Постанова від 21 травня 2026 р. у справі №331/2330/26 — Олександрівський районний суд міста Запоріжжя

22.05.2026

Справа № 331/2330/26

Провадження № 3/331/827/2026

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 травня 2026 року м. Запоріжжя

Суддя Олександрівського районного суду міста Запоріжжя Клименко Л.В., за участі захисника особи, яка притягається до адміністративної відповідальності – адвоката Савченка В.А. – в режимі відеоконференції, розглянувши справу про адміністративне правопорушення, яка надійшла з Управління патрульної поліції в Запорізькій області Департаменту патрульної поліції України у відношенні

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який фактично проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,

про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП,

ВСТАНОВИВ:

Із протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР № 603287 від 01.03.2026 року слідує, що 01 березня 2026 року о 01 годині 20 хвилин поблизу буд. 72 по пр. Соборному в м. Запоріжжі водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом Opel Astra, реєстраційний номер НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп`яніння, а саме запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови, порушення координації рухів. Від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння у встановленому законодавством порядку на місці за допомогою приладу Alcotest Drager, 6820 та в медичному закладі відмовився на місці під відеофіксацію, чим порушив п. 2.5 Правил дорожнього руху України. Від керування транспортним засобом відсторонений, про повторність попереджений.

Такі дії водія ОСОБА_1 за вищевказаним протоколом кваліфіковані за ч. 1 ст. 130 КУпАП.

В судові засідання, призначені на 27.03.2026 року, 09.04.2026 року, 27.04.2026 року, 06.05.2026 року та 22.05.2026 року, ОСОБА_1 не з`явився, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином шляхом направлення на номер мобільного телефону, який зазначений у даній справі, судових повісток в електронному вигляді за допомогою SMS-повідомлення, що підтверджується довідками про їх доставку (а.с. 12, 21, 35, 48, 55).

Захисник особи, яка притягається до адміністративної відповідальності – адвокат Савченко В.А. просив суд розглядати вказану справу без участі ОСОБА_1 , посилаючись на те, що останній проходить військову службу.

З огляду на положення ст. 268 КУпАП, за відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

Частиною 2 ст. 268 КУпАП визначено, що участь особи, яка притягається до адміністративної відповідальності за ст. 130 КУпАП не є обов`язковою.

Враховуючи викладене, суд приходить до переконання про можливість розгляду даної справи за відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності на підставі доказів, долучених до матеріалів справи.

В судовому засіданні адвокат Савченко В.А. звернувся до суду з клопотанням про закриття провадження у справі у зв`язку із відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, посилаючись на те, що огляд ОСОБА_1 на стан алкогольного сп`яніння проведений з порушенням вимог чинного законодавства, а тому має бути визнаний недійсним. Працівники патрульної поліції перед проведенням огляду на встановлення стану алкогольного сп`яніння не повідомили ОСОБА_1 про наявність в нього конкретних ознак сп`яніння, які були б підставою вважати, що останній перебуває у стані сп`яніння. Крім того, ознаки сп`яніння, зазначені у письмових матеріалах не відповідають реальним обставинам справи, є надуманими. Відеозаписом зафіксовано, що водій поводив себе адекватно, відповідав на усі поставлені запитання, нормально реагував на події, що відбувалися. Поліцейськими також не забезпечено можливість проведення огляду на стан алкогольного сп`яніння, оскільки матеріали справи не містять жодної інформації про технічній прилад, за допомогою якого проводився огляд на стан сп`яніння ОСОБА_1 , зокрема його ідентифікаційні ознаки та інформація щодо останнього калібрування. Разом з тим, наявним відеозаписом зафіксовано факт надання згоди ОСОБА_1 на проходження ним огляду на стан алкогольного сп`яніння, а також сам процес проведення огляду. Однак, технічний прилад не видав жодного результату з невідомих причин. На вказаному відеозаписі не зафіксованого чіткого фрагменту, на якому ОСОБА_1 повідомив про своє небажання проходити огляд на стан алкогольного сп`яніння. Окрім того, працівниками поліції здійснена неправильна кваліфікація дій ОСОБА_1 , оскільки останній є діючим військовослужбовцем, на момент зупинки транспортного засобу перебував при виконанні ним службових обов`язків, а також перебував у відрядженні. Таким чином, дії останнього мали б бути кваліфіковані у відповідності з положеннями ст. 266-1 КУпАП за ст. 172-20 КУпАП. Порушення також полягає і в тому, що на місце події не було викликано представника військової частини або військової служби правопорядку. З огляду на викладене, на думку сторони захисту, в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Вислухавши доводи захисника, дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступного висновку.

