Рішення від 14 травня 2026 р. у справі №307/2806/25 — Тячівський районний суд Закарпатської області

Справа № 307/2806/25

Провадження № 2/307/1011/25

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 травня 2026 року м. Тячів

Тячівський районний суд Закарпатської області в особі головуючого судді Бобрушко В.І. при секретарі Ком`яті Н.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду міста Тячів цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитними договорами,

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» звернулося в суд з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитними договорами. Позовні вимоги представник мотивує тим, що 08 листопада 2020 року між ТзОВ "Інфінанс", правонаступником якого є «Факторинг Партнерс», та ОСОБА_1 було укладено договір №0963612394/1, згідно якого позичальник отримала кредит в розмірі 1500 грн. 00 коп., зі сплатою відсотків за користування кредитом, строком на 30 календарних днів зі сплатою 1,75% в день. В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що відповідач не виконує взятих на себе зобов`язань за вищевказаним договором кредитної лінії щодо вчасного повернення суми кредиту та плати за його користування (відсотків), що призвело до виникнення заборгованості. В подальшому, 16 грудня 2021 року було укладено договір №16-12/21, відповідно до якого ТОВ «Інфінанс» відступило на користь ТОВ «Вердикт капітал» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором №0963612394/1. 10 січня 2023 року було укладено договір №10-01/2023, відповідно до якого ТОВ «Вердикт капітал» відступило на користь ТОВ «Коллект Центр» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором №0963612394/1. 18 лютого 2025 року було укладено договір №18-02/25, відповідно до якого ТОВ «Коллект Центр» відступило на користь ТОВ «Факторинг Партнерс» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором №0963612394/1. Таким чином, ТОВ «Факторинг Партнерс» наділено правом вимоги до відповідача за договором №0963612394/1. Загальний розмір заборгованості за договором №0963612394/1 від 08 листопада 2020 року, що підлягає стягненню станом на день формування позовної заяви відповідно до розрахунку заборгованості, становить 57726,25 грн., з яких: 1500,00 грн. - заборгованість за тілом кредиту, 56226,25 грн. - заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги. Проте, враховуючи принцип розумності, співмірності і пропорційності позивач просить стягнути з відповідача ОСОБА_1 заборгованість у розмірі 31738,75 грн., з яких: 1500,00 грн. - заборгованість за тілом кредиту, 30238,75 грн. - заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги.

Крім того, 17 січня 2022 року між ТОВ «Мілоан», правонаступником якого є «Факторинг Партнерс», та ОСОБА_1 було укладено договір №7654549, згідно якого позичальник отримала кредит в розмірі 1700 грн. 00 коп., зі сплатою 2,5% в день за користування кредитом, строком до 60 календарних днів. В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що відповідач не виконує взятих на себе зобов`язань за вищевказаним договором кредитної лінії щодо вчасного повернення суми кредиту та плати за його користування (відсотків), що призвело до виникнення заборгованості. 26 липня 2024 було укладено договір №26-07/2024, відповідно до якого ТОВ «Мілоан» відступило на користь ТОВ «Факторинг Партнерс» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором №7654549. Таким чином, ТОВ «Факторинг Партнерс» наділено правом вимоги до відповідача за договором №7654549. Загальний розмір заборгованості по поверненню кредитних коштів та сплаті процентів за користування кредитом за договором №7654549 від 17.01.2022 року, що підлягає стягненню з позичальника станом на день формування позовної заяви відповідно до розрахунку заборгованості, становить 4337,04 грн., з яких: 1649,00 грн. - заборгованість за тілом кредиту, 2178,04 грн. - заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги, 510 грн. - заборгованість за комісіями.

Загальний розмір заборгованості по поверненню кредитних коштів та сплаті процентів за вищевказаними договорами, що підлягає стягненню з позичальника станом на день формування позовної заяви відповідно до розрахунку заборгованості, становить 36075,79 грн., з яких: 3149,00 грн. - заборгованість за тілом кредиту, 32416,79 - заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги, 510 грн. - заборгованість за комісіями.

Просить суд стягнути з відповідача ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» 36075 гривень 79 копійок заборгованості за договорами №0963612394/1 від 08 листопада 2020 року та №7654549 від 17 січня 2022 року в розмірі, судовий збір в сумі 2422 гривні 40 копійок, витрати на правову допомогу в сумі 13 000 гривень.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, так як надіслав до суду заяву, в якій просить провести розгляд справи у його відсутності, позовні вимоги підтримує, а тому суд в порядку ст. 223 ЦПК України розглянув справу у його відсутності на підставі наявних у справі доказів.

