Рішення від 21 травня 2026 р. у справі №643/4799/26 — Салтівський районний суд міста Харкова

Справа № 643/4799/26

Провадження № 2-а/643/89/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22.05.2026 м. Харків

Салтівський районний суд міста Харкова у складі:

головуючого Тимош О. М,

за участю секретаря судового засідання – Глушка С. В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, закриття провадження у справі,

встановив:

У березні 2026 року ОСОБА_1 в особі свого представника звернувся до Салтівського районного суду міста Харкова з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 з позовом, в якому просив постанову №R306447 від 17.01.2026 начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 за ч. 3 ст. 210 КУпАП щодо нього визнати протиправною та скасувати; справу про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210 КУпАП закрити.

Позовні вимоги обґрунтовував тим, що постановою №R306447 від 17.01.2026 ОСОБА_1 притягнутий до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210 КУпАП, в якій зазначено, що він не став на військовий облік як ВПО, чим допустив порушення правил військового обліку. Позивачу стало відомо про зазначену постанову 24.02.2026 після накладення арешту на його банківські рахунки, копію постанови отримав у виконавчій службі. З даною постановою позивач не згоден, оскільки вона є незаконною та протиправною з таких підстав. Відносно позивача складався протокол про адміністративне правопорушення №18/128 від 14.01.2026 без його присутності. З протоколу вбачається, що мали місце такі порушення ст. 256 КУпАП: не зазначено місце (приміщення РТЦК тощо) складання протоколу; не зазначено час вчинення правопорушення; відсутні пояснення особи, яка притягається до відповідальності; протокол не підписаний особою, яка притягається до відповідальності, при цьому відсутні відомості про відмову від підписання; відсутні пояснення і зауваження; не роз`яснені права, передбачені ст. 268 КУпАП – підпис позивача відсутній, причини відмови не зазначені. Крім того, в протоколі вказано, що ОСОБА_1 повідомлено про розгляд справи 16.01.2026 об 11:00 в приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_2 , але розгляд справи відбувся 17.01.2026, позивач не був присутній при складанні протоколу і взагалі не повідомлявся про час і місце розгляду справи.

Також, постанова №R306447 від 17.01.2026 не відповідає вимогам ст. 283, 285, 33 КУпАП, а саме: відсутнє найменування органу, посадової особи, яка розглянула справу; відсутній опис обставин, встановлених під час розгляду справи; постанова не містить висновок про встановлення винуватості позивача, одразу накладено стягнення; відсутня заява позивача про розгляд справи за його відсутності; постанова не оголошувалася; копія постанови позивачу не вручалася і не надсилалася; при накладенні стягнення не враховувалися особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність; при винесенні постанови протокол №18/128 від 14.01.2026 як доказ не досліджувався.

Відповідач повинен був довести порушення позивачем обов`язку, передбаченого ч. 4 ст. 37 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», а саме що він, будучи військовозобов`язаним, після вибуття зі свого місця проживання у семиденний строк з дати взяття на облік внутрішньо переміщеної особи не став на військовий облік у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки за місцем перебування на обліку внутрішньо переміщеної особи. Оскаржувана постанова не містить посилання на докази, на підставі яких суб`єкт владних повноважень дійшов висновків про порушення позивачем ч. 4 ст. 37 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу».

ОСОБА_1 взятий на облік як внутрішньо переміщена особа 24.03.2025 відповідно до довідки №6330-5003639012, на облік в ІНФОРМАЦІЯ_3 він зобов`язаний був стати впродовж 7 днів, тобто до 31.03.2025 включно. У відповідача згідно з вимогами законодавства наявний доступ до відповідних реєстрів, відтак датою виявлення ІНФОРМАЦІЯ_3 правопорушення слід вважати 01.04.2026. Останнім днем накладення адміністративного стягнення є 01.07.2025, отже, оскаржувана постанова винесена поза межами строків притягнення до відповідальності.

20.03.2026 до суду від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому просила у задоволенні позову відмовити в повному обсязі. Зазначила, що факт вчинення адміністративного правопорушення підтверджується сукупністю належних та допустимих доказів, а саме витягом з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів «Оберіг», довідкою внутрішньо переміщеної особи від 24.03.2025 №6330-5003639012 УСЗНА Московського району ХМР, рапортом працівника поліції, довідкою про доставлення позивача до територіального центру комплектування та соціальної підтримки, протоколом про адміністративне правопорушення №18/128 від 14.01.2026. Відповідно до даних реєстру «Оберіг» інформація про взяття позивача на облік як внутрішньо переміщеної особи була автоматично інтегрована до зазначеного реєстру, що свідчить про те, що з моменту внесення відповідних відомостей у позивача виник обов`язок стати на військовий облік за місцем фактичного проживання, передбачений ч. 3 ст. 37 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу». Невиконання такого обов`язку було автоматично зафіксовано в реєстрі «Оберіг» як порушення правил військового обліку. Доводи позивача щодо порушення строків притягнення до адміністративної відповідальності є безпідставними, оскільки правопорушення має триваючий характер, строк притягнення обчислюється з дня виявлення правопорушення – 14.01.2026, тобто з дати виявлення і доставлення позивача до ІНФОРМАЦІЯ_2 . Під час розгляду справи були з`ясовані обставини, що мають значення для правильного вирішення справи відповідно до вимог КУпАП, зокрема, встановлено, що ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, встановлені його вина та обставини скоєного правопорушення під час дії особливого періоду в умовах воєнного стану.

