Рішення від 21 травня 2026 р. у справі №347/680/26 — Косівський районний суд Івано-Франківської області

Справа № 347/680/26

Провадження № 2/347/659/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 травня 2026 року м. Косів

Косівський районний суд Івано-Франківської області в складі:

головуючого судді Книщука Р.М.,

секретаря Лазорик А.М.,

відповідача ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Косів цивільну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Преміум Лігал Колекшн» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення 3% річних та інфляційних витрат на підставі ст.625 ЦК України,

в с т а н о в и в :

Представник Товариства з обмеженою відповідальністю «Преміум Лігал Колекшн» звернувся в суд із позовом до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення 3% річних та інфляційних витрат на підставі ст.625 ЦК України, мотивуючи свої вимоги тим, що рішенням Косівського районного суду від 12.06.2018р. було задоволено позов ПАТ КБ «Надра» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про солідарне стягнення заборгованості по кредитному договору №336/2007 від 28.04.2007р. в розмірі 436 331,95грн., а також оплачений судовий збір у розмірі 6544,98грн. На виконання вказаного рішення суду було видано виконавчі листи. Ухвалою Косівського районного суду від 08.10.2020р. було замінено стягувача ПАТ КБ «Надра» на його правонаступника – ТОВ «Преміум Лігал Колекшн».Також зазначив, що згідно з інформацією розміщеною на офіційному сайті Автоматизованої системи виконавчого провадження, виконавчі провадження щодо ОСОБА_1 та ОСОБА_2 відсутні, що свідчить про те, що виконавчі листи видані Косівським районним судом на виконання рішення суду не перебувають на примусовому виконанні у органі державної виконавчої служби або у приватного нотаріуса. У зв`язку із тим, що рішення суду по теперішній час залишається не виконаним та відповідачами не погашена сума заборгованості за кредитним договором, а тому просить стягнути з них в солідарному порядку 3% річних та інфляційних втратна підставі ст. 625 ЦК України. Розрахунок 3% річних здійснюється за формулою 3% річних*суму боргу* кількість прострочених днів /365 (кількість днів у році) та становить 39 305,74грн., індекс інфляції – 96 921,28грн., а всього на суму 136 227,02грн. Просить позов задоволити, а також стягнути з відповідачів в солідарному порядку витрати на правову допомогу та судовий збір.

Представник позивача у поданій до суду заяві просить справу розглянути у його відсутності, позовні вимоги підтримує в повному обсязі та просить їх задоволити.

Відповідач ОСОБА_1 вимоги позову не визнав та пояснив, що він телефонував представнику банку з метою погашення заборгованості по отриманому кредиту, однак йому повідомили, що потрібно зачекати. Будь-яких повідомлень з виконавчої служби йому не надходило, а тому він не знав в якій спосіб повинен погасити вказану суму заборгованості.

Відповідачка ОСОБА_2 в судове засідання не з`явилася, причини неявки суду не відомі.

Суд, вивчивши матеріали справи вважає, що в позові слід відмовити з наступних підстав.

У відповідності до вимог ст. ст. 12, 13 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Як встановлено в судовому засіданні рішенням Косівського районного суду від 12.06.2018р. вирішено стягнути з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 солідарно на користь ПАТ КБ «Надра» в стані припинення, заборгованість по кредитному договору №336/2007 від 28.04.2007року в розмірі 436 331,95грн., а також оплачений судовий збір у розмірі 6544,98грн.

Ухвалою Косівського районного суду від 08.10.2020р. замінено стягувача за виконавчим листом №347/620/18 виданим на примусове виконання з ПАТ КБ «Надра» на його правонаступника - ТОВ «Преміум Лігал Колекшн».

Судом встановлено, що рішення суду від 12.06.2018р. відповідачами не виконано, а тому посилаючись на положення статті 625 Цивільного кодексу України, представник позивача вважає, що наявні підстави для стягнення з відповідачів в солідарному порядку трьох відсотків річних та інфляційні втрати за час його невиконання.

Згідно наданого представником позивача розрахунку вбачається, що три відсотки річних та інфляційні втрати в даній справі складають 136 227,02 грн.

Частиною першою статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з частиною першою статті 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до частин першої та другої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

В силу вимог статті 12 Закону України «Про виконавче провадження», виконавчі документи можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох років, крім посвідчень комісій по трудових спорах та виконавчих документів, за якими стягувачем є держава або державний орган, які можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох місяців. Строки, зазначені в частині першій цієї статті, встановлюються для виконання рішення з наступного дня після набрання ним законної сили чи закінчення строку, встановленого в разі відстрочки чи розстрочки виконання рішення, а якщо рішення підлягає негайному виконанню - з наступного дня після його прийняття. Виконавчий документ про стягнення періодичних платежів у справах про стягнення аліментів, відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок каліцтва чи іншого ушкодження здоров`я, втрати годувальника тощо може бути пред`явлено до виконання протягом усього періоду, на який присуджені платежі. Строки пред`явлення виконавчого документа до виконання перериваються у разі: 1) пред`явлення виконавчого документа до виконання; 2) надання судом, який розглядав справу як суд першої інстанції, відстрочки або розстрочки виконання рішення. У разі повернення виконавчого документа стягувачу у зв`язку з неможливістю в повному обсязі або частково виконати рішення строк пред`явлення такого документа до виконання після переривання встановлюється з дня його повернення, а в разі повернення виконавчого документа у зв`язку із встановленою законом забороною щодо звернення стягнення на майно чи кошти боржника, а також проведення інших виконавчих дій стосовно боржника - з дня закінчення строку дії відповідної заборони. Стягувач, який пропустив строк пред`явлення виконавчого документа до виконання, має право звернутися із заявою про поновлення такого строку до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції.