Відповідачка ОСОБА_1 в судове засідання не з`явилася, хоч про час та місце розгляду справи була належним чином повідомлена, а тому суд в порядку ст. 223 ЦПК України розглянув справу у її відсутності на підставі наявних в справі доказів.

Дослідивши всі обставини справи, суд дійшов наступного висновку.

В судовому засіданні встановлено, що 08 листопада 2020 року між ТОВ «Інфінанс» та ОСОБА_1 в електронній формі було укладено договір про надання кредиту №0963612394/1, відповідно до якого ОСОБА_1 отримала кредит в розмірі 1500 гривень, з номінальною процентною ставкою 1,75 відсотків в день за користування кредитом, максимальною процентною ставкою 3,5 відсотків в день за користування кредитом, строком користування кредитом 30 днів, строк дії договору - 3 роки.

Окрім цього, відповідачем за допомогою одноразового ідентифікатора підписано пропозицію укласти договір позики, акцепт оферти, Правила надання грошових коштів у позику, що підтверджує його отримання та ознайомлення з інформацією про умови кредитування та орієнтовну загальну вартість кредиту.

Договір позики 08 листопада 2020 року був підписаний відповідачем шляхом електронного підпису одноразовим ідентифікатором 9w8f8g, що підтверджується довідкою ТОВ «Інфінанс» про ідентифікацію.

Факт отримання кредитних коштів в розмірі 1500 гривень відповідачем ОСОБА_1 від позивача ТОВ «Інфінанс» підтверджується також довідкою ТОВ «Універсальні платіжні рішення» від 11 червня 2025 року №2632_250611113128 про здійснення переказу грошових коштів на картку НОМЕР_1 , номер транзакції - НОМЕР_2 .

16 грудня 2021 року між ТОВ «Інфінанс» та ТОВ «Вердикт Каптіал» укладено Договір факторингу №16-12/21, відповідно до умов якого, Реєстру боржників, акту прийому-передачі Реєстру боржників, платіжного доручення №313100085 від 17 грудня 2021 року, до ТОВ «Вердикт Каптіал» перейшло право грошової вимоги до боржників, в тому числі до відповідачки ОСОБА_1 за кредитним договором №0963612394/1 від 08 листопада 2020 року.

10 січня 2023 року між ТОВ «Вердикт Капітал» та ТОВ «Коллект Центр» укладено договір факторингу №10-01/2023, відповідно до умов якого, Реєстру боржників, акту прийому-передачі Реєстру боржників, до ТОВ «Коллект Центр» перейшло право грошової вимоги до боржників, в тому числі до відповідачки ОСОБА_1 за кредитним договором №0963612394/1 від 08 листопада 2020 року.

18 лютого 2025 року між ТОВ «Коллект Центр» та ТОВ «Факторинг Партнерс» укладено договір факторингу №18-02/25, відповідно до умов якого, Реєстру боржників, акту прийому-передачі Реєстру боржників, до ТОВ ««Факторинг Партнерс» перейшло право грошової вимоги до боржників, в тому числі до відповідачки ОСОБА_1 за кредитним договором №0963612394/1 від 08 листопада 2020 року.

Згідно розрахунку заборгованості за договором №0963612394/1 від 08 листопада 2020 року заборгованість відповідача ОСОБА_1 перед ТОВ «Факторинг Партнерс» становить 57726,25 гривень, з яких: 1500 гривень - заборгованість за тілом кредиту, 56226,25 гривень - заборгованість за відсотками за користування кредитом.

З урахуванням програми лояльності заборгованість відповідача ОСОБА_1 перед ТОВ «Факторинг Партнерс» становить 31738,75 гривень, з яких: 1500 гривень - заборгованість за тілом кредиту, 30238,75 гривень - заборгованість за відсотками за користування кредитом.

17 січня 2022 року між ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 в електронній формі було укладено договір про споживчий кредит №7654549, відповідно до якого ОСОБА_1 отримала кредит в розмірі 1700 гривень, з процентною ставкою 2,5 відсотків в день за користування кредитом, сплати 510 гривень комісії, строком користування кредитом 15 днів, з кінцевим терміном повернення коштів 01 лютого 2022 року.

Договір про споживчий кредит 17 січня 2022 року був підписаний відповідачем шляхом електронного підпису одноразовим ідентифікатором S55044, що підтверджується довідкою ТОВ «Мілоан» про ідентифікацію.

