Постанова від 19 травня 2026 р. у справі №725/3535/26 — Чернівецький районний суд міста Чернівців

Справа № 725/3535/26

Номер провадження 2-а/725/123/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20.05.2026 Чернівецький районний суд міста Чернівців

в складі:

головуючого судді Скуляк І. А.

при секретарі Сухолиткому А.Д.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Чернівці справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , іпн. НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) до Чернівецької митниці (вул. Руська, 248М, м. Чернівці) про визнання протиправною скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до Чернівецького районного суду міста Чернівців з вказаним вище адміністративним позовом.

Посилався на те, що 02.03.2026 року на нього був складений протокол про порушення митних правил №0166/UA408000/2026 за ч.2 ст.471 МК України.

Зазначає, що зі змісту протоколу про порушення митних правил №0166/UA408000/2026 вбачається, що 02.03.2026 року о 21 год. 42 хв. в зону митного контролю в`їхав автомобіль марки «Мерседес Бенз Спрінтер 319», державний номер НОМЕР_2 під керуванням гр. України ОСОБА_1 , який прямував з України до Румунії в приватних справах, обравши формою проходження митного контролю смугу спрощеного митного контролю - «зелений коридор».

Під час здійснення митних формальностей, а саме: огляду транспортного засобу, пред`явленого громадянином ОСОБА_1 , виявлено у вантажному відсіку, без ознак приховування від митного контролю: подвійний шкіряний ремінь для камери чорного кольору 4 коробки по 21 шт., подвійний шкіряний ремінь для камери коричневого кольору 4 коробки по 21 шт., подвійний шкіряний ремінь для камери коричневого кольору 6 коробок по 21 шт., одинарний плечовий ремінь для камери чорного кольору 1 коробка 45 шт., одинарний плечовий ремінь для камери пісочного кольору 1 коробка 45 шт., одинарний плечовий ремінь для камери коричневого кольору 1 коробка 45 шт., ремінець для камери на зап`ястя пісочного кольору 1 коробка 43 шт., ремінець для камери на зап`ястя коричневого кольору 1 коробка 43 шт.

Згідно акту оцінки від 02.03.2026 року попередня оціночна вартість вище вказаного товару складає 1709000,00 грн.

Постановою у справі про порушення митних правил від 25.03.2026 ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні порушення митних правил, передбаченого ч.2 ст. 471 МК України, та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розміром 30 відсотків вартості цих товарів на суму 473 969 грн. 87 коп.

Вважає дану постанову безпідставною та необгрунтованою.

На підставі вищевикладеного, просить суд, визнати протиправною та скасувати постанову №0166/UA408000/2026 від 25.03.2026 року, якою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнано винним та притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 471 МК України та закрити провадження в справі за протоколом про порушення митних правил №0166/UA408000/2026 від 02.03.2026 року.

Від представника відповідача через канцелярію суду надійшов відзив на позов, в якому просила суд у задоволенні позову відмовити за безпідставністю та необґрунтованістю.

Позивач в судове засідання не з`явився. Від нього до суду надійшла заява про розгляд справи у його відсутності. Просив суд позов задовольнити.

Представник відповідача в судове засідання не з`явилась, хоча повідомлялась судом про час та місце розгляду справи. Про причини неявки суд не повідомила.

На підставі ч.4 ст.229 КАС України судове засідання проводилось без технічної фіксації.

Суд, дослідивши письмові докази по справі, вважає, що адміністративний позов є необґрунтованим та задоволенню не підлягає, виходячи з наступних підстав:

Відповідно до ст. 19 Конституції України, органи державної влади і їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень і в спосіб, передбачений Конституцією і законами України.

Відповідно до ч.1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Частиною 1 статті 9 КАС України передбачено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно з ч. 1 ст. 6 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

Відповідно до ч.2 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Судом встановлено, що 02.03.2026 року, в п/п «Дяківці-Раковець» Чернівецької митниці, головним державним інспектором Янчин Я.Ю., було складено протокол про порушення митних правил №0166/UA408000/2026 стосовно громадянина ОСОБА_1 за ознаками порушення митних правил, відповідальність за які передбачена ч.2 ст. 471 Митного кодексу України. /а.с. 14-16/.

