Рішення від 21 травня 2026 р. у справі №335/10931/25 — Вознесенівський районний суд міста Запоріжжя

1Справа № 335/10931/25 2/335/446/2026

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 травня 2026 року м. Запоріжжя

Вознесенівський районний суд міста Запоріжжя у складі головуючого судді Новасардової І.В., за участю секретаря судового засідання Печерей О.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: ОСОБА_3 про визнання батьківства,

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 , в особі представника ОСОБА_4 звернувся до Вознесенівського районного суду міста Запоріжжя з позовом до ОСОБА_2 , третя особа: ОСОБА_3 про визнання батьківства.

В обґрунтування поданого позову зазначено наступне. ОСОБА_5 був знайомий з 5 грудня 2023 року із ОСОБА_3 . Між ними тривалий час були інтимні стосунки. На початку лютого 2024 року вони з ОСОБА_6 та її неповнолітнім сином почали жити разом однією сім`єю та вели спільно побут. ІНФОРМАЦІЯ_1 у ОСОБА_1 та ОСОБА_3 народилась донька – ОСОБА_7 , що підтверджується свідоцтвом про народження бланк серії НОМЕР_1 , видане 31.10.2025 року Відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Кременчуці Кременчуцького району Полтавської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, про що зроблено відповідний актовий запис №754. Так, як ОСОБА_3 перебувала у шлюбі, який було розірвано рішенням Вознесенівського районного суду міста Запоріжжя 12 серпня 2025 року, батьком дитини записали її колишнього чоловіка – ОСОБА_2 . Разом з цим, до матеріалів справи долучено висновок молекулярно-генетичного експертного дослідження, згідно якого ймовірність того, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 є біологічним батьком дитини ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , в рамках проведеного дослідження, складає 99,999999%.

З огляду на викладене вище, позивач просить суд, визнати ОСОБА_1 , батьком ОСОБА_8 , яка народився ІНФОРМАЦІЯ_1 . Зобов`язати Відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Кременчуці Кременчуцького району Полтавської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції внести зміни в книгу реєстрації народжень, актовий запис № 754, від 31 жовтня 2025 року (бланк серії НОМЕР_1 ), про народження ОСОБА_8 , змінивши в графі батько запис на ОСОБА_1 та змінивши в графі дитини прізвище і по батькові дитини на ОСОБА_9 .

Ухвалою суду від 10.11.2025 року вказану позовну заяву, на підставі 175, 177 ЦПК України, було залишено без руху та надано позивачу десятиденний строк для усунення недоліків позовної заяви. Від представника позивача 20.11.2025 року надійшла заява про усунення недоліків.

Ухвалою суду від 24.11.2025 року, позивачу продовжено строк для усунення недоліків позову у десять днів з дня отримання копії даної ухвали. 28.11.2025 року від представника позивача надійшла заява про долучення висновку ДНК до матеріалів справи, яка судом задоволена. Разом з цим, на виконання вимог ухвал суду від 10.11.2025 року та 24.11.2025 року, 04.12.2025 року від представника позивача надійшла заява, якою недоліки, визначені у вищезазначених ухвалах суду були усунуті.

Ухвалою суду від 05.12.2025 року, позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, визначено розгляд справи проводити в порядку загального позовного провадження, призначено підготовче судове засідання з викликом сторін.

Ухвалою суду від 04.02.2026 року, закрито підготовче провадження по даній справі, призначено справу до судового розгляду по суті.

У судове засідання позивач та представник позивача не з`явились, від представника позивача надійшла заява про розгляд справи без участі сторони позивача, за змістом якої позов підтримують у повному обсязі, просять задовольнити.

Відповідач у судове засідання не з`явився, причину неявки суду не повідомив, про час, дату та місце розгляду справи повідомлявся у встановленому ЦПК України порядку, відзив на позов не надав, із заявою про розгляд справи за його відсутності до суду не звертався.

Третя особа у судове засідання не з`явилась, від представника третьої особи надійшла заява про розгляд справи без її участі, позов підтримує, просить задовольнити.

У судовому засіданні 05.05.2026 судом завершено розгляд справи по суті, суд перейшов на стадію ухвалення судового рішення, в судовому засіданні оголошено перерву до 15.05.2026 року.

У зв`язку з перебуванням судді Новасардової І.В. на лікарняному з 13.05.2026 року по 18.05.2026 року, судове засідання, призначене на 15.05.2026 року не відбулось, судове засідання відкладено на 22.05.2026.

У судове засідання 22.05.2026 року сторони не з`явилися.

