Додаткове рішення від 20 травня 2026 р. у справі №386/1939/25 — Кропивницький апеляційний суд

Суд: Кропивницький апеляційний суд

Інстанція: Апеляційна

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: Заява про ухвалення додаткового рішення

Дата: 20 травня 2026 р.

Справа: №386/1939/25

Суддя: Дьомич Л. М.

ДОДАТКОВА ПОСТАНОВА

Іменем України

21 травня 2026 року м. Кропивницький

справа № 386/1939/25

провадження № 22-з/4809/67/26

Кропивницький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати у цивільних справах:

головуючий суддя – Дьомич Л. М. (суддя - доповідач),

судді – Дуковський О.Л., Письменний О.А.,

учасники справи:

позивач – ОСОБА_1 ;

відповідач - ОСОБА_2 ,

розглянув у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи заяву ОСОБА_2 про ухвалення додаткового рішення у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зменшення розміру стягнутих аліментів на утримання неповнолітньої дитини за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Голованівського районного суду Кіровоградської області від 12 листопада 2025 року та ухвалу Голованівського районного суду Кіровоградської області від 17 листопада 2025 року, -

В С Т А Н О В И В:

07 квітня 2026 року до апеляційного суду у системі «Електронний суд» надійшла заява представника ОСОБА_2 про ухвалення додаткового рішення у даній справі, відповідно до якої просить стягнути зі ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 витрати на правничу допомогу у сумі 10 000,00 грн.

В обґрунтування поданої заяви зазначено, що у суді апеляційної інстанції відповідачем були понесені витрати на правничу допомогу у загальному розмірі 10 000,00 грн. Наголошує, що судом апеляційної інстанції розподіл зазначених витрат відповідача здійснено не було, що є підставою для ухвалення додаткового судового рішення про покладення зазначених витрат на позивачку (а.с. 211-212).

08 квітня 2026 року до апеляційного суду у системі «Електронний суд» від представника ОСОБА_1 надійшли заперечення на клопотання, у яких позивачка просить відмовити у задоволенні заяви про стягнення витрат на правничу допомогу ОСОБА_2 , а у разі якщо суд дійде висновку про наявність підстав для їх часткового відшкодування, зменшити їх розмір до розумного та співмірного рівня, який не перевищує 1000,00 – 2000,00 грн. Позивачка вказує, що вважає заяву відповідача необґрунтованою, такою, що подана без належного підтвердження та такою, що не підлягає задоволенню у заявленому розмірі, а також заявляє клопотання про зменшення розміру зазначених витрат.

Наголошує, що заявлений розмір витрат у сумі 10 000,00 грн не відповідає складності справи, обсягу виконаних робіт, часу, який об`єктивно міг бути витрачений адвокатом, а також значенню справи для сторін. Дана справа є типовим спором щодо аліментних зобов`язань, не відзначається підвищеною складністю та не потребує значних інтелектуальних і часових витрат. Такі процесуальні дії як ознайомлення з апеляційною скаргою, підготовка відзиву та участь в одному судовому засіданні є стандартними та не можуть обґрунтовувати заявлений розмір витрат. Надані заявником квитанції не містять детального опису виконаних робіт, не підтверджують обсяг витраченого часу, не містять акту приймання-передачі послуг із конкретизацією дій адвоката та не дають можливості суду перевірити реальність, необхідність і співмірність заявлених витрат. Відсутність деталізованого опису правничої допомоги виключає можливість встановлення обґрунтованості витрат і є підставою для їх зменшення. Включення до складу витрат вартості підготовки заяви про стягнення судових витрат у сумі 2000,00 грн є необґрунтованим, оскільки підготовка такої заяви є технічним етапом реалізації права адвоката на гонорар, а не окремим видом правничої допомоги у розумінні Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», та фактично спрямована на отримання компенсації, а не на захист прав клієнта, що свідчить про штучне збільшення загального розміру витрат. Вважає, що заявлені витрати є недоведеними, неспівмірними, штучно завищеними та такими, що не відповідають вимогам цивільного процесуального законодавства (а.с. 221-222).

