріусом було повідомлено, що відсутні оригінали правовстановлюючих документів на спадкове майно, що унеможливлює оформлення спадкових прав в нотаріальному порядку. У разі відсутності у спадкоємця необхідних для видачі свідоцтва про право на спадщину документів, це питання вирішується у судовому порядку. Нотаріус зазначив, що за вирішенням даного питання необхідно звернутися до суду. Відсутність у позивача належної державної реєстрації спадкового майна у встановленому порядку унеможливлює оформлення спадкових прав в нотаріальному порядку, що стало підставою для звернення до суду з вимогою про захист невизнаних прав. Відповідач, відповідно до ст. 1233 ЦК України є спадкоємцем за заповітом після смерті батька ОСОБА_3 . Відповідач, прийняв спадщину шляхом подачі заяви про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_3 , однак свідоцтво на право власності на відповідне майно не отримував, оскільки згодом дійшов згоди з позивачем про те, що на це майно він не претендує та претендувати не буде, через відсутність необхідності в ньому.

На підставі вищевказаного, позивач просила суд:

-визнати за позивачем ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , право власності на земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 3,71 га розташованої на території Червоноярської сільської ради Ізмаїльського району Одеської області , кадастровий номер 5122385600:01:001:0048, в порядку спадкування за законом після смерті спадкодавця ОСОБА_3 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 .

30.04.2026 р. до суду звернувся ОСОБА_2 з зустрічною позовною заявою до ОСОБА_1 , в якій вказав, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер батько позивача та чоловік відповідача ОСОБА_3 . Після смерті ОСОБА_3 залишилося спадкове майно у вигляді земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, площею 3,71 га розташованої на території Червоноярської сільської ради, кадастровий номер 5122385600:01:001:0048. Позивач відповідно до ст. 1233 ЦК України є спадкоємцем за заповітом після смерті батька ОСОБА_3 . Позивач, ОСОБА_2 прийняв спадщину фактично, оскільки проживав разом з ним за однією адресою на день його смерті, що підтверджується довідкою старости виконавчого комітету Кілійської міської ради вих. № 3 від 25.02.2026 року. Відповідач ОСОБА_1 відмовилася від прийняття спадщини заповітом після смерті чоловіка ОСОБА_3 , внаслідок чого приватним нотаріусом Богачовою Н.М. було відкрито спадкову справу № 176/2019 після смерті ОСОБА_3 . Позивач у зв`язку з відсутністю працюючих нотаріусів на постійній основі на території м. Кілія та колишнього Кілійського району, у зв`язку зі смертю приватного нотаріуса Богачової Н.М. в липні 2024 року та відсутності з лютого 2022 року приватного нотаріуса Юрченко М.Є., наявними обмеженнями щодо пересування цивільних осіб, які діють під час правового режиму воєнного стану, позбавлений можливості належним чином звернутися до нотаріусів в Кілійській територіальній громаді та оформити належним чином спадкові права, яка залишилася після смерті спадкодавця. Відповідно до вимог Закону України «Про нотаріат» та Наказу Міністерства юстиції України «Про затвердження Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України» від 22.02.2012 № 296/5, спадкоємець, який звернувся до нотаріуса з заявою про прийняття спадщини, та нотаріусом була заведена спадкова справа, такий нотаріус повинен видати відповідні свідоцтва про право на спадщину, а така спадкова справа не може бути передана іншому нотаріусу. Так, після смерті приватного нотаріуса Богачової Н.М. в липні 2024 року, якою була заведена спадкова справа після смерті ОСОБА_3 , справа не була передані іншому нотаріусу, а передана на зберігання до Одеського обласного державного нотаріального архіву. Під час звернення до Одеського обласного державного нотаріального архіву позивачу було роз`яснено, що нотаріальний архів позбавлений повноважень здійснювати нотаріальні дії, зокрема видавати свідоцтва про право на спадщину замість нотаріуса, в якого була заведена спадкова справа, та нотаріальних архів порадив звернутися до суду за захистом своїх прав, не надаючи ніяку письмову відповідь – роз`яснення стосовно даної ситуації. Незважаючи на дані обставини, позивач, як спадкоємець за заповітом, після звернення до нотаріального архіву, звернувся до державного нотаріуса з вимогою оформити спадщину після померлого. Під час звернення до нотаріуса, позивачу нотаріусом було надане усне роз`яснення, що державний нотаріус також як і нотаріальний архів позбавлений можливості видавати свідоцтва про право на спадщину за заповітом по даній спадкові справі, так як нотаріус, який видавав до цього відповідні свідоцтва, помер і справи офіційно не передавалися іншому нотаріусу для їх завершення, тому необхідно звернутися до суду за вирішенням цього питання. Нотаріус також пояснив, що так як відсутні всі належні документи, необхідні для оформлення спадщини, в тому числі і оригінали заповітів, які залишилися в заведених спадкових справах, позивачі повинні звернутися до Кілійського районного суду за захистом свої прав. На вимогу позивача надати письмову відповідь щодо неможливості оформити спадкові права в нотаріальному порядку, нотаріус зазначив, що не має змоги та можливості видати такий лист, так як справа не знаходиться в провадженні державного нотаріуса та підкреслив необхідність звернутися до суду. На теперішній час вищевказане унеможливлює оформлення спадкових прав в нотаріальному порядку, що стало підставою для звернення до суду з вимогою про захист невизнаних прав.

