Рішення від 20 травня 2026 р. у справі №545/3173/22 — Харківський районний суд Харківської області

Суд: Харківський районний суд Харківської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: іпотечного кредиту

Дата: 20 травня 2026 р.

Справа: №545/3173/22

Суддя: Карасава І. О.

21.05.26

Харківський районний суд Харківської області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21.05.2026

селище Покотилівка Харківської області

Справа №545/3173/22

Провадження №2/635/1066/2026

Харківський районний суд Харківської області у складі:

головуючого судді – Карасави І.О.,

секретаря судового засідання – Федотова Д.Є.,

учасники справи:

представник позивача – Стадний Д.С.,

представник відповідача – адвокат Лисенко А.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом Державної іпотечної установи до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

УСТАНОВИВ:

Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача

Позивач Державна іпотечна установа(далі-позивач) звернувся до суду з позовною заявою до ОСОБА_1 (далі-відповідач1), ОСОБА_2 (далі-відповідач2), ОСОБА_3 (далі-відповідач 3) про стягнення заборгованості за кредитним договором.

У позовній заяві позивач просить суд стягнути солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 на користь Державної іпотечної установи заборгованість за кредитним договором у розмірі 824 313,72 грн, з яких сума основного боргу 25 488,92 дол США, що в еквіваленті по курсу НБУ станом на 02 червня 2020 року складає – 683 629,31 грн; стягнути солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 на користь Державної іпотечної установи прострочені відсотки за користування кредитом за період з 01 січня 2019 року по 02 червня 2020 року(станом на 02 червня 2020 року) - 2,42 дол США, що в еквіваленті по курсу НБУ складають 64,90 грн; стягнути солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 на користь Державної іпотечної установи прострочені відсотки(за період з 02 червня 2020 року по 30 червня 2022 року) нараховані за користування кредитом у розмірі 150 684,41 грн.

В обґрунтування позовних вимог зазначив, що 28 лютого 2008 року між ВАТ КБ «НАДРА» та ОСОБА_1 був укладений кредитний договір №6/4/32/2008/840-К/53. Згідно умов п.л. 1.1, 1.3.1. кредитного договору банк надає позичальнику у тимчасово користування на умовах забезпеченості, повернення, строковості, платності та цільового використання грошові кошти у сумі 37 666,00 доларів США в порядку і на умовах, визначених цим договором за програмою «Житло дітям». Відсотки за користування кредитом розраховуються банком на підставі відсоткової ставки у розмірі 12,59 % відсотків на рік.

Банк надає позичальнику кредит строком до 10 лютого 2023(п. 1.4. Кредитного договору) Позичальник отримав кредит у сумі 37 666,00 доларів США 28.02.2008, що підтверджується заявою на видачу готівки №NL-2.

В забезпечення виконання відповідачем-1 зобов?язань за кредитним договором між банком та ОСОБА_2 , ОСОБА_3 були укладені договори поруки №6/4/32/2008/840-П/55 від 28.02.2008 та договір поруки №6/4/32/2008/840-П/56 відповідно.

Згідно з цим договором поручитель поручається перед кредитором за належне виконання відповідачем-1, взятих на себе зобов?язань, що витікають з кредитного договору №6/4/32/2008/840-K/53 від 28.02.2008 в тому числі: повернути до «10» лютого 2023 кредит у сумі 37 666,00 доларів США; сплатити відсотки за користування кредитними коштами із розрахунку 12,59 річних із розрахунку фактичної кількості днів у періоді(28-29-30-31/360); сплатити інші платежі, передбачені Кредитним договором; сплатити можливі штрафні санкції (штраф, пеня).

21.05.2020 між ДІУ(надалі за текстом - новий кредитор/іпотекодержатель/заставодержатель та ПАТ «Комерційний Банк «НАДРА» укладено договір відступлення права вимоги.

