Рішення від 21 травня 2026 р. у справі №459/3847/25 — Шептицький міський суд Львівської області

Справа № 459/3847/25

Провадження № 2/459/1236/2025

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(заочне)

22 травня 2026 року Шептицький міський суд Львівської області

в складі: головуючого-судді Жураковського А.І.

з участю секретаря судового засідання Ганас К.В.

позивача ОСОБА_1

представника позивача ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Шептицькому за правилами загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , з участю третьої особи Приватного акціонерного товариства «Укрзахідвуглебуд» про визнання особи такою, що втратила право на користування квартирою,

В С Т А Н О В И В :

Позивачка просить визнати відповідача таким, що втратив право на користування квартирою АДРЕСА_1 , для зняття його з реєстрації. В обґрунтування позову зазначила, що відповідач будучи зареєстрованим, житлом не користується і там не проживає тривалий час, речі в квартирі відсутні, не сплачує комунальні послуги, квартирою не цікавиться, і його реєстрація у цьому житлі призводить до зайвих нарахувань комунальних платежів. Покликаючись на норми цивільного законодавства просить задовольнити позовні вимоги.

13.11.2025 відкрито загальне позовне провадження у справі та призначено підготовче судове засідання.

23.01.2026 підготовче провадження закрито та призначено розгляд справи до судового розгляду.

01.04.2026 представник третьої особи подала письмові пояснення, в яких вказала, що відповідач впродовж значного періоду часу не проживає у квартирі за адресою: АДРЕСА_2 та останнім не здійснюється жодних витрат на оплату комунальних послуг. Тому, вважає позов обгрунтованим та таким, що підлягає задоволенню.

14.05.2026 позивач у судовому засіданні підтримала позов та просила його задовольнити з підстав вказаних у ньому. Зазначила, що відповідач — її син. Проживав завжди з нею за вказаною адресою до 2012 року. Потім почав їздити на заробітки до Польщі, з 2016 року не спілкуються. У 2016 році в нього народилася дочка, вони зробили хрестини — і він поїхав. Зараз, на її думку, він у Німеччині. З невісткою та дитиною спілкується, раз на рік надсилає дитині кошти. Вказала, що хворіє, хоче приватизувати житло та оформити субсидію. З чоловіком розійшлася, він там ніколи фактично не проживав.

Представник позивача у судовому засіданні підтримав позов. Вказав, що відповідач з 2012 року виїхав за межі України, контакти з ним втрачені. Витрати на утримання житла не несе.

Відповідач, будучи належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи, у судові засідання 18.12.2025, 23.01.2026, 12.02.2026, 12.01.2026, 16.03.2026, 13.04.2026, 14.05.2026 не з`являвся, заяв чи клопотань про розгляд справи за його відсутності не подавав, про причини неявки не повідомляв виклик останнього також був здійснений в порядку, передбаченому ч. 10 ст. 187 ЦПК України. При цьому, відповідачем не було подано відзиву.

На підставі норм ст.ст. 280-281 ЦПК України суд провів заочний розгляд справи.

Судом відповідно до ч.1 ст.244 ЦПК України, було відкладено ухвалення та проголошення судового рішення на строк не більше десяти днів з дня переходу до стадії ухвалення судового рішення, а саме на 22.05.2026 о 13:00 год.

Відповідно до вимог ч.5 ст.268 ЦПК України, датою ухвалення рішення є дата його складання.

Вислухавши учасників справи, оцінивши докази, вивчивши матеріали справи, суд встановив таке.

Відповідно до витягу з реєстру територіальної громади №2025/014370249 від 01.10.2025 та відомостей з реєстру територіальної громади про місце проживання особи №3062 від 04.11.2025 за адресою: АДРЕСА_2 , зареєстровані ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Згідно акту від 15.09.2025, складеного головним інженером ОСОБА_4 , завідувачем гуртожитку ОСОБА_5 та мешканцями будинку АДРЕСА_3 ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , за вказаною адресою ОСОБА_3 зареєстрований, однак фактично не проживає багато років і не оплачує комунальні послуги з 2012 року.

Як видно із довідки ПАТ «Укрзахідвуглебуд» від 14.10.2025 №08-01/119, вказане товариство є балансоутримувачем гуртожитку по АДРЕСА_3 .