25.03.2026 представником позивача до суду подано відповідь на відзив, у якій просив позовні вимоги задовольнити у повному обсязі, зазначив, що граничний термін виконання обов`язку позивачем з постановки на військовий облік сплив 31.03.2025. Відповідач зазначає, що інформація про ВПО була автоматично інтегрована до реєстру «Оберіг». Оскільки відповідач є держателем/користувачем цього реєстру та має до нього безперервний доступ, факт непостановки на облік став відомим органу автоматично 01.04.2025. Так як правопорушення фактично виявлено системою 01.04.2025, граничний строк накладення стягнення сплив 01.07.2025, винесення постанови 17.01.2026 відбулося поза межами встановлених законом строків. У постанові №R306447 від 17.01.2026 відсутній будь-який опис фактичних обставин справи, що позбавляє документ юридичної визначеності. Постанова не містить посилань на жоден належний доказ, зокрема, у ній не зазначено, що під час розгляду досліджувався протокол №18/128 від 14.01.2026. Протокол №18/128 від 14.01.2026 не може бути покладений в основу постанови, оскільки він був складений без участі позивача, що позбавило останнього права на захист, дані, викладені у протоколі, не були предметом безпосереднього дослідження та оцінки посадовою особою при винесенні постанови. Позивач не викликався на розгляд справи, не подавав заяви про розгляд за його відсутності, копія постанови йому не вручалась та не надсилалась. При накладенні стягнення відповідачем не досліджувався майновий стан позивача та обставини, що пом`якшують відповідальність.

Ухвалою судді від 18.03.2026 відкрито провадження у справі та постановлено розглядати справу за правилами спрощеного провадження без повідомлення сторін; витребувано з ІНФОРМАЦІЯ_1 належним чином завірені матеріали про адміністративне правопорушення, на підставі яких винесена постанова №R306447 від 17.01.2026 за ч. 3 ст. 210 КУпАП стосовно ОСОБА_1 .

Ухвалою судді від 18.03.2026 заяву представника позивача про забезпечення позову задоволено частково, зупинено стягнення на підставі постанови №R306447 виданої ІНФОРМАЦІЯ_4 з ОСОБА_1 на користь держави штрафу у розмірі 34 000,00 грн (виконавче провадження №80324305) до набрання законної сили рішенням у справі за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення та закриття провадження у справі.

Витребувані судом докази надійшли до суду від відповідача 20.03.2026.

Від сторін по справі не надійшло клопотання про проведення розгляду справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін, а тому суд розглядає справу без виклику сторін, що відповідає вимогам ч. 5 ст. 262 КАС України.

Суд, дослідивши матеріали справи, встановив такі обставини.

Відповідно до довідки від 24.03.2025 №6330-5003639012 ОСОБА_1 взятий на облік як внутрішньо переміщена особа, фактичне місце проживання/перебування вказане за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.21).

Згідно з протоколом №18/128 про адміністративне правопорушення від 14.01.2026 встановлено, що ОСОБА_1 не став на військовий облік за місцем оформлення ВПО (а.с.24-25, 79-80). В протоколі зазначено, що ОСОБА_1 роз`яснено зміст ст. 63 Конституції України, а також права та обов`язки, передбачені ст. 268 КУпАП, повідомлено про розгляд справи про адміністративне правопорушення 16.01.2026 об 11 годині 00 хвилин, проте відповідного підпису позивача протокол не містить. Пояснень і зауважень щодо змісту протоколу ОСОБА_1 як особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, не надано. Крім того, в протоколі відсутні дані щодо відмови позивача від пояснення та/або підписання протоколу, щодо отримання позивачем другого примірника протоколу чи відмови від його отримання.

Додатками до протоколу №18/128 від 14.01.2026 є довідка про доставлення, рапорт працівника поліції, копія паспорта, витяг з системи «Оберіг» (а.с.81, 83).

Згідно з довідкою про доставлення (супроводження) громадянина до територіального центру комплектування та соціальної підтримки №18/127 від 14.01.2026 ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , який перебуває на обліку в ІНФОРМАЦІЯ_2 , доставлено 14.01.2026 о 20:00 працівником поліції капітаном поліції ОСОБА_2 за порушення військового обліку з 08.01.2026 по 07.01.2027, коментар: особу доставлено, скасовано автоматично (а.с.81).

