Рішення від 21 травня 2026 р. у справі №473/147/26 — Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської області

Справа № 473/147/26

РІШЕННЯ

іменем України

"22" травня 2026 р. Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської області в складі головуючої судді Лузан Л.В., за участю секретарів судового засідання Ліхачової А.Є., Матвійця Ю.П., Манучарян А.С., представника позивача - адвоката Позненка Ю.В., відповідача ОСОБА_1 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Вознесенську Миколаївської області цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором, моральної шкоди,

ВСТАНОВИВ

у січні 2026 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором, моральної шкоди в загальному розмірі 6637,89 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначав, що у січні 2024 року на платформі онлайн-оголошень OLX UA ним було розміщено оголошення про продаж відеокарти MSI GeForce RTX 2060 вартістю 10000,00 грн. Відповідач ОСОБА_1 виявив намір її придбати. У процесі листування сторони домовилися про ціну товару в розмірі 8800,00 грн, з яких 7500,00 грн відповідач зобов`язався сплатити під час отримання відеокарти, а решту - 1300,00 грн – протягом тижня після отримання товару.

23 січня 2024 року відповідач ОСОБА_1 отримав відеокарту, однак решту коштів за придбаний товар не сплатив та припинив відповідати на телефонні дзвінки.

Оскільки станом на день подання позову вимога щодо сплати коштів залишається без реагування з боку відповідача, позивач просив стягнути з останнього суму боргу в розмірі 1300,00 грн, інфляційні втрати – 262,23 грн, а також три проценти річних від простроченої суми – 75,66 грн.

Крім цього, позивач зазначав, що унаслідок недобросовісної поведінки відповідача він втратив спокійний сон, почав нервувати, погіршилися стосунки в сім`ї, оскільки кошти від продажу товару йому були потрібні для лікування. Розмір моральної шкоди позивач оцінює у 5000,00 грн.

У судовому засіданні представник позивача адвокат Позненко Ю.В. позовні вимоги ОСОБА_2 підтримав у повному обсязі.

Відповідач ОСОБА_1 у судовому засіданні позовні вимоги ОСОБА_2 не визнав. При цьому відповідач зазначав, що дійсно він придбав у позивача відеокарту MSI GeForce RTX 2060. За домовленістю сторін її вартість становила 8800,00 грн, з яких 7500,00 грн він сплатив під час отримання відеокарти, а решту - 1300,00 грн повинен був сплатити протягом тижня після отримання товару. Разом з тим, після отримання товару відповідач установив, що відеокарта є неналежної якості та не відповідає опису, зазначеному в оголошенні, тому він, як споживач, який має право на пропорційне зменшення ціни в разі придбання товару неналежної якості, обґрунтовано не здійснив повної оплати за товар.

Дослідивши матеріали справи в межах заявлених позовних вимог та на підставі наданих сторонами доказів, суд прийшов до наступного.

Так, обставинами справи, а саме перепискою, наявною в матеріалах справи, встановлено, що між сторонами був укладений договір купівлі-продажу відеокарти MSI GeForce RTX 2060. Сторони домовилися про ціну товару в розмірі 8800,00 грн, з яких 7500,00 грн відповідач зобов`язався сплатити під час отримання відеокарти, а решту - 1300,00 грн – протягом тижня після отримання товару.

23 січня 2024 року відповідач ОСОБА_1 отримав відеокарту, однак решту коштів за придбаний товар не сплатив. Зазначені обставини були визнані відповідачем у судовому засіданні.

Аналізуючи вимоги та заперечення сторін, суд виходить з наступного.

Вказані правовідносини з приводу оплатного відчуження (набуття) майна склалися між сторонами, як фізичними особами, які не є суб`єктами господарювання, відтак, положення Закону України «Про захист прав споживачів» не них поширюються.

Тому правовідносини між сторонами після укладення договору купівлі-продажу регулюються виключно нормами ЦК України.

Згідно з ст.509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Статтею 655 ЦК України визначено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Покупець зобов`язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу, або, якщо вона не встановлена у договорі і не може бути визначена виходячи з його умов, - за ціною, що визначається відповідно до статті 632 цього Кодексу, а також вчинити за свій рахунок дії, які відповідно до договору, актів цивільного законодавства або вимог, що звичайно ставляться, необхідні для здійснення платежу (ч.1 ст. 691 ЦК України).

На підставі ч.1 ст. 706 ЦК України покупець зобов`язаний оплатити товар за ціною, оголошеною продавцем у момент укладення договору, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті зобов`язання.

Відповідно до ч.ч. 1, 2, 3 ст. 692 ЦК України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Покупець зобов`язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Договором купівлі-продажу може бути передбачено розстрочення платежу.

У разі прострочення оплати товару продавець має право вимагати оплати товару та сплати процентів за користування чужими грошовими коштами.

Згідно з ч.ч.1,2,4 ст. 673 ЦК України продавець повинен передати покупцеві товар, якість якого відповідає умовам договору купівлі-продажу. У разі відсутності в договорі купівлі-продажу умов щодо якості товару продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, придатний для мети, з якою товар такого роду звичайно використовується. Якщо продавець при укладенні договору купівлі-продажу був повідомлений покупцем про конкретну мету придбання товару, продавець повинен передати покупцеві товар, придатний для використання відповідно до цієї мети. Якщо законом встановлено вимоги щодо якості товару, продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, який відповідає цим вимогам.

