Рішення від 18 травня 2026 р. у справі №904/4841/22 (904/867/26) — Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49505

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-58, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19.05.2026м. ДніпроСправа № 904/4841/22 (904/867/26)

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю " ІНФОРМАЦІЯ_1 " ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер юридичної особи НОМЕР_1 )

до ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 )

про стягнення заборгованості

в межах справи №904/4841/22

за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю " ІНФОРМАЦІЯ_1 ", село Крупець, Шепетівський район, Хмельницька область

до Товариства з обмеженою відповідальністю " ІНФОРМАЦІЯ_1 " ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер юридичної особи НОМЕР_1 )

про визнання банкрутом

Суддя ОСОБА_2 .

Секретар судового засідання ОСОБА_3 .

Представники:

від позивача - не з`явився;

від відповідача - не з`явився;

від третьої особи - ОСОБА_4 , свідоцтво серія ЧК №000905 від 18.04.2018.

СУТЬ СПОРУ:

В провадженні Господарського суду Дніпропетровської області перебуває справа №904/4841/22 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю " ІНФОРМАЦІЯ_1 " ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер юридичної особи НОМЕР_1 ) на стадії ліквідації.

Повноваження ліквідатора виконує арбітражний керуючий ОСОБА_5 (свідоцтво №1335 від 19.07.2013).

Товариство з обмеженою відповідальністю " ІНФОРМАЦІЯ_1 " звернулось до ІНФОРМАЦІЯ_2 з позовом до відповідача - ОСОБА_1 , за змістом якої просить суд стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_3 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю " ІНФОРМАЦІЯ_1 " (ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) заборгованість в сумі 70 352,00грн.

Ухвалою суду від 09.03.2026 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №904/4841/22(904/865/26); ухвалено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін; залучено Товариство з обмеженою відповідальністю " ІНФОРМАЦІЯ_1 " ( АДРЕСА_4 , ідентифікаційний номер юридичної особи НОМЕР_3 ) до участі у справі у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача; зобов`язано учасників справи подати до суду: відповідачу надати відзив на позов протягом 15 днів з дня отримання (вручення) ухвали про відкриття провадження у справі, направити відзив на позов учасникам справи (докази направлення надати суду); позивачу надати відповідь на відзив протягом 10 днів з дня отримання (вручення) відзиву на позов, направити відповідь на відзив учасникам справи (докази направлення надати суду); третій особі надати пояснення по суті спору протягом 10 днів з дня отримання від сторін відповідних заяв по суті спору, направити пояснення учасникам справи (докази направлення надати суду).

05.05.2026 господарський суд ухвалив розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін; призначити судове засідання для розгляду справи по суті на 19.05.2026.

13.05.2026 до ІНФОРМАЦІЯ_2 через систему "Електронний суд" надійшла заява ТОВ " ІНФОРМАЦІЯ_1 " про участь в судовому засіданні, призначеному на 19.05.2026 о 12:20год., в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.

Ухвалою суду від 14.05.2026 вищевказану заяву ТОВ " ІНФОРМАЦІЯ_1 " задоволено судом.

18.05.2026 до ІНФОРМАЦІЯ_2 через систему "Електронний суд" надійшли уточнення змісту позовної заяви, відповідно до яких позивач вказує, що при підготовці позову допущено технічну помилку в частині зазначення дати проведення оплат, здійснених позивачем на користь відповідача, проте дана технічна помилка не вплинула на зміст позову, предмет та підстави позову, а також на докази у справі. Тому дане доповнення/уточнення не слід вважати зміною підстав та/чи предмету позову, воно є лише уточненням змісту позовної заяви. Так, позивач вказує, що у даній справі слід вважати правильними наступні обставини щодо перерахування коштів: 14.02.2020 ТОВ " ІНФОРМАЦІЯ_1 " здійснило перерахування коштів на картковий рахунок відповідача чотирма платежами по 17 588, 00 грн. на загальну суму 70 352, 00 грн. із однаковим призначенням платежів: «IПН 2628710116 ВИДАЧА КОШТIВ ПIД ЗВIТ НА ЗАКУПIВЛЮ СГ ПРОДУКЦIЇ БЕЗ ПДВ» відповідно до платіжних інструкцій №807 від 14.02.2020, №808 від 14.02.2020, №809 від 14.02.2020, №810 від 14.02.2020, в іншій частині зміст позову залишається незмінним.

Позивач не забезпечив явку уповноваженого представника в судове засідання 19.05.2026, за змістом уточнень від 18.05.2026 позивач зазначив, що він підтримує позов у повному обсязі та просить суд провести судове засідання, призначене на 19.02.2026, без участі уповноваженого представника.