Починаючи з 02 червня 2020 року установа набула усі права вимоги за кредитним договором укладеним між банком та ОСОБА_1 . Також, згідно договору відступлення права вимоги установа набула право вимоги й за усіма договорами, укладеними в забезпечення виконання зобов`язань позичальника за кредитним договором.

Через неналежне виконання позичальником своїх зобов?язань за кредитним договором, утворилась заборгованість, яка станом на 11.07.2022 складає 834 313,72 грн. Заборгованість набута ДІУ за кредитним договором №6/4/32/2008/840-K/53 від 28.02.2008 ОСОБА_1 складає: основну суму боргу у розмірі - 25 488,92 долара США, що в еквіваленті по курсу НБУ станом на 02.06.2020 складає - 683 629,31 гривень; прострочені відсотки за користування кредитом за період з 01.01.2019 по 02.06.2020(набуті станом на 02.06.2020) - 2,42 долари США, що в еквіваленті по курсу НБУ складають - 64,90 гривень; прострочені відсотки(за період з 02.06.2020 по 30.06.2022) нараховані за користування кредитом у розмірі - 150 684,41 гривень.

Позивач вважає, що заборгованість за кредитним договором підлягає стягненню солідарно з відповідачів у судовому порядку.

Відзиву та будь-яких заяв та клопотань в ході проведення судового розгляду від відповідача не надходило.

Представник відповідача, у судовому засіданні просив суд у позові відмовити повністю. Зазначив, що кожна сторона сама визначає стратегію свого захисту, зміст своїх вимог і заперечень, а також предмет та підстави позову, тягар доказування лежить на сторонах спору, а суд розглядає справу виключно у межах заявлених ними вимог та наданих доказів. Вважає, що позивач не довів належними та допустимими доказами, обставини, зазначені у позові, зокрема не були надані суду банківські виписки за кредитним договором.

Рух справи

Ухвалою Харківського районного суду Харківської області від 15.02.2023 цивільну справу за позовом Державної іпотечної установи до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором було прийнято до провадження.

Ухвалою Харківського районного суду Харківської області від 20.06.2024 підготовче провадження у цивільній справі за позовом Державної іпотечної установи до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором було закрито. Справу призначено до судового розгляду.

Ухвалою Харківського районного суду Харківської області від 21.01.2026 у задоволенні клопотання представника позивача Стадного Д.С. про повернення до стадії підготовчого провадження з метою подання та долучення до справи письмових доказів було відмовлено.

Фактичні обставини справи, встановлені судом та зміст спірних правовідносин

Вислухавши доводи представника позивача, представника відповідача, дослідивши матеріали справи та проаналізувавши наявні у справі докази, суд дійшов наступного.

Відповідно до статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно статті 5 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Судом встановлено, що 28.02.2008 між ВАТ КБ «НАДРА»(далі - банк) та ОСОБА_1 (далі - позичальник) був укладений кредитний договір №6/4/32/2008/840-К/53(далі – кредитний договір).

Згідно умов п.п. 1.1, 1.3.1. кредитного договору банк надає позичальнику у тимчасово користування на умовах забезпеченості, повернення, строковості, платності та цільового використання грошові кошти (надалі кредит) у сумі 37 666,00 доларів США в порядку і на умовах, визначених цим Договором за програмою «Житло дітям». Відсотки за користування кредитом розраховуються банком на підставі відсоткової ставки у розмірі 12,59% відсотків на рік. Нарахування відсотків за користування кредитом здійснюється за фактичну кількість днів у періоді(28-29-30-31/360) на залишок заборгованості. При розрахунку відсотків враховується день надання та не враховується день погашення кредиту.

Згідно п. 1.4. кредитного договору банк надає позичальнику кредит строком до 10.02.2023.

Позичальник отримав кредит у сумі 37 666,00 доларів США 28.02.2008, що підтверджується заявою на видачу готівки №NL-2.

