Рішення від 20 травня 2026 р. у справі №171/852/23 — Покровський міський суд Дніпропетровської області

Справа № 171/852/23

Номер провадження 2/184/32/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 травня 2026 рокум. Покров

Покровський міський суд Дніпропетровської області в складі:

головуючого судді – Томаш В.І.,

за участю секретаря судового засідання – Михайлової Т.В.,

представника позивача – ОСОБА_1 ,

представника відповідача – ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Покров в режимі відео конференції в спрощеному провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_3 , представник позивача – ОСОБА_1 до ОСОБА_4 «про припинення стягнення аліментів та про стягнення аліментів», -

ВСТАНОВИВ:

Представник позивача звернулась до суду з позовом про припинення стягнення аліментів та про стягнення аліментів. Позовні вимоги обґрунтовує тим, що з 25.08.2007 року до 13.10.2014 року сторони перебували в зареєстрованому шлюбі, від якого мають неповнолітнього сина ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Після розірвання шлюбу їхній син залишився проживати з матір`ю. За позовом відповідачки на її користь на утримання їх сина рішенням Апостолівського райсуду Дніпропетровської області від 05.10.2017 року з позивача стягнуто аліменти в розмірі 1/4 частки з усіх видів заробітку (доходу), але не менше ніж 30% прожиткового мінімуму, встановленого для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з 26.04.2017 року до досягнення дитиною повноліття або змін у майновому становищі. Позивач систематично сплачував аліменти на утримання дитини, підтримував із сином тісні стосунки. 02.12.2017 року ОСОБА_3 зареєстрував шлюб з ОСОБА_6 . Вони проживають разом, спільно виховують її неповнолітніх дітей від першого шлюбу - ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та їх спільного сина - ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_4 . В лютому 2022 року ОСОБА_5 прийшов до позивача додому за адресою - АДРЕСА_1 і пояснив, що хоче жити з батьком, оскільки між ним та його матір`ю відсутнє порозуміння, мати вигнала його з дому. З 20.02.2022 року ОСОБА_5 постійно проживає з позивачем. Оскільки, син ОСОБА_10 проживає з батьком та знаходиться на його повному утриманні, позивач пропонував відповідачці відмовитись від стягнення аліментів на її користь або передавати йому стягнуті аліменти для утримання дитини, але відповідачка відмовилась і заявила, що їй потрібні самій. Після нападу Російської Федерації на Україну 24.02.2022 року і усвідомлення небезпеки для здоров`я та життя дітей позивач з дружиною виїхали до Німеччини. На даний час вони проживають в м. Дюссельдорф. Син ОСОБА_10 навчається в школі, вони перебувають на обліку як тимчасово переміщені особи. Не дивлячись на те, що син знаходиться на повному утриманні позивача, на його доходи продовжують нараховуватись аліменти на користь відповідачки, що порушує права позивача, оскільки аліменти можуть стягуватись лише на користь особи, з якою проживає дитина. Під час тимчасового перебування в Німеччині, за родиною позивача здійснюється постійний нагляд з боку відомства у справах молоді Німеччини на предмет дотримання прав дітей. Будь-які нарікання на умови виховання та утримання дитини з боку контролюючих ці питання органів держави, в якій родина тимчасово перебуває, відсутні. Син ОСОБА_10 продовжує навчання в школі, позивач забезпечує належним чином всі потреби дитини за власний кошт та за кошти своєї дружини. З цих підстав просить припинити з 20.02.2022 року примусове стягнення з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_4 аліментів на утримання дитини ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 1/4 частки з усіх видів його заробітку (доходу), але не менше ніж 30% прожиткового мінімуму, встановленого для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з 26.04.2017 року до досягнення дитиною повноліття або змін у майновому становищі, стягнутих згідно рішення Апостолівського райсуду Дніпропетровської області від 05.10.2017 року по цивільній справі №171/762/17; стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3 аліменти на ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 1/4 частки з усіх видів її заробітку (доходу), але не менше ніж 50% прожиткового мінімуму, встановленого для дитини відповідного віку, щомісячно до досягнення дитиною повноліття.

В судовому засіданні представник позивача – ОСОБА_1 позовні вимоги підтримала в повному обсязі та просить їх задовольнити.

В судовому засіданні представник відповідача – ОСОБА_2 позовні вимоги позивача та його представника визнав частково, а саме визнав в частині припинення стягнення з позивача на користь відповідачки аліментів на утримання їхнього сина. В іншій частині просить суд в їх задоволенні відмовити в зв`язку з необґрунтованістю.

