Рішення від 19 травня 2026 р. у справі №479/1492/25 — Кривоозерський районний суд Миколаївської області

479/1492/25

2/479/213/26

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

(заочне)

20 травня 2026 року с-ще Криве Озеро

Кривоозерський районний суд Миколаївської області

в складі: головуючого – судді Репушевської О.В.,

за участі секретаря судового засідання Мардар Ю.О.,

розглянувши у відкритому засіданні в залі суду в порядку загального позовного провадження цивільну справу №479/1492/25 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права на обов`язкову частку у спадщині,

у ч а с н и к и с п р а в и :

позивач ОСОБА_1 ,

представник позивача адвокат Терновенко Р.М., за ордером серія ВА №1116256

від 12 червня 2025 року,

відповідач ОСОБА_2 ,

в с т а н о в и в :

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про визнання права на обов`язкову частку у спадщині, а саме на: - частки земельної ділянки кадастровий номер 4823981500:01:000:0459 площею 2,9466 га., цільове призначення якої для ведення товарного сільськогосподарського виробництва в межах згідно плану, що розташована на території Красненьківської сільської ради Первомайського району Миколаївської області; - на частки житлового будинку, розташованого в АДРЕСА_1 , в порядку спадкування після смерті батька ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , оскільки в нотаріальному порядку в оформленні спадщини йому відмовлено через відсутність правовстановлюючих документів на спадкове майно. Позивач є інвалідом другої групи, тобто непрацездатним повнолітнім сином спадкодавця, тому вважає, що має право на обов`язкову частку у спадщині, та змушений звернутися до суду за захистом своїх прав.

В судове засідання позивач, його представник не з`явились, від представника надійшла заява про розгляд справи за їх відсутності, позовні вимоги підтримав в повному обсязі.

Відповідач повторно в судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, про причини неприбуття суд не повідомив, відзив не подав, тому суд у відповідності до ст.280 ЦПК України, ухвалює заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.

Відповідно положень ч.2 ст.247 ЦПК України, враховуючи неявку в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши надані по справі докази в їх сукупності, суд приходить до наступного.

Судом встановлено, що заповітом, посвідченим старостою Красненьківського старостинського округу Кондрачук Т. від 29 листопада 2024 року, зареєстрованого в реєстрі за №7-57, ОСОБА_3 все своє майно заповів ОСОБА_2 , 1975 року народження (а.с.52).

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 помер, що підтверджується даними свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 , виданого Кривоозерською селищною радою 05 грудня 2024 року (а.с.51).

Після смерті ОСОБА_3 відкрилася спадщина, яка складається із:

- земельної ділянки кадастровий номер 4823981500:01:000:0459, площею 2,9466 га., цільове призначення якої для ведення товарного сільськогосподарського виробництва в межах згідно плану, що розташована на території Красненьківської сільської ради Первомайського району Миколаївської області, що належала спадкодавцю на підставі Державного акту на право приватної власності на землю І-МК011021, виданого Красненьківською сільською радою народних депутатів 16 березня 2001 року(а.с.14-15), що підтверджено даними Витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку №НВ-0000013932025 від 07 січня 2025 року(а.с.60-63);

- житлового будинку, розташованого в АДРЕСА_1 , що належала спадкодавцю на підставі свідоцтва про право власності, серія та номер: НОМЕР_2 , виданий 12 березня 2008 року, видане виконавчим комітетом Красненьківською сільською радою Кривоозерського району Миколаївської області, що підтверджено даними відомостей з Державного реєстру речових прав, номер відомостей про речове право: 58020216 (а.с.16).

Спадкоємцями за законом першої черги на спадщину після смерті ОСОБА_3 є позивач та відповідач як діти спадкодавця, що підтверджується даними свідоцтва про народження серії НОМЕР_3 , виданого Курячелозівською с/ЗАГС Кривоозерського району Миколаївської області 06 вересня 1972 року, та даними Повного витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про народження №00048590728 від 07 січня 2025 року (а.с.67-69).

Як вбачається зі спадкової справи №1/2025, позивач ОСОБА_1 та відповідач ОСОБА_2 прийняли спадщину за законом та за заповітом після смерті батька - ОСОБА_3 у встановленому законом порядку, подавши відповідні заяви про прийняття спадщини(а.с.47,70).

Визнання права власності на спадкове майно в судовому порядку є винятковим способом захисту, так як існують перешкоди для оформлення спадкових прав у нотаріальному порядку.

Приватний нотаріус Первомайського районного нотаріального округу Миколаївської області Білявська Т.П. відмовила у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом позивачу, оскільки в нього відсутні оригінали правовстановлюючих документів, у зв`язку з чим надала постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 07 липня 2025 року №68/02-31(а.с.19-20).

Відповідно до положень ст.328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом.

Відповідно до п.3.1 листа Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 16 травня 2013 року №24-753/0/4-13, право власності спадкоємця на спадкове майно підлягає захисту в судовому порядку шляхом його визнання у разі, якщо таке право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності (ст.392 ЦК України).

Відповідно до положень ст.1225 ЦК України право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах із збереженням її цільового призначення.

