Рішення від 20 травня 2026 р. у справі №145/157/26 — Тиврівський районний суд Вінницької області

Справа № 145/157/26

Провадження №2/145/453/2026

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"21" травня 2026 р. селище Тиврів

Тиврівський районний суд Вінницької області в складі:

головуючого судді Копилової Л. В. ,

за участю секретаря Мигдальської Н.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовною заявою ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

В С Т А Н О В И В:

ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ» (надалі -ТОВ) звернулося до суду із позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, посилаючись на те, що 24 лютого 2025 року між ТОВ «1БЕЗПЕЧНЕ АГЕНСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» та відповідачем було укладено договір про надання коштів у кредит № 73195373. За умовами укладеного договору позичальник надав відповідачеві у власність грошові кошти на погоджений умовами договору строк шляхом їх перерахування на банківський рахунок позичальника, а останній зобов`язався повернути кредитодавцю таку ж суму грошових коштів у день закінчення строку кредиту або достроково, та сплатити плату (проценти) від суми кредиту і комісію за його надання. Однак відповідач свої зобов`язання за укладеним договором не виконав, своєчасно отримані у позику грошові кошти не повернув кредитодавцю.

27 березня 2025 року між первісним кредитодавцем та позивачем було укладено договір факторингу № 27/03/25, відповідно до умов якого первісний кредитодавець передав позивачу право вимоги до боржників, в тому числі і до відповідача ОСОБА_1 . Таким чином розмір заборгованості відповідача перед позивачем за його розрахунком складає 19 800 грн., в тому числі: 6000 грн. -заборгованість за основною сумою боргу; 900 грн. – заборгованість за процентами; 12 000 грн. -заборгованість за пенею та 900 грн. комісія за надання кредиту.

З урахуванням наведеного, просить суд стягнути з відповідача вказану суму заборгованості та понесені ним судові витрати.

Ухвалою Тиврівського районного суду Вінницької області від 09 лютого 2026 року відкрито спрощене позовне провадження у справі з повідомленням сторін.

Сторони на розгляд справи до суду не з`явилися, надавши суду заяви по суті.

12 березня 2026 року відповідач ОСОБА_1 надав суду відзив, в якому посилався на те, що позивач не надав суду доказів, які підтверджують факту укладення кредитного договору; факту отримання ним кредитних коштів; факту переходу права вимоги до позивача від первісного кредитора; нарахування процентів є необгрунтованим, так як не надано детального розрахунку; розмір нарахованих процентів є завищеним; нарахування комісії є незаконним, а пеня не може бути нарахованою у зв`язку з воєнним станом. Просив відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі (а.с.62-64).

16 березня 2026 року представник позивача ОСОБА_2 надала суду відповідь на відзив, в якій заперечувала проти доводів відповідача (а.с.74-83).

08 квітня 2026 року ОСОБА_1 надав заперечення на відповідь на відзив, просив відмовити у позові (а.с.88-89).

20 травня 2026 року ОСОБА_1 надав додаткові пояснення у справі, в яких наполягав на неправомірності заявлення позивачем вимог на суму 19 800 грн.

Суд, заслухавши сторін, дослідивши письмові докази по справі, дійшов наступного висновку.

Встановлено, що 24 лютого 2025 року між ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» та ОСОБА_1 укладено Договір про надання коштів у кредит (з комісією за надання кредиту) № 73195373.

За умовами п.п.2.2-2.2.4 Договору кредитодавець надав позичальнику кредит в сумі 6 000 грн.; строк кредитування/ строк договору склав 30 днів.

Договором встановлена фіксована процентна ставка на день у розмірі 0,500%.

Комісія за надання кредиту - 15,00% від суми наданого кредиту (що у грошовому виразі складає 900 грн.).

Денна процентна ставка на день -1,000%; проценти за понадстрокове користування кредитом (його частиною) – 4,00 % на день.

Пеня -4,00%. Орієнтовна реальна річна процентна ставка-2617,16 %. Орієнтовна загальна вартість кредиту -7 800 грн.

Відповідно до п.2.3 обчислення орієнтованої реальної річної процентної ставки та денної процентної ставки базується на припущенні, що Договір залишається дійсним протягом строку, визначеного п.п.2.2.2 п.2.2 договору та що кредитодавець і позичальник виконають свої обов`язки на умовах та у строки, визначені договором.

Розрахунок денної процентної ставки, з урахуванням показників визначених договором здійснюється за наступною методикою: (загальні витрати за споживчим кредитом за весь строк дії договору 1 800 грн./ загальний розмір споживчого кредиту 6000 грн./ строк дії договору 30 днів) * 100% =1,000% в день.

Ставки, визначені цим пунктом є незмінними протягом всього строку кредиту та можуть бути змінені виключно на підставі укладеної між кредитодавцем та позичальником додаткової угоди до договору (а.с.5-12).