Суд, вислухавши сторони, свідка ОСОБА_11 , дослідивши матеріали справи і оцінивши їх в сукупності, прийшов до висновку, що заявлені позовні вимоги обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Згідно із ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Аналогічні положення містяться у ст.ст. 15, 16 ЦК України, за якими кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання та має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків встановлених ЦПК України, відповідно до ст. 81 ЦПК України. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Докази не можуть ґрунтуватися на припущеннях.

Статтею 76 ЦПК України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ч. 2 ст. 77 ЦПК України, предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено в судовому засіданні, сторони по справі перебували у шлюбі, від якого є спільна неповнолітня дитина – ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про народження дитини (а.с.14).

Згідно рішення Апостолівського районного суду Дніпропетровської області від 05.07.2017 року (справа №171/762/17) стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_4 аліменти на сина ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/4 частки з усіх видів заробітку (доходу), але не менше ніж 30% прожиткового мінімуму, встановленого для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з 26.04.2017 року і до досягнення дитиною повноліття чи змін у майновому становищі сторін (а.с.15-16).

Згідно Акту обстеження матеріально-побутових умов від 22.02.2022 року, проведеним головним спеціалістом Служби у справах дітей Зеленодольської міської ради Безвезюк А.В., з 20.02.2022 року ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживає з ОСОБА_3 та його сім`єю (а.с.17).

Обставини, що ОСОБА_3 з сином на даний час разом перебувають в м. Дюссельдорф (Німеччина) та проживають за однією адресою підтверджується:

Свідоцтвом про встановлення особи №61231/19-523/2-6727 на ім`я ОСОБА_5 , виданим 15.06.2022 року Генеральним консульством України в місті Дюссельдорф (а.с.18).

Шкільним атестатом на ім`я учня ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешкає в АДРЕСА_2 , в якому зазначено, що Нікіта вчиться у 8 класі в гімназії, має закінчити школу в липні 2029 року (а.с.19).

Медичною страховкою медичної страхової компанії АОК Рейнланд/Гамбург на ім`я ОСОБА_5 , згідно якої існує обмежене право на контрактне медичне/контрактне стоматологічне обслуговування у відповідності до рамкової угоди про прийняття на себе медичного обслуговування (а.с.20-21).

Листом Управління міграції та інтеграції м. Дюссельдорф від 11.07.2022 року, згідно якого ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (с/о: АДРЕСА_3 Дюссельдорф) розміщений в столиці землі Дюссельдорф (а.с.22).

Листом Управління міграції та інтеграції м. Дюссельдорф від 11.07.2022 року, згідно якого ОСОБА_14 , ІНФОРМАЦІЯ_5 (с/о: АДРЕСА_3 ) розміщений в столиці землі Дюссельдорф (а.с.23).

Сертифікатом учасника від 27.09.2022 року, згідно якого ОСОБА_15 , який мешкає по АДРЕСА_3 , приймає участь у модулі 1 інтеграційного курсу з 15.08.2022 року (а.с.24).

Згідно Декларації про використання добробуту молоді відповідно до Восьмої книги Соціального кодексу, ОСОБА_16 агентством соціального забезпечення молоді запропонована допомога на період з 03.02.2026р. (а.с.106).

В судовому засіданні свідок ОСОБА_11 пояснила, що вона працює головним спеціалістом Служби у справах дітей Зеленодольської міської ради. В кінці лютого 2022 року до неї звернувся позивач для складання Акту. Вона вийшла на адресу його проживання, провела акт обстеження. Син позивача не заперечував проживати разом з батьком. На початку війни позивач разом зі своєю сім`єю виїхали за кордон.

Відповідно до ч. 1 ст. 8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку.

Способи захисту сімейних прав та інтересів встановлені ч.2 ст.18 СК України, згідно з нормами якої способами захисту сімейних прав та інтересів зокрема є припинення правовідношення, а також його анулювання.

Згідно ст. 180 СК України батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Відповідно до частин 1, 2 статті 27 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована постановою Верховної Ради України №789-ХІІ від 27 лютого 1991 року та набула чинності для України 27 вересня 1991 року, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

Ст.179 СК України передбачає, що аліменти, одержані на дитину, є власністю дитини. Той із батьків або інших законних представників дитини, на ім`я якого виплачуються аліменти, розпоряджається аліментами виключно за цільовим призначенням в інтересах дитини. Неповнолітня дитина має право брати участь у розпорядженні аліментами, одержаними на її утримання.

Відповідно до Закону, батьки зобов`язані утримувати своїх дітей незалежно від того, перебувають вони в шлюбі чи шлюб між ними розірвано. Обов`язок батьків утримувати своїх дітей є безумовним і не залежить від того, чи є батьки працездатними й чи є в них кошти, достатні для надання утримання, а лише враховується судом при визначенні розміру стягуваних аліментів.