Відповідно до положень ч. 2 ст. 247 Цивільного процесуального кодексу України (далі – ЦПК України) у зв`язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Відповідно до ч. 1 ст. 280 ЦПК України, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; відповідач не подав відзив; позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Таким чином, з урахуванням змісту статей 223, 280 ЦПК України, суд дійшов висновку про можливість ухвалення заочного рішення.

Суд, вивчивши матеріали справи та всебічно проаналізувавши обставини в їх сукупності, давши оцінку зібраним у справі доказам, виходячи зі свого внутрішнього переконання, яке ґрунтується на повному, об`єктивному та всебічному з`ясуванні обставин справи, дійшов наступного висновку.

Статтею 51 Конституції України, ч. ч. 2, 3 ст. 5 СК України передбачено, що сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою. Держава має заохочувати та підтримувати материнство і батьківство та забезпечувати пріоритет сімейного виховання дитини. Отже, при регулюванні сімейних відносин держава має максимально враховувати інтереси дитини.

Згідно з ст. 7 Конвенції про права дитини, дитина, наскільки це можливо, має право знати своїх батьків.

Порядок визнання батьківства за заявою матері та батька дитини регламентований ст.126 СК України, відповідно до якої походження дитини від батька визначається за заявою жінки та чоловіка, які не перебувають у шлюбі між собою. Така заява може бути подана як до, так і після народження дитини до органу державної реєстрації актів цивільного стану.

Разом з цим, згідно ст.128 СК України, за відсутності заяви, право на подання якої встановлено статтею 126 цього Кодексу, батьківство щодо дитини може бути визнане за рішенням суду. Підставою для визнання батьківства є будь-які відомості, що засвідчують походження дитини від певної особи, зібрані відповідно до Цивільного процесуального кодексу України.

Судом встановлено що ОСОБА_8 народилась ІНФОРМАЦІЯ_4 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 , виданого Відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Кременчуці Кременчуцького району Полтавської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, актовий запис №754. Згідно вказаного актового запису, батьком дитини зазначений – ОСОБА_2 , а матір`ю ОСОБА_3 .

Вказане також підтверджується повним витягом з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про народження ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , №00054831280 від 18.11.2025 року, згідно з яким, зазначено, що державна реєстрація народження проведена відповідно до ст. 133 СК України.

Заочним рішенням Вознесенівського районного суду міста Запоріжжя від 12.08.2025 року, шлюб, укладений між ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , зареєстрований 04.11.2023 року Відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Кременчуці Кременчуцького району Полтавської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, актовий запис № 1113 – розірвано. Рішення набрало законної сили 19.09.2025 року.

Згідно ст.122 СК України, дитина, яка зачата і (або) народжена у шлюбі, походить від подружжя. Походження дитини від подружжя визначається на підставі Свідоцтва про шлюб та документа закладу охорони здоров`я про народження дружиною дитини.

Відповідно до ст.121 СК України права та обов`язки матері, батька і дитини ґрунтуються на походженні дитини від них, засвідченому органом державної реєстрації актів цивільного стану в порядку, встановленому ст. 122 СК України (коли батьки перебувають у шлюбі між собою) та ст. 125 СК України (батьки якої не перебувають у шлюбі між собою) цього Кодексу.

Відповідно до ч. 2 ст. 122 СК України, дитина, яка народжена до спливу десяти місяців після припинення шлюбу або визнання його недійсним, походить від подружжя.

При цьому, згідно, ст.125 СК України, якщо мати та батько дитини не перебувають у шлюбі між собою, походження дитини від матері визначається на підставі документа закладу охорони здоров`я про народження нею дитини. Якщо мати та батько дитини не перебувають у шлюбі між собою, походження дитини від батька визначається: за заявою матері та батька дитини; за рішенням суду.

Отже, судом встановлено, що ОСОБА_8 народилась ІНФОРМАЦІЯ_4 , водночас шлюб між сторонами розірвано 12 серпня 2025 року, тобто до спливу десяти місяців, а тому батьківство щодо дитини було встановлено в силу положень ст. 122 СК України

В даному випадку, актовий запис про батька дитини у Книзі реєстрації народжень вчинено відповідно до статті 133 СК України.

Матеріалами справи встановлено, що спільної заяви про невизнання чоловіка (колишнього чоловіка) батьком дитини та як і подання іншою особою, зокрема ОСОБА_1 та матір`ю дитини заяви про визнання батьківства до органів РАЦСу учасниками провадження не подано.

Відповідно до ст. 138 СК України жінка, яка народила дитину у шлюбі, має право оспорити батьківство свого чоловіка, пред`явивши позов про виключення запису про нього як батька дитини з актового запису про народження дитини. Вимога матері про виключення запису про її чоловіка як батька дитини з актового запису про народження дитини може бути задоволена лише у разі подання іншою особою заяви про своє батьківство.