Пунктом 2.1. кредитного договору, зазначено, що в якості забезпечення виконання позичальником своїх зобов`язань щодо погашення кредиту сплати процентів, інших платежів передбачених цим договором, а також можливих штрафних санкцій, позичальник(майновий поручитель) укладає з банком договір іпотеки: чотирикімнатної квартири, що розташована на(четвертому) поверсі дев?ятиповерхового будинку за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 82,2 кв.м.(вісімдесят два цілих два десятих метра квадратних), житловою площею 60,7 кв.м.(шістдесят цілих сім десятих метра квадратних), яка складається з чотирьох кімнат(надалі- «Іпотека») в день укладання цього договору.

В якості забезпечення виконання позичальником своїх зобов?язань щодо погашення кредиту, сплати процентів, можливих штрафних санкцій та інших платежів, передбачених цим договором, банк укладає з ОСОБА_2 . ТА ОСОБА_3 (надалі - поручителі) договори поруки - в день укладення цього договору (п.2.4 кредитного договору).

Надання кредиту проводиться шляхом зарахування на поточний рахунок обраного тарифного пакету при наявності належним чином оформленої заяви на переказ готівки, сума у якій зазначена у іноземній валюті -доларах США, або видачі готівки позичальнику через касу банку при наявності належним чином оформленої заяви на видачу готівки, сума у якій зазначена у іноземній валюті - доларах США. (п.3.1 .кредитного договору).

Пунктом 3.3.1. кредитного договору встановлює, що повернення суми кредиту здійснюється рівними платежами щомісячно у сумі 209,26(двісті дев?ять доларів США 26 центів), починаючи з березня місяця 2008 року.

Позичальник вносить черговий мінімальний платіж, визначений у п.п. 1.3.1. 3.3.1 цього договору, щомісячно до 10 числа поточного місяця, згідно з графіком погашення наданому в додатку №1 до цього договору(п.3.3.3.кредитного договору).

Кінцевий термін повернення кредиту - 10.02.2023(п.3.3.4 кредитного договору).

Пунктом 3.4. кредитного договору встановлено наступне: якщо на протязі дії цього договору позичальник несвоєчасно та/чи неповністю вніс черговий мінімально необхідний платіж та/чи інші платежі, передбачені цим договором, то банк приймає виконання позичальником своїх зобов`язань по цьому договору в наступному порядку: прострочені відсотки за користування кредитом; відсотки за користування кредитними коштами; пені та штрафи; прострочена сума кредиту; сума кредиту.

У випадку прострочення позичальником виконання зобов`язань щодо повернення кредиту, сплати всіх нарахованих відсотків та можливих штрафних санкцій у строк, визначений у п.3.3.3. цього договору позичальник сплачує банку пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла на час виникнення заборгованості, від несвоєчасно сплаченої суми за кожен день прострочення. (н.5.2. кредитного договору).

Також судом встановлено, що 12.11.2013 між ПАТ «Комерційний Банк «НАДРА» та ОСОБА_1 укладено додатковий договір про внесення змін та доповнень №1 до кредитного договору № 6/4/32/2008/840-K/53 від 28.02.2008 (надалі- додатковий договір).

Відповідно до умов додаткового договору, сторони встановлюють та погоджують наступні зміни та доповнення до кредитного договору: треті особи - поручитель та/або майновий поручитель, який на день підписання сторонами цього додаткового договору с зобов`язаною стороною за кредитним договором або стане такою зобов`язаною особою після підписання його сторонами. (п.1.1 додаткового договору).

Пунктом 1.2. додаткового договору встановлено графік платежів - погоджений сторонами розмір, склад та строк виконання позичальником зобов?язань по поверненню кредиту, сплати процентів та виконанню інших грошових зобов?язань за кредитним договором, який є невід`ємно частиною цього додаткового договору та кредитного договору. Графіком платежів є як підписаний сторонами графік платежів в день підписання цього додаткового договору, так і розрахований банком самостійно графік платежів на підставі згоди сторін, встановленої цим додатковим договором.