На підставі рішення виконкому від 10.09.1998 р. №20, ОСОБА_8 (чоловік позивачки) було видано ордер №10 від 14.09.1992 р. на квартиру АДРЕСА_4 . На час видачі ордеру, членами сім`ї ОСОБА_8 були: ОСОБА_1 (дружина) та двоє дітей: ОСОБА_3 (відповідач) та ОСОБА_9 .

Згідно витягів з реєстру територіальної громади №2025/015792931 від 27.10.2025, №2025/015793617, ОСОБА_10 та ОСОБА_8 20.10.2017 та 07.09.1995 відповідно зняті з реєстрації за адресою: АДРЕСА_2 .

Як видно із копії пенсійного посвідчення Серії НОМЕР_1 від 04.12.2019, ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 є особою з інвалідністю третьої групи.

Згідно довідки про доходи №3834818422152845 від 30.09.2025, пенсіонер ОСОБА_1 перебуває на обліку в Сокальському об`єднаному управлінні ПФУ в Львівській області і отримує пенсію по інвалідності. За період з 01.04.2025 по 30.09.2025 сума виплат складає: 19938 грн.

Допитана в судовому засіданні ОСОБА_7 , як свідок повідомила, що являється сусідкою позивачки з 1988 року. ОСОБА_11 - син позивачки, колись проживав за спірною адресою. Позивачка зараз проживає там одна. Оплачує за кімнату, хоче оформити субсидію, є особою з інвалідністю. З 2010 року сина позивачки не бачила, а батько його там давно не живе.

Допитана в судовому засіданні ОСОБА_6 , як свідок повідомила, що являється сусідкою позивачки. Ствердила, що відколи відповідач одружився - у гуртожитку не проживає. З 2019–2020 року його не зустрічала. Зазначила, що проживає в цій квартирі 22 роки. Позивачка розведена, утримує кімнату самостійно. Також вказала, що чоловічих речей у кімнаті не бачила, коли приходила до неї.???????????????.

Відповідно до ст. 29 ЦК України місцем проживання фізичної особи є житло, в якому вона проживає постійно або тимчасово. Фізична особа, яка досягла чотирнадцяти років, вільно обирає собі місце проживання, за винятком обмежень, які встановлюються законом.

Згідно із ч.4 ст.9 ЖК України, ніхто не може бути виселений із займаного жилого приміщення або обмежений у праві користування жилим приміщенням інакше, як з підстав і порядку передбачених законом.

Відповідно до ст. 71 ЖК України, при тимчасовій відсутності наймача або членів його сім`ї за ними зберігається жиле приміщення протягом шести місяців.

Визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням внаслідок відсутності цієї особи понад встановлені строки, провадиться в судовому порядку (ст. 72 ЖК України).

Відповідно до роз`яснень, даних у п.10 Постанови Пленуму Верховного суду України №2 від 12.04.1985 року «Про деякі питання, що виникли в практиці застосування судами Житлового кодексу України» про те, що у справах про визнання наймача або члена його сім`ї таким, що втратив право користування жилим приміщенням (ст.71 ЖК), необхідно з`ясовувати причини відсутності відповідача понад встановлені строки. В разі їх поважності (перебування у відрядженні, у осіб, які потребують догляду, внаслідок неправомірної поведінки інших членів сім`ї тощо) суд може продовжити пропущений строк.

Фактичні обставин справи та наявні докази свідчать про те, що відповідач понад встановлені законом строки відсутній у житлі, де зареєстрований, тому втратив право користування останнім.

Суд вважає доведеним факт, що тривала відсутність відповідача зі збереженням реєстрації у цій квартирі призвела до порушення прав та інтересів позивача, яка змушена нести додаткові витрати на утримання майна та оплату комунальних послуг.

За таких фактів і міркувань суд вважає позовну заяву обґрунтованою і такою, що підлягає задоволенню.

Крім цього, у відповідності до правил ст. 141 ЦПК України, з відповідача у користь позивача підлягає стягненню судовий збір у сумі 1211, 20 грн.

Керуючись ст.ст. 2, 141, 259, 264, 265, 273, 354 ЦПК України, суд,-

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити.

Визнати ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , таким, що втратив право користування житловим приміщенням – квартирою АДРЕСА_1 .

Стягнути з ОСОБА_3 у користь ОСОБА_1 1211,20 грнсплаченого судового збору.

Заочне рішення може бути переглянуте за письмовою заявою відповідача, яка може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

На рішення може бути подана апеляційна скарга до Львівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено 22.05.2026.

Суддя: А. І. Жураковський