Згідно з рапортом від 14.01.2026 капітана поліції ДОП ХРУП №2 ГУ НП в Харківській області В. Філатова з ІНФОРМАЦІЯ_3 надійшло звернення щодо супроводження (доставлення) громадянина ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , який вчинив адміністративне правопорушення за ст. 210 КУпАП, до ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с.82). Під час відпрацювання звернення 14.01.2026 до ІНФОРМАЦІЯ_2 доставлено громадянина ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , для складання протоколу про адміністративне правопорушення за ст. 210 КУпАП.

Відповідно до витягу з АІТС «Оберіг» ОСОБА_1 стоїть на обліку у ІНФОРМАЦІЯ_2 з ідентифікатором НОМЕР_1 , не став на військовий облік за місцем оформлення ВПО (ст. 37 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу»), порушення військового обліку від 08.01.2026, звернення до Національної поліції 08.01.2026 (а.с.83-84). Крім того, витяг містить дані щодо знаходження позивача на обліку як внутрішньо переміщеної особи на підставі довідки від 24.03.2025 №6330-5003639012.

Постановою начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 №R306447 від 17.01.2026 ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210 КУпАП (а.с.22-23, 77-78). У постанові вказано, що за результатами з`ясування обставин справи встановлено, що ОСОБА_1 не став на військовий облік як ВПО (ст. 37 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу»), чим допустив порушення правил військового обліку. Постанова не містить підтвердження отримання позивачем її копії чи направлення копії постанови поштою на адресу позивача.

З постанови про відкриття виконавчого провадження від 24.02.2026 вбачається, що в.о. начальника відділу Вовчанського відділу державної виконавчої служби у Чугуївському районі Харківської області Харківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Онікієнко Л. М. відкрито виконавче провадження №80324305 з примусового виконання постанови ІНФОРМАЦІЯ_2 №R306447 від 17.01.2026 про стягнення з ОСОБА_1 на користь держави штраф у сумі 34 000 грн (а.с.26-27).

Згідно із ч. 1 ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.

Відповідно до ст. 235 КУпАП територіальні центри комплектування та соціальної підтримки розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення призовниками, військовозобов`язаними, резервістами правил військового обліку, про порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, про зіпсуття військово-облікових документів чи втрату їх з необережності (статті 210, 210-1, 211 (крім правопорушень, вчинених військовозобов`язаними чи резервістами, які перебувають у запасі Служби безпеки України або Служби зовнішньої розвідки України). Від імені територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право керівники територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки.

Згідно зі ст. 245 КУпАП, завданнями провадження у справі про адміністративне правопорушення є повне, всебічне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, тощо.

Відповідно до ст. 280 Кодексу України про адміністративні правопорушення орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Стаття 210 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність за порушення призовниками, військовозобов`язаними, резервістами правил військового обліку та містить три частини.

Постанова №R306447 від 17.01.2016 містить зазначення частини 3 статті 210 КУпАП, за якою позивача притягнуто до відповідальності та накладено відповідне стягнення.

Частиною 3 ст. 210 КУпАП передбачено, що вчинення дій, передбачених частиною першою цієї статті, в особливий період - тягне за собою накладення штрафу від однієї тисячі до однієї тисячі п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Вказана норма є бланкетною та відсилає до інших норм законодавства, якими встановлено певні обов`язки для військовозобов`язаних.

Відповідно до пункту 1 Положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 лютого 2022 року № 154, територіальні центри комплектування та соціальної підтримки є органами військового управління, що забезпечують виконання законодавства з питань військового обов`язку і військової служби, мобілізаційної підготовки та мобілізації.

Згідно із абз. 11 ст. 1 Закону України «Про оборону України» особливий період - період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.

24.02.2022 Верховною Радою України прийнято Закон України "Про затвердження указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" N 2102-IX, яким затверджено указ Президента України N 64/2022 від 24.02.2022 "Про введення воєнного стану в Україні", відповідно до якого в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб.

Строк дії воєнного стану в Україні неодноразово продовжувався відповідними Указами Президента України та діє наразі.

Указом Президента України №69/2022 від 24.02.2022 оголошено загальну мобілізацію.

За приписами ч. 2, ч. 3 ст. 1 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» військовий обов`язок установлюється з метою підготовки громадян України до захисту Вітчизни, забезпечення особовим складом Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення (далі - Збройні Сили України та інші військові формування), посади в яких комплектуються військовослужбовцями. Військовий обов`язок включає: підготовку громадян до військової служби; взяття громадян на військовий облік; прийняття в добровільному порядку (за контрактом) та призов (направлення) на військову службу; проходження військової служби; виконання військового обов`язку в запасі; проходження служби у військовому резерві; дотримання правил військового обліку.