Отже, можливість примусового стягнення кредитором заборгованості, про стягнення якої ухвалено рішення суду, вичерпується після закінчення строку пред`явлення до виконання виконавчого документа на виконання вказаного рішення, якщо такий строк не було поновлено в установленому законом порядку.

Ігнорування кредитором обставин закінчення строку пред`явлення рішення суду до виконання щодо стягнення заборгованості призвело б до надання стягувачу можливості безпідставно уникнути законодавчої вимоги щодо встановлених законом строків та призвело б до безпідставного перебування боржника у невизначеному стані понад встановлений Законом час, що порушило б принцип правової визначеності як один із основоположних аспектів верховенства права.

Відповідно до листа начальника Косівського ВДВС у Косівському районі Івано-Франківської області Івано-Франківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України від 30.03.2026р. на запит представника позивача № б/н від 27.02.2026 року про надання інформації про те чи перебуває/перебував на виконанні виконавчий лист № 347/620/18 виданий 18.06.2018року Косівським районним судом Івано-Франківської області про стягнення з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 солідарно на користь ПАТ КБ «Надра» в стані припинення, заборгованість по кредитному договору № 336/2007 від 28.04.2007 року в розмірі 436 331 грн. 95 коп., а також оплачений судовий збір у розмірі 6544 грн. 98 коп. Косівський відділ державної виконавчої служби у Косівському районі Івано-Франківської області Івано- Франківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України повідомив, що виконавчі листи № 347/620/18 видані 18.06.2018року Косівським районним судом Івано-Франківської області на виконання до Відділу не надходили виконавчі провадження з виконання даного рішення суду відсутні.

Згідно з частиною другою статті 625 ЦК України в разі порушення грошового зобов`язання боржник, який прострочив його виконання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Тлумачення частини першої статті 509, частини першої статті 267, статті 625 ЦК України свідчить, що: 1) натуральним є зобов`язання вимога в якому, не може бути захищена в судовому (примусовому) порядку, але добровільне виконання якої не є безпідставно набути майном; 2) конструкція статті 625 ЦК України щодо нарахування 3 % річних та інфляційних втрат розрахована на її застосування до такого грошового зобов`язання, вимога в якому може бути захищена в судовому (примусовому) порядку; 3) кредитор в натуральному зобов`язанні не має права на нарахування 3 % річних та інфляційних втрат, оскільки вимога в такому зобов`язанні не може бути захищена в судовому (примусовому) порядку.

Велика Палата Верховного Суду вже звертала увагу, що нарахування інфляційних втрат на суму боргу та трьох процентів річних відповідно до статті 625 ЦК України є мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації боржника за неналежне виконання зобов`язання (постанови Великої Палати Верховного Суду від 19 червня 2019 року у справі № 646/14523/15-ц, від 18.03.2020 у справі № 902/417/18).

У постановах від 23.11.2022 у справі № 285/3536/20, від 18.03.2020 у справі № 442/398/15-ц Верховний Суд зауважив, що натуральним зобов`язанням (obligatio naturalis) є зобов`язання, вимога в якому не може бути захищена в судовому (примусовому) порядку (оскільки боржник заявив про застосування позовної давності та вона застосована судом), але добровільне виконання якої не є безпідставно набутим майном.

Конструкція статті 625 Цивільного кодексу України щодо нарахування 3% річних та інфляційних втрат розрахована на її застосування до такого грошового зобов`язання, вимога в якому може бути захищена в судовому (примусовому) порядку. Кредитор в натуральному зобов`язанні не має права нараховувати 3% річних та інфляційні втрати, оскільки вимога в такому зобов`язанні не може бути захищена в судовому (примусовому) порядку (постанова Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 06.03.2019 у справі № 757/44680/15-ц).

Отже, встановивши, що на виконанні не перебувало та не перебуває виконавче провадження з виконання виконавчих листів № 347/620/18 виданих 18.06.2018року Косівським районним судом Івано-Франківської області про стягнення з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 солідарно на користь ПАТ КБ «Надра» заборгованості за кредитним договором, тобто рішення суду не може бути виконано, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для стягнення у цій справі 3 % річних та інфляційних втрат, оскільки вимога позивача про стягнення заборгованості за кредитним договором у цьому зобов`язанні не може бути захищена в судовому (примусовому) порядку.

Подібного висновку дійшов Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду в постанові від 18.09.2024 по справі № 761/26741/22 (провадження № 61-4584св24).

Таким чином, враховуючи наведені обставини, суд дійшов висновку, що позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Преміум Лігал Колекшн» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення 3% річних та інфляційних витрат на підставі ст.625 ЦК України не підлягає задоволенню.

Відповідно до статті 141 ЦПК України судові витрати в разі відмови в задоволенні позову покладаються на позивача.

Ураховуючи викладене, керуючись статтями 12, 13, 81, 141, 263, 258, 259, 263-265, 273, 354 ЦПК України, суд,-

у х в а л и в:

В позові Товариства з обмеженою відповідальністю «Преміум Лігал Колекшн» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення 3% річних та інфляційних витрат на підставі ст.625 ЦК України – відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Івано-Франківського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення.

Суддя Р.М. Книщук