Суд: Південноукраїнський міський суд Миколаївської області
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Адмінправопорушення
Категорія: Вчинення домашнього насильства, насильства за ознакою статі, невиконання термінового заборонного припису або неповідомлення про місце свого тимчасового перебування
Дата: 19 травня 2026 р.
Справа: №486/595/26
Суддя: Волощук О. О.
Справа №: 486/595/26 Провадження № 3/486/234/2026
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
20 травня 2026 року м. Південноукраїнськ
Південноукраїнський міський суд Миколаївської області у складі:
головуючого судді Волощук О.О.,
при секретарі судового засідання Грабовській А.Д.,
за участю особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 ,
потерпілої ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , не працюючого, інваліда третьої групи, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ,
за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.173-2 КУпАП,
В С Т А Н О В И В:
Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення ВАД №874928 від 09.03.2026 ОСОБА_1 09.03.2026 о 14:35 год. за адресою: АДРЕСА_1 , словесно ображав із використанням нецензурної лайки свою матір ОСОБА_2 , чим вчинив домашнє насильство психологічного характеру, внаслідок чого була завдана шкода її психічному здоров`ю.
Дії ОСОБА_1 особою, яка складала протокол, кваліфіковані за ч.1 ст. 173-2 КУпАП, тобто вчинення домашнього насильства, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого була завдана шкода фізичному або психічному здоров`ю потерпілого.
В судовому засіданні особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 пояснив, що між ним та матір`ю виник конфлікт на побутовому рівні. Підтвердив, що був на підпитку, а посварилися через те, що мати не відчиняла йому двері. Трапляються випадки коли мати його провокує на сварку.
Потерпіла в судовому засіданні повідомила, що її син має інвалідність та йому заборонено вживати спиртні напої, однак він вживає спиртне, у зв`язку з чим на цій підставі у них виникають конфлікти. Домашнього насилля не було, лише сварка, тому , просить провадження відносно нього закрити.
Вислухавши пояснення учасників процесу, дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступних висновків.
До протоколу було додано наступні матеріали.
Рапорт працівника поліції ВП №3 Вознесенського РУП ГУНП в Миколаївській області від 09.03.2026, в якому зазначено, що 09.03.2026 о 14:40 за адресою: АДРЕСА_1 , заявниця ОСОБА_2 повідомила, що її ображає син, забирає ключі від квартири. Виїздом СОГ на місце події було встановлено, що за спільним місцем мешкання відносно ОСОБА_2 її рідний син ОСОБА_3 вчинив домашнє насильство, ображав нецензурною лайкою.
Протокол прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення (або таке, що готується) від 09.03.2026, відповідно до якого 09.03.2026 близько 14:35 год. ОСОБА_1 вчинив відносно своєї матері ОСОБА_2 домашнє насильство, а саме: виражався нецензурною лайкою, ображав та забрав ключі від квартири.
Письмові пояснення ОСОБА_2 від 09.03.2026, в яких вона зазначила, що приблизно 09.03.2026 близько 14:35 год. знаходилась у квартирі разом зі своїм сином ОСОБА_1 , який перебував у стані алкогольного сп`яніння. Останній забрав у неї належний їй екземпляр ключів від квартири, оскільки свої не міг знайти. Після чого він почав її ображати нецензурною лайкою, вважає, що він вчинив відносно неї домашнє насильство.
Письмові пояснення ОСОБА_1 від 09.03.2026, в яких він зазначив, що між ним та матір`ю виникла конфліктна ситуація з приводу того, що вона хотіла забрати у нього ключ від квартири, говорила, що це її ключ. Матір ніяким чином не ображав.
Суд, дослідивши відомості, що містяться в протоколі про адміністративне правопорушення серії ВАД №874928 від 09.03.2026 року, рапорті, протоколі прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення (або таке, що готується), письмових поясненнях потерпілої та особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, дійшов наступних висновків.
Частина 1 ст.173-2 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність за вчинення домашнього насильства, тобто умисного вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого була завдана шкода фізичному або психічному здоров`ю потерпілого.
Для встановлення події адміністративного правопорушення, зазначеного у ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, необхідно з`ясувати чи дійсно особа, яка притягується до адміністративної відповідальності, вчинила домашнє насильство.
Пунктом 3 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про запобігання та протидію домашньому насильству" визначено, що домашнє насильство - діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім`ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім`єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.