Згідно довідки ТОВ «ФІНАНСОВА КОПМАНІЯ «ФІНЕКСПРЕС» № КД-000102740 від 08січня 2026 року, підтверджено виконання платіжної інструкції наданої за допомогою АРІ-інтерфейсу ініціатором платіжної операції ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» відповідно до умова договору про переказ коштів №23-01-18/5 від 23 січня 2018 року, укладеного між Компанією та ТОВ.

Відповідно до платіжної інструкції, наданої ініціатором платіжної операції, було здійснено наступну успішну платіжну операцію:

1)дата 24.02.2025 року;

2)номер платежу 656е4са6-5с79-49lb-8684-асd45b7975a1;

3)сума 6000 грн.

4)Отримувач ОСОБА_3 на карту № НОМЕР_1 (а.с.13).

Як свідчить інформація надана АТ КБ «ПРИВАТБАНК» від 29 квітня 2026 року №20.1.0.0.0/7-260427/17661-БТ, на ім`я ОСОБА_1 було емітовано карту № НОМЕР_2 ( НОМЕР_3 ), на яку 24 лютого 2025 року відбулося зарахування коштів в сумі 6 000 грн.

27 березня 2025 року між ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ» та ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» укладено договір факторингу № 27/03/25, відповідно до умов якого первісний кредитодавець передав позивачу право вимоги до боржників, в тому числі і до відповідача ОСОБА_1 , що підтверджується договором, актом прийому-передачі реєстру боржників № 10 від 25 липня 2025 року, платіжною інструкцією про здійснення оплати за відступлення права вимоги та витягом з реєстру боржників №10 від 25 липня 2025 року (а.с.18-26).

Згідно з ч.1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутись до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Частиною 2 статті 11 Цивільного кодексу України визначено, що підставами виникнення цивільних прав і обов`язків є у тому числі договори та інші правочини.

За змістом ст. ст. 526,530 ЦК України, зобов`язання повинно виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а якщо у зобов`язанні встановлений термін його виконання, то воно підлягає виконанню у цей термін.

Закон України «Про електронну комерцію» - визначає організаційно-правові засади діяльності у сфері електронної комерції в Україні, встановлює порядок вчинення електронних правочинів із застосуванням інформаційно-комунікаційних систем та визначає права і обов`язки учасників відносин у сфері електронної комерції.

Відповідно до ч. 1 ст.11 Закону пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття.

Частиною третьою статті 11 Закону встановлено, що електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Згідно ч. 1 ст. 1049 ЦК України, позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором.

Разом з тим, на момент звернення позивача в суд та розгляду справи по суті, відповідач, в порушення вимог ст. 1054 ЦК України, грошові кошти за кредитним договором не повернув.

Відповідно до ст. 1050 ЦК України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до ст. 625 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 527 ЦК України боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, згідно ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Частиною 1 ст.610 ЦК України встановлено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання (ст. 625 ЦК України).

Згідно ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги) (п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України).

Відповідно до абз. 1 ч. 1 ст. 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Згідно з ч. 1 ст. 1078 ЦК України предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

Згідно з ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутись до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Частиною 2 статті 11 Цивільного кодексу України визначено, що підставами виникнення цивільних прав і обов`язків є у тому числі договори та інші правочини.

За змістом ст. ст. 526, 530 ЦК України, зобов`язання повинно виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а якщо у зобов`язанні встановлений термін його виконання, то воно підлягає виконанню у цей термін.

Закон України «Про електронну комерцію» - визначає організаційно-правові засади діяльності у сфері електронної комерції в Україні, встановлює порядок вчинення електронних правочинів із застосуванням інформаційно-комунікаційних систем та визначає права і обов`язки учасників відносин у сфері електронної комерції.

Відповідно до ч. 1 ст.11 Закону пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття.

Частиною третьою статті 11 Закону встановлено, що електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Згідно ч.1 ст.1049 ЦК України, позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором.

Разом з тим, на момент звернення позивача в суд та розгляду справи по суті, відповідач, в порушення вимог ст. 1054 ЦК України, грошові кошти за кредитним договором не повернув.

Відповідно до ст. 1050 ЦК України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до ст. 625 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 527 ЦК України боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, згідно ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Частиною 1 ст.610 ЦК України встановлено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання (ст. 625 ЦК України).

Згідно ч.2 ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги) (п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України).

Відповідно до абз. 1 ч. 1 ст. 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Згідно з ч. 1 ст. 1078 ЦК України предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

За встановлених фактичних обставин справи та з урахуванням релевантних джерел права суд дійшов таких висновків.

Досліджений судом договір факторингу відповідачем не оспорювався та не був визнаний судом не дійсним, а тому у відповідності до вимог ст.204 ЦК України цей правочин є правомірним.

