Суд: Вінницький міський суд Вінницької області
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Адмінправопорушення
Категорія: Залишення місця дорожньо-транспортної пригоди
Дата: 20 травня 2026 р.
Справа: №127/36527/25
Суддя: Сичук М. М.
Справа № 127/36527/25
Провадження № 3-в/127/41/26
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
21 травня 2026 рокум. Вінниця
Суддя Вінницького міського суду Вінницької області Сичук М.М., розглянувши заяву ОСОБА_1 про перегляд постанови Вінницького міського суду Вінницької області від 23 січня 2026 року за нововиявленими обставинами у справі про притягнення до адміністративної відповідальності за ст. 124, ст. 122-4 КУпАП, -
ВСТАНОВИВ:
Постановою Вінницького міського суду Вінницької області від 23 січня 2026 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ст. 124 та ст. 122-4 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу.
Постановою Вінницького апеляційного суду від 25 лютого 2026 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, а постанову суду першої інстанції — без змін.
07 квітня 2026 року ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою про перегляд постанови Вінницького міського суду Вінницької області від 23 січня 2026 року за нововиявленими обставинами.
В обґрунтування заяви зазначив, що після ухвалення постанови суду йому стали відомі обставини, які, на його думку, свідчать про недопустимість та недостовірність доказів, покладених в основу судового рішення, а саме: відсутність у матеріалах справи диска з відеозаписом, суперечності у письмових поясненнях потерпілого, пояснення працівника поліції, обставини складання адміністративних матеріалів, а також показання ОСОБА_2 щодо факту керування транспортним засобом.
Посилаючись на положення ст.ст. 8, 55, 62, 129 Конституції України, практику Європейського суду з прав людини, окремі постанови Верховного Суду, а також на можливість застосування аналогії закону, заявник просив переглянути постанову суду за нововиявленими обставинами, скасувати постанову від 23 січня 2026 року та закрити провадження у справі.
Суд зазначає, що заявник був належним чином повідомлений про дату, час та місце судового розгляду заяви, який було призначено на 21 травня 2026 року.
У призначене судове засідання ОСОБА_1 не з`явився, причин неявки суду не повідомив, заяв про відкладення розгляду справи або про розгляд справи за його участю в інший час не подав.
З огляду на викладене, а також беручи до уваги, що неявка заявника не перешкоджає вирішенню питання щодо прийнятності та можливості розгляду заяви за нововиявленими обставинами, суд дійшов висновку про можливість розгляду заяви у відсутності заявника на підставі наявних у справі матеріалів.
Дослідивши матеріали справи та доводи заяви, суд приходить до наступного.
Відповідно до ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах та в порядку, встановлених законом.
Згідно зі ст. 294 КУпАП постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути переглянута в апеляційному порядку. Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Главою 24-1 КУпАП визначено виключний порядок перегляду постанов у справах про адміністративні правопорушення у разі встановлення міжнародною судовою установою порушення Україною міжнародних зобов`язань при вирішенні справи судом.
Іншого порядку перегляду судових рішень у справах про адміністративні правопорушення, які набрали законної сили, зокрема за нововиявленими обставинами, КУпАП не передбачає.
Посилання заявника на можливість застосування за аналогією положень Глави 34 КПК України суд оцінює критично, оскільки кримінальний процесуальний закон регулює порядок перегляду вироків та ухвал у кримінальному провадженні та не поширюється на провадження у справах про адміністративні правопорушення.
При цьому суд враховує правову позицію, викладену Верховним Судом в ухвалі від 15.10.2019 у провадженні № 51-4998ска19, відповідно до якої нормами КУпАП не передбачено можливості перегляду постанов суду у справах про адміністративні правопорушення за нововиявленими обставинами.
Разом з тим, навіть за умови оцінки доводів заявника по суті, наведені ним обставини не можуть вважатися нововиявленими у розумінні процесуального закону.
З матеріалів справи вбачається, що доводи щодо відсутності відеозапису, неналежності доказів, суперечностей у поясненнях потерпілого, а також щодо фактичного керування транспортним засобом іншою особою вже були предметом дослідження та оцінки як суду першої інстанції, так і суду апеляційної інстанції під час розгляду справи та апеляційної скарги ОСОБА_1 .
Так, у постанові Вінницького апеляційного суду від 25 лютого 2026 року прямо зазначено про дослідження письмових пояснень потерпілого ОСОБА_3 , у яких останній не зміг однозначно ідентифікувати особу водія, а також надано оцінку доводам заявника щодо показань ОСОБА_2 та належності доказової бази у справі.
Крім того, апеляційним судом уже надавалася оцінка заявам ОСОБА_1 про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами, за результатами чого постановами Вінницького апеляційного суду від 02 березня 2026 року та 19 березня 2026 року відповідні заяви були повернуті заявнику у зв`язку з відсутністю передбаченого законом процесуального механізму такого перегляду.
Фактично доводи поданої заяви зводяться до незгоди заявника із оцінкою доказів, наданою судами під час розгляду справи, та спрямовані на повторну переоцінку встановлених судом фактичних обставин.
Водночас відповідно до практики Європейського суду з прав людини, зокрема у справах «Пономарьов проти України» та «Васильєв проти України», принцип правової визначеності передбачає неприпустимість повторного перегляду остаточного судового рішення лише з метою досягнення іншого результату розгляду справи.
Суд також враховує, що заявником не надано належних та допустимих доказів існування таких обставин, які об`єктивно не були і не могли бути відомі суду на час розгляду справи та які самі по собі могли б істотно вплинути на висновки суду щодо наявності у діях ОСОБА_1 складу адміністративних правопорушень, передбачених ст. 124 та ст. 122-4 КУпАП.
За таких обставин підстав для задоволення заяви суд не вбачає.
Керуючись ст.ст. 7, 245, 251, 252, 280, 294 КУпАП, суд,
ПОСТАНОВИВ:
У задоволенні заяви ОСОБА_1 про перегляд постанови Вінницького міського суду Вінницької області від 23 січня 2026 року у справі № 127/36527/25 за нововиявленими обставинами відмовити.
Постанова може бути оскаржена до Вінницького апеляційного суду протягом десяти днів з дня її винесення.
Суддя:
Оригінал: reyestr.court.gov.ua