Відповідно до абз. 6 ч. 10 ст. 1 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» громадяни України, які підлягають взяттю на військовий облік, перебувають на військовому обліку призовників або у запасі Збройних Сил України, у запасі Служби безпеки України, розвідувальних органів України чи проходять службу у військовому резерві, зобов`язані виконувати правила військового обліку, встановлені законодавством.

Положеннями ч. 4 ст. 37 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» передбачено, що у період проведення мобілізації (крім цільової) та/або протягом дії воєнного стану призовники, військовозобов`язані та резервісти, які залишили або покинули своє місце проживання, зобов`язані в семиденний строк з дати взяття на облік внутрішньо переміщеної особи стати на військовий облік у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки за місцем перебування на обліку внутрішньо переміщеної особи.

Згідно з п. 81 Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України №1487 від 30.12.2022, у редакції, чинній на момент виникнення правовідносин, взяття на військовий облік призовників, військовозобов`язаних та резервістів у районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки, органах СБУ, відповідних підрозділах розвідувальних органів здійснюється за їх особистої присутності (крім випадків, визначених у пунктах 15, 15-1 цього Порядку та підпункті 10-1 пункту 1 додатка 2).

Відповідно до положень п. 15 Порядку за умови запровадження інформаційної взаємодії між Єдиним державним реєстром призовників, військовозобов`язаних та резервістів та інформаційно-комунікаційними системами, реєстрами, базами (банками) даних, держателями (розпорядниками, адміністраторами) яких є державні органи, відповідно до Закону України “Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів”: взяття на військовий облік, зняття з військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів, відомості про яких наявні та актуалізовані (верифіковані) в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів, за умови дотримання ними правил військового обліку здійснюється на підставі відомостей про декларування, зняття із задекларованого/зареєстрованого місця проживання осіб в електронній формі, надісланих органами, що здійснюють реєстрацію/зняття з реєстрації місця проживання/перебування фізичних осіб (далі - органи реєстрації) через єдину інформаційну систему МВС до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів; відомості про декларування/зняття із задекларованого/ зареєстрованого місця проживання призовників, військовозобов`язаних та резервістів, надіслані органом реєстрації через єдину інформаційну систему МВС до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів, є підставою для взяття особи на військовий облік або зняття з військового обліку районним (міським) територіальним центром комплектування та соціальної підтримки, органом СБУ, відповідним підрозділом розвідувального органу.

Відповідно до примітки до ст. 210 КУпАП положення статей 210, 210-1 цього Кодексу не застосовуються у разі можливості отримання держателем Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів персональних даних призовника, військовозобов`язаного, резервіста шляхом електронної інформаційної взаємодії з іншими інформаційно-комунікаційними системами, реєстрами (у тому числі публічними), базами (банками) даних, держателями (розпорядниками, адміністраторами) яких є державні органи.

Згідно з ч. 1 ст. 5 Закону України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів» держателем Реєстру є Міністерство оборони України (далі - Держатель Реєстру), розпорядником Реєстру є Генеральний штаб Збройних Сил України (далі - розпорядник Реєстру), а Служба безпеки України та розвідувальні органи України є органами адміністрування та ведення Реєстру. Адміністратором Реєстру є Держатель Реєстру.

За приписами ч. 2 ст. 5 Закону України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів» держатель Реєстру: 1) забезпечує технологічне функціонування Реєстру, для чого утворює уповноважений орган адміністрування Держателя Реєстру; 2) вносить на розгляд Кабінету Міністрів України пропозиції щодо Порядку ведення Реєстру, в яких визначає процедури збирання, зберігання, обробки та використання відомостей про призовників, військовозобов`язаних та резервістів; 3) організовує взаємодію Реєстру з іншими реєстрами (у тому числі публічними), базами (банками) даних щодо отримання (обміну) інформації, визначеної статтями 6-9 цього Закону, відповідно до Закону України "Про публічні електронні реєстри"; 4) забезпечує розвиток та модернізацію програмних та апаратних засобів Реєстру; 5) надає органам адміністрування та ведення Реєстру право доступу до бази даних Реєстру; 6) здійснює інші повноваження, передбачені законом.

Положеннями ч. 3 ст. 5 Закону України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів» визначено, що адміністратор Реєстру обробляє відомості про призовників, військовозобов`язаних та резервістів від імені держателя Реєстру. Для цього із складу підпорядкованих йому органів визначаються органи адміністрування Реєстру та органи ведення Реєстру.

Згідно з абз. 4 ч. 5 ст. 5 Закону України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів» органами адміністрування Реєстру в межах своїх повноважень є, зокрема, територіальні центри комплектування та соціальної підтримки Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя.