Постановою в справі про порушення митних правил №0166/UA408000/2026 від 25.03.2026 гр. України ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні порушення митних правил, передбаченого ч.2 ст. 471 Митного кодексу України та на нього накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 30 відсотків вартості товарів, що становить 473 969 грн. 87 коп. /а.с. 17-18/.

Статтею 186 МК України передбачено, що переміщення товарів через митний кордон України здійснюється засобами авіаційного, водного, автомобільного, залізничного, трубопровідного транспорту та лініями електропередачі, а також змішаними перевезеннями. Під змішаним (комбінованим) перевезенням розуміється міжнародне перевезення вантажів щонайменш двома різними видами транспорту відповідно до договору змішаного (комбінованого) перевезення з місця в одній країні, де вантажі переходять у відання оператора такого перевезення, до визначеного місця доставки в іншій країні.

Залежно від наявності перевізника, відправника, одержувача, а також договору на перевезення товари переміщуються у:

1) вантажних відправленнях;

2) супроводжуваному багажі;

3) несупроводжуваному багажі;

4) ручній поклажі;

5) міжнародних поштових відправленнях;

6) міжнародних експрес-відправленнях.

Відповідно до ст. 257 МК України, декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення. При застосуванні письмової форми декларування можуть використовуватися як електронні документи, так і документи на паперовому носії або їх електронні (скановані) копії, на які накладено електронний підпис декларанта або уповноваженої ним особи.

Статтею 366 МК України передбачено двоканальну систему митного контролю товарів, транспортних засобів, що переміщуються через митний кордон України громадянами

Двоканальна система - це спрощена система митного контролю, яка дає громадянам змогу здійснювати декларування, обираючи один з двох каналів проходу (проїзду транспортними засобами особистого користування) через митний кордон України.

Канал, позначений символами зеленого кольору ("зелений коридор"), призначений для декларування шляхом вчинення дій громадянами, які переміщують через митний кордон України товари в обсягах, що не підлягають оподаткуванню митними платежами та не підпадають під встановлені законодавством заборони або обмеження щодо ввезення на митну територію України або вивезення за межі цієї території і не підлягають письмовому декларуванню.

Канал, позначений символами червоного кольору ("червоний коридор"), призначений для всіх інших громадян.

Громадянин самостійно обирає відповідний канал ("зелений коридор" або "червоний коридор") для проходження митного контролю за двоканальною системою.

Початок проходження (проїзду транспортними засобами особистого користування) громадянином каналом, позначеним символами зеленого кольору ("зелений коридор"), є декларуванням шляхом вчинення дій цим громадянином про те, що переміщувані ним через митний кордон України товари не підлягають письмовому декларуванню, оподаткуванню митними платежами, не підпадають під встановлені законодавством заборони та/або обмеження щодо ввезення на митну територію України або вивезення за межі цієї території. Таке декларування свідчить про факти, що мають юридичне значення.

Громадяни, які проходять (проїжджають транспортними засобами особистого користування) через "зелений коридор", звільняються від подання письмової митної декларації. Звільнення від подання письмової митної декларації не означає звільнення від обов`язку дотримання порядку переміщення товарів через митний кордон України та від адміністративної відповідальності за порушення митних правил, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 458 МК України, порушення митних правил є адміністративним правопорушенням, яке являє собою протиправні, винні (умисні або з необережності) дії чи бездіяльність, що посягають на встановлений цим Кодексом та іншими актами законодавства України порядок переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, пред`явлення їх митним органам для проведення митного контролю та митного оформлення, а також здійснення операцій з товарами, що перебувають під митним контролем або контроль за якими покладено на митні органи цим Кодексом чи іншими законами України, і за які цим Кодексом передбачена адміністративна відповідальність.