Пункт 1.5. додаткового договору встановлює, що боргові зобов`язання - зобов`язання позичальника перед банком щодо повернення згідно встановленого графіку платежів суми кредиту, плати за користування кредитом, сплати комісій, забезпечувального платежу, штрафних санкцій, інших грошових зобов?язань, а також відшкодуванню витрат та збитків банку у зв`язку з неналежним виконанням позичальником своїх зобов`язань перед банком за кредитним договором.

На період з дня підписання сторонами цього додаткового договору до повного виконання позичальником боргових зобов?язань за кредитним договором та за умови належного їх виконання, для розрахунку процентів за користування кредитом встановлюється фіксована процентна ставка у наступному розмірі (надалі-стандартна процентна ставка) - 12,59% відсотків річних (п.2.1. додаткового договору).

У разі невиконання та/або неналежного виконання позичальником умов кредитного договору та/або договорів забезпечення та або умов цього додаткового договору, сторони домовились, що банк, в порядку встановленому цим додатковим договором, має право для розрахунку плати за користування кредитними коштами застосувати стандартну процентну ставку 1 (надалі -стандартна процентна ставка 1) у розмірі стандартна процентна ставка + 4%(відсотки річних) (п.2.2 Додаткового договору).

Нарахування процентів за користування кредитом здійснюється за методом факт/360, тобто із розрахунку фактичної кількості днів у місяці та 360 днів у році. Проценти нараховуються на фактичний залишок заборгованості за кредитом, починаючи з дня фактичного отримання кредиту та закінчуючи днем, що передує фактичному поверненню нього позичальником. Зобов`язання по сплаті процентів визначаються/включаються графіком платежів. (п.2.24 додаткового договору).

Пунктом 3.1. додаткової угоди встановлено, що банк має право відмовитись від подальшого кредитування та вимагати від позичальника дострокового виконання боргових зобов?язань за кредитним договором у наступних випадках: затримання сплати частини кредиту та /або процентів за користування згідно встановленого графіку платежів щонайменше на більше ніж на три календарні місяці; перевищення суми заборгованості суми кредиту більш як на 10%; несплата позичальником чергового платежу згідно графіку платежів, у разі якщо його розмір перевищує 5% суми наданого кредиту(п.3.1 додаткового договору).

У разі відмови банку від подальшого кредитування, позичальник зобов`язується не пізніше шістдесяти календарних днів з дня отримання відповідної вимоги від банку достроково повернути банку кредит, сплатити нараховані відповідно до умов цього договору проценти за користування ним, а також виконати інші боргові зобов`язання за кредитним договором(п. 3.2 додаткового договору).

Також судом встановлено, що 21.05.2020 між Державною іпотечною установою(надалі - новий кредитор/іпотекодержатель/ заставодержатель та ПАТ «Комерційний Банк «НАДРА» укладено договір відступлення права вимоги.

Пунктом 1 договору відступлення зазначено, що в порядку та на умовах, визначених цим договором, банк відступає новому кредитору/іпотеко держателю/заставодержателю належні банку, а новий кредитор/іпотеко держатель заставодержатель набуває права вимоги банку до заставодавців/іпотекодавців та/або поручителів та/або майнових поручителів, зазначених у додатку №1 до цього договору, надалі за текстом - боржники, включаючи права вимоги до правонаступників боржників, спадкоємців боржників або інших осіб, до яких перейшли обов?язки боржників, за договорами поруки та/або договорами іпотеки (іпотечними договорами) та/або договорами застави з урахуванням усіх змін, доповнень і додатків до них, згідно реєстру у додатку №1 до цього договору.

Пунктом 2 договору відступлення вказано, що за цим договором новий кредитор/іпотекодержатель/заставодержатель в день настання відкладальної умови, визначеної в п.14.1. цього договору, набуває усі права кредитора за основними договорами. Права кредитора/іпотекодержателя/заставодержателя за основними договорами переходять до нового кредитора кредитора/іпотекодержателя/заставодержателя у повному обсязі та на умовах, які існують на момент набуття права вимоги.