Відповідно до ч. 8, ч. 9 Закону України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів» органами ведення Реєстру є районні (об`єднані районні), міські (районні у місті, об`єднані міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, Центральне управління Служби безпеки України та регіональні органи Служби безпеки України, відповідні підрозділи розвідувальних органів України. Органи ведення Реєстру забезпечують ведення Реєстру та актуалізацію його бази даних.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 6 Закону України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів» до Реєстру вносяться, обробляються та зберігаються в базі даних Реєстру персональні дані призовників, військовозобов`язаних та резервістів.

На підставі п. 33 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів» до персональних даних призовника, військовозобов`язаного та резервіста належать відомості про внутрішньо переміщену особу.

За приписами ч. 3 ст. 14 Закону України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів» актуалізація бази даних Реєстру здійснюється на підставі відомостей, що вносяться органами ведення Реєстру, а також шляхом електронної інформаційної взаємодії (обміну відомостями) між Реєстром та інформаційно-комунікаційними системами, реєстрами (у тому числі публічними), базами (банками) даних, держателями (розпорядниками, адміністраторами) яких є державні органи, передбачені цією частиною.

Вказаною нормою передбачено перелік органів, від яких органи ведення Реєстру одержують в електронному вигляді інформацію через електронну інформаційну взаємодію.

Органи ведення Реєстру одержують в електронному вигляді від центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері соціальної політики, загальнообов`язкового державного соціального та пенсійного страхування, соціального захисту населення, - відомості, зазначені у пунктах 7, 7-1, 8, 8-1, 11, 17, 33 частини першої статті 7 цього Закону. Електронна інформаційна взаємодія, у тому числі надання відповідних відомостей, між Реєстром та інформаційно-комунікаційними системами, реєстрами, базами (банками) даних, держателями (розпорядниками, адміністраторами) яких є державні органи, передбачені цією частиною, здійснюється відповідно до законів України "Про публічні електронні реєстри", "Про розвідку" та в порядку, визначеному Держателем Реєстру спільно з відповідним державним органом.

Відповідно до пункту 1 Положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 23.02.2022 №154 територіальні центри комплектування та соціальної підтримки є органами військового управління, що забезпечують виконання законодавства з питань військового обов`язку і військової служби, мобілізаційної підготовки та мобілізації.

Згідно з п. 8 Положення завданнями територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки відповідно до покладених обов`язків є виконання законодавства з питань військового обов`язку і військової служби, мобілізаційної підготовки та мобілізації, керівництво військовим обліком призовників, військовозобов`язаних та резервістів на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці, контроль за його станом, зокрема в місцевих органах виконавчої влади, органах місцевого самоврядування та в органах, що забезпечують функціонування системи військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці (крім СБУ та Служби зовнішньої розвідки), забезпечення в межах своїх повноважень адміністрування (територіальні центри комплектування та соціальної підтримки Автономної Республіки Крим, областей, мм. Києва та Севастополя) та ведення Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів (далі - Реєстр) (районні територіальні центри комплектування та соціальної підтримки), проведення заходів приписки громадян до призовних дільниць, призову громадян на військову службу, проведення відбору кандидатів для прийняття на військову службу за контрактом, участь у відборі громадян для проходження служби у військовому резерві Збройних Сил, підготовка та проведення в особливий період мобілізації людських і транспортних ресурсів, забезпечення організації соціального і правового захисту військовослужбовців, військовозобов`язаних і резервістів, призваних на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори до Збройних Сил (далі - збори), ветеранів війни та військової служби, пенсіонерів з числа військовослужбовців Збройних Сил (далі - пенсіонери) та членів їх сімей, участь у військово-патріотичному вихованні громадян, здійснення інших заходів з питань оборони відповідно до законодавства.

З наведеного вище вбачається, що персональні дані військовозобов`язаного можуть бути отримані органом ведення Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів, до яких відносяться і територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, шляхом електронної інформаційної взаємодії з іншими державними органами.

Відповідач стверджує, що довідка ВПО щодо позивача була автоматично інтегрована до реєстру «Оберіг», й невиконання позивачем обов`язку стати на військовий облік за місцем проживання як внутрішньо переміщеної особи також було зафіксовано в реєстрі як порушення правил військового обліку, що підтверджується наданим витягом з реєстру.

Адміністративне правопорушення, у вчиненні якого визнано винним позивача є триваючим, а тому адміністративне стягнення накладається не пізніш як через два місяці з дня виявлення. З довідки про доставлення громадянина до територіального центру комплектування та соціальної підтримки вбачається, що порушення ОСОБА_1 військового обліку встановлено 08.01.2026, тобто на день винесення постанови, що оскаржується, строки накладення адміністративного стягнення встановлені ст. 38 КУпАП не сплили.

Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень саме на відповідача у справі покладено обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності.