Згідно з положеннями ст.131 ЗК України громадяни та юридичні особи України, а також територіальні громади та держава мають право набувати у власність земельні ділянки на підставі міни, ренти, дарування, успадкування та інших цивільно-правових угод.

Положеннями ст.1218 ЦК України визначено, що до складу спадщини входять всі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинились внаслідок його смерті.

За приписами ст.1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Згідно ст.392 ЦК України власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Відповідно до ст.1241 ЦК України, право на обов`язкову частку у спадщині мають малолітні, неповнолітні, повнолітні непрацездатні діти спадкодавця, непрацездатна вдова (вдівець) та непрацездатні батьки спадкують, незалежно від змісту заповіту, половину частки, яка належала б кожному з них у разі спадкування за законом (обов`язкова частка).

Позивач є інвалідом другої групи, тобто непрацездатним повнолітнім сином спадкодавця, що підтверджується довідкою до акта огляду медико-соціальною експертною комісією серії 12ААГ №512559 від 08 лютого 2024 року (а.с.74).

Пленум Верховного Суду України у пункті 19 Постанови Про судову практику у справах про спадкування від 30 травня 2008 року №7 роз`яснив, що перелік осіб, які мають право на обов`язкову частку, що визначений статтею 1241 ЦК, є вичерпним і розширеного тлумачення не потребує. Той з спадкоємців, який має право на обов`язкову частку у спадщині та проживав разом із спадкодавцем на день його смерті, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо у визначеному законом порядку не відмовився від неї. Якщо той зі спадкоємців, хто має право на обов`язкову частку та не проживав зі спадкодавцем на день його смерті, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її.

Згідно з ч.3 ст.75 СК України, ст.1 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", непрацездатні - це особи, які досягли встановленого законом пенсійного віку, або визнані інвалідами, у тому числі діти-інваліди, а також особи, які мають право на пенсію у зв`язку з втратою годувальника відповідно до закону. Статтею 12 Закону України "Про пенсійне забезпечення" визначено, що право на пенсію за віком мають чоловіки після досягнення 60 років і при стажі роботи не менше 25 років. Аналогічне положення також містить ст.26 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

Судом встановлено, що на момент смерті спадкодавця позивач мав статус інваліда другої групи, що дає йому право на обов`язкову частку в спадковому майні.

Після смерті спадкодавця позивач вчасно звернувся до приватного нотаріуса Первомайського районного нотаріального округу Білявської Т.П., що свідчить про те, що він не пропустив строк, визначений ст.1270 ЦК України.

Відповідно до ст.1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Також відповідно до ст.1222 ЦК України спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які були зачаті за життя спадкодавця і народжені живими після відкриття спадщини.

Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу відповідну заяву (ст.1269 ЦК України).

Спадкоємець за заповітом має право відмовитися від прийняття спадщини на користь іншого спадкоємця за заповітом (ст.1274 ЦК України).

Згідно ст.1297 ЦК України, спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов`язаний звернутися до нотаріуса за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на таке майно.

Відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України №719-р від 12 червня 2020 року "Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Миколаївської області", створена Кривоозерська селищна територіальна громада Кривоозерського району Миколаївської області шляхом об`єднання територій та населених пунктів Кривоозерської селищної та Багачівської, Берізківської, Бурилівської, Великомечетнянської, Гойдаївської, Красненьківської, Кривоозерської, Куряче-Лозівської, Луканівської, Мазурівської, Маломечетнянської, Ониськівської, Очеретнянської, Секретарської, Тридубівської сільських рад Кривоозерського району Миколаївської області.

На підставі постанови Верховної ради України №807-ІХ від 17 липня 2020 року "Про утворення та ліквідацію районів" у Миколаївській області утворено Первомайський район у складі, зокрема, території Кривоозерської селищної територіальної громади.

Таким чином, оцінюючи належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд приходить до висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ч.1 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи покладаються, у разі задоволення позову - на відповідача (п.1 ч.2 ст.141 ЦПК України).

Позивач звільнений від сплати судового збору на підставі п.9 ч.1 ст.5 ЗУ "Про судовий збір" у зв`язку з чим, з відповідача необхідно стягнути судовий збір в розмірі 2422,40 грн. на користь держави.

Керуючись ст.ст.12-13, 19, 81, 141, 258-259, 263-265, 268, 273, 280, 354-355 ЦПК України, суд, -

у х в а л и в :

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права на обов`язкову частку у спадщині, - задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП - НОМЕР_4 , право власності на частку земельної ділянки кадастровий номер 4823981500:01:000:0459 площею 2,9466 га., цільове призначення якої для ведення товарного сільськогосподарського виробництва в межах згідно плану, що розташована на території Красненьківської сільської ради Первомайського району Миколаївської області, та на частку житлового будинку, розташованого в АДРЕСА_1 , в порядку спадкування після смерті батька - ОСОБА_3 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП – НОМЕР_5 , на користь держави судовий збір в розмірі 2422,40 грн..

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду протягом п`ятнадцять днів з дня його (її) проголошення.

Суддя :