Адміністративна відповідальність за правопорушення, передбачені цим Кодексом, настає у разі, якщо ці правопорушення не тягнуть за собою кримінальну відповідальність.

Згідно зі ст. 459 МК України адміністративна відповідальність за порушення митних правил встановлюється цим Кодексом. Суб`єктами адміністративної відповідальності за порушення митних правил можуть бути громадяни, які на момент вчинення такого правопорушення досягли 16-річного віку, а при вчиненні порушень митних правил підприємствами - посадові особи цих підприємств.

Відповідно до частини другої ст. 471 Митного кодексу України, притягненню до відповідальності підлягають громадяни за недекларування товарів (крім зазначених у частинах першій та/або третій цієї статті), що переміщуються через митний кордон України громадянами.

Таким чином, гр. України ОСОБА_1 вчинив недекларування товарів, що переміщуються через митний кордон України громадянами.

Так, відповідно до вимог ч. 1 ст. 458 Митного кодексу України, порушення митних правил є адміністративним правопорушенням, яке являє собою протиправні, винні (умисні або з необережності) дії чи бездіяльність, що посягають на встановлений цим Кодексом та іншими актами законодавства України порядок переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, пред`явлення їх органам доходів і зборів для проведення митного контролю та митного оформлення, а також здійснення операцій з товарами, що перебувають під митним контролем або контроль за якими покладено на органи доходів і зборів цим Кодексом чи іншими законами України, і за які цим Кодексом передбачена адміністративна відповідальність.

Тобто, Митним кодексом України визначено, що порушення митних правил є правопорушення, яке вчинено як умисно так і з необережності.

Згідно ст. 11 КпАП України, адміністративне правопорушення визнається вчиненим з необережності, коли особа, яка його вчинила, передбачала можливість настання шкідливих наслідків своєї дії чи бездіяльності, але легковажно розраховувала на їх відвернення або не передбачала можливості настання таких наслідків, хоч повинна була і могла їх передбачити.

Таким чином, з суб`єктивної сторони правопорушення, що полягає в недекларуванні товарів, може бути вчинено як умисно, так і з необережності.

Частина 1 статті 257 МК України визначає, що декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення.

Як було встановлено судом, гр. України ОСОБА_1 митна декларація оформлена не була.

Таким чином, гр. України ОСОБА_1 вчинив недекларування товарів, що переміщуються через митний кордон України громадянами.

При складенні протоколу про порушення митних правил гр. ОСОБА_1 не було надано документів про підтвердження вартості незадекларованого ним товару, митним органом в ході провадження у справі призначено товарознавчу експертизу.

Частина 2 статті 19 Конституції України визначає, що органи державної влади, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до норм ч. ч. 2, 3 ст. 357 Митного кодексу України дослідження (аналізи, експертизи) проводяться експертами спеціалізованого органу з питань експертизи та досліджень центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну митну політику, чи його відокремленого підрозділу або інших експертних установ (організацій, призначених митним органом. Зазначені дослідження (аналізи, експертизи) проводяться з метою забезпечення здійснення митного контролю та митного оформлення і не є судовими експертизами.

Норми ч. ч. 1, 2 ст. 515 Митного кодексу України встановлюють, що експертиза призначається, якщо для з`ясування питань, що виникають у справі про порушення митних правил, виникла потреба у спеціальних знаннях з окремих галузей науки, техніки, мистецтва, релігії тощо. Зазначена експертиза не є судовою експертизою.

Експертиза проводиться експертами спеціалізованого органу з питань експертизи та досліджень центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну митну політику, його відокремлених підрозділів та інших установ або окремими спеціалістами, які призначаються посадовою особою митного органу, у провадженні якої знаходиться справа про порушення митних правил. Особа, щодо якої порушено зазначену справу, має право на проведення за її рахунок незалежної експертизи.

