Рішення від 21 травня 2026 р. у справі №332/6443/25 — Заводський районний суд м. Запоріжжя

Заводський районний суд м. Запоріжжя

Справа № 332/6443/25

Провадження №: 2-о/332/37/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 травня 2026 р.

Заводський районний суд м. Запоріжжя у складі:

Головуючого судді - Марченко Н.В.,

при секретарі - Петракей Р.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Заводського районного суду м. Запоріжжя цивільну справу за заявою поданою в порядку окремого провадження ОСОБА_1 , в особі представника – адвоката Новікова Ігоря Олександровича, заінтересована особа: ОСОБА_2 , приватний нотаріус Запорізького міського нотаріального округу Студенцова Олена Олександрівна про встановлення факту постійного проживання.

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 в особі адвоката Новікова І.О.. звернувся до суду із заявою про встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, яка в подальшому була уточнена (а.с.25-29) В обґрунтування заяви заявник посилається на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер його батько ОСОБА_3 . Заявник постійно проживав із батьком по день його смерті за адресою: АДРЕСА_1 . За життя ОСОБА_3 заповіту не складав. Після смерті ОСОБА_3 відкрилася спадщина на належне йому майно. Заявник, який є спадкоємцем першої черги за законом звернувся до приватного нотаріуса Запорізького міського нотаріального округу Студенцової О.О. з метою прийняття спадщини, яка залишилась після смерті батька, вважаючи він фактично прийняв спадщину відповідно до положень ст. 1268 Цивільного кодексу України, оскільки проживав постійно із спадкодавцем, проте у видачі свідоцтва про право на спадщину йому було відмовлено у зв`язку з тим, що він не звернувся до нотаріуса упродовж шести місяців із заявою про прийняття спадщини і не надав доказів постійного проживання з спадкодавцем на день смерті. Так, зареєстроване місце проживання заявника є відмінним від останнього місця проживання спадкодавця ОСОБА_3 , що полягає у тому, що спадкодавець ОСОБА_3 був зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , а спадкоємець ОСОБА_1 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 . Окрім заявника спадкоємицею після померлого є сестра заявника ОСОБА_2 . Зважаючи на відсутність інших способів встановлення факту постійного місця проживання зі спадкодавцем ОСОБА_1 звернувся із цією заявою до суду.

У судовому засіданні представник заявника адвокат Новіков І.О. вимоги підтримав, просив їх задовольнити з підстав вказаних у заяві.

Заінтересована особа: ОСОБА_2 у судовому засіданні ніяких пояснень не надала.

Заінтересована особа: приватний нотаріус Запорізького міського нотаріального округу Студенцова О.О. у судове засідання не з`явилася, через канцелярію суду нею подано заяву про розгляд справи без її участі, з будь – яким прийнятим рішення вона погодиться.

Заслухавши пояснення учасників справи, дослідивши матеріали справи та наявні у ній докази, встановивши фактичні обставини та відповідні їм правовідносини, суд дійшов до наступного висновку.

Судом встановлено, що згідно копії свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 виданого Відділом запису актів громадянського стану Виконавчого комітету Пологівської районної ради депутатів трудящих Запорізької області, ІНФОРМАЦІЯ_2 народився ОСОБА_1 . Батьком вказаний – ОСОБА_3 , матір`ю вказана ОСОБА_4 (а.с.7).

Згідно свідоцтва про смерть серії НОМЕР_2 виданого Заводським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Запоріжжі Південно – Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) батько заявника ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.10).

Зі спадкової справи № 34/2023 заведеної після померлого ІНФОРМАЦІЯ_3 встановлено, що 27.02.2023 року до приватного нотаріуса Запорізького міського нотаріального округу Студенцової О.О. з метою прийняття спадщини, яка залишилась після смерті батька, звернулися ОСОБА_2 (заінтересована особа у справі) та ОСОБА_3 – заявник по справі із заявами про прийняття спадщини в порядку ст. 1268 Цивільного кодексу України.

Постановою про відмову у вчиненні нотаріальних дій від 26.11.2025 ОСОБА_1 було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом, у зв`язку з пропущеним шестимісячним строком для прийняття спадщини та з підстави того, що на день смерті ОСОБА_3 . ОСОБА_1 разом із ним постійно не був зареєстрований та не проживав.

Згідно довідки наданої на запит приватного нотаріуса Запорізького міського нотаріального округу Студенцової О.О. в рамках спадкової справи Департаментом адміністративних послуг № 04-07/3/2068 від 01.03.2023 року станом на 16.02.2022 року за адресою: АДРЕСА_1 був зареєстрований ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 у період з 28.11.1998 року по 16.02.2022 (помер ІНФОРМАЦІЯ_5 ). Разом із ним на день смерті були зареєстровані наступні особи:

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_6 ;

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_7 (померла ІНФОРМАЦІЯ_8 );

ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_9

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_10 . Інформація щодо інших зареєстрованих осіб відсутня. (а.с.67 зворот.)

У відповідності до копії паспорта громадянина України заявника по справі ОСОБА_1 , останній зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 (а.с.62)

Згідно ч. 2 ст. 315 ЦПК України, у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

В постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду у справі № 227/3750/19 від 22.09.2021 зазначено, що статтями 1268 та 1269 ЦК України презюмується, що у разі, коли спадкоємець постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, то він вважається таким, що прийняв спадщину, якщо він не заявив про відмову від неї протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 318 ЦПК України, у заяві про встановлення факту, що має юридичне значення, повинно бути зазначено, зокрема, який факт заявник просить встановити та з якою метою. Мета встановлення факту - це ті наслідки, настання яких бажав би заявник.

Відповідно до ч. 1 ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність. Ці дані встановлюються, згідно п. 3 ч. 2 ст. 76 ЦПК України, показаннями свідків.

Відповідно до ст. 90 ЦПК України, показання свідка це повідомлення про відомі йому обставини, які мають значення для справи. Не є доказом показання свідка, який не може назвати джерела своєї обізнаності щодо певної обставини.

Доказами спільного проживання можуть бути показання свідків, довідка голови квартального комітету або запис у будинковій книзі, відмітка в паспорті.

Як зазначалось вище, спадкодавець ОСОБА_3 у період з 28.11.1998 року по 16.02.2022 (помер ІНФОРМАЦІЯ_5 ) був зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .

У відповідності до копії паспорта громадянина України заявник ОСОБА_1 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 (а.с.5) і в той же час у відповідності до копії паспорта громадянина України ОСОБА_2 , (заінтересована особа у справі) зареєстрована за адресою: АДРЕСА_3 (а.с.9), що свідчить про різні адреси реєстрації як-то заявника, заінтересованої особи та спадкодавця.

Інших доказів заявником не було надано та не здобуто.

З огляду на вищевикладене, факт постійного проживання заявника разом із спадкодавцем ОСОБА_3 на час відкриття спадщини, тобто на день його смерті, не знайшов своє підтвердження у судовому засіданніна підставі досліджених судом доказів.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні заяви, оскільки заявником не доведено у встановлений процесуальним законом спосіб факту постійного проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини..

Керуючись ст.ст. 263-265, 268 ЦПК України, суд,

ВИРІШИВ:

У задоволені заяви поданої в порядку окремого провадження ОСОБА_1 , в особі представника – адвоката Новікова Ігоря Олександровича, заінтересована особа: ОСОБА_2 , приватний нотаріус Запорізького міського нотаріального округу Студенцова Олена Олександрівна про встановлення факту постійного проживання - відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.

Суддя Н.В. Марченко