Відповідач не забезпечив явку уповноваженого представника в судове засідання 19.05.2026.

Представник третьої особи підтримує позовні вимоги.

Господарський суд зазначає, що відповідач не надав відзив на позов, станом на час розгляду справи, будь-яких клопотань від відповідача до суду не надходило.

В матеріалах справи наявне поштове повідомлення про вручення 27.03.2026 відповідачу ухвали суду від 09.03.2026.

Крім того, в матеріалах справи наявна заява адвоката ОСОБА_6 від 27.03.2026 про вступ у справу як представника відповідача, відповідно до якої адвокату ОСОБА_6 надано доступ до підсистеми електронний суд по справі№904/4841/22 (904/867/26).

Ухвали суду у справі №904/4841/22(904/867/26) від 09.03.2026, від 05.05.2026 доставлені в електронний кабінет представника відповідача 31.03.2026 та 05.05.2026 відповідно, що підтверджується наявними в матеріалах справи довідками про доставляння ухвал суду в електронний кабінет представника відповідача.

Відповідно до ч. 5, 7 ст. 6 Господарського процесуального кодексу України суд направляє судові рішення та інші процесуальні документи учасникам судового процесу на їхні офіційні електронні адреси, вчиняє інші процесуальні дії в електронній формі із застосуванням ЄСІТС в порядку, визначеному цим Кодексом, Положенням про ЄСІТС та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів). Особам, які зареєстрували офіційні електронні адреси в ЄСІТС, суд вручає будь-які документи у справах, в яких такі особи беруть участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення на офіційні електронні адреси таких осіб, що не позбавляє їх права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.

З 05.10.2021 офіційно почали функціонувати три підсистеми (модулі) ЄСІТС: "Електронний кабінет", "Електронний суд", підсистема відеоконференцзв`язку, в зв`язку з чим відповідно до частини 6 статті 6 Господарського процесуального кодексу України адвокати, нотаріуси, приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, державні органи, органи місцевого самоврядування та суб`єкти господарювання державного та комунального секторів економіки реєструють офіційні електронні адреси в ЄСІТС в обов`язковому порядку. Інші особи реєструють свої офіційні електронні адреси в ЄСІТС в добровільному порядку.

Відповідно до п.17 глави 1 розділу ІІІ Положення про ЄСІТС особам, які зареєстрували "Електронний кабінет", суд надсилає документи у справах, в яких такі особи беруть участь, в електронній формі шляхом їх надсилання до "Електронного кабінету" таких осіб або в інший спосіб, передбачений процесуальним законодавством, що не позбавляє їх права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.

Абзацом 5 п. 37 глави 2 розділу ІІІ Положення про ЄСІТС передбачено, що особам, які не мають зареєстрованих "Електронних кабінетів", документи у передбачених цим пунктом випадках можуть надсилатися засобами підсистем ЄСІТС на адресу електронної пошти, вказану такими особами під час подання документів до суду.

Отже, чинним процесуальним законодавством передбачено два способи належного повідомлення сторони про дату, час та місце судового засідання - шляхом направлення рекомендованим листом з повідомленням про вручення та в електронній формі - через "Електронний кабінет", у тому числі шляхом направлення листа на офіційну електронну пошту засобами підсистем ЄСІТС у випадках, передбачених п. 37 глави 2 розділу ІІІ Положення про ЄСІТС.

Аналогічний правовий висновок викладено в постановах Верховного Суду від 29.06.2022 у справі №906/184/21, від 02.11.2022 у справі №910/14088/21, від 29.11.2022 у справі №916/1716/20.

З урахуванням вищезазначеного, судом повідомлено відповідача з дотриманням положень ст.120 Господарського процесуального кодексу України, шляхом направлення ухвал суду в електронний кабінет адвоката відповідача, що свідчить про обізнаність відповідача та його представника про рух справи та можливість надати, за необхідності, відповідні пояснення/заперечення по суті спору.

Окрім викладеного, суд вважає за необхідне зазначити, що відповідно до частини другої статті 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання, крім ухвал про арешт майна та тимчасовий доступ до речей та документів у кримінальних провадженнях, які підлягають оприлюдненню не раніше дня їх звернення до виконання. Судові рішення також можуть публікуватися в друкованих виданнях із додержанням вимог цього Закону.

Згідно з частинами першою і другою статті 3 Закону України "Про доступ до судових рішень" для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. Єдиний державний реєстр судових рішень (далі - Реєстр) - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.

Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (частина перша статті 4 Закону України "Про доступ до судових рішень").