Пунктом 14.1. договору відступлення передбачає, що відкладальною умовою, за якою сторони пов?язують набрання чинності цим договором та перехід прав вимоги за основними договорами від банку до нового кредитора/іпотекодержателя/заставодержателя, є - набрання законної сили ухвалою Господарського суду м.Києва в справі №910/19158/16 про затвердження мирової угоди. Моментом настання відкладальної умови вважається – день набрання законної сили ухвалою Господарського суду м.Києва в справі №910/19158/16 про затвердження мирової угоди.

Ухвала Господарського суду м.Києва про затвердження мирової угоди підписана - 02.06.2020.

Таким чином, починаючи з 02.06.2020 установа набула усі права вимоги за кредитним договором укладеним між банком та ОСОБА_1 . Також, згідно договору відступлення права вимоги установа набула право вимоги й за усіма договорами, укладеними в забезпечення виконання зобов`язань позичальника за кредитним договором.

Відповідно до статей 512, 514 ЦК України, кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок відступлення права вимоги. До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Велика Палата Верховного Суду неодноразово зазначала, що заміна кредитора не припиняє самого зобов`язання та не звільняє боржника від його виконання. Зокрема, у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.01.2020 у справі №464/3790/16-ц зазначено, що новий кредитор набуває всіх прав вимоги в обсязі, який існував на момент переходу таких прав.

За вказаних обставин, суд дійшов висновку, що позивач у справі - Державна іпотечна установа набула усі права за кредитним договором, що належали первісному кредиторові, зокрема й право на нарахування відсотків за користування кредитними коштами.

Відповідно до частин 1, 2 статті 207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно частини 1 статті 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа(кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до частини 2 статті 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

За змістом положень частини 1 статті 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (стаття 530 ЦК України).

Згідно статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його в строк, встановлений договором або законом.

Зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (стаття 599 ЦК України).

Згідно з положеннями статті 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Згідно розрахунку заборгованості вбачається, що станом на 11.07.2022 загальна заборгованість ОСОБА_1 за кредитним договором №6/4/32/2008/840-К/53 від 28.02.2008, набута Державною іпотечною установою складає - 834 313,72 грн, а саме: сума основного боргу - 25 488,92 дол США, що в еквіваленті по курсу НБУ станом на 02.06.2020 складає - 683 629,31 грн, прострочені відсотки за користування кредитом за період з 01.01.2019 по 02.06.2020(набуті станом на 02.06.2020) - 2,42 дол США, що в еквіваленті по курсу НБУ складають - 64,90 грн; прострочені відсотки (за період з 02.06.2020 по 30.06.2022) нараховані за користування кредитом складають - 150 684,41 грн.

Також матеріали справи містять графік погашення кредиту(а.с.27-30), розрахунок заборгованості від 19.07.2022(а.с.12), довідка про рух коштів за кредитом станом на 30.06.2022(а.с.13) та розрахунок заборгованості станом на 02.06.2020(а.с.87-90) які дають можливість встановити строк виконання зобов`язання, склад заборгованості, суму погашення та залишок заборгованості за кредитом.

Оцінуючи спірні правовідносини між позивачем та відповідачами щодо наявності заборгованості за кредитним договором, суд виходив перш за все, з суті взятих на себе сторонами договірних обов`язків, а також сукупності доказів, наданих позивачем, зокрема кредитний договір, графік платежів, додаткова угода, заява на видачу кредиту, договір поруки, договір відступлення права вимоги, іпотечний договір, розрахунок заборгованості.

Відповідачі, натомість, не надали суду жодного належного та допустимого доказу повного погашення кредитної заборгованості.

Верховний Суд у постанові від 18.03.2020 у справі №129/1033/13-ц наголосив, що принцип змагальності покладає на кожну сторону обов`язок довести ті обставини, на які вона посилається.