Ухвалою Кропивницького апеляційного суду від 09 квітня 2026 року заяву ОСОБА_2 про стягнення понесених судових витрат у даній справі призначено до розгляду у Кропивницькому апеляційному суді без повідомлення учасників справи.

Апеляційним судом встановлено, що відповідно до рішення Голованівського районного суду Кіровоградської області від 12 листопада 2025 року у даній справі у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.

Згідно з ухвалою Голованівського районного суду Кіровоградської області від 17 листопада 2025 року стягнуто зі ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 понесені витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 10000,00 грн.

Не погодившись із зазначеними судовими рішеннями, позивачка оскаржила їх в апеляційному порядку.

Постановою Кропивницького апеляційного суду від 02 квітня 2026 року у даній справі апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково; ухвалу Голованівського районного суду Кіровоградської області від 17 листопада 2025 року скасовано та направлено до того ж суду для вирішення по суті заяви про ухвалення додаткового рішення; рішення Голованівського районного суду Кіровоградської області від 12 листопада 2025 року залишено без змін.

Частиною 1 ст. 382 ЦПК України передбачено, що постанова суду апеляційної інстанції складається зі вступної, описової, мотивувальної та резолютивної частин. При цьому, у резолютивній частині постанови суду апеляційної інстанції має бути зазначено: а) висновок суду апеляційної інстанції по суті вимог апеляційної скарги; б) новий розподіл судових витрат, понесених у зв`язку з розглядом справи у суді першої інстанції, - у випадку скасування або зміни судового рішення; в) розподіл судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції; г) строк і порядок набрання постановою законної сили та її оскарження.

Нормою ст. 270 ЦПК України визначено право суду, що ухвалив рішення, за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, зокрема, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Таким чином, ухвалення додаткового рішення у справі є способом усунення його неповноти.

Зі змісту постанови Кропивницького апеляційного суду у даній справі від 02 квітня 2026 року вбачається, що питання відшкодування відповідачу понесених ним витрат на правову допомогу адвоката не вирішувалось.

Отже, наявні визначені процесуальним законом підстави для ухвалення апеляційним судом додаткової постанови у справі.

Відповідно до ч. 1, п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду (ч. 8 ст. 141 ЦПК України).

Як убачається з протоколу судового засідання від 02 квітня 2026 року (а.с. 198-203), у засіданні суду апеляційної інстанції до переходу суду до судових дебатів представником відповідача подано заяву про вирішення питання про розподіл судових витрат, у якій зазначено, що наразі відповідач не має можливості надати точний та детальний опис виконаних робіт (наданих послуг) адвокатом, оскільки рішення у справі не прийнято, всі процесуальні дії не вчинені, а тому такий опис виконаних робіт можу бути наданий тільки після прийняття рішення по суті справи (а.с. 196-197).

Як було зазначено апеляційним судом вище, заява представника відповідача про стягнення понесених судових витрат, а також відповідні докази подані до апеляційного суду 07 квітня 2026 року, що свідчить про дотримання заявником порядку та строків, передбачені процесуальним законом, зокрема, ч. 8 ст. 141 ЦПК України.

Апеляційним судом встановлено, що правнича (правова) допомога ОСОБА_2 у суді апеляційної інстанцій у даній справі надавалась адвокатом Платоновою Мариною Анатоліївноювідповідно до укладеного договору про надання правничої допомоги від 27 жовтня 2025 року (далі – договір, а.с. 98-99), за умовами якого предметом договору є забезпечення захисту прав, свобод і законних інтересів Клієнта, які полягають у наданні Клієнту правничої інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, складення заяв, скарг, заперечень, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів Клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення.

У п.п. 3.1.- 3.2. договору Адвокат та Клієнт погодили, зокрема, що гонорар є формою винагороди Адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги Клієнту. Порядок обчислення гонорару, підстави для зміни розміру, порядок сплати тощо визначається сторонами шляхом укладення додаткової угоди до цього договору про надання правничої допомоги.

