Рішення від 19 травня 2026 р. у справі №629/2481/26 — Індустріальний районний суд міста Харкова

Суддя Ритов Я. М.

Справа № 629/2481/26

Провадження № 2/644/3711/26

20.05.2026

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

20 травня 2026 року м. Харків

Індустріальний районний суд міста Харкова в складі:

Головуючого судді Ритова Я.М.,

за участю секретаря Швайка О.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Харкова в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

встановив:

Представник Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» звернувся до суду з позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором № 2002933620 від 07.09.2013 року у загальному розмірі 35 287,41 грн., а також судового збору у розмірі 2662,40 грн. та витрат на правничу допомогу у розмірі 7000 грн.

Позовні вимоги обґрунтовує тим, що 07.09.2020 року між АТ «ОТП Банк» та відповідачем було укладено кредитний договір № 2002933620 від 07.09.2013. Відповідно до умов кредитного договору банк надає позичальнику кредит, а позичальник зобов`язується повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом, інші платежі, визначені даним кредитним договором. Відповідачем не виконані належним чином кредитні зобов`язання.

21.10.2022 між АТ «ОТП Банк» та ТОВ «Діджи Фінанс», відповідно до чинного законодавства України, укладений Договір факторингу № 21/10/22. Згідно умов договору первісний кредитор відступив на користь нового кредитора права вимоги за кредитним договором № 2002933620 від 07.09.2013 року. Сума боргу перед новим кредитором становить 35 287,41 грн., із яких: 21 866,86 грн. заборгованість по тілу кредиту, 13 420,55 грн. заборгованість по відсотках.

Ухвалою судді Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 26.03.2026 р. матеріали дійсної справи направлено до Індустріального районного суду міста Харкова за підсудністю.

Ухвалою судді Індустріального районного суду м. Харкова від 23.04.2026 року позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та її розгляд призначено за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) осіб.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, надав заяву про розгляд справи без його участі, не заперечував проти заочного розгляду справи, позовні вимоги підтримав.

Належним чином повідомлена про дату, час та місце розгляду справи відповідач, згідно вимог ч. 8 ст. 128 ЦПК України, у судове засідання не з`явилась, в порушення ч. 3 ст. 131 ЦПК України про причини неявки суд не повідомила, відзив на позовну заяву не подала, у зв`язку з чим, на підставі ухвали Індустріального районного суду м. Харкова від 20.05.2026 року, проведено заочний розгляд даної справи, згідно з вимогами ст.ст. 280-282 ЦПК України, на підставі наявних у справі доказів.

Згідно вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі відсутності осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу технічними засобами не здійснюється.

Суд, дослідивши матеріали справи, встановивши факти та відповідні їм правовідносини, оцінивши кожний доказ окремо та у їх сукупності та взаємозв`язку, дійшов до наступного.

Судом встановлено, що 07.09.2013 року між АТ «ОТП БАНК» та відповідачем в було укладено кредитний договір № 2002933620 від 07.09.2013, відповідно до якого ОСОБА_1 отримала кредит на придбання товару в сумі 1581 грн. зі сплатою відсотків за користування кредитом 0,01 % на місяць на строк 24 місяці.

Також, 07.09.2013 року відповідач ознайомилась з графіком платежів за договором та паспортом споживчого кредиту від АТ «ОТП БАНК» № 2002933620 від 07.09.2013.

З виписки по рахунку відповідача випливає, що після придбання товару відповідач періодично здійснювала погашення кредиту та відсотків.

Частиною першою статті 1054 ЦК України встановлено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно з умовами укладеного кредитного договору, позичальник зобов`язався повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом та виконати інші зобов`язання в повному обсязі у строки, передбачені вказаними умовами.

Відповідно до статті 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з частиною першою статті 530 ЦК України зобов`язання підлягає виконанню у вказаний в договорі строк.

Статтею 610 ЦК України визначено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, певних змістом зобов`язання (неналежне виконання). При цьому, за вимогами статті 611 цього Кодексу, при порушенні зобов`язання наступають правові наслідки, установлені договором або законом.

Разом із тим, у зв`язку з тим, що відповідач умови кредитного договору належним чином не виконував, кредитором нараховано заборгованість за кредитним договором № 2002933620 від 07.09.2013 року у загальному розмірі 35 287,41 грн., яка складається з: 21 866,86 грн. сума заборгованості за тілом кредиту; 13 420,55 грн. сума заборгованості за відсотками.