Відповідно до ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

Відповідно до ст. 278 КУпАП суддя при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення повинен перевірити чи правильно складений протокол про адміністративне правопорушення та матеріали, додані до нього, а під час судового розгляду зобов`язаний з`ясувати питання, передбачені ст. 280 КУпАП: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності та інші обставини, які мають значення для правильного вирішення справи.

Так, у відповідності до п. 2.5. Правил дорожнього руху України, водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Диспозицією ч. 1 ст. 130 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність, в тому числі, за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

У свою чергу, у даному випадку підставою для притягнення до адміністративної відповідальності, передбаченої ч. 1 ст. 130 КУпАП є – встановлення, доведення та підтвердження факту відмови водія ОСОБА_1 від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан наркотичного сп`яніння.

Склад правопорушення це наявність об`єктивних та суб`єктивних ознак, за наявності яких діяння вважається адміністративним правопорушенням, відсутність хоча б однієї з ознак означає відсутність складу загалом.

Об`єктивна сторона правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, в даному випадку виражається у формі відмови особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, сп`яніння.

Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

З продемонстрованого в судовому засіданні відеозапису, який долучений до матеріалів справи, встановлено, що після зупинки транспортного засобу під керуванням водія ОСОБА_1 , у останнього були виявлені ознаки алкогольного сп`яніння, на підставі вказаних ознак йому було запропоновано пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціального технічного приладу із одночасним роз`ясненням положень п. 2.5 ПДР України, на що водій надав свою згоду. Далі, ОСОБА_1 самостійно обрав трубочку, а також вислухав процедуру проходження такого огляду, після чого неодноразово намагався пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння, слідуючи поясненням поліцейських, роблячи необхідний продув у трубочку. Разом з тим, газоаналізатор результату огляду не встановив, оскільки постійно показував помилку при проходженні водієм огляду на стан сп`яніння. Відеозаписом також зафіксовано, що ОСОБА_1 було запропоновано пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння у закладі охорони здоров`я, однак він відповів відмовою, посилаючись на те, що він неодноразового намагався пройти такий огляд на місці, однак тест нічого не показав.

У свою чергу, підстави, умови та порядок проведення огляду на стан наркотичного сп`яніння визначені ст. 266 КУпАП та Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої Наказом МВС України та МОЗ України 09 листопада 2015 року №1452/735 (в подальшому Інструкція), за змістом яких, водій зобов`язаний на вимогу поліцейського пройти медичний огляд з метою встановлення стану наркотичного сп`яніння.

Відповідно до п. 2 Розділу І Інструкції, огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану.

Відповідно до п. 6 Розділу І Інструкції, огляд на стан сп`яніння проводиться поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів (законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки, які відповідають вимогам законодавства про метрологію та метрологічну діяльність) (далі – спеціальні технічні засоби).

Згідно п. 7 Розділу І Інструкції, у разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров`я, якому надано право на його проведення відповідно до статті 266 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі – заклад охорони здоров`я).

З аналізу зазначених вище положень слідує, що направлення особи до медичного закладу для проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння має місце лише в тому випадку коли вона відмовилась від проходження огляду на місці зупинки транспортного засобу, або ж у випадку її незгоди з результатами, встановленими за допомогою спеціальним технічним приладом.

