Постанова від 19 травня 2026 р. у справі №136/866/26 — Липовецький районний суд Вінницької області

Справа № 136/866/26

провадження №3/136/280/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 травня 2026 року м. Липовець

Суддя Липовецького районного суду Вінницької області Іванець О.Д., розглянувши матеріали, які надійшли від відділу поліції №4 Вінницького РУП ГУНП у Вінницькій області, про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП - невідомо, такого, що проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,

за ч. 1 ст. 130 КУпАП,

ВСТАНОВИВ:

20.04.2026 о 18:32 год. в с. Приборівка по вул. Лісова, Вінницький р-н, Вінницька обл., водій ОСОБА_1 , керував скутером Honda Takt без державного реєстраційного номера з явними ознаками алкогольного сп`яніння, а саме запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови, порушення координації рухів. Від проходження медичного огляду на стан алкогольного сп`яніння у встановленому законом порядку водій відмовився, що зафіксовано на технічний засіб відеозапису. Від керування транспортними засобами відсторонений, чим порушив п. 2.5 ПДР - відмова особи, яка керує транспортним засобом від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, за що передбачена відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП.

У судовому засіданні ОСОБА_1 свою вину у вчиненні інкримінованого йому адміністративного правопорушення при вищевказаних фактичних обставинах визнав у повному обсязі, у вчиненому розкаявся, просив суворо його не карати, про що надав відповідну заяву.

Суд, вирішуючи питання про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП, виходить із наступних норм права та мотивів їх застосування.

Судом встановлено, що із наданого особою, уповноваженою на складання протоколу про адміністративні правопорушення адміністративного матеріалу, вина ОСОБА_1 підтверджується:

- даними, які містяться в протоколі про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №645903 від 20.04.2026, у якому викладені вищевказані фактичні обставини;

- направленням на медичний огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 20.04.2026, де вказані наявні у ОСОБА_1 ознаки алкогольного сп`яніння: почервоніння обличчя, нечітка мова, запах алкоголю з порожнини рота, від огляду відмовився;

- актом огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів, де вказані наявні в ОСОБА_1 ознаки алкогольного сп`яніння: почервоніння обличчя, нечітка мова, запах алкоголю з порожнини рота. Від огляду відмовився;

- постановою про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серія ЕНА №7059672 від 20.04.2026, якою ОСОБА_1 було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.126 та накладено штраф у розмірі 3400 грн.;

- довідкою заступника начальника СВГ ВП №4 Вінницького РУП, відповідно до якої повторність в ОСОБА_1 по ст.130 КУпАП протягом року відсутня. Посвідчення водія отримував серії НОМЕР_1 з 19.04.2012, категорії "В", "В1", Центр ДАІ 0509;

- відеозаписами з нагрудної камери поліцейського, на яких зафіксовано факт зупинки транспортного засобу під керуванням ОСОБА_1 , процес складання матеріалів про адміністративне правопорушення. Від огляду на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу та у медичному закладі ОСОБА_1 відмовився.

Вищевказані матеріали, що додані до протоколу, в силу ст. 251 КУпАП, є доказами в справі про адміністративне правопорушення.

Крім того, на цей час ні протокол, ні викладені в ньому обставини жодним чином не оскаржені особою, яка притягається до адміністративної відповідальності.

У рішенні по справі "О`Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства" від 29.06.2007 року, Європейський суд з прав людини постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі.

Підстав, що виключають адміністративну відповідальність згідно зі ст. 17 КУпАП України, у справі не встановлено. Терміни притягнення до адміністративної відповідальності не збігли.

Суд, оцінивши вищезазначені докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному й об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, дійшов висновку, що ОСОБА_1 слід визнати винним у вчиненні вказаного адміністративного правопорушення та накласти на нього адміністративне стягнення.

Отже, з урахуванням викладеного, суд вважає за доцільне застосувати до ОСОБА_1 адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі, який встановлений санкцією частини статті, за якою кваліфіковано його діяння з позбавленням права керування транспортними засобам на визначений строк, що є достатнім для виховання вищезазначеної особи, у дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобіганню вчинення нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.

Відповідно до ст. 40-1 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення, у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення, сплачується особою, на яку накладено таке стягнення. Розмір і порядок сплати судового збору встановлюється законом.

Згідно ч. 5 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення, до спеціального фонду Державного бюджету України підлягає стягненню судовий збір у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 6, 9, 23-24, 27, 33-35, ч. 1 ст. 130, ст.ст. 221, 251-252, 276, 283-284, 294, 307-308 КУпАП, суд

ПОСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) грн. 00 коп., з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік.

Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 665 (шістсот шістдесят п`ять) грн. 60 коп., зарахувавши його до спеціального фонду Державного бюджету України.

Відповідно до ч. 1 ст. 307 та ч. 2 ст. 308 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення. При здійснення примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу та витрати на облік зазначених правопорушень.

Постанова судді в справах про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Постанова судді в справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена до Вінницького апеляційного суду особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом 10-ти днів із дня винесення постанови.

Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо в поновленні строку відмовлено.

Суддя О.Д. Іванець