Відповідно до ст. 254 КУпАП про вчинення адміністративного правопорушення складається протокол уповноваженими на те посадовою особою або представником громадської організації чи органу громадської самодіяльності. Протокол про адміністративне правопорушення, у разі його оформлення, складається не пізніше двадцяти чотирьох годин з моменту виявлення особи, яка вчинила правопорушення, у двох примірниках, один із яких під розписку вручається особі, яка притягається до адміністративної відповідальності.

Наказом Міністерства оборони України №3 від 01.01.2024 затверджено Інструкцію зі складання територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки протоколів та оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення (далі - Інструкція).

Відповідно до п. 1 розділу ІІ Інструкції протокол складає уповноважена посадова особа територіального центру комплектування та соціальної підтримки щодо особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, у двох примірниках, один з яких під розписку вручається особі, яка притягається до адміністративної відповідальності.

Згідно з п. 3 розділу ІІ Інструкції у протоколі зазначається: дата і місце його складання, посада, прізвище, ім`я, по батькові (за наявності) особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягується до адміністративної відповідальності; місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативно-правовий акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, імена, по батькові (за наявності), адреси свідків (якщо вони є); пояснення особи, яка притягується до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи.

Згідно з п. 4, п. 5 Інструкції під час складання протоколу особі, яка притягується до адміністративної відповідальності, уповноваженою особою, яка складає протокол, доводиться зміст статті 63 Конституції України та роз`яснюються права та обов`язки, передбачені статтею 268 КУпАП, про що робиться відмітка в протоколі та ставиться підпис особи, яка притягується до адміністративної відповідальності. Протокол підписується уповноваженою посадовою особою, яка його склала, та особою, яка притягується до адміністративної відповідальності. За наявності свідків протокол може бути підписано також і цими особами. Уповноважена посадова особа, яка склала протокол, пропонує особі, яка притягується до адміністративної відповідальності, ознайомитися із складеним протоколом, дати письмове пояснення по суті вчиненого правопорушення із проставлянням свого підпису та дати. Пояснення особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, можуть бути викладені на окремому аркуші з відміткою про це в протоколі. Особа, яка притягується до адміністративної відповідальності, має право робити зауваження і надавати пояснення щодо змісту протоколу, які додаються до протоколу, а також викласти мотиви своєї відмови від його підписання. У разі відмови особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, від підписання протоколу уповноважена посадова особа, яка складала протокол, робить про це відповідний запис та засвідчує його своїм підписом із зазначенням дати. Відмова від пояснення або підписання протоколу також може підтверджуватися підписами свідків. Відмова від підписання протоколу, а також відсутність свідків не є підставами для припинення складання протоколу.

П. 6 Інструкції передбачено, що до протоколу долучаються докази, що підтверджують факт вчинення адміністративного правопорушення. Докази, які долучаються до протоколу, повинні містити достовірну інформацію, відповідати вимогам законодавства та правилам діловодства. Обов`язок щодо збирання доказів та оформлення матеріалів про адміністративне правопорушення покладається на уповноважену особу, яка складає протокол.

Відповідно до п. 10 Інструкції особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, повідомляється про дату, місце і час розгляду справи не пізніше ніж за три доби до дня розгляду справи. Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, повідомляється про місце і час розгляду справи при підписанні протоколу (у разі його складення) або окремим повідомленням про розгляд справи, яке вручається особі особисто під підпис або надсилається (в тому числі централізовано) засобами поштового зв`язку рекомендованим поштовим відправленням з описом вкладення та повідомленням про вручення на адресу місця проживання (перебування), зазначену особою під час уточнення облікових (персональних) даних, або на адресу задекларованого/зареєстрованого місця проживання. Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, не повідомляється про місце і час розгляду справи у разі вчинення в особливий період адміністративних правопорушень, передбачених статтями 210, 210-1 КУпАП, якщо особа подала заяву про визнання правопорушення.

Відповідно до ст. 283 КУпАП постанова повинна містити: найменування органу (прізвище, ім`я та по батькові, посада посадової особи), який виніс постанову; дату розгляду справи; відомості про особу, стосовно якої розглядається справа (прізвище, ім`я та по батькові (за наявності), дата народження, місце проживання чи перебування; опис обставин, установлених під час розгляду справи; зазначення нормативного акта, що передбачає відповідальність за таке адміністративне правопорушення; прийняте у справі рішення.

Згідно зі ст. 285 КУпАП постанова оголошується негайно після закінчення розгляду справи. Копія постанови протягом трьох днів вручається або висилається особі, щодо якої її винесено. Копія постанови вручається під розписку. У разі якщо копія постанови висилається, про це робиться відповідна відмітка у справі.