Факт отримання кредитних коштів в розмірі 1700 гривень відповідачем ОСОБА_1 від позивача ТОВ «Мілоан» підтверджується також довідкою «Liqpay» про здійснення платежу 17 січня 2022 року в 11.31 годин, ID платежу:1886576355.

26 липня 2025 року між ТОВ «Мілоан» та ТОВ «Факторинг Партнерс» укладено договір факторингу №26-07/2024, відповідно до умов якого, Реєстру боржників, акту прийому-передачі Реєстру боржників, платіжної інструкції №448090005 від 26 липня 2024 року, до ТОВ «Факторинг Партнерс» перейшло право грошової вимоги до боржників, в тому числі до відповідачки ОСОБА_1 за договором про споживчий кредит №7654549 від 17 січня 2022 року.

Згідно розрахунку заборгованості за договором №7654549 від 17 січня 2022 року заборгованість відповідача ОСОБА_1 перед ТОВ «Факторинг Партнерс» становить 4337,04 гривень, з яких: 1649 гривень - заборгованість за тілом кредиту, 2178,04 гривень - заборгованість за відсотками за користування кредитом, 510 гривень – заборгованість за комісією.

Будь-яких доказів на спростування наданих позивачем розрахунків заборгованості відповідач суду не надав, як і не надав доказів щодо належного виконання ним умов вищезазначених договорів.

Згідно абз. 2 ч. 2 ст. 639 ЦК України договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі.

Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію» (далі - Закон).

Згідно із пунктом 6 частини першої статті 3 Закону електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших; електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

При цьому, одноразовий ідентифікатор - це алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб`єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв`язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти догові (пунктом 12 частини першої статті 3 Закону).

Відповідно до частини третьої статті 11 Закону, електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (частини четверта статті 11 Закону).

Згідно із частиною шостою статті 11 Закону відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

За правилом частини восьмої статті 11 Закону у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.

Стаття 12 Закону визначає яким чином підписуються угоди в сфері електронної комерції. Якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Електронним підписом одноразовим ідентифікатором є дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, і надсилаються іншій стороні цього договору. Це комбінація цифр і букв, або тільки цифр, або тільки літер, яку отримує заявник за допомогою електронної пошти у вигляді пароля, іноді в парі "логін-пароль", або смс-коду, надісланого на телефон, або іншим способом.

При оформленні замовлення, зробленого під логіном і паролем, формується електронний документ, в якому за допомогою інформаційної системи (веб-сайту інтернет-магазину) вказується особа, яка створила замовлення.

Відповідна позиція щодо застосування вказаних норм права викладена в постанові ВС від 09.09.2020 у справі № 732/670/19.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Згідно до ст. 514 ЦК України передбачено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно до ст. 516 ЦК України визначено порядок заміни кредитора у зобов`язанні. За змістом цієї норми заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до положень статті 517 ЦК України первісний кредитор у зобов`язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ч. 1 ст. 527 ЦК України, боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов`язання.

Статтею 610 ЦК України визначено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки встановлені договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 628 ЦК України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї зі сторін має бути досягнуто згоди (ст. 638 ЦК України).

Відповідно до ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ст. 1050 ЦК України, визначено, що, якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами, то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася.

Згідно з ч. 1 ст. 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

Частиною 1 ст. 1048 ЦК України визначено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Відповідно до статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Статтею 76 ЦПК України визначено, що доказами, є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

У відповідності до статті 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Судом досліджені надані позивачем докази видачі відповідачу кредиту, враховано, що зазначені докази відповідачем не спростовано, що є його процесуальним обов`язком.

Отже, враховуючи, що фактично отримані та використані позичальником кошти в добровільному порядку позивачу не повернуті, суд приходить до висновку, що позивач вправі вимагати захисту своїх прав через суд - шляхом зобов`язання виконати боржником обов`язку з повернення фактично отриманої суми кредитних коштів, а також складових його повної вартості, зокрема нарахованих відсотків за користування даними кредитними коштами та комісії.

Таким чином, суд вважає, що позивачем доведено суму заборгованості відповідача ОСОБА_1 перед позивачем «Факторинг Партнерс» за кредитним договором №0963612394/1 від 08 листопада 2020 року в розмірі 31738,75 гривень, з яких: 1500 гривень - заборгованість за тілом кредиту, 30238,75 гривень - заборгованість за відсотками за користування кредитом та за кредитним договором №7654549 від 17 січня 2022 року в розмірі 4337,04 гривень, з яких: 1649 гривень - заборгованість за тілом кредиту, 2178,04 гривень - заборгованість за відсотками за користування кредитом, 510 гривень – заборгованість за комісією, всього на загальну суму 36075,79 гривень.