Позивач є новим кредитором на підставі укладеного договору факторингу. Відтак, у нього виникло право вимоги до відповідача.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач належним чином ознайомлений та погодився із умовами надання кредиту, на підставі чого між сторонами укладено кредитний договір, в якому відображені умови надання кредиту, відповідач з відповідним договором погодився про що свідчить електронний підпис останньої.

Враховуючи положення чинного законодавства України про принцип свободи договору, відповідач мав можливість не вступати у кредитні відносини із позивачем, якщо вважала встановлений розмір відсотків за користування коштами несправедливими, натомість відповідач погодив зі своєї сторони такі умови договору, підписавши його зміст без будь-яких застережень. Підписавши кредитний договір, відповідач засвідчив, що погодився на отримання кредитних коштів саме на умовах, що визначені договором.

ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» свої зобов`язання перед відповідачем виконав в повному обсязі, надавши йому, визначені договором кредитні кошти, натомість відповідач ОСОБА_1 взяті на себе за договором зобов`язання не виконав, оскільки не вносив платежі, передбачені умовами кредитного договору та проценти за користування кредитом, чим порушив взяті на себе договірні зобов`язання.

Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно розрахунку позивача розмір заборгованості ОСОБА_1 за договором № 73195373 від 24 лютого 2025 року, станом на 31 грудня 2025 року складає 19 800 грн., в тому числі: 6000 грн. -заборгованість за основною сумою боргу; 900 грн. – заборгованість за процентами; 12 000 грн. -заборгованість за пенею та 900 грн. комісія за надання кредиту (а.с.14-17).

Щодо заперечень відповідача про відсутність доказів перерахування кредитних коштів видачу та кредиту саме у розмірах вказаних позивачем, то суд зазначає що, відповідач мав доступ до свого рахунку, зазначеного в договорі, і він мав можливість представити суду виписку зі свого рахунку в підтвердження відсутності надходження коштів від кредитора на виконання укладеного договору.

Кредитні кошти були зараховані на картковий рахунок відповідача, який він зазначив самостійно в системі під час оформлення заявки.

Матеріали справи не містять будь - яких доказів, які б спростували створення відповідачем особистого звернення із анкетою-заявкою до позичальника, приналежність засобів зв`язку, як то номеру мобільного телефону іншій особі ніж відповідач, а також як укладення самого договору, так і отримання відповідачем коштів за таким на вказаний ним картковий рахунок (приналежність такого не відповідачу, а іншій особі, відповідачем також не доведено).

Матеріали справи не містять жодних розрахунків, які б спростовували правильність розрахунків заборгованості долучених позивачем, тому доводи відповідача про необґрунтованість розрахунку кредитної заборгованості є безпідставними.

Таким чином доводи відповідача, наведені у відзиві не підтвердилися в ході розгляду справи та спростовані дослідженими судом доказами.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку про стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за основною сумою боргу в розмірі 6 000 грн., заборгованості за відсотками в розмірі 900 грн. та комісії в розмірі 900 грн.

Водночас, суд погоджується із доводами відповідача в частині нарахування позивачем пені в розмірі 12 000 грн.

Враховуючи дату укладення договору 24 лютого 2025 року, пеня нарахована позивачем в період дії воєнного стану.

Згідно з пунктом 18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Оскільки пеня нарахована у період дії в Україні воєнного стану, то відповідач, як позичальник, на підставі п. 18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України в будь-якому випадку звільняється від обов`язку сплати на користь позивача, як кредитодавця такої пені.

Отже, в задоволенні позовних вимог про стягнення пені слід відмовити.

Відповідно до вимог ст.141 ЦПК України, судові витрати понесені позивачем по сплаті судового збору підлягають стягненню з відповідача пропорційно до задоволеної частини вимог.

Позивачем заявлено вимоги про стягнення заборгованості в сумі 19 800 грн., позов задоволено судом на суму 7 800 грн. (39,4%), тому з відповідача підлягає стягненню судовий збір в сумі 1048 грн.99 коп. (39,4% від сплаченої суми 2 662,40).

Керуючись ст.ст.512-514,525-526,530,625,626, 1047,1049 ЦК України, ст.ст.263-265 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

Позовну заяву ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, задовольнити частково.

Стягнути із ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН НОМЕР_4 , на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ» заборгованість за кредитним договором № 73195373 в сумі 7 800 (сім тисяч вісімсот) гривень, в тому числі: 6 000 (шість тисяч) гривень - заборгованість за основною сумою боргу; 900 (дев`ятсот) гривень – заборгованість за процентами; 900 (дев`ятсот) гривень комісію за надання кредиту та судовий збір в сумі 1048 (одна тисяча сорок вісім) гривень 99 копійок.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідком апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Вінницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частину судового рішення зазначений строк обчислюється з дня складення повного тексту судового рішення.

Повний текст рішення складено 21 травня 2026 року.

Суддя Копилова Л. В.