Положеннями частин другої та третьої статті 181 СК України визначено, що за домовленістю між батьками дитини той із них, хто проживає окремо від дитини, може брати участь у її утриманні в грошовій і (або) натуральній формі.

Спосіб стягнення аліментів, визначений рішенням суду, змінюється за рішенням суду за позовом одержувача аліментів.

Відповідно до ст. 273 СК України якщо матеріальний або сімейний стан особи, яка сплачує аліменти, чи особи, яка їх одержує, змінився, суд може за позовом будь-кого з них змінити встановлений розмір аліментів або звільнити від їх сплати.

Відповідно до п.17 постанови №3 Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів», право на звернення до суду із заявою про стягнення аліментів і, відповідно, право на отримання аліментів має той з батьків, з ким проживає дитина.

Згідно із ст. 273 СК України, якщо матеріальний або сімейний стан особи, яка сплачує аліменти, чи особи, яка їх одержує, змінився, суд може за позовом будь-кого з них змінити встановлений розмір аліментів або звільнити від їх сплати.

Суд може звільнити від сплати аліментів осіб, зазначених у статтях 267 - 271 цього Кодексу, за наявності інших обставин, що мають істотне значення.

З аналізу статей 267 - 271 СК України вбачається, що припинення стягнення аліментів є можливим у тому випадку, коли одержувач аліментів, наприклад, мати дитини, не витрачає отримувані нею аліменти на дитину, або ж у випадку, коли дитина з певного часу перебуває на утриманні іншого з батьків, з якого вже стягуються аліменти. У такому випадку відбувається припинення стягнення аліментів на ім`я одержувача аліментів - матері дитини. При цьому обов`язок батька - платника аліментів утримувати дитину не припиняється.

З наведеного слідує, що факт проживання дитини з батьком, з якого стягуються аліменти на користь матері на її утримання, є істотною обставиною для звільнення позивача від сплати аліментів.

Сімейний кодекс України передбачає підстави для зміни розміру аліментів, визначеного за рішенням суду, але не пов`язує їх зі способом присудження (ч. 3 ст. 181 СК України) та на підстави припинення сплати аліментів. Ст. 92 СК України тільки вказує на можливість зміни раніше встановленого розміру аліментів за наявності доведених в судовому порядку підстав, а саме: зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом, а ст. 273 СК України додатково вказує на підстави припинення виплати аліментів.

Право вимагати заміни розміру аліментів шляхом зміни способу присудження аліментів не може заперечуватися, адже можливість вибору способу присудження аліментів з огляду на мінливість життєвих обставин, зазначених ст. 182-184 СК України, не може обмежуватися разовим її здійсненням.

З огляду на відсутність імперативної заборони змінювати розмір аліментів шляхом зміни способу їх присудження, за положеннями ст. 192 СК України зміна розміру аліментів може мати під собою зміну способу їх присудження, а відсутність імперативної заборони на припинення виплати аліментів, за положеннями ст. 273 СК України має на меті скасування їх присудження.

У зв`язку із зазначеним, з урахуванням предмета цього спору в частині припинення стягнення аліментів з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_4 на утримання дитини ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , однією з обставин, яка підлягає доказуванню у справі, є те, з ким саме з батьків проживає дитина на час звернення до суду з позовом і розгляду справи судом та ухвалення рішення у справі, зокрема з одержувачем аліментів чи з їх платником.

Судом встановлено, що дитина ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , не проживає з матір`ю ОСОБА_4 , на користь якої були стягнуті аліменти з позивача батька дитини, а проживає зі своїм батьком ОСОБА_3 за адресою - АДРЕСА_2 .

Відповідно ч. 4 ст. 273 ЦПК України, якщо після набрання рішенням суду законної сили, яким з відповідача присуджені періодичні платежі, зміняться обставини, що впливають на визначені розміри платежів, їх тривалість чи припинення, кожна сторона має право шляхом пред`явлення нового позову вимагати зміни розміру, строків платежів або звільнення від них.

Як встановлено судом неповнолітній ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 проживає з батьком - позивачем у справі та перебуває на його утриманні, тобто змінились обставини, що впливають на стягнення аліментів на користь відповідача.

Враховуючи загальні принципи регулювання сімейних відносин, способи захисту сімейних прав, суд вважає за необхідне захистити порушене право позивача шляхом припинення примусового стягнення на користь відповідача аліментів на утримання дитини ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Припинення стягнення аліментів здійснюється за загальними принципами стягнення аліментів, враховуючи, що аліменти є поточними місячними платежами для поточного забезпечення потреб дитини, а також з метою необґрунтованого перерахування відповідачу аліментів за той період, коли дитина з ним не проживала і знаходилась у платника аліментів, то стягнення аліментів має бути припинено з 20.02.2022 року.