Враховуючи наведене, суд вважає, що в межах заявлених позовних вимог позов слід задовольнити і стягнути з відповідачки ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» заборгованість за кредитними договорами №0963612394/1 від 08 листопада 2020 року та №7654549 від 17 січня 2022 року у розмірі 36075, 79 гривень.

Судові витрати в частині сплати судового збору слід покласти на відповідача.

Згідно ч.3 ст.137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Відповідно до ч.4 ст.137 ЦК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

На виконання вимог ч.3 ст.137 ЦПК України позивачем до позову додано: договір про надання правової допомоги №02-07/2024 від 02.07.2024 року, укладений між АО «Лігал Ассістанс» та ТзОВ «Факторинг Партнерс»; прайс-лист АО «Лігал Ассістанс»; заявку про надання юридичної допомоги №389 від 02.06.2025 року до договору №02-07/2024 від 02.07.2024 року, згідно з якою ціна з надання усної консультації з вивчення документів становить 4000 гривень (2 години вартістю по 2000 гривень), складання позовної заяви про стягнення боргу для подачі до суду - 9000 гривень (3 годин по 3000 гривень), витяг з Акту №13 про надання юридичної допомоги від 30.06.2025 року, згідно з яким загальна вартість наданих послуг складає 13000 гривень.

Відповідно до ч.3 ст.141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

Суд дійшов висновку, що заявлена сума відшкодування витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 13000 гривень є не співмірною із складністю справи та виконаними роботами.

Зокрема, суд звертає увагу на те, що представником позивача завищені години, які об`єктивно необхідні для вчинення певного виду правової допомоги як надання усної консультації, так і складання позовної заяви про стягнення боргу.

Суд враховує, що дана категорія справ є поширеною, сама по собі позовна заява є нескладною та не потребує особливих затрат часу на її складання, відсутні посилання на судову практику, що потребувало б додаткового часу на її вивчення. Пакет документів, що доданий до позовної заяви, також є наперед визначеним та не потребує великих зусиль для його зібрання.

Верховний Суд неодноразово звертав увагу на необхідності дотримання принципу співмірності при розрахунку судових витрат.

Так, Велика Палата Верховного Суду у справі №755/9215/15-ц наголосила, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

У постановах Верховного Суду у справі №905/1795/18 та у справі №922/2685/19, визначено, що суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

У справі №922/3812/19 Верховний Суд зазначив, що суди мають виходити зі встановленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з приписамист.30 ЗУ «Про адвокатуру і адвокатську діяльність». У разі відсутності у тексті договору таких умов (пунктів) щодо порядку обчислення, форми та ціни послуг, що надаються адвокатом, суди, в залежності від конкретних обставин справи, інших доказів, наданих адвокатом, використовуючи свої дискреційні повноваження, мають право відмовити у задоволенні заяви про компенсацію судових витрат, задовольнити її повністю або частково.

Ті ж самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставіст.41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, згідно з його практикою, заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розміробґрунтованим. Так, у рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Лавентс проти Латвії» від 28.11.2002 року зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та є неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг. Вказаний висновок викладено у постанові Верховного Суду від 02.10.2019 року у справі №211/3113/16-ц (провадження № 61-299св17).

Відтак, суд вважає, що обґрунтованими та співмірними в даному випадку є витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 4000 гривень.

За наведених обставин, суд приходить до висновку про стягнення з відповідача на користь позивача 4000 гривень понесених витрат за надання правової допомоги.

Судові витрати в частині сплати судового збору слід покласти на відповідача.

Керуючись ст.ст. ст.ст.5, 12, 81, 209, 223, 263, 265 ЦПК України,

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП - НОМЕР_3 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» 36075 (тридцять шість тисяч сімдесят п`ять) гривень 79 копійок заборгованості за кредитними договорами №0963612394/1 від 08 листопада 2020 року та №7654549 від 17 січня 2022 року, 2422 гривні 40 копійок сплаченого судового збору та 4000 (чотири тисячі) гривень витрат за надання правової допомоги.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено безпосередньо до Закарпатського апеляційного суду в 30-денний строк з дня його проголошення (складання).

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Відомості про учасників справи:

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс», 03150, м. Київ, вул. Ґедройця Єжи, 6, офіс, 521, код ЄДРПОУ - 42640371.

Відповідач – ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП – НОМЕР_3 , зареєстрована в АДРЕСА_1 , України.

Повний текст рішення суду складено 20 травня 2026 року.

Головуючий В.І. Бобрушко