Згідно з п. 14 ст. 1 цього Закону, психологічне насильство - форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров`ю особи.
Фізичне насильство - форма домашнього насильства, що включає ляпаси, стусани, штовхання, щипання, шмагання, кусання, а також незаконне позбавлення волі, нанесення побоїв, мордування, заподіяння тілесних ушкоджень різного ступеня тяжкості, залишення в небезпеці, ненадання допомоги особі, яка перебуває в небезпечному для життя стані, заподіяння смерті, вчинення інших правопорушень насильницького характеру (п. 17 ст. 1 цього Закону).
Обов`язковими ознаками об`єктивної сторони правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП є діяння (будь-які дії фізичного, психологічного чи економічного характеру, в тому числі погрози та образи), його шкідливі наслідки (шкода фізичному або психічному здоров`ю потерпілого, яка була або могла бути завдана потерпілому) та причинний зв`язок між діянням та наслідками.
Отже, для правильної кваліфікації дій особи за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП у виді психологічного насильства, необхідною умовою є встановлення не лише застосування кривдником образливих, зокрема, нецензурних слів до потерпілої особи, а установлення факту, що такі дії викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров`ю особи.
Сам по собі факт складання протоколу про адміністративне правопорушення за ч.1 ст.173-2 не є підставою для притягнення до адміністративної відповідальності.
У протоколі про адміністративне правопорушення ВАД №874928 від 09.03.2026 зазначено, що ОСОБА_1 словесно ображав із використанням нецензурної лайки свою матір ОСОБА_2 , чим завдав шкоди її психічному здоров`ю.
Як вбачається із протоколу прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення (або таке, що готується), ОСОБА_1 вчинив відносно своєї матері ОСОБА_2 домашнє насильство, а саме, виражався нецензурною лайкою.
З письмових поясненьОСОБА_2 та ОСОБА_1 вбачається, що між ними виник конфлікт на побутовому рівні, в ході якого він виражалися нецензурною лайкою.
Інших матеріалів до протоколу не додано, а з досліджених доказів в сукупності вбачається, що єдиною підставою для складення протоколу стали пояснення ОСОБА_2 . Жодних свідків не залучено, жодних довідок про шкоду психологічному чи фізичному здоров`ю суду не надано.
Разом з тим, потерпіла в судовому засіданні зазначила, що претензій до сина немає та просила суд провадження відносно нього закрити, пояснюючи тим, що між ними відбулася сварка на побутовому рівні.
Згідно зі ст. 252 КУпАП оцінка доказів при розгляді справ про адміністративні правопорушення ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні усіх обставин справи у їх сукупності.
Відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 22.12.2010№ 23-рп/2010 адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до неї ґрунтується на конституційних принципах і правових презумпціях, в тому числі і закріпленій в ст.62 Конституції України презумпції невинуватості.
Згідно ст.62 Конституції України особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду. Ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Відповідно до ст.10 КУпАП адміністративне правопорушення визнається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків.
Винуватість особи у вчиненні адміністративного правопорушення має бути безумовно доведена достатніми доказами, які установлюють об`єктивну істину у справі.
Аналіз встановлених судом обставин та матеріалів справи не підтвердив факт вчинення ОСОБА_1 інкримінованого йому діяння. Наявні в матеріалах справи докази свідчать лише про побутовий конфлікт між сином та матір`ю, який мав короткотривалий характер, та сторони вже примирилися.
За таких обставин, оскільки сукупністю наданих суду доказів не підтверджено обставини, визначені в протоколі про адміністративне правопорушення, а всі сумніви слід тлумачити на користь особи, провадження у справі відносно ОСОБА_1 слід закрити з підстав, передбачених п.1 ч.1 ст.247 КУпАП за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.173-2 КУпАП.
На підставі викладеного, керуючись ч.1 ст.173-2, ст. ст. 247, 252, 283, 284 КУпАП, суд
П О С Т А Н О В И В:
Провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 Кодексу України про адміністративні правопорушення - за відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку її оскарження.
Постанова може бути оскаржена шляхом подачі апеляційної скарги до Миколаївського апеляційного суду через Південноукраїнський міський суд Миколаївської області, протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Суддя О.О. Волощук
Оригінал: reyestr.court.gov.ua