Згідно з Додатковою угодою № 1 від 27 жовтня 2025 року до договору (а.с. 100) сторони визначили розмір, порядок і строки оплати гонорару з питань, пов`язаних із підготовкою до розгляду та розглядом судами справи та дійшли згоди про те, що:

-консультація Адвоката та вивчення документів у справі № 386/1939/25 сплачується Клієнтом у розмірі 2000,00 грн та надається Адвокатом за необхідності та/або на прохання Клієнта;

-підготовка та подача відзиву на позовну заяву у справі № 386/1939/25 – 3000,00 грн;

-складання процесуальних документів: підготовка та подача заяви про ухвалення додаткового рішення у справі № 386/1939/25 щодо стягнення витрат на правничу допомогу – 2000,00 грн;

-участь у судових засіданнях в суді першої інстанції – 2000,00 грн.

Адвокатом Платоновою Мариною Анатоліївною адвокатська діяльність здійснюється на підставі свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю серія КР № 000081 від 01 грудня 2016 року (а.с. 48 на звороті).

Представництво інтересів відповідача у апеляційному суді здійснювалось адвокатом на підставі ордеру на надання правничої допомоги серії ВА №1132663 від 17 листопада 2025 року (а.с. 101).

Представником заявника стверджується, що 01 лютого 2026 року Адвокатом було видано Клієнту розрахункову квитанцію серію ВЦКП№ 004225, яка підтверджує ознайомлення з апеляційною скаргою на рішення Голованівського районного суду Кіровоградської області та ухвалу про стягнення витрат на правничу допомогу на суму 2000,00 грн; 04 лютого 2026 року Адвокатом було видано Клієнту розрахункову квитанцію серію ВЦКП№ 004226, яка підтверджує оплату за складання відзиву на апеляційну скаргу у справі №386/1939/25 у сумі 4000,00 грн; 03 квітня 2026 року Адвокатом видана розрахункова квитанції серії ВЦКП № 004227 за участь в судовому засіданні, яке відбулось 02 квітня 2026 року на суму 2000,00 грн; 03 квітня 2026 року Адвокатом видана розрахункова квитанція серії ВЦКП №002428 за підготовку заяви про стягнення витрат за правничу допомогу в суді апеляційної інстанції та ухвалення додаткового рішення у справі №386/1939/25 на суму 2000,00 грн.

За викладеного, за доводами заявника, розмір реальних витрат, які поніс Клієнт станом на 07 квіитня 2026 року, тобто на день завершення розгляду справи та прийняття рішення судом апеляційної інстанції, складає 10000,00 грн.

Частиною 8 ст. 141 ЦПК України передбачено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Дослідивши надані докази, оцінивши їх на предмет підтвердження понесення відповідачем заявлених витрат, апеляційний суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Як встановлено апеляційним судом та вбачається зі змісту заяви відповідача, останнім до відшкодування позивачкою заявлено суму гонорару адвоката, складовими якого є вартість таких послуг:

-ознайомлення з апеляційною скаргою на рішення Голованівського районного суду Кіровоградської області та ухвалу про стягнення витрат на правничу допомогу на суму 2000 грн;

-складання відзиву на апеляційну скаргу у справі №386/1939/25 у сумі 4000 грн;

-участь в судовому засіданні, яке відбулось 02 квітня 2026 року на суму 2000,00 грн;

-підготовка заяви про стягнення витрат за правничу допомогу в суді апеляційної інстанції та ухвалення додаткового рішення у справі №386/1939/25 на суму 2000,00 грн.

-

Разом з тим, відповідно до додаткової угоди від 27 жовтня 2025 року до договору Адвокат та Клієнт не визначали та не погоджували здійснення Клієнтом оплати за надані Адвокатом послуги, що полягали у складанні відзиву на апеляційну скаргу у справі №386/1939/25 у сумі 4000 грн та участі у судовому засіданні, яке відбулось 02 квітня 2026 року на суму 2000,00 грн, оскільки відповідно до змісту додаткової угоди відповідачем та його адвокатом погоджено надання та оплату послуги з підготовки та подачі відзиву на позовну заяву у даній справі на суму 3000,00 грн та участь у судових засіданнях в суді першої інстанції на суму 2000,00 грн.

