Рішення від 21 травня 2026 р. у справі №469/1217/25 — Березанський районний суд Миколаївської області

22.05.2026 Справа № 469/1217/25

2/469/310/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 травня 2026 року с-ще Березанка

Березанський районний суд Миколаївської області у складі:

головуючого судді Гапоненко Н.О.,

за участю секретаря судового засідання Потриваєвої М.А.,

представника позивача адвоката Осьмініна С.Д. (в режимі відеоконференції),

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Коблівської сільської ради про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини,

в с т а н о в и в :

Адвокат Осьмінін С.Д., який діє в інтересах позивача ОСОБА_1 , 24 вересня 2025 року звернувся до Березанського районного суду Миколаївської області із вказаним позовом, у якому просив визначити позивачу додатковий строк тривалістю три місяці для прийняття спадщини, яка відкрилася після смерті ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Представник позивача зазначав, що 29 травня 2000 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 укладено шлюб; 07 жовтня 2020 року на підставі договору купівлі-продажу ОСОБА_2 набув у власність земельну ділянку площею 0,0415 га з розташованим на ній житловим будинком за адресою: АДРЕСА_1 .

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 помер.

05 серпня 2025 року позивач звернулася до нотаріуса із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину, але у видачі свідоцтва було відмовлено через пропуск строку на прийняття спадщини.

Причинами пропуску вказаного строку зазначає перебування позивача за кордоном у Румунії у зв`язку із воєнним станом, через що вона не мала реальної можливості своєчасно дізнатися про відкриття спадщини та звернутися до нотаріуса; хворобу позивачки, яка протягом строку, встановленого для прийняття спадщини, перебувала на тривалому лікуванні, яке включало амбулаторне та/або стаціонарне лікування, постійне спостереження лікарів, обмеження в пересуванні, психологічний і фізичний виснажений стан, що унеможливлювало вчинення будь-яких юридично значущих дій, у тому числі звернення до нотаріуса; позивачка не усвідомлювала правових наслідків неприйняття спадщини у встановлений законом строк, оскільки її самопочуття не дозволяло звертатися за правовою допомогою чи отримувати належну інформацію про її права як спадкоємця.

Посилався також на те, що підставою для встановлення додаткового строку для прийняття спадщини є збройна агресія та воєнний стан на всій території України, оскільки воєнні дії та обстріли Миколаївської області зумовили позивача піклуватися про власну безпеку.

Ухвалою Березанського районного суду Миколаївської області від 29 вересня 2023 року позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі, призначено підготовче судове засідання за правилами загального позовного провадження з викликом сторін.

02 лютого 2026 року суд закрив підготовче провадження у справі та призначив справу до судового розгляду по суті.

У судовому засіданні представник позивача адвокат Осьмінін С.Д. позовну заяву підтримав у повному обсязі; позивач ОСОБА_1 та представник відповідача Коблівської сільської ради у судове засідання не з`явились, причини неявки не повідомили, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, відзив на позовну заяву відповідач не надав.

Оскільки неявка інших учасників справи не перешкоджає встановленню обставин справи, зі згоди представника позивача суд постановив ухвалити рішення за відсутності інших учасників справи при заочному розгляді справи на підставі наявних доказів, що відповідає положенням ст.ст.223, 280 ЦПК України.

Як вбачається з матеріалів справи, 29 травня 2000 року у виконавчому комітеті Боярської міської ради Києво-Святошинського району Київської області зареєстровано шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , яка після реєстрації шлюбу змінила прізвище на ОСОБА_4 (а.с.8).

З договору купівлі-продажу та Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності вбачається, що ОСОБА_2 на підставі договору купівлі-продажу земельної ділянки з розташованим на ній житловим будинком, серія та номер 446, виданого 07 жовтня 2020 року Приватним нотаріусом Березанського районного нотаріального округу Миколаївської області є власником житлового будинку та земельної ділянки з кадастровим номером 4820982200:12:003:0050 площею 0,0415 га, що знаходяться за адресою АДРЕСА_1 (а.с.9-13).

ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 , виданим Одеським міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) 19 жовтня 2020 року (а.с.14).

З довідки Коблівської сільської ради вбачається, що ОСОБА_2 дійсно постійно проживав та був зареєстрований за адресою АДРЕСА_1 з 07 жовтня 2020 року по день смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 . За цією адресою на день смерті спадкодавця разом із ним постійно проживаючих та зареєстрованих осіб не було (а.с.15).