В протоколі про адміністративне правопорушення №18/128 від 14.01.2026 відсутні відомості про дату, час, місце вчинення правопорушення. Зі змісту протоколу про адміністративне правопорушення №18/128 від 14.01.2026 не вбачається, що відповідач належним чином повідомлявся про дату, час і місце розгляду справи. Так, протокол ОСОБА_1 не підписувався, відомості щодо його відмови від підписання протоколу відсутні. Протокол не містить пояснень і зауважень позивача, його підпису про отримання другого примірнику протоколу. Матеріали справи не містять доказів повідомлення позивача про розгляд справи іншим чином, зокрема шляхом вручення чи направлення повідомлення про розгляд справи. Крім того, заява про визнання правопорушення позивачем до ІНФОРМАЦІЯ_2 не подавалася. У протоколі зазначено дату розгляду справи 16.01.2026, тоді як постанова №R306447 датована 17.01.2026. У постанові відсутні відомості про вручення позивачу копії постанови. Підтверджень надіслання копії постанови поштою відповідачем суду не надано.

Протокол хоча і містить інформацію про роз`яснення ОСОБА_1 ст. 63 Конституції України, ст. 268 КУпАП, проте за відсутності підпису особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, на протоколі та відсутності зазначення щодо відмови цієї особи від підпису протоколу, суд не може достовірно встановити виконання особою, яка склала протокол, обов`язку щодо роз`яснення прав та обов`язків ОСОБА_1 як особі, яка притягається до адміністративної відповідальності.

Відповідно до ст. 268 КУпАП України справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, якщо є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

Матеріали справи про адміністративне правопорушення не містять відомостей що ОСОБА_1 належним чином сповіщено про місце і час розгляду справи, клопотання про відкладення розгляду справи або розгляд справи за відсутності позивачем до ТЦК не подавалися. Крім того, відсутня заява, в якій особа зазначає, що не оспорює допущене порушення та згодна на притягнення її до адміністративної відповідальності за її відсутності, яка б дала право відповідачу розглянути справу за відсутності позивача.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України та законами України.

За наведених обставин, суд дійшов висновку про наявність порушень прав позивача під час складення протоколу про адміністративне правопорушення та винесення постанови про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210 КУпАП, що має наслідком її скасування та надіслання справи на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи).

Частиною 3 ст. 286 КАС України встановлено, що за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право:

1) залишити рішення суб`єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення;

2) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи);

3) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення;

4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.

Враховуючи вищевикладені приписи законодавства, суд дійшов висновку про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення №R306447 датована 17.01.2026.

Разом з тим, зважаючи на те, що судом достовірно не встановлена відсутність події та складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210 КУпАП, у діях ОСОБА_1 , у суду немає підстав для закриття провадження у справі, тобто позов підлягає частковому задоволенню, з надсиланням справи на новий розгляд до компетентного органу, яким в даному випадку є ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Відповідно до ч. 1, ч. 3 ст. 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Згідно з ч. 3 ст. 139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

З матеріалів справи вбачається, що при зверненні до суду з даним позовом позивачем понесено судові витрати по оплаті судового збору за подання позову в сумі 1064,96 грн (відповідно до практики Верховного Суду судовий збір підлягає сплаті у сумі 665,60 грн) та судові витрати по оплаті судового збору за подання заяви про забезпечення позову в сумі 798,92 грн (відповідно до закону – 665,60 грн), а всього в сумі 1863,88 грн, позов задоволено частково, а тому витрати в сумі 665,60 грн (50% від судового збору, якій підлягав сплаті за подання позову та заяви про забезпечення позову) підлягають стягненню з відповідача на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань.

Крім того, позивачем заявлено про відшкодування витрат на правничу допомогу у сумі 16 000,00 грн.

26.02.2026 між Адвокатським бюро «АПАЗІДІ» в особі керуючого бюро – адвоката Апазіді К. Ю. та ОСОБА_1 укладено договір №26022026 про надання правничої (правової) допомоги, відповідно до п. 1.1 якого адвокатське бюро бере на себе зобов`язання надавати необхідну правову допомогу клієнту при його взаємовідносинах з правоохоронними органами (органи МВС, Національна поліція, прокуратура, СБУ тощо), Міністерством оборони України, органами Державної податкової служби, органами виконавчої служби (Державної виконавчої служби та/або приватними виконавцями), Державної аудиторської служби, органами нотаріату, будь-якими контролюючими органами, будь-якими іншими центральними та місцевими органами державної влади, органами місцевого самоврядування, органами державної реєстрації актів цивільного стану, слідчими суддями, суб`єктами державної реєстрації, в цивільних, господарських, адміністративних, кримінальних та інших правовідносинах, в господарських, адміністративних та загальних судах по першій, апеляційній та касаційній інстанціях у господарських, адміністративних, цивільних, кримінальних справах та справах про адміністративні правопорушення, в усіх територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки (ТЦК та СП) України, включаючи обласні (ОТЦК), міські (МТЦК), районні (РТЦК) центри та їхні відділи (а.с.29-30).

