Вирок від 18 травня 2026 р. у справі №474/959/25 — Кривоозерський районний суд Миколаївської області

474/959/25

1кп/479/54/26

В И Р О К

і м е н е м У к р а ї н и

19 травня 2026 року с-ще Криве Озеро

Кривоозерський районний суд Миколаївської області

у складі: головуючого - судді ОСОБА_1 ,

за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні обвинувальний акт у кримінальному провадженні, інформація про яке внесена до Єдиного реєстру досудових розслідувань №12025152200000077 від 01 липня 2025 року, за обвинуваченням ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця в смт.Врадіївка Врадіївського району Миколаївської області, зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , громадянина України, українця, маючого середню освіту, за спеціальністю-кухар, не одруженого, військовослужбовця, маючого на утриманні сина 2022 року народження, раніше не судимого,

- у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.382 КК України,

учасники провадження:

прокурор ОСОБА_4 ,

обвинувачений ОСОБА_3 ,

захисник обвинуваченого адвокат ОСОБА_5 ,

в с т а н о в и в :

Відповідно до Указу Президента України №69/2022 від 24 лютого 2022 року "Про загальну мобілізацію" та наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 від 07 березня 2022 року, обвинувачений ОСОБА_3 був призваний на військову службу за мобілізацією, та 09 березня 2022 року направлений для проходження військової служби до військової частини НОМЕР_1 .

Відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 07 березня 2022 року №39 солдат обвинувачений призначений на посаду старшого кухаря військової частини НОМЕР_1 , зараховано до списків особового складу вказаної військової частини, поставлено на всі види забезпечення, та визначено таким, що справи та посаду прийняв, і приступив до виконання службових обов`язків за посадою шпк "солдат".

Відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_2 від 19 січня 2023 року №21-РС солдат ОСОБА_3 призначений на посаду водія мінометного відділення мінометного взводу мінометної батареї механізованого батальйону військової частини НОМЕР_3 та у подальшому наказом командира військової частини НОМЕР_3 від 26 січня 2023 року ОСОБА_3 зараховано до списків особового складу вказаної військової частини, поставлено на всі види забезпечення, та визначено таким, що справи та посаду прийняв, і приступив до виконання службових обов`язків за посадою шпк "солдат".

Відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_3 від 01 квітня 2023 року №94 солдат ОСОБА_3 призначений на посаду водія 2-го мінометного відділення 1-го мінометного взводу 1-ї мінометної батареї 3-го механізованого батальйону військової частини НОМЕР_3 .

Згідно положень п.4 ч.1 ст.24 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу" початком проходження військової служби для громадян, призваних на військову службу під час мобілізації, вважається день відправлення у військову частину з відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки.

Відтак, з 07 березня 2022 року, тобто з моменту відправлення ОСОБА_3 з ІНФОРМАЦІЯ_2 у військову частину НОМЕР_1 , останній набув статусу військовослужбовця - особи, яка проходить військову службу та з цього ж дня розпочав виконання військового обов`язку - проходження військової служби.

Таким чином, на момент вчинення кримінального правопорушення обвинувачений мав статус військовослужбовця по мобілізації.

Так, постановою Малиновського районного суду м.Одеса від 24 червня 2024 року у справі №521/9475/24 ОСОБА_3 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу на користь держави у розмірі 1000 (однієї тисячі) неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що у грошовому еквіваленті становить 17000 (сімнадцять тисяч) грн. 00 коп., з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік.

04липня 2024 року постанова Малиновського районного суду м. Одеса від 24 червня 2024 року у справі № 521/9475/24 набрала законної сили.

Однак, ОСОБА_3 , достовірно знаючи про наявність вказаної постанови суду та, будучи ознайомлений з нею, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, діючи умисно, з метою невиконання постанови суду щодо позбавлення права керування транспортними засобами, маючи реальну можливість її виконати, підриваючи авторитет органів правосуддя України, в порушення вимог ч.2 ст.13 Закону України "Про судоустрій та статус суддів", відповідно до якої судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими особами та службовими особами, фізичними та юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України, всупереч постанови суду, 18 листопада 2024 року близько 16:47 год., рухаючись по вул.Незалежності в с-щі Врадіївка Первомайського району Миколаївської області, будучи позбавленим права керування транспортним засобом на строк один рік, керував транспортним засобом - автомобілем марки "Таврія", д.н.з. НОМЕР_4 , під час чого був зупинений працівниками поліції за порушення Правил дорожнього руху.

За порушення Правил дорожнього руху щодо обвинуваченого інспектором СРПП ВП №2 Первомайського РВП ГУНП в Миколаївській області винесено постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ААД №841511 від 18 листопада 2024 року за ч.2 ст.130 КУпАП, ББА №571217 від 18 листопада 2024 року за ч.1 ст.121, ч.4 ст.126 КУпАП, та ББА № 571221 від 18 листопада 2024 року за ч.1 ст. 121-3 КУпАП.