Згідно до ст. 128 СК України за відсутності заяви, право на подання якої встановлено статтею 126 цього Кодексу, батьківство щодо дитини може бути визнане за рішенням суду. Підставою для визнання батьківства є будь-які відомості, що засвідчують походження дитини від певної особи, зібрані відповідно до Цивільного процесуального кодексу України. Позов про визнання батьківства може бути пред`явлений матір`ю, опікуном, піклувальником дитини, особою, яка утримує та виховує дитину, а також самою дитиною, яка досягла повноліття. Позов про визнання батьківства може бути пред`явлений особою, яка вважає себе батьком дитини.

Пунктом 11 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» від 15 травня 2006 року №3 встановлено, що судам слід ураховувати, що відповідно до ст. 136 СК України оспорювання батьківства можливе тільки після реєстрації народження дитини і до досягнення нею повноліття, а в разі її смерті не допускається. Оспорити батьківство мають право особа, яка записана батьком дитини в Книзі реєстрації народжень (ст. 136 СК України - шляхом пред`явлення позову про виключення відомостей про неї як батька з актового запису про народження дитини, а також жінка, котра народила дитину в шлюбі (ст. 138 СК України), - звернувшись із позовом про виключення із цього запису відомостей про її чоловіка як батька дитини.

Згідно ст. 138 СК України жінка, яка народила дитину у шлюбі, має право оспорити батьківство свого чоловіка, пред`явивши позов про виключення запису про нього як батька дитини з актового запису про народження дитини. Вимога матері про виключення запису про її чоловіка як батька дитини з актового запису про народження дитини може бути задоволена лише у разі подання іншою особою заяви про своє батьківство.

Відповідно до п.11 постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року №3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» судам слід ураховувати, що відповідно до ст. 136 СК оспорювання батьківства можливе тільки після реєстрації народження дитини і до досягнення нею повноліття, а в разі її смерті не допускається. Оспорити батьківство мають право особа, яка записана батьком дитини в Книзі реєстрації народжень (ст. 136 СК), - шляхом пред`явлення позову про виключення відомостей про неї як батька з актового запису про народження дитини, а також жінка, котра народила дитину в шлюбі (ст. 138 СК), - звернувшись із позовом про виключення із цього запису відомостей про її чоловіка як батька дитини. Предметом доказування в таких справах є відсутність кровного споріднення між особою, записаною батьком, і дитиною. У разі доведеності цієї обставини суд постановляє рішення про виключення оспорених відомостей з актового запису про народження дитини. При цьому відповідні вимоги жінки суд може задовольнити лише за умови подання іншою особою заяви про своє батьківство. Особа, яка в момент реєстрації її батьком дитини знала, що не є таким, а також особа, котра дала згоду на штучне запліднення своєї дружини, не мають права оспорювати батьківство.

Положеннями ст. 7 Конвенції про права дитини від 20.11.1989 року, ратифікованої постановою ВР№789-XIIвід 27.02.1991року встановлено, що дитина має бути зареєстрована зразу ж після народження і з моменту народження має право на ім`я і набуття громадянства, а також, наскільки це можливо, право знати своїх батьків і право на їх піклування.

Ст. 8 Конвенції про права дитини передбачено, що держави-учасниці зобов`язуються поважати право дитини на збереження індивідуальності, включаючи громадянство, ім`я та сімейні зв`язки, як передбачається законом, не допускаючи протизаконного втручання.

Згідно висновків, викладених в постанові Верховного Суду у справі № 361/2653/15-ц від 15.04.2021, предметом доказування у справах про визнання батьківства або про встановлення факту батьківства є встановлення походження дитини від певної особи.

Тлумачення норм статті 130 СК України свідчить, що законом не встановлено переліку доказів для встановлення факту батьківства. Підставою для встановлення факту батьківства можуть бути будь-які відомості, що свідчать про походження дитини від певної особи, зібрані відповідно до вимог ЦПК України (стаття 128 СК України).

Відповідно до роз`яснень, викладених у п. 9 постанови Пленуму Верховного суду України «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» № 3 від 15 травня 2006 року рішення щодо визнання батьківства (материнства) має ґрунтуватися на всебічно перевірених судом даних, що підтверджують або спростовують заявлені вимоги чи заперечення проти них. Питання щодо походження дитини суд вирішує на підставі будь-яких доказів про це, у тому числі висновку судово-генетичної експертизи.