Таким чином, у стягненні з позивачки витрат за подання відзиву на апеляційну скаргу у сумі 4000,00 грн та витрат за участь у судовому засіданні апеляційного суду у сумі 2000,00 грн належить відмовити, у зв`язку з необґрунтованістю відповідної вимоги.

Щодо решти заявлених до відшкодування витрат, а саме: ознайомлення з апеляційною скаргою на рішення Голованівського районного суду Кіровоградської області та ухвалою про стягнення витрат на правничу допомогу на суму 2000,00 грн та підготовка заяви про стягнення витрат за правничу допомогу в суді апеляційної інстанції й ухвалення додаткового рішення у справі №386/1939/25 на суму 2000,00 грн, колегія суддів також звертається до змісту додаткової угоди від 27 жовтня 2025 року до договору.

Так, у згаданій додатковій угоді сторони погодили, що витрати, пов`язані з підготовкою справи та участю адвоката у справі під час її розгляду судом Клієнт сплачує самостійно, готівкою по факту виконаної роботи. Факт передачі коштів підтверджує факт складання відповідного документу/отримання консультації/участі в судовому засіданні. Факт отримання Адвокатом коштів підтверджується розрахунковою квитанцією, яка видається Адвокатом Клієнту.

Таким чином, безпосередньо сторонами договору про надання правничої допомоги визначено, що наявність розрахункової квитанції про оплату Клієнтом послуги є підтвердженням факту надання такої послуги Адвокатом.

До заяви про ухвалення додаткового рішення заявником додано копії розрахункових квитанції, що засвідчують оплату відповідачем послуг, що надавались йому Адвокатом у суді першої інстанції, а саме: розрахункова квитанція №004212 від 27 жовтня 2025 року на суму 2000 грн за консультацію та вивчення документів за позовом про зменшення розміру аліментів; розрахункова квитанція №004213 від 06 листопада 2025 року на суму 3000 грн за підготовку відзиву на позов про зменшення аліментів; розрахункова квитанція №004214 від 13 листопада 2025 року на суму 2000 грн за участь у судових засіданнях 10 листопада 2025 року та 13 листопада 2025 року; розрахункова квитанція №004215 від 14 листопада 2025 року на суму 2000 грн за підготовку та подачу заяви про ухвалення додаткового рішення; розрахункова квитанція №004216 від 14 листопада 2025 року на суму 1000 грн за участь у судовому засіданні з розгляду заяви про винесення додаткового рішення (а.с. 101 на звороті-102).

Разом з тим, відповідачем не надано розрахункових квитанцій про здійснення ним оплати за ознайомлення Адвоката з апеляційною скаргою на рішення Голованівського районного суду Кіровоградської області та ухвалою про стягнення витрат на правничу допомогу у сумі 2000,00 грн та підготовку Адвокатом заяви про стягнення витрат за правничу допомогу в суді апеляційної інстанції й ухвалення додаткового рішення у справі №386/1939/25 на суму 2000,00 грн.

Отже, заявником у встановленому процесуальним законом порядку не доведено надання адвокатом відповідних послуг.

Вказане виключає покладення на позивачку відшкодування таких витрат, у тому числі - у випадку їх фактичного понесення відповідачем.

Враховуючи наведене, у стягненні зі ОСОБА_1 на користь відповідача витрат останнього на правову допомогу у суді апеляційної інстанції належить відмовити у повному обсязі.

У зв`язку з необґрунтованістю та недоведеністю доводів відповідача щодо понесених ним у суді апеляційної інстанції витрат на правову допомогу, заперечення позивачки про неспівмірність таких витрат та заява про їх зменшення до уваги колегією суддів не приймаються.

Керуючись ст.ст. 137, 141, 270, 381, 382 ЦПК України, апеляційний суд,-

У Х В А Л И В:

За заявою ОСОБА_2 ухвалити у даній справі додаткову постанову, якою відмовити у повному обсязі у покладенні на ОСОБА_1 відшкодування витрат ОСОБА_2 на правничу допомогу у суді апеляційної інстанції.

Додаткова постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя Л. М. Дьомич

Судді О. Л. Дуковський

О. А. Письменний

Оригінал: reyestr.court.gov.ua