Крім того, суд приймає до уваги, що відповідач 1 не заперечує факт укладання та підписання кредитного договору №6/4/32/2008/840-K/53 від 28.02.2008 та факт отримання ним кредитних коштів, у розмірі та на умовах, визначених договором.

При цьому суд враховує, що позивачем на виконання обов`язку щодо доказування були подані суду виписки по рахунку відповідача за період з 28.08.2008 по 22.06.2020, які містять відомості щодо руху коштів та формування заборгованості, однак такі докази ухвалою суду від 21.01.2024 не прийняті до розгляду у зв`язку з пропуском строку їх подання.

Сам по собі факт подання позивачем вказаних доказів свідчить про наявність у позивача первинної документації на підтвердження здійснення відповідних банківських операцій та обліку заборгованості за кредитним договором. Однак з огляду на неприйняття вказаних доказів, суд не покладає їх в основу рішення.

Ураховуючи наведене, суд оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів вважає доведеним факт наявності у відповідача загальної заборгованості за кредитним договором у розмірі - 834 313,72 гривень.

Будь-яких доказів, які б спростовували проведений позивачем розрахунок заборгованості за вказаним договором відповідачем суду не надано.

Таким чином, судом встановлено, що ОСОБА_1 є споживачем банківських послуг та заборгованість за кредитним договором про надання банківських послуг №6/4/32/2008/840-K/53 від 28.02.2008 складає - 834 313,72 грн, а саме: сума основного боргу - 25 488,92 дол США, що в еквіваленті по курсу НБУ станом на 02.06.2020 складає - 683 629,31 грн, прострочені відсотки за користування кредитом за період з 01.01.2019 по 02.06.2020(набуті станом на 02.06.2020) - 2,42 дол США, що в еквіваленті по курсу НБУ складають - 64,90 грн; прострочені відсотки(за період з 02.06.2020 по 30.06.2022) нараховані за користування кредитом у розмірі - 150 684,41 грн, яка є не погашена станом на момент подання позову до суду.

Крім того, в забезпечення виконання відповідачем-1 зобов`язань за кредитним договором між банком та ОСОБА_2 , ОСОБА_3 були укладені договори поруки №6/4/32/2008/840-П/55 від 28.02.2008 та договір поруки №6/4/32/2008/840-П/56 відповідно(далі - договір поруки).

Частиною 1 статті 553 ЦК України, визначено, за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов`язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов`язання боржником.

Згідно з цим договором поручитель поручається перед кредитором за належне виконання відповідачем-1, взятих на себе зобов`язань, що витікають з кредитного договору №6/4/32/2008/840-K/53 від 28.02.2008 в тому числі: повернути до 10.02.2023 кредит у сумі 37 666,00 доларів США; сплатити відсотки за користування кредитними коштами із розрахунку 12,59 річних із розрахунку фактичної кількості днів у періоді (28-29-30-31/360); сплатити інші платежі, передбачені кредитним договором; сплатити можливі штрафні санкції (штраф, пеня).

Пунктом 2.1. договору поруки встановлено, що кредитор набуває право вимагати від поручителя виконання зобов`язання, що витікає із кредитного договору при умові, якщо в установлений кредитним договором строк виконання позичальником зобов?язання в цілому чи в будь-якій його частині не будуть виконані, а також при умові обов?язкового направлення поручителю повідомлення з вимогою виконати зобов?язання позичальника в цілому(або в тій чи іншій його частині.

Частиною 1 статті 554 ЦК України передбачено, що у разі порушення боржником зобов`язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки (ч. 2 ст. 554 ЦК України)

Згідно статті 543 ЦК України, у разі солідарного обов`язку боржників(солідарних боржників), кредитор має право вимагати виконання обов`язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь кого з них окремо.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Враховуючи відсутність жодних доказів на підтвердження погашення відповідачами станом на момент розгляду справи суми боргу, суд дійшов висновку про законність та обґрунтованість позовних вимог щодо стягнення солідарно суми заборгованості за простроченим тілом кредиту та відсотками відповідно до договору надання банківських послуг та договору поруки.