Згідно з нормами ст. 516 Митного кодексу України, визнавши за необхідне проведення експертизи, посадова особа митного органу, у провадженні якої знаходиться справа про порушення митних правил, виносить постанову, у якій визначаються підстави для призначення експертизи, прізвище експерта або найменування спеціалізованого органу з питань експертизи та досліджень центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну митну політику, його відокремленого підрозділу чи іншої відповідної установи, в якій має проводитися експертиза. У цій же постанові ставляться конкретні питання, які мають бути вирішені під час проведення експертизи, а також визначаються матеріали, що передаються у розпорядження експерта.

Відповідно до пункту 3 Положення про СЛЕД Держмитслужби, затвердженого наказом Держмитслужби від 23.10.2019 №18, у редакції наказу від 12.11.2019 №29 (зі змінами), на СЛЕД Держмитслужби покладено завдання з проведення досліджень та здійснення експертної діяльності у митній сфері, а також здійснення відповідно до законодавства попередньої оцінки майна, вилученого, конфіскованого за порушення митного законодавства.

Повноваження СЛЕД Держмитслужби на проведення експертизи в справах про порушення митних правил, в тому числі проведення товарознавчої експертизи із визначенням вартості вилученого майна, що є предметом правопорушення, закріплено Положенням про СЛЕД Держмитслужби, що відповідає вимогам МК України, з урахуванням особливостей, визначених Законом України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» від 12.07.2001 № 2658-ІІІ.

Отже, з метою визначення вартості товару, відповідно до норм ст. ст. 515 - 516 МК України у справі було призначено та проведено їх товарознавчу експертизу. Проведення експертизи доручено експерту Спеціалізованої лабораторії з питань експертизи та досліджень Держмитслужби України.

Згідно з висновком експерта від 05.04.2024 № 142000-3301-0214 проведеного спеціалістами спеціалізованої лабораторії з питань експертизи та досліджень Держмитслужби, встановлено що загальна вартість тимчасово вилучених предметів у справі про порушення митних правил № 0234/40800/24 становить 5 435 039,55 грн.

Як вбачається з висновку експерта СЛЕД Держмитслужби від 18.03.2026 № 142000-3900-0045, такий складений експертом Гриб А., яка володіє достатніми повноваженнями для проведення товарознавчих експертиз, експертизу проведено уповноваженим органом, висновок експерта відповідає вимогам Закону, відтак такий є належним і допустимим доказом у справі.

Норми ст. 251 Кодексу України про адміністративні правопорушення встановлюють, що доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються, зокрема і висновком експерта.

З урахуванням викладеного, суд вважає, що висновок від 18.03.2026 № 142000-3900-0045 складений уповноваженим органом, відповідає вимогам Закону, є належним та допустимим доказом.

Декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення (частина 1 статті 257 Митного кодексу України).

Таким чином, суд приходить до висновку, що Чернівецькою митницею правомірно притягнуто позивача до адміністративної відповідальності за порушення митних правил та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 30 відсотків вартості товарів - предметів правопорушення, на суму 473 969,87 гривень.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що відповідачем не було порушено вимог Закону. Крім того, суд вважає, що позивачу були створені всі умови для реалізації нею своїх прав під час розгляду справи про порушення митних правил.

Відповідно до ч. 1.ст. 72 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно з ч.ч.1.2 ст. 76 КАС України встановлено, що достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Частиною 1 ст. 77 КАС України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

У відповідності до частини 2 цієї статті встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Згідно ст.90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

На час вирішення даного спору в суді правомірність дій при складанні постанови №0166/UA408000/2026 від 25.03.2026 року доведена відповідачем, підстави для висновку протилежного у суду відсутні.

З огляду на вищевикладене, суд дійшов висновку, що у задоволенні позову слід відмовити у повному обсязі.

У зв`язку з відмовою у задоволенні позову розподіл судових витрат відповідно до статті 139 КАС не здійснюється.

Керуючись ст.5, 72-78, 241-246, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

В задоволенні позову – відмовити в повному об`ємі.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Апеляційну скаргу на рішення суду може бути подано протягом десяти днів з дня його проголошення.

Суддя Чернівецького районного

суду міста Чернівців Скуляк І. А.