Проте, як встановлено судом, ОСОБА_1 надав добровільну згоду на проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки. В процесі проходження огляду газоаналізатор результату не встановив внаслідок технічної помилки.

За таких обставин неможливо стверджувати, що водій ОСОБА_1 відмовився від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння, своїми діями від проходження огляду він не уникав, а відтак неможливо також стверджувати про порушення ним вимог п. 2.5 ПДР України.

Тобто, дослідженим відеозаписом не зафіксований факт відмови ОСОБА_1 від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів.

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 не уникав проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння, не мав на меті затягнути процес огляду з подальшим уникненням адміністративної відповідальності, а навпаки, виявив бажання пройти огляд на місці зупинки транспортного засобу, неодноразово намагався пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння, слідуючи поясненням поліцейських, роблячи необхідний продув у трубочку, однак газоаналізатор постійно показував помилку при проходженні огляду.

Разом з тим, доводи захисника про те, що ОСОБА_1 не було повідомлено про виявлені у нього ознаки алкогольного сп`яніння, судом не приймаються, оскільки спростовуються відеозаписом події, з якого вбачається, що 01.03.2026 року о 01 годині 20 хвилин працівниками патрульної поліції був зупинений транспортний засіб Opel Astra, реєстраційний номер НОМЕР_1 під керуванням водія ОСОБА_1 , у зв`язку з порушенням комендантської години. В ході спілкування ОСОБА_1 повідомив, що він є військовослужбовцем і наразі виконує розпорядження керівництва. На питання, чи вживав він будь-які алкогольні напої, останній відповів, що вживав 0,5 л пива більше восьми годин тому. У зв`язку з отриманою інформацією, працівники патрульної поліції запропонували водію пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння за допомогою технічного приладу на місці зупинки, на що він погодився, після чого неодноразово намагався пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння. Надалі працівниками поліції було роз`яснено, що проходження такого огляду є необхідним у зв`язку з виявленими у ОСОБА_1 ознак алкогольного сп`яніння, а саме запаху алкоголю порожнини рота, порушенням мови та порушенням координації рухів.

Крім того, судом також відкидаються доводи сторони захисту стосовно того, що процедура огляду ОСОБА_1 повинна була проведена у відповідності до положень ст. 266-1 КУпАП, у зв`язку з тим, що останній є військовослужбовцем, з огляду на таке.

Так, ст. 266-1 КУпАП унормовано питання щодо огляду військовозобов`язаних та резервістів під час проходження зборів, а також військовослужбовців Збройних Сил України на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.

Відповідно до копії довідки (форма 5) командира військової частини НОМЕР_2 №823/489/47/1017/пс від 25.03.2026 року, солдат ОСОБА_1 перебуває на військовій службі за контрактом у військовій частині НОМЕР_2 (а.с. 31).

Згідно зі змістом копії посвідченням про відрядження командира військової частини НОМЕР_2 № 823/489/577/пс від 06.02.2026 року, солдату ОСОБА_1 надано відрядження до визначеного позиційного району військової частини НОМЕР_3 ( АДРЕСА_2 ), термін відрядження з 07.02.2026 року до окремого розпорядження для виконання бойових (спеціальних) завдань за призначенням.

З наведеного слідує, що конкретний термін службового відрядження ОСОБА_1 не визначено, оскільки наданий стороною документ не містить точної дати закінчення такого відрядження, а тому з урахуванням того, що транспортний засіб під керуванням ОСОБА_1 був зупинений 01.03.2026 року, то неможливо впевнено стверджувати про те, що ОСОБА_1 виконував службові обов`язки військової служби з явними ознаками алкогольного сп`яніння на момент складання протоколу, що могло б підпадати під ознаки правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 172-20 КУпАП.