Посилання відповідачів на припинення поруки є безпідставними, оскільки порука припиняється лише у випадках, прямо передбачених статтею 559 ЦК України.

Судом встановлено, що позивач звернувся до суду в межах строку дії основного зобов`язання та після виникнення підстав для стягнення. Сам по собі факт спливу певного часу не є автоматичною підставою для припинення поруки без належного встановлення відповідних юридичних фактів.

Щодо аргументів відповідача про відсутність ліцензії у Державної іпотечної установи на провадження діяльності із іноземною валютою суд зазначає наступне.

Статтею 524 ЦК України визначено, що зобов`язання має бути виражене у грошовій одиниці України - гривні. Сторони можуть визначити грошовий еквівалент зобов`язання в іноземній валюті.

Статтею 533 ЦК України встановлено, що грошове зобов`язання має бути виконане у гривнях.

Якщо у зобов?язанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом.

Із аналізу наведених правових норм можна зробити висновок, що гривня як національна валюта є єдиним законним платіжним засобом на території України. сторони, якими можуть бути як резиденти, так і нерезиденти - фізичні особи, які перебувають на території України, у разі укладення цивільно-правових угод, які виконуються на території України, можуть визначити в грошовому зобов?язанні грошовий еквівалент в іноземній валюті. Відсутня заборона на укладення цивільних правочинів, предметом яких є іноземна валюта, крім використання іноземної валюти на території України як засобу платежу або як застави, за винятком оплати в іноземній валюті за товари, роботи, послуги, а також оплати праці, на тимчасово окупованій території України; У разі отримання у позику іноземної валюти позичальник зобов`язаний, якщо інше не передбачене законом чи договором, повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики), тобто таку ж суму коштів у іноземній валюті, яка отримана у позику.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 16.01.2019 у справі №373/2054/16-ц зазначила, що визначення грошового еквіваленту зобов`язання в іноземній валюті не суперечить чинному законодавству України.

Згідно додатку №1 договору відступлення прав (графа №9) вбачається, що вартість права вимоги за зобов?язанням за кредитним договором встановлена у грошовій одиниці - гривні.

Враховуючи те, що Державна іпотечна установа не має генеральної та індивідуальної ліцензій на здійснення валютних операцій, а вартість прав за договором відступлення визначена у національній грошовій одиниці - гривні, позивач вірно обрав спосіб захисту та заявляє вимогу про стягнення заборгованості у гривневому еквіваленті.

З огляду на наведені норми права, суд не приймає до уваги доводи відповідача про неможливість стягнення заборгованості через відсутність у Державної іпотечної установи відповідної ліцензії, оскільки позивач, не здійснює валютних операцій, а набув право вимоги за вже існуючим кредитним зобов`язанням, природа первісного зобов`язання якого не змінюється відступленням права вимоги.

Щодо застосування строків позовної давності.

Судом встановлено, що 12.11.2013 ПАТ «Комерційний Банк «НАДРА» та ОСОБА_1 укладено додатковий договір про внесення змін та доповнень до кредитного договору №6/4/32/2008/840-K/53 від 28.02.2008, яким змінено порядок виконання зобов`язань, визначено новий графік погашення кредиту, фіксована процентна ставка у розмірі 12,59% відсотків річних та кінцевий строк повернення кредиту до 10.02.2023.

Укладення вказаної додаткової угоди свідчить про визнання відповідачем існування заборгованості та відповідно до статті 264 ЦК України перервало перебіг позовної давності. Після переривання перебіг позовної давності розпочався заново.