Відповідно до правової позиції Верховного Суду, викладеній у постанові від 17.02.2021 у справі № 373/2257/18 (провадження № 61-15136св20), доказами визнання батьківства можуть бути листи, заяви, анкети, інші документи, а також показання свідків, пояснення самих сторін, які достовірно підтверджують визнання відповідачем батьківства. Батьківство може бути визнано як у період вагітності матері (наприклад, висловлення бажання мати дитину, піклування про матір майбутньої дитини тощо), так і після народження дитини. Спільне проживання та ведення спільного господарства в зазначених випадках може підтверджуватися наявністю обставин, характерних для сімейних відносин (проживання в одному жилому приміщенні, спільне харчування, спільний бюджет, взаємне піклування, придбання майна для спільного користування тощо). Припинення цих відносин до народження дитини може бути підставою для відмови в позові лише у випадках, коли це сталося до її зачаття.

Отже, підставою для визнання батьківства, є будь-які відомості, що засвідчують походження дитини від батька.

Відповідно до ч. 4 ст. 10 ЦПК України суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Європейський суд з прав людини зауважив, що «в ході національного розгляду суд призначив ДНК-тест з метою вирішення цього спору про батьківство. Тест продемонстрував, що відповідач був батьком дитини з ймовірністю 99,99 відсотків. Суд враховує, що на сьогодні ДНК-тест є єдиним науковим методом точного встановлення батьківства стосовно конкретної дитини; його доказова цінність суттєво переважає будь-який інший доказ, наданий сторонами, з метою підтвердити або спростувати факт оспорюваного батьківства» (KALACHEVA v. RUSSIA, № 3451/05, § 34, ЄСПЛ, від 07 травня 2009 року).

У рішенні Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) від 29 квітня 2019 року у справі «Міфсуд проти Мальти» («Mifsud v. Malta», заява № 62257/15) зазначено, що ДНК-тест - це науковий метод, наявний (у той час - на початку 2000-х і донині) для точного визначення батьківства дитини, а його доказове значення значно переважає будь-які інші докази, представлені сторонами для підтвердження або спростування біологічного батьківства.

Крім того, згідно із ч. 4 ст. 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Верховним Судом у постанові від 15 березня 2018 року у справі № 642/6007/16 зроблено правовий висновок про те, що доводити відсутність кровного споріднення з дитиною можна будь-якими допустимими доказами, суттєвими з яких будуть висновки судово-медичної, біологічної, генетичної експертиз.

У постанові Верховного Суду від 25 серпня 2020 року у справі № 478/690/18 зазначено, що «висновок судово-медичної (молекулярно-генетичної) експертизи є підставою для категоричного висновку для визнання батьківства, оскільки ДНК-тест є єдиним науковим методом точного встановлення батьківства стосовно конкретної дитини і його доказова цінність суттєво переважає будь-який інший доказ, наданий сторонами, з метою підтвердити або спростувати факт оспорюваного батьківства».

У постанові Верховного Суду від 23.10.2019 року у справі №382/2559/15-ц зауважено, що тест ДНК (судово-медична (молекулярно-генетична) експертиза) є єдиним методом точного встановлення батьківства стосовно конкретної дитини. Доказова цінність такого тесту переважає будь-який інший доказ на підтвердження або оспорення кровного споріднення та має вирішальне значення у вирішенні спору даної категорії справ.

Передумовою звернення до суду у справах про виключення запису про батьківство є відсутність кровного споріднення між особою, записаною батьком, і дитиною. Для з`ясування факту батьківства необхідним є застосування спеціальних знань, зокрема, призначення судово-біологічної (судово-генетичної) експертизи. Така правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 06 квітня 2021 року у справі № 676/1200/20.

Висновком молекулярно-генетичного експертного дослідження № 51021 від 26.11.2025 року, виконаного медико-генетичним центром «Мама Рара» встановлено, що ймовірність того, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 є біологічним батьком дитини ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , в рамках проведеного дослідження, складає 99,999999%.

Відповідно до частини третьої статті 12, частин першої та шостої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно зі статтею 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Відповідно до частини першої статті 78 ЦПК України суд не бере до уваги докази, що одержані з порушенням порядку, встановленого законом.

За змістом частини першої статті 102 ЦПК України висновок експерта - це докладний опис проведених експертом досліджень, зроблені у результаті них висновки та обґрунтовані відповіді на питання, поставлені експертові, складений у порядку, визначеному законодавством.

Факт батьківства ОСОБА_1 по відношенню до малолітньої дитини ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , підтверджується висновком молекулярно-генетичного експертного дослідження для подання до суду № 51021 від 26.11.2025 року.

Сумнівів у правильності висновку дослідження не встановлено, доказів того, що висновок є недостатньо обґрунтованим чи суперечить іншим матеріалам справи немає.