Відповідно до вимог ч.1 ст.3 Конвенції ООН про права дитини (Конвенції), в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.

Обов`язок батьків щодо утримання своєї дитини, передбачений ч.2 ст.51 Конституції України є одним з головних конституційних обов`язків. Такий обов`язок послідовно визначений в сімейному законодавстві.

Згідно з вимогами ст. 141 СК України мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо утримання дитини, розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини.

Відповідно до ч.2 ст.150 СК України батьки зобов`язані піклуватись про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток.

Відповідно до положень ч.1 ч.2 ст.155 СК України здійснення батьками своїх прав та виконання обов`язків мають ґрунтуватися на повазі до прав дитини та її людської гідності. Батьківські права не можуть здійснюватися всупереч інтересам дитини.

На цей час ч. 2 ст. 182 Сімейного кодексу України з урахуванням усіх змін передбачено, що мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.

При визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров`я та матеріальне становище дитини; стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів.

Відповідно до ст. 1, 2 Закону України «Про охорону дитинства» батьки зобов`язані забезпечити дітям умови для достатнього фізичного, духовного та культурного розвитку.

Відповідно до статті 48 Конституції України кожен має право на достатній життєвий рівень для себе і своєї сім`ї, що включає достатнє харчування, одяг, житло.

Відповідно до вимог статей 181, 182, 183, 184 Сімейного кодексу України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі. Розмір аліментів, визначений судом у твердій грошовій сумі, підлягає індексації відповідно до закону. Частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом. При визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров`я та матеріальне становище дитини, стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів, наявність у платника аліментів інших дітей, інші обставини, що мають істотне значення.

Відповідно до частини 1 статті 180 Сімейного кодексу України батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Відповідно до частини 3 статті 181 Сімейного кодексу України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.

Враховуючи, що відповідач має працездатний вік, не має на утриманні непрацездатних та неповнолітніх осіб, суд вважає, що він в змозі сплачувати аліменти, а тому виходячи з принципу справедливості та розумності, вважає за необхідне стягнути аліменти на утримання неповнолітньої дитини у розмірі 1/4 частки її заробітку (доходу) щомісячно до 03.02.2026р.

При визначенні розміру стягуваних аліментів, суд виходить із встановлених під час судового засідання розміру потреб дитини та відсутність об`єктивних даних про неможливість відповідача з поважних причин забезпечити такі потреби. Вирішуючи спір, суд керується пріоритетом інтересів дитини та вважає за можливе стягнути з відповідача на користь позивача аліменти на утримання дитини у розмірі 1/4 частки її заробітку (доходу) до 03.02.2026р.

Суд дає критичну оцінку доводам представника відповідача, висловлені ним в судовому засіданні, оскільки вони є голослівними, безпідставними та не підтверджені належними та допустимими доказами і спростовуються письмовими поясненнями представника позивача, матеріалами справи в їх сукупності.

Враховуючи наведені обставини, суд вважає, що позовні вимоги представника позивача підлягають до задоволення.

Згідно із ч. 1 ст. 191 СК України, ч. 1 ст. 430 ЦПК України аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду з дня пред`явлення позову, а рішення в частині стягнення аліментів за один місяць підлягає негайному виконанню.

Крім того, відповідно до ч.1 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Судові витрати відносяться на рахунок позивача відповідно до ст.141 ЦПК України.

Керуючись ст.ст. 180, 181 СК України, ст.ст. 10, 11, 13, 42, 141, 260, 263-265, 430 ЦПК України, суд, –

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_3 , представник позивача – ОСОБА_1 до ОСОБА_4 «про припинення стягнення аліментів та про стягнення аліментів» - задовольнити.

Припинити стягнення з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , РНОКПП НОМЕР_1 , на користь ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , РНОКПП НОМЕР_2 , аліментів на утримання дитини ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , які стягуються на підставі рішення Апостолівського районного суду Дніпропетровської області від 05.10.2017 року у цивільній справі №171/762/17 (провадження №2/171/887/17), починаючи з 20.02.2022 року.

Стягнути з ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , РНОКПП НОМЕР_2 на користь ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , РНОКПП НОМЕР_1 аліменти на утримання сина ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 1/4 частки з усіх видів її заробітку (доходу), але не менше ніж 50% прожиткового мінімуму, встановленого для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з дня подання позовної заяви, тобто з 10.04.2023 року до 03.02.2026 року.

Рішення в частині стягнення аліментів в межах суми платежу за один місяць підлягає негайному виконанню.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

На рішення може бути подана апеляційна скарга до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Повний текст рішення складено 21.05.2026р.

Суддя Покровського міського суду В. І. Томаш