05 серпня 2025 року ОСОБА_1 звернулася до приватного нотаріуса Одеського міського нотаріального округу із заявою на видачу свідоцтва про право на спадщину після смерті ОСОБА_2 (а.с.16).

За змістом відповіді Березанської державної нотаріальної контори Миколаївської області від 22 серпня 2020 року позивачу роз`яснено неможливість видачі свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті чоловіка ОСОБА_2 на спадкове майно, яке складається з житлового будинку, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 та земельної ділянки площею 0,0415 га кадастровий номер 4820982200:12:003:0050, оскільки пропущено установлений законом строк подання заяви про прийняття спадщини (а.с.17-18).

З інформації, наданої приватним нотаріусом Миколаївського районного нотаріального округу від 02 жовтня 2025 року вбачається, що інформація щодо спадкових справ, заповітів та виданих на їх підставі свідоцтв про право на спадщину після смерті ОСОБА_2 у Спадковому реєстрі відсутня (а.с.37, 38).

На підтвердження зазначених у позовній заяві підстав пропуску строку звернення позивача з заявою про прийняття спадщини суду надано копію дозволу на проживання для осіб, які отримують тимчасовий захист, виданого 30 травня 2022 року (а.с.19); результати огляду КНП “ЦПМСД” Боярської АЗПСМ №1 від 26 листопада 2020 року , яким позивачу встановлено діагноз пневмонія (а.с.20); консультативні висновки Медичного центру Клініки “Человек” від 15 січня 2021 року та 25 грудня 2020 року (а.с.21); результати досліджень від 26 грудня 2020 року (а.с.22); протокол УЗД щитоподібної залози від 24 грудня 2020 року (а.с.23), копію закордонного паспорта позивача з відмітками про перетинання державного кордону з 12 березня 2022 року (а.с..26-27).

Відповідно до ч.1 ст.1222 Цивільного кодексу України спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які були зачаті за життя спадкодавця і народжені живими після відкриття спадщини.

Відповідно до ч.1 ст.1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

Згідно з ч.1 ст.1269 Цивільного кодексу України, спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини.

Частиною 1 ст.1270 Цивільного кодексу України встановлено, що для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Відповідно до ст.1220 Цивільного кодексу України часом відкриття спадщини є день смерті особи.

Згідно з ч.1, 2 ст.1272 ЦК України якщо спадкоємець протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її. За письмовою згодою спадкоємців, які прийняли спадщину, спадкоємець, який пропустив строк для прийняття спадщини, може подати заяву про прийняття спадщини нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини.

У ч.3 ст.1272 Цивільного кодексу України встановлено, що за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважних причин, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

Згідно з правовим висновком, викладеним у Постанові Верховного Суду Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 12 квітня 2021 року у справі № 589/1863/13-ц (провадження № 61-15016св20) правила частини третьої статті 1272 ЦК України про надання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини можуть бути застосовані, якщо: 1) у спадкоємця були перешкоди для подання такої заяви; 2) ці обставини визнані судом поважними.

Вказаний висновок Верховного Суду підлягає обов`язковому врахуванню судом при вирішенні справи.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач як дружина померлого ОСОБА_2 є його спадкоємцем першої черги за законом, проте спадщину у встановлений законом шестимісячний строк з дня смерті спадкодавця, який закінчився 18 квітня 2021 року, не прийняла.

Проживання позивача у Румунії, збройна агресія та дія на території України воєнного стану розпочались у 2022 році, тобто після закінчення вказаного строку, та протягом його дії не існували, а тому не можуть бути враховані як причини пропуску цього строку.

Надані позивачем медичні документи про звернення до лікаря, встановлення діагнозів та проходження медичних досліджень (аналізу крові, УЗД) не свідчать про те, що існували об"єктивні, непереборні, істотні труднощі для позивача, які позбавляли її можливості як особисто звернутися до нотаріуса, так і подати заяву про прийняття спадщини поштою, як передбачено пунктом 207 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, чинної на час відкриття спадщини.

Таким чином, підстави для задоволення позову відсутні.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.12, 13, 206, 258, 259, 263-265 ЦПК України, суд

у х в а л и в:

У задоволенні позову відмовити.

Позивач має право оскаржити заочне рішення у загальному порядку, встановленому ЦПК України, шляхом подання апеляційної скарги до Миколаївського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення .

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд, якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому ЦПК України, шляхом подання апеляційної скарги до Миколаївського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Суддя