Ухвали Господарського суду Дніпропетровської області у справі №904/4841/22(904/867/26) оприлюднені у Єдиному державному реєстрі судових рішень, доступ до якого є відкритим, отже відповідач мав змогу дізнатись про рух справи та надати, за необхідності відповідні пояснення/заперечення по суті спору.

Пунктом 1 частини другої статті 129 Конституції України визначено, що основними засадами судочинства є рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Частиною першою статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) встановлено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Відповідно до статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського Суду з прав людини" суди застосовують при розгляді Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням, зокрема щодо умов прийнятності скарг, оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою.

Крім того, суд звертає увагу на те, що вжиття заходів для прискорення процедури розгляду є обов`язком не тільки для держави, а й для осіб, які беруть участь у справі. Так, Європейський суд з прав людини в рішенні від 07.07.1989 у справі " ОСОБА_7 проти Іспанії" зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватись від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Відповідно до ч.9 ст.165 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Враховуючи те, що відповідачем не надано відзив на позов, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними матеріалами.

У судовому засіданні 19.05.2026 проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення.

Розглянувши матеріали справи, оцінивши надані докази в їх сукупності, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

Постановою Господарського суду Дніпропетровської області від 28.02.2024 визнано Товариство з обмеженою відповідальністю “ ІНФОРМАЦІЯ_1 ” ( АДРЕСА_1 , код ЄДРПОУ НОМЕР_1 ) банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру; ліквідатором ТОВ “ ІНФОРМАЦІЯ_1 ” призначено арбітражного керуючого ОСОБА_5 (свідоцтво № 1335 від 19.07.2013р.; адреса офісу: АДРЕСА_5 ; адреса для кореспонденції: АДРЕСА_6 ; РНОКПП НОМЕР_4 ).

Як вбачається з матеріалів справи, з урахуванням уточнень від 18.05.2026, в процесі ліквідаційної процедури ТОВ " ІНФОРМАЦІЯ_1 " ліквідатор встановив, що 14.02.2020 ТОВ " ІНФОРМАЦІЯ_1 " (далі - позивач) здійснило перерахування суми 70 352, 00 грн. на картковий рахунок ОСОБА_1 (далі - відповідач) чотирма платежами по 17 588, 00 грн. із однаковим призначенням платежів: «IПН 2628710116 ВИДАЧА КОШТIВ ПIД ЗВIТ НА ЗАКУПIВЛЮ СГ ПРОДУКЦIЇ БЕЗ ПДВ».

З огляду на те, що в процесі ліквідаційної процедури не виявлено надходження від відповідача будь-якої закупленої сільськогосподарської продукції чи повернення вказаних коштів, позивач стверджує про факт утримання відповідачем у себе грошових коштів Товариства з обмеженою відповідальністю “ ІНФОРМАЦІЯ_1 ” на вказану суму без достатньої правової підстави, у зв`язку з чим позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “ ІНФОРМАЦІЯ_1 ” заборгованості у розмірі 70 352, 00 грн.

Дослідивши матеріали справи, господарський суд дійшов висновку щодо задоволення позовних вимог з наступних підстав.

Відповідно до статті 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є: 1) договори та інші правочини; 4) інші юридичні факти.

Згідно ч. 1 ст. 61 КУзПБ вбачається, ліквідатор з дня свого призначення, зокрема, вживає заходів, спрямованих на пошук, виявлення та повернення майна банкрута, що знаходиться у третіх осіб.

Відповідно до статті 1212 Цивільного кодексу України, особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події. Положення цієї глави застосовуються також до вимог про:

1) повернення виконаного за недійсним правочином;

2) витребування майна власником із чужого незаконного володіння;

3) повернення виконаного однією із сторін у зобов`язанні;

4) відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.

Відповідно до статті 190 ЦК України, майном як особливим об`єктом вважаються окрема річ, сукупність речей, а також майнові права та обов`язки. Майнові права є неспоживною річчю. Майнові права визнаються речовими правами.

Відповідно до частини 2 статті 530 Цивільного кодексу України, якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Відповідно до статті 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до статті 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статті 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

За приписами статті 611 ЦК України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Господарський суд зазначає, що загальна умова частини першої статті 1212 ЦК України звужує застосування інституту безпідставного збагачення у зобов`язальних (договірних) відносинах, бо отримане однією зі сторін у зобов`язанні підлягає поверненню іншій стороні на підставі цієї статті тільки за наявності ознаки безпідставності такого виконання.