ТОВ «Мама Папа» має ліцензію Міністерства охорони здоров`я та спеціалізується саме на генетичних дослідженнях, висновок готувався на запит позивача саме для подання його до суду, експерта попереджено про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок та відмову без поважних причин від виконання покладених обов`язків, за статтями 384, 385 КК України.

Негативних наслідків для дитини у випадку визнання позивача її батьком, судом не встановлено.

Зазначені обставини у їх сукупності дають підстави для висновку про необхідність задоволення позовних вимог про визнання батьківства, виключення відомостей з актового запису про народження дитини, а також про внесення змін до актового запису про народження дитини.

За положеннями пункту 20 глави 1 розділу III Правил реєстрації актів цивільного стану в Україні, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 18.10.2000 №52/5, при вирішенні судом спорів про визнання батьківства, материнства, оспорювання батьківства чи материнства, встановлення фактів батьківства та материнства зміни до актових записів про народження вносяться відповідно до Положення про внесення змін, доповнень, поновлення та анулювання актових записів цивільного стану.

Згідно з роз`ясненнями, наданими у п.9 Постанови Пленуму Верховного Суду України №3 від 15.05.2006 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів», резолютивна частина рішення щодо визнання батьківства повинна містити в собі всі відомості, необхідні для реєстрації батьківства в органах РАЦС (прізвище, ім`я по батькові матері й батька, число місяць і рік народження, громадянство, а також номер актового запису про народження дитини, коли та яким органом його вчинено).

Відповідно до статті 134 СК України на підставі заяв осіб, зазначених у статті 126 цього Кодексу, або рішення суду орган державної реєстрації актів цивільного стану вносить відповідні зміни до актового запису про народження, складеного органами державної реєстрації актів цивільного стану України, та видає нове Свідоцтво про народження.

За положеннями пункту 2.13.1 Правил внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення та анулювання, що затверджені наказом МЮ України від 12.01.2011 №96/5, підставою для внесення змін в актові записи цивільного стану є, серед іншого, рішення суду про визнання батьківства.

Згідно з пунктом 2.16.4. Правил внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення та анулювання, затверджених Наказом Міністерства юстиції України від 12.01.2011 №96/5, на підставі рішення суду про визнання батьківства (материнства) в актовому записі про народження змінюються відомості про батька та вносяться пов`язані з цим інші зміни згідно із зазначеними в рішенні суду.

На підставі вищевикладеного, позов підлягає задоволенню повністю, оскільки в ході розгляду справи судом знайшов своє підтвердження факт того, що ОСОБА_1 є біологічним батьком дитини, що підтверджено висновком молекулярно-генетичного експертного дослідження та як наслідок мають бути внесені зміни до актового запису про народження дитини.

Згідно ст. 141 ЦПК України судові витрати, пов`язані з розглядом справи, у разі задоволення позову покладаються на відповідача.

Питання розподілу судових витрат позивачем не заявлялось, тому судом не вирішувалось.

Керуючись ст.ст. 4-13, 141, 174-181, 209-250, 258, 259, 263, 264, 265, 280-282, 354 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: ОСОБА_3 про визнання батьківства - задовольнити.

Визнати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , батьком ОСОБА_8 , яка народилась ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Виключити відомості про ОСОБА_2 , як батька дитини ОСОБА_8 , яка народилась ІНФОРМАЦІЯ_1 , з актового запису про народження № 754 від 31.10.2025 року складеного Відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Кременчуці Кременчуцького району Полтавської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції.

Внести відомості до актового запису про народження ОСОБА_8 , яка народилась ІНФОРМАЦІЯ_1 , № 754 від 31.10.2025 року складеного Відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Кременчуці Кременчуцького району Полтавської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , як батька дитини, зазначивши: у графі «Батько дитини» - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , громадянин України.

Змінити прізвище дитини з « ОСОБА_10 » на « ОСОБА_11 » та по батькові з « ОСОБА_12 » на ОСОБА_13 », та видати нове свідоцтво про народження.

Копію заочного рішення направити сторонам, які не з`явились в судове засідання, в порядку, передбаченому статтею 272 ЦПК України.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Позивач має право оскаржити заочне рішення до Запорізького апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Інформація про учасників справи відповідно до п. 4 ч. 5 ст. 265 Цивільного процесуального кодексу України:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП, адреса: АДРЕСА_1 .

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , РНОКПП НОМЕР_3 , адреса реєстрації: АДРЕСА_2 , адреса проживання: АДРЕСА_3 .

Третя особа: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП НОМЕР_4 , адреса: АДРЕСА_4 .

Суддя І.В. Новасардова