Відповідно до правового висновку Великої Палати Верховного Суду, викладеного у постанові від 28.03.2018 у справі №444/9519/12, у разі встановлення графіка періодичних платежів перебіг позовної давності обчислюється окремо щодо кожного платежу.

Разом з тим суд враховує, що позивачем заявлено вимоги про стягнення непогашеного залишку основного боргу станом на 02.06.2020 та процентів, нарахованих за період з 02.06.2020 по 30.06.2022, тобто в межах загальної позовної давності, з урахуванням подачі позову до суду - 02.08.2022.

Матеріали справи містять графік погашення кредиту, розрахунок заборгованості від 19.07.2022 №1511/32/28 станом на 11.07.2022, довідка про рух коштів за кредитом станом на 30.06.2022 та розрахунок заборгованості станом на 02.06.2020, які дають можливість встановити строк виконання зобов`язання та склад заборгованості.

При цьому відповідачем не надано іншого розрахунку або належних доказів того, що заявлена до стягнення заборгованість сформована виключно за рахунок платежів, строк позовної давності щодо яких сплив.

За таких обставин суд не вбачає підстав для застосування позовної давності до заявлених позовних вимог.

Відповідно до частини 1 статті 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

За правилами статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій, як це закріплено частиною 4 статті 12 ЦПК України.

Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи(ч. 7 ст. 81 ЦПК України).

Згідно з статті 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням.

Ураховуючи викладене, суд дійшов висновку, що позивачем доведено належними та допустимими доказами обставини, зазначені у позовній заяві, а відтак є підстави для стягнення заборгованості за кредитним договором.

Щодо судових витрат

За правилами частини 1 статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

При пред`явленні позову позивач сплатив судовий збір у розмірі 12 515,00 гривень. Оскільки суд повністю задовольняє позовні вимоги, то понесені позивачем судові витрати на підставі частини 1 статті 141 ЦПК України підлягають стягненню з відповідачів на користь позивача у рівних частинах.

На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 19, 81, 141, 259, 263-265, 268, 273 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов Державної іпотечної установи до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити.

Стягнути солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 на користь Державної іпотечної установи заборгованість за кредитним договором №6/4/32/2008/840-K/53 від 28.02.2008 у розмірі 834 313,72 гривень, а саме: основну суму боргу у розмірі - 25 488,92 долара США, що в еквіваленті по курсу НБУ станом на 02.06.2020 складає - 683 629,31 гривень; прострочені відсотки за користування кредитом за період з 01.01.2019 по 02.06.2020(набуті станом на 02.06.2020) - 2,42 долари США, що в еквіваленті по курсу НБУ складають - 64,90 гривень; прострочені відсотки(за період з 02.06.2020 по 30.06.2022) нараховані за користування кредитом у розмірі - 150 684,41 гривень.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Державної іпотечної установи витрати по сплаті судового збору у розмірі 4 172,00 гривень.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь Державної іпотечної установи витрати по сплаті судового збору у розмірі 4 172,00 гривень.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь Державної іпотечної установи витрати по сплаті судового збору у розмірі 4 172,00 гривень.

Рішення може бути оскаржене протягом тридцяти днів з дня його проголошення або з дня складення повного судового рішення у разі оголошення вступної та резолютивної частини рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відомості щодо учасників справи:

позивач – Державна іпотечна установа, ЄДРПОУ 33304730, місцезнаходження: , 01133, м. Київ, бул. Лесі Українки, б. 34;

відповідач – ОСОБА_1 , РНКОПП НОМЕР_1 , зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання(перебування): АДРЕСА_1 ;

відповідач – ОСОБА_2 , РНКОПП НОМЕР_2 , зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання(перебування): АДРЕСА_1 ;

відповідач – ОСОБА_3 , РНКОПП НОМЕР_3 , зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання(перебування): АДРЕСА_2 .

Повний текст рішення складено 21.05.2026

Суддя І.О. КАРАСАВА

Оригінал: reyestr.court.gov.ua