Під відсутністю правової підстави розуміється такий перехід майна від однієї особи до іншої, який або не ґрунтується на прямій вказівці закону, або суперечить меті правовідношення і його юридичному змісту. Тобто відсутність правової підстави означає, що набувач збагатився за рахунок потерпілого поза підставою, передбаченою законом, іншими правовими актами чи правочином.

Близьку за змістом позицію викладено у постановах Верховного Суду 14.01.2021 у справі №922/2216/18, від 23.01.2020 у справі №910/3395/19, від 23.04.2019 у справі №918/47/18, від 01.04.2019 у справі №904/2444/18.

У випадку, коли поведінка набувача, потерпілого, інших осіб або подія утворюють правову підставу для набуття (збереження) майна, стаття 1212 ЦК України може бути застосована тільки після того, як така правова підстава у встановленому порядку скасована, визнана недійсною, змінена, припинена або була відсутня взагалі.

Положення глави 83 ЦК України "Набуття, збереження майна без достатньої правової підстави" застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Положення цієї глави застосовуються також до вимог про: 1) повернення виконаного за недійсним правочином; 2) витребування майна власником із чужого незаконного володіння; 3) повернення виконаного однією із сторін у зобов`язанні; 4) відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.

Для виникнення зобов`язання з безпідставного збагачення необхідна наявність наступних умов: 1) збільшення майна в однієї особи (вона набуває нові цінності, збільшує кількість та вартість належного їй майна або зберігає майно, яке неминуче мало б вибути із її володіння); 2) втрата майна іншою особою, тобто збільшення або збереження майна в особи є наслідком втрати або недоотримання цього майна іншою особою; 3) причинний зв`язок між збільшенням майна в однієї особи і відповідною втратою майна іншою особою; 4) відсутність достатньої правової підстав для збільшення майна в однієї особи за рахунок іншої особи, тобто обов`язковою умовою є збільшення майна однієї сторони (набувачем), з одночасним зменшенням його в іншої сторони (потерпілого), а також відсутність правової підстави (юридичного факту) для збагачення. Відсутність правової підстави означає, що набувач збагатився за рахунок потерпілого поза підставою, передбаченою законом, іншими правовими актами чи правочином, тобто мала місце помилка, обман, випадковість або інші підстави набуття або збереження майна, які не можна віднести до підстав виникнення цивільних прав та обов`язків, передбачених нормами статті 11 ЦК України.

Тобто умовою безпідставного збагачення є збільшення майна однієї сторони (набувачем), з одночасним зменшенням його в іншої сторони (потерпілого), а також відсутність правової підстави (юридичного факту) для збагачення.

Подібні висновки викладено у постановах Верховного Суду від 01.06.2021 у справі №916/2478/20, від 04.05.2022 у справі №903/359/21, від 05.10.2022 у справі №904/4046/20.

Згідно з ст.13 Господарського процесуального кодексу України, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності.

Відповідно до ч. 1 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

За змістом ст.ст. 74, 77 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Згідно з ч. 1 ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

В матеріалах справи відсутні докази повернення позивачу грошових коштів у сумі 70 352, 00 грн.

Таким чином, 14.02.2020 ТОВ " ІНФОРМАЦІЯ_1 " за відсутності правової підстави (юридичного факту) здійснено переказ грошових коштів на рахунок відповідача на загальну суму 70 352, 00 грн.

Відповідні дії щодо переказу грошових коштів призвели до збільшення майна відповідача, та одночасно зменшили обсяг майна в ТОВ " ІНФОРМАЦІЯ_1 ", що є умовою безпідставного збагачення.

Враховуючи викладене, господарський суд дійшов висновку щодо обґрунтованості доводів позивача про безпідставне набуття ОСОБА_1 грошових коштів у розмірі 70 352, 00 грн., що призвело до зменшення майна банкрута ТОВ " ІНФОРМАЦІЯ_1 ".

Наведене є підставою для задоволення позовних вимог.

Відповідно до ст.129 ГПК України витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 2, 73, 74, 76, 77-79, 86, 91, 129, 185, 191, 233, 238, 240, 241, 251, 252 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю " ІНФОРМАЦІЯ_1 " ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер юридичної особи НОМЕР_1 ) до ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 ) про стягнення заборгованості задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю " ІНФОРМАЦІЯ_1 " ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер юридичної особи НОМЕР_1 ) грошові кошти у розмірі 70 352, 00 грн., витрат по сплаті судового збору у розмірі 2 662, 40 грн.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення двадцятиденного строку з дня складання повного тексту судового рішення і може бути оскаржено протягом цього строку в порядку, визначеному ст.ст. 256, 257 ГПК України.

Повний текст рішення складено 22.05.2026.

Суддя ОСОБА_2