На підставі вищевказаного, позивач за зустрічним позовом просив:

- визнати за ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_2 , право власності на земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 3,71 га розташованої на території Червоноярської сільської ради Ізмаїльського району Одеської області , кадастровий номер 5122385600:01:001:0048, в порядку спадкування за заповітом після смерті спадкодавця ОСОБА_3 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Позивачем надано заяву згідно якої вона визнає вимоги позивача за зустрічним позовом у повному обсязі та просить розглянути справу за її відсутності.

Позивачем за зустрічним позовом надано заяву згідно якої просить розглянути справу за його відсутності та задовольнити зустрічні позовні вимоги в повному обсязі.

На підставі письмових заяв усіх сторін по справі, суд ухвалює рішення за відсутності сторін про задоволення позову за наявності законних підстав, на підставі наявних в матеріалах справи письмових доказів, без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, в порядку, передбаченому ст.ст. 223, 247 ЦПК України.

Дослідивши позовну заяву, в процесі встановлення обставин справи та перевірки їх доказами, судом встановлено наступні юридичні факти та відповідні їм правовідносини.

Як вказано в свідоцтві про смерть серії НОМЕР_3 від 05.07.2019 р., актовий запис № 326, ОСОБА_3 , помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Згідно заповіту від 21.07.2016 р. ОСОБА_3 заповідав все майно, на яке матиме право за законом при житті ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

ОСОБА_3 належала земельна ділянка для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на території Червоноярської сільської ради, загальною площею 3,71 га відповідно до державного акту на право власності на земельну ділянку серія ЯА № 362048, виданого 09.06.2005 р., кадастровий номер 5122385600:01:001:0048.

З заяви, яка надійшла до приватного нотаріуса Кілійського районного нотаріального округу Одеської області Богачової Н.М. 27.11.2019 р. вбачається, що ОСОБА_1 відмовилася від обов`язкової частки у спадщині після смерті чоловіка ОСОБА_3 .

Згідно довідки виконавчого комітету Кілійської міської ради № 3 від 25.02.2026 р., ОСОБА_3 , померлий ІНФОРМАЦІЯ_1 був зареєстрований та постійно проживав за адресою: АДРЕСА_1 . На день його смерті за вказаною адресою були зареєстровані: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

З витягу про реєстрацію в Спадковому реєстрі № 58501347 від 27.11.2019 р. сформованої приватним нотаріусом Богачовою Н.М., вбачається, що після смерті ОСОБА_3 , 27.11.2019 р. приватним нотаріусом Богачовою Н.М. була заведена спадкова справа з номером у спадковому реєстрі 65131635 та номером у нотаріуса 176/2019.

Відповідно до інформаційної довідки зі спадкового реєстру відносно заповітів/спадкових договорів № 58501234 від 27.11.2019 р. сформованої приватним нотаріусом Богачовою Н.М., заповідачем є ОСОБА_3 , номер у спадковому реєстрі 59352409 дата посвідчення ІНФОРМАЦІЯ_4 , місце посвідчення – Червоноярська сільська рада Кілійського району Одеської області.

При ухваленні рішення суд керувався наступними правовими нормами:

Статтями 15 та 16 ЦК України передбачено право особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Одним із способів захисту права, встановлених цивільним законодавством, є, зокрема, його визнання.

У відповідності зі ст. 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом.

Відповідно до ст. 18 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», виникнення права власності на нерухоме майно підтверджується свідоцтвом про право власності і видається, зокрема, фізичним чи юридичним особам у разі безоплатної передачі їм земельної ділянки із земель державної чи комунальної власності за рішеннями органів державної влади, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування.

На підставі наказу Міністерства аграрної політики та продовольства України від 9 вересня 2013 року № 537 втратила чинність Інструкція про заповнення бланків державних актів на право власності на земельну ділянку і на право постійного користування земельною ділянкою, затверджена наказом Державного комітету із земельних ресурсів від 22 червня 2009 року № 325, якою було врегульовано, серед іншого, питання видачі нового державного акта взамін зіпсованого.

Згідно з ч. 1 ст. 60 ЦПК України, кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно з ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 263 ЦПК України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовоиу засіданні.

Згідно ст. 1216, 1217 ЦК України - спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Відповідно до ст. 1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261 - 1265 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 1225 ЦК України право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців за загальними правилами спадкування (зі збереженням її цільового призначення) при підтвердженні цього права спадкодавця державним актом на право власності на землю або іншим правовстановлюючим документом. У порядку спадкування можуть передаватися також право користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис), право користування чужою земельною ділянкою для забудови (суперфіцій), право користування чужим майном (сервітут).

Згідно ст. 1233 ЦК України заповітом є особисте розпорядження фізичної особи на випадок своєї смерті.

Судом встановлено, що позивач за первісним позовом визнав в повному обсязі позовні вимоги позивача за зустрічним позовом, та зважаючи на те, що позивач за зустрічним позовом у порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 прийняв спадщину фактично, позбавлений можливості інакше ніж у судовому порядку оформити свої спадкові права, в зв`язку з чим його право на спадщину підлягає судовому захисту шляхом його визнання на підставі ст. 16 ЦК України, а позовні вимоги підлягають задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 16, 328, 1233, 1268 ЦК України, ст.ст. 12, 81, 259, 263-265 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

В задоволенні позовних вимог за первісним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності на спадкове майно - відмовити.

Зустрічний позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визнання права власності на спадкове майно - задовольнити.

Визнати за ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_2 , право власності на земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 3,71 га розташованої на території Червоноярської сільської ради Ізмаїльського району Одеської області, кадастровий номер 5122385600:01:001:0048, в порядку спадкування за заповітом після смерті спадкодавця ОСОБА_3 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Одеської області шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня проголошення рішення.

Суддя Кілійського районного суду О. А. Маслеников