Постанова від 21 травня 2026 р. у справі №208/4576/26 — Заводський районний суд міста Кам’янського

справа № 208/4576/26

провадження № 3/208/1057/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 травня 2026 р. м. Кам`янське

Суддя Заводського районного суду м. Кам`янського Токарєв А.Г., за участю секретаря судового засідання Кучер І.В., розглянувши справу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,

за скоєння адміністративних правопорушень, передбачених ч.5 ст.126, ст.124, ст122-4 КУпАП, протоколи про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №624946 від 26.03.2026 року, серії АДД №947336 від 24.03.2026 року, серії АДД №947334 від 24.03.2026 року, серії АДД №947335 від 24.03.2026 року,

ВСТАНОВИВ:

Згідно протоколів про адміністративне правопорушення: 02.03.2026 року о 15:30 год. за адресою м. Кам`янське, пр. Відродження, 10, гр. ОСОБА_1 керуючи автомобілем "Mitsubishi Lancer" д.н.з. НОМЕР_1 , під час зміни руху невпевнився в безпеці не дотримався безпечного бокового інтервалу в наслідок чого скоїв зіткнення з автомобілем "MAN TGX 18.440" д.н.з. НОМЕР_2 . В наслідок ДТП автомобілі отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками. Своїми діями гр. ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення передбачене ст.124 КУпАП.

02.03.2026 року о 15:30 год. за адресою м. Кам`янське, пр. Відродження, 10, гр. ОСОБА_1 керував автомобілем "Mitsubishi Lancer" д.н.з. НОМЕР_1 не маючи права керування таким т/з, порушення було скоєнно повторно протягом року, за що передбачена адміністративна відповідальність за ч.5 ст.126 КУпАП.

02.03.2026 року о 15:30 год. за адресою м. Кам`янське, пр. Відродження, 10, гр. ОСОБА_1 керував автомобілем "Mitsubishi Lancer" д.н.з. НОМЕР_1 , скоїв ДТП та після чого залишив місце події, своїми діями гр. ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення передбачене ст.122-4 КУпАП.

26.03.2026 року о 18:48 год. за адресою м. Кам`янське, вул Широка, 11, гр. ОСОБА_1 керував автомобілем "Mitsubishi Lancer" д.н.з. НОМЕР_1 , будучи особою яка двічі протягом року притягалася за порушення передбачене ч.2-4 ст.126 КУпАП, чим порушив п.2.1.а ПДР України, за що передбачена відповідальність за ч.5 ст.126 КУпАП.

Постановою судді Заводського районного суду м. Кам`янського Токарєва А.Г. вказані епізоди адміністративних правопорушень об`єднані в одне провадження.

В судове засідання ОСОБА_1 не з`явився, будучи належним чином повідомленим про дату, час та місце розгляду. Про причини своєї неявки не повідомив.

Суд враховує, що правопорушення, передбачені ст.124, ст.122-4, ч.5 ст.126 КУпАП не відносяться до категорії правопорушень, по яким присутність в судовому засіданні особи, яка притягається до адміністративної відповідальності є обов`язковою, відповідно до ч.2 ст.268 КУпАП.

Рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 року у справі «Смірнов проти України», відповідно до якого в силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду об`єктивно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи, є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції.

В своїх рішеннях Європейський суд також наголошує, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Кодексом України про адміністративні правопорушення визначено форму і основні елементи змісту рішення (постанови), що приймається в конкретній справі. В ній, зокрема, повинні бути викладені всі обставини вчинення правопорушення, отримані на підставі сукупності досліджених доказів на обґрунтування наявності складу правопорушення та правильності його юридичної кваліфікації.

Вивчивши матеріали справи, судом встановлено, що ОСОБА_1 дійсно винний у скоєнні адміністративних правопорушень, передбачених ст.ст. 124, 122-4, ч.5 ст.126 КУпАП, за що передбачена адміністративна відповідальність.

Згідно частини 4 статті 126 КУпАП вказує, що керування транспортним засобом особою, позбавленою права керування транспортними засобами, -

тягне за собою накладення штрафу в розмірі однієї тисячі двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Положення частини 5 статті 126 КУпАП вказує, що повторне протягом року вчинення порушень, передбачених частинами другою - четвертою цієї статті, -

тягне за собою накладення штрафу в розмірі двох тисяч чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортним засобом на строк від п`яти до семи років та з оплатним вилученням транспортного засобу чи без такого.

Положення статті 124 КУпАП вказує, що порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна, тягне за собою накладення:

штрафу в розмірі п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавлення права керування транспортними засобами на строк від шести місяців до одного року.

Відповідно до ст. 122-4 КУпАП, передбачена відповідальність за залишення водіями транспортних засобів, іншими учасниками дорожнього руху на порушення встановлених правил місця дорожньо-транспортної пригоди, до якої вони причетні.

Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної

відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які

використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Вина ОСОБА_1 підтверджується:

- протоколами про адміністративні правопорушення серії ЕПР1 №624946 від 26.03.2026 року, серії АДД №947336 від 24.03.2026 року, серії АДД №947334 від 24.03.2026 року, серії АДД №947335 від 24.03.2026 року;

- поясненнями ОСОБА_2 , доданих до матеріалів справи;

- постановою про накладення адміністративного стягнення серії ББА « 605685 від 23.11.2025 року;

- поясненнями самого ОСОБА_1 , доданих до матеріалів справи;

- Схемою місця ДТП;

- фототаблицею;

- відеозаписом;

Згідно п. 1.3. Правил дорожнього руху, учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими.

Згідно пункту 10.1 Правил дорожнього руху, перед початком руху, перестроюванням та будь-якою зміною напрямку руху водій повинен переконатися, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху.

Відповідно до п. 13.1 Правил дорожнього руху, водій залежно від швидкості руху, дорожньої обстановки, особливостей вантажу, що перевозиться, і стану транспортного засобу повинен дотримувати безпечної дистанції та безпечного інтервалу.

За змістом ст. 68 Конституції України, незнання законів не звільняє від юридичної відповідальності.

У рішенні по справі «О`Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007 року, Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати зазначив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі.

Ст. 251 КУпАП вказує, що суд встановлює юридично важливі обставини справи з усіх доказів по справі в цілому, а не тільки за протоколом, який є лише одним з письмових доказів.

Судом досліджені та перевірені доказами обставини, які поза розумним сумнівом свідчать про беззастережну винність ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованих йому адміністративних правопорушень, а саме: порушенні правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів та майна, що охоплюється складом адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП, залишенні місця дорожньо-транспортної пригоди, до якої він був причетний, що охоплюється складом адміністративного правопорушення, передбаченого ст.122-4 КУпАП, а також повторному протягом року керуванні транспортним засобом особою, яка не має права керування таким транспортним засобом, що охоплюється складом адміністративного правопорушення, передбаченого ч.5 ст.126 КУпАП.

Зазначене узгоджується із стандартом доказування «поза розумним сумнівом» (див. рішення від 18 січня 1978 року у справі «Ірландія проти Сполученого Королівства» (Ireland v. the United Kingdom), п.161, Series A заява №25), який застосовується при оцінці доказів, а такі докази можуть «випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту» (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Коробов проти України» №39598/03 від 21.07.2011 року).

Відповідно до ст. 23 КУпАП, адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.

Згідно ст. 33 КУпАП, стягнення за адміністративне правопорушення накладається у межах, установлених цим Кодексом та іншими законами України. При накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, крім випадків, зокрема, накладення стягнення за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху. З огляду на положення ст. 33 КУпАП, обставини, що пом`якшують чи обтяжують відповідальність особи, що притягається до адміністративної відповідальності, не досліджуються.

Відповідно до ст. 36 КУпАП, при вчиненні однією особою двох або більше адміністративних правопорушень адміністративне стягнення накладається за кожне правопорушення окремо. Якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених.

Накладаючи адміністративне стягнення, суд враховує характер вчиненого правопорушення, особу яка притягується до адміністративної відповідальності, її матеріальне становище та прийшов до переконання, що необхідним та достатнім стягненням для виправлення ОСОБА_1 та попередження скоєння ним нових адміністративних правопорушень буде накладення адміністративного стягнення у виді штрафу, передбаченого санкціями ст.ст. 122-4, 124, ч.5 ст.126 КУпАП.

Судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення підлягає стягненню відповідно до положень ст. 40-1 КУпАП.

Керуючись ст. 33-36, 40-1, 122-4, 124, 251, 252, 283-285 КУпАП, суд –

постановив:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , визнати винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених статтею 124 статтею 122-4 та ч.5 ст.126 Кодексу України про адміністративні правопорушення та накласти на нього адміністративні стягнення:

ст.124 КУпАП (протокол серії АДД №947334 від 24.03.2026 року) накласти адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п`ятдесят) гривень;

ст.122-4 КУпАП (протокол серії АДД №947335 від 24.03.2026 року) накласти адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 3 400 (три тисячі чотириста) гривень;

ч.5 ст.126 КУпАП (протокол серії ЕПР1 №624946 від 26.03.2026 року, серії АДД №947336 від 24.03.2026 року) накласти адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 2 400 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 40 800 (сорок тисяч вісімсот) гривень, з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 5 (п`ять) років без оплатного вилучення транспортного засобу.

На підставі ч.2 ст.36 КУпАП, остаточне стягнення визначити у межах санкції ч.5 ст.126 КУпАП як найбільш суворої — у виді штрафу в розмірі 40 800 (сорок тисяч вісімсот) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 5 (п`ять) років без оплатного вилучення транспортного засобу.

На підставі ст.307 КУпАП штраф має бути сплачений не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення постанови про накладення штрафу, а в разі її оскарження — не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

На підставі ст.308 КУпАП у разі несплати штрафу у встановлений строк постанова підлягає примусовому виконанню органами державної виконавчої служби.

У порядку примусового виконання постанови стягнути з ОСОБА_1 подвійний розмір штрафу, який становить 81 600 (вісімдесят одна тисяча шістсот) гривень.

Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір на користь держави у розмірі 665 (шістсот шістдесят п`ять) грн 60 коп.

Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення до Дніпровського апеляційного суду.

Суддя А.Г. Токарєв