У додатку №1 до договору №26022026 про надання правничої (правової) допомоги від 26.02.2026 встановлено перелік юридичних послуг, що надаватимуться клієнту ОСОБА_1 , з зазначенням їх вартості, відповідно до якого загальна вартість послуг склала 16 000,00 грн, яка складається з: 2000,00 грн – усна консультація з вивченням документів з питання скасування постанови №R306447 від 17.01.2026 по справі про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210 КУпАП; 5000,00 грн – складання та подача позовної заяви про скасування постанови №R306447 від 17.01.2026 по справі про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210 КУпАП; 1000,00 грн – складання адвокатського запиту; 1000,00 грн – складання та подача заяви про забезпечення позову про скасування постанови №R306447 від 17.01.2026 по справі про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210 КУпАП; 1000,00 грн – складання та подача заяви про поновлення строку звернення до суду із позовом про скасування постанови №R306447 від 17.01.2026 по справі про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210 КУпАП; 6000,00 грн – участь у суді першої інстанції у справі про скасування постанови №R306447 від 17.01.2026 по справі про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210 КУпАП (за 1 судодень) (а.с.31-32).

Суду надано акт виконаних робіт №1 від 26.02.2026 на суму 2000,00 грн (а.с.33), акт виконаних робіт №2 від 26.02.2026 на суму 1000,00 грн (а.с.34), акт виконаних робіт №3 від 06.03.2026 на суму 5000,00 грн (а.с.35), акт виконаних робіт №3А від 06.03.2026 на суму 1000,00 грн (а.с.36), акт виконаних робіт №3Б від 06.03.2026 на суму 1000,00 грн (а.с.37), відповідно до яких виконавець надав, а замовник прийняв юридичні послуги згідно з переліком загалом на 10 000,00 грн.

Також адвокатом Апазіді К. Ю. виписані для оплати позивачем ОСОБА_1 рахунок №1 від 26.02.2026 на суму 2000,00 грн (а.с.38), рахунок №2 від 26.02.2026 на суму 1000,00 грн (а.с.39), рахунок №3 від 06.03.2026 на суму 5000,00 грн (а.с.40), рахунок №3А від 06.03.2026 на суму 1000,00 грн (а.с.41), рахунок №3Б від 06.03.2026 на суму 1000,00 грн (а.с.42), загалом на 10 000,00 грн.

Представник відповідача у відзиві на позовну заяву заперечував проти стягнення витрат на професійну правничу допомогу, зазначив про відсутність законних та обґрунтованих підстав стягнення витрат на правничу допомогу з бюджетних асигнувань. Справа розглядалася у порядку спрощеного позовного провадження, не потребувала значного обсягу правничої допомоги, що свідчить про явну неспівмірність заявлених витрат.

Відповідно до вимог ст. 134 КАС України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Відповідно до правової позиції, висловленої у постанові Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 11.12.2019 № 545/2432/16-а, суду на підтвердження витрат, понесених на професійну правничу допомогу, мають бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг тощо), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження).

При цьому, включення у правничу допомогу 6000 грн суд вважає необґрунтованим, оскільки провадження у справі здійснювалося без виклику сторін, тобто без судових засідань за їх участю.

Враховуючи наведене, суд, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, з урахуванням часткового задоволення позовних вимог, дійшов висновку про стягнення витрат на правничу допомогу пропорційно задоволеним вимогам в сумі 5000,00 грн (50% від понесених позивачем витрат на правничу допомогу).

Керуючись ст. 2, 5, 8, 9, 12, 77, 132, 134, 139, 241-243, 246, 255, 268, 269, 286 КАС України, ст.7, 9, 247, 251, 258, 268, 276,280, 283, 287, 288 КУпАП, -

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_3 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, закриття провадження у справі задовольнити частково.

Скасувати постанову начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 №R306447 від 17.01.2026 про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_3 до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210 Кодексу України про адміністративні правопорушення та накладення стягнення у виді штрафу у сумі 17 000,00 грн.

Справу про притягнення ОСОБА_3 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210 КУпАП, надіслати на новий розгляд до ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Відмовити в задоволенні позовних вимог в частині закриття справи про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 210 КУпАП, стосовно ОСОБА_3 .

Стягнути на користь ОСОБА_3 за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_1 понесені витрати по сплаті судового збору у сумі 665,60 грн.

Стягнути на користь ОСОБА_3 за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_1 понесені судові витрати, пов`язані з наданням правничої допомоги, в сумі 5000,00 гривень.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку безпосередньо до Другого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , місце проживання: АДРЕСА_2 , адреса реєстрації як внутрішньо переміщеної особи: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової карти платника податків НОМЕР_2 .

Відповідач: ІНФОРМАЦІЯ_6 , адреса місцезнаходження: АДРЕСА_3 , ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України НОМЕР_3 .

Суддя О. М. Тимош