21.10.2022 між АТ «ОТП БАНК» та позивачем укладено Договір факторингу № 21/10/22, у відповідності до якого АТ «ОТП БАНК» відступило ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» право вимоги за кредитним договором № 2002933620 від 07.09.2013 року.

Відповідно до витягу з реєстру боржників до Договору факторингу № 21/10/22 від 21.10.2022 позивач набув право грошової вимоги до відповідача в розмірі заборгованості 35 287,41 грн., яка складається з: 21 866,86 грн. сума заборгованості за тілом кредиту; 13 420,55 грн. сума заборгованості за відсотками.

На підтвердження виконання умов договору факторингу позивачем надано копії актів приймання передачі реєстрів боржників від 21.10.2022 року, платіжні інструкції кредитового переказу коштів.

В матеріалах справи відсутні докази того, що відповідач висував заперечення проти вимог нового кредитора у зобов`язаннях відповідно до статті 518 ЦК України.

В силу вимог ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

За приписами ч. 1 ст. 516 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 517 ЦК України первісний кредитор у зобов`язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення.

Враховуючи надані позивачем докази переходу прав вимоги за кредитним договором № 2002933620 від 07.09.2013, суд дійшов висновку, що позивач набув права вимоги до відповідача в обсязі, визначеному вказаним договором.

Таким чином, позовні вимоги про стягнення заборгованості у загальному розмірі 35 287,41 грн. є обґрунтованими та підлягають задоволенню в повному обсязі.

У позовній заяві представник позивача просив, також стягнути з відповідача витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 7 000 грн.

Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України, до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Частинами 2, 3 ст. 137 ЦПК України передбачено, що за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

На підтвердження понесених позивачем витрат на правничу допомогу в матеріалах справи наявні копія договору № 42649746 про надання правової допомоги від 01.07.2025, укладеного між ТОВ «Діджи Фінанс» в особі директора Романенка М. Е. та ФОП ОСОБА_2 , копія детального опису робіт (наданих послуг), виконаних за вищезазначеним договором, на суму 7 000 грн., копія акту надання послуг на підтвердження факту надання правової допомоги від 28.11.2025 р., копія свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю серії КС № 5618/10 від 17.03.2016 на ім`я Білецького Б. М.

При цьому, суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо.

При визначенні суми компенсації витрат, понесених на професійну правничу допомогу, необхідно досліджувати на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категоріям складності справи, витраченому адвокатом часу, об`єму наданих послуг, ціні позову та (або) значенню справи.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Таким чином, суд вважає, що розмір гонорару адвоката у сумі 7000 грн. неспівмірний зі складністю справи, яка відповідно до положень ЦПК України є малозначною, розглядається у порядку спрощеного позовного провадження на підставі наявних у справі матеріалів, а також часом, необхідним представнику позивача для вчинення відповідних процесуальних дій.

Враховуючи обсяг виконаної адвокатом роботи, принципи співмірності та розумності судових витрат, критерій реальності адвокатських витрат, критерій розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи, а також того, що дана категорія справ стосовно стягнень заборгованості за кредитним договором є однотипною, оскільки право вимоги перейшло за договором відступлення прав вимоги, то розрахунок заборгованості адвокатом не здійснювався, суд дійшов висновку, що справедливим і співмірним буде стягнення з відповідача на користь позивача 3000 грн. у рахунок відшкодування витрат на правову допомогу.

Крім того, згідно зі ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягають стягненню судові витрати зі сплати судового збору, що документально підтверджені, у розмірі 2 662,40 грн.

Керуючись статтями 4, 19, 141, 263-265, 280 ЦПК України, суд

вирішив:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» заборгованість за кредитним договором № 2002933620 від 07.09.2013 року у загальному розмірі 35 287 (тридцять п`ять тисяч двісті вісімдесят сім) грн. 41 коп., яка складається з: 21 866,86 грн. сума заборгованості за тілом кредиту; 13 420,55 грн. сума заборгованості за відсотками.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» судовий збір у розмірі 2662,40 грн. та витрати на правничу допомогу у розмірі 3000 грн.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Харківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його складення. Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Відповідно ч. 3 ст. 354 ЦПК України строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його складення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд, якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Сторони:

позивач Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс», ЄДРПОУ 42649746, Київська область, м. Бровари, вул. Симона Петлюри, буд.21/1;

відповідач ОСОБА_1 , рнокпп НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 , адреса проживання, як внутрішньо переміщеної особи АДРЕСА_2 .

Суддя Я.М. Ритов