Згідно з ч. 1 ст. 15 КУпАП, військовослужбовці несуть відповідальність за адміністративні правопорушення за дисциплінарними статутами. За порушення правил, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, зазначені особи несуть адміністративну відповідальність на загальних підставах.

Адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП, яке інкриміновано ОСОБА_1 віднесено до категорії правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху.

Суд також звертає увагу на те, що суб`єктом адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 130 КУпАП, є будь-яка осудна особа, яка керує транспортним засобом у віці, з якого настає адміністративна відповідальність, а адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 172-20 КУпАП – військовослужбовець, військовозобов`язаний та резервіст під час проходження зборів на території військових частин, військових об`єктів.

Вирішуючи питання про кваліфікацію дій військовослужбовця, який керував транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, та/або відмовився від проходження огляду на стан сп`яніння, необхідним є встановлення факту виконання обов`язків військової служби на момент вчинення діяння.

Таким чином, враховуючи той факт, що ОСОБА_1 був зупинений працівниками патрульної поліції 01.03.2026 року, а також не доведенням захисником виконання ОСОБА_1 в цей час обов`язків військової служби, то дії працівників поліції в частині складання протоколу за ч. 1 ст. 130 КУпАП є правомірними, а обставини, які викладені у протоколі про адміністративне правопорушення та встановлені судом є такими, що не потребують додаткового залучення представника військової частини чи військової служби правопорядку з метою кваліфікації дії особи за ст. 172-20 КУпАП.

Попри викладене, заслуговують на увагу доводи сторони захисту про те, що наявним відеозаписом не зафіксовано добровільну відмову водія ОСОБА_1 від проходження ним огляду на стан алкогольного сп`яніння.

Протокол про адміністративне правопорушення сам по собі без підтвердження іншими належними та допустимими доказами не може бути беззаперечним доказом на доведення вини особи у вчиненні адміністративного правопорушення.

Інші докази в справі, а саме акт огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів (а.с. 3), направлення на огляд водія транспортного засобу ОСОБА_1 на стан сп`яніння до КНП «ОКЗПНД та СЗХ» від 01.03.2026 року (а.с. 4), рапорт працівника поліції від 01.03.2026 року (а.с. 5), довідка інспектора відділу адміністративної практики УПП в Запорізькій області ДПП (а.с. 6) перебувають у залежності з недоведеністю відмови ОСОБА_1 від проходження ним огляду на стан алкогольного сп`яніння.

Відповідно до вимог ст. 252 КУпАП України орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

З урахуванням встановлених обставин, суд приходить до висновку про відсутність складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, оскільки встановлено, що матеріали справи не містять доказу відмови ОСОБА_1 від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп`яніння, а відтак не можна визнати, що водій порушив п. 2.5 ПДР України, що підпадає під диспозицію ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Оцінюючи надані суду докази в їх сукупності, суд керується основними конституційними засадами судочинства, визначеними ст. 129 Конституції України, до яких відноситься забезпечення доведеності вини і змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, а також ст. 62 Конституції України та загальними принципами права, згідно яких усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

На підставі вищевикладеного, суд дійшов до висновку, що провина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП не підтверджена наявними доказами безсумнівно, а інших доказів, які б вказували на наявність в діях останнього ознак адміністративного правопорушення, матеріали справи не містять, тому провадження в справі підлягає закриттю, у зв`язку з відсутністю події і складу вказаного адміністративного правопорушення.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 247, 252, 280, 283, 284 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

ПОСТАНОВИВ:

Провадження в справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП, на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП – закрити, через відсутність в його діях події і складу адміністративного правопорушення.

Постанова може бути оскаржена учасниками процесу до Запорізького апеляційного суду шляхом подачі через Олександрівський районний суд міста Запоріжжя апеляційної скарги протягом десяти днів з дня її винесення, а також прокурором у порядку, передбаченому ч. 5 ст. 7 КУпАП.

Суддя Л.В. Клименко