Відповідно до ч.1 ст. 675 ЦК України товар, який продавець передає або зобов`язаний передати покупцеві, має відповідати вимогам щодо його якості в момент його передання покупцеві, якщо інший момент визначення відповідності товару цим вимогам не встановлено договором купівлі-продажу.

У ч.ч.1,2 ст. 678 ЦК України зазначено, що покупець, якому переданий товар неналежної якості, має право, незалежно від можливості використання товару за призначенням, вимагати від продавця за своїм вибором: пропорційного зменшення ціни, безоплатного усунення недоліків товару в розумний строк, відшкодування витрат на усунення недоліків товару. У разі істотного порушення вимог щодо якості товару (виявлення недоліків, які не можна усунути, недоліків, усунення яких пов`язане з непропорційними витратами або затратами часу, недоліків, які виявилися неодноразово чи з`явилися знову після їх усунення) покупець має право відмовитися від договору і вимагати повернення сплаченої за товар грошової суми.

Згідно з ч.ч. 1,5,6 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

З матеріалів справи, пояснень відповідача ОСОБА_1 встановлено, що до укладення договору купівлі-продажу відеокарти MSI GeForce RTX 2060, останньому була надана необхідна інформація щодо товару, а також на його прохання, додатково направлені фото- та відеоматеріали, що підтверджують стан і характеристики товару.

Жодних доказів на підтвердження наявності недоліків у відеокарті, їх виникнення до моменту передачі її відповідачу, останній не надав. Також відповідач не надав доказів щодо звернення до позивача з заявою про пропорційне зменшення ціни товару через виявлені недоліки, обґрунтування розміру зменшення.

Водночас, при виявленні недоліків товару після переходу до покупця, саме на нього покладається обов`язок доведення того, що недоліки виникли до передання йому товару.

Отже, з огляду на викладене, позовні вимоги ОСОБА_2 щодо стягнення з відповідача ОСОБА_1 боргу в розмірі 1300,00 грн підлягають задоволенню.

Згідно з ч.2 ст.625 ЦК України у разі порушення грошового зобов`язання боржник, який прострочив його виконання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За змістом цієї норми закону нарахування інфляційних втрат на суму боргу та трьох процентів річних входять до складу грошового зобов`язання і є особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Отже, положення зазначеної норми права передбачають, що зобов`язання можуть виникати безпосередньо з договорів та інших правочинів, передбачених законом, а також угод, які не передбачені законом, але йому не суперечать, а в окремих випадках встановлені актами цивільного законодавства цивільні права та обов`язки можуть виникати з рішення суду.

Оскільки зобов`язання відповідачем на день розгляду справи в суді не виконано, а відтак наявні підстави для задоволення вимог позивача про стягнення з відповідача трьох процентів річних та інфляційних втрат за період з 01 лютого 2024 року по 09 січня 2026 року. Розрахунок інфляційних втрат, процентів, наданий позивачем, судом перевірений, суд з ним погоджується.

Також позивач ОСОБА_2 просив стягнути з відповідача на свою користь моральну шкоду, завдану внаслідок порушення його прав, в розмірі 5000,00 грн.

Згідно ч. 1ст. 1167 ЦК України особа, якій неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю завдана моральна шкода, має право вимагати відшкодування такої шкоди особою, яка її завдала, за наявності вини останньої.

Відповідно до ч. 1, п.п. 2, 3 ч. 2ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.

Моральна шкода може полягати: у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна.

Згідно ч.ч. 3-5ст. 23 ЦК України моральна шкода відшкодовується грошовими коштами, іншим майном або в інший спосіб.

Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов`язана з розміром цього відшкодування.

Моральна шкода відшкодовується одноразово, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до п. 9 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 р. № 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» суд при вирішенні питання про відшкодування моральної шкоди враховує характер та обсяг страждань, яких зазнав позивач, характер немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин, зокрема подальшої поведінки заподіювача шкоди. При цьому суд виходить із засад розумності, виваженості та справедливості.

При цьому слід виходити, що не всі негативні емоції досягають рівня страждання або приниження, які заподіюють моральну шкоду. Оцінка цього рівня залежить від усіх обставин справи, які свідчать про мотиви протиправних дій, їх інтенсивність, тривалість, повторюваність, фізичні або психологічні наслідки.

Отже, факт заподіяння моральної шкоди, обґрунтування її розміру входить до предмета доказування.

Однак позивач не надав жодних доказів на підтвердження заподіяння йому моральної шкоди.

За встановленого, оскільки позивачем не доведені позовні вимоги в цій частині (щодо спричинення йому моральної шкоди та розміру шкоди) жодними доказами, а тому в задоволенні позову про стягнення моральної шкоди слід відмовити.

Згідно ч.1ст.141 ЦПК України з відповідача, враховуючи ступінь задоволення позовних вимог (25 %), на користь позивача підлягають стягненню судові витрати (судовий збір) у розмірі 332,80 грн.

Керуючись ст.ст.12,13,76-83,141,259,263-265 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ

позовні вимоги ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 , на користь ОСОБА_2 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_2 , заборгованість за договором купівлі-продажу в розмірі 1300,00 грн, інфляційні збитки в розмірі 262,23 грн, три проценти річних у розмірі 75,66 грн, судовий збір у розмірі 332,80 грн, а всього – 1970,69 грн.

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення моральної шкоди відмовити.

Рішення може бути оскаржене до Миколаївського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя Л.В.Лузан