В подальшому, постановою Врадіївського районного суду Миколаївської області від 28 січня 2025 року у справі №474/1244/24 на підставі протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД № 841511 від 18 листопада 2024 року, ОСОБА_3 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.130 КУпАП, та призначено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 2000 (дві тисячі) неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що у еквіваленті становить 34 000 (тридцять чотири тисячі) грн. 00 коп. з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 3 (три) роки, без оплатного вилучення транспортного засобу.

Таким чином, солдат ОСОБА_3 , будучи військовослужбовцем, призваним по мобілізації та проходячи військову службу на посаді водія 2-го мінометного відділення 1-го мінометного взводу 1-ї мінометної батареї 3-го механізованого батальйону військової частини НОМЕР_3 , будучи позбавленим права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік на підставі постанови Малиновського районного суду м. Одеса від 24 червня 2024 року у справі №521/9475/24, яка набрала законної сили, та будучи ознайомленим з нею, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, діючи умисно, з метою невиконання постанови суду щодо позбавлення права керування транспортним засобом та маючи реальну можливість її виконати, 18 листопада 2024 року близько 16:47 год., керував транспортним засобом марки "Таврія", д.н.з. НОМЕР_5 , рухаючись по вул.Незалежності в с-щі Врадіївка Первомайського району Миколаївської області.

Будучи допитаним у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 свою вину в інкримінованому йому кримінального правопорушення визнав повністю, підтвердив обставини, викладені в обвинувальному акті, у вчиненому розкаявся.

Суд, вислухавши думку прокурора, обвинуваченого та його захисника, з`ясувавши правильність розуміння обвинуваченим обставин обвинувачення, не маючи сумнівів щодо добровільності та істинності позиції учасників судового провадження, зокрема й щодо наслідків розгляду кримінального провадження в порядку ч.3 ст.349 КПК України, визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих фактичних обставин справи, які ніким не оспорюються та обмежився дослідженням доказів, що характеризують особу обвинуваченого.

Показання обвинуваченого відповідають фактичним обставинам справи, у зв`язку із чим суд вважає їх достовірними.

Оцінюючи викладене, суд дійшов висновку про винуватість обвинуваченого ОСОБА_3 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення та кваліфікує його дії за ч.1 ст.382 КК України як умисне невиконання постанови суду, що набрала законної сили

При призначенні обвинуваченому покарання, суд керується положеннями ст.65 КК України та виходить з аналізу даних про особу обвинуваченого, суспільної небезпеки вчиненого ним, його відношення до скоєного, наявність пом`якшуючих та обтяжуючих відповідальність обставин, матеріальний та сімейний стан особи.

Вивчаючи дані про особу обвинуваченого, суд встановив, що він раніше не судимий на підставі ст.89 КК України, на обліку в лікарів нарколога та психіатра не перебуває, за місцем проживання характеризується посередньо, неодружений, є військовослужбовцем та має на утриманні сина, 2022 року народження.

Суд враховує, що обвинувачений ОСОБА_3 вчинив нетяжкий злочин.

Обставиною, яка відповідно до ст.66 КК України пом`якшує покарання обвинуваченого, суд визнає щире каяття.

Обставин, які відповідно до ст.67 КК України обтяжують покарання обвинуваченого, суд не встановив.

Призначаючи покарання обвинуваченому ОСОБА_3 , суд керується загальними засадами призначення покарання, передбаченими ст. 65 КК України, та враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, дані про особу винного, обставини, які пом`якшують покарання, а також зміст досудової доповіді органу пробації.

Виходячи з принципів законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, а також зважаючи на положення ч.2 ст.50 КК України, згідно з якими покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого, суд дійшов висновку, що для виправлення ОСОБА_3 та запобігання вчиненню ним нових кримінальних правопорушень необхідним і достатнім буде призначення покарання в межах санкції ч.1 ст.382 КК України у виді штрафу.

Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлявся.

Речові докази відсутні.

Суд встановив, що ОСОБА_3 у цьому провадженні не затримувався, запобіжні заходи щодо нього не застосовувалися.

Керуючись ст.ст.369-371, 373-375 КПК України, суд, -

у х в а л и в :

ОСОБА_3 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.382 КК України, та призначити йому покарання у виді штрафу в розмірі 500 (п`ятисот) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 8500 (вісім тисяч п`ятсот) грн..

Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку до Миколаївського апеляційного суду через Кривоозерський районний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок суду відповідно до вимог ч.2 ст.394 КПК України не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до ч.3 ст. 349 КПК України.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

СУДДЯ: