Постанова від 11 травня 2026 р. у справі №914/620/20 — Західний апеляційний господарський суд

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 травня 2026 рокум. ЛьвівСправа № 914/620/20

Західний апеляційний господарський суд у складі колегії:

Головуючий суддя Панова І.Ю.,

Судді Зварич О.В.,

Кравчук Н.М.,

Секретар судового засідання: Фарина Х.І.

за участі представників сторін:

від офісу охорони культурної спадщини Львівської міської ради: Шевченко М.І.;

від Управління комунальної власності Департаменту економічного розвитку Львівської міської ради: Чижович І.З.;

арбітражний керуючий: Плесканка О.В.;

прокурор: Мельничук Ю.П.;

від Фонду державного майна України: Ковтяга О.В.;

від Львівського міжрегіонального управління міністерства Юстиції України: Котик Г.І.;

від трудового колективу Державне підприємство Український регіональний Спеціалізований науково-реставраційний інститут “Укрзахідпроектреставрація”: Курець Ю.П.;

розглянувши матеріали апеляційної скарги офісу охорони культурної спадщини Львівської міської ради б/н від 05.12.2025 (вх. №01-05/3619/25 від 05.12.2025) та матеріали апеляційної скарги Управління комунальної власності Департаменту економічного розвитку Львівської міської ради б/н від 08.12.2025 (вх. №01-05/3649/25 від 09.12.2025 та вх. №01-05/3651/25 від 09.12.2025)

на ухвалу Господарського суду Львівської області від 11.11.2025 (повний текст ухвали складено 27.11.2025)

про закриття провадження у справі

та на ухвалу Господарського суду Львівської області від 11.11.2025 (повний текст ухвали складено 27.11.2025)

про затвердження звіту про нарахування і виплату основної грошової винагороди арбітражного керуючого

у справі № 914/620/20 (суддя Цікало А.І.)

за заявою: Управління комунальної власності Департаменту економічного розвитку Львівської міської ради

про банкрутство: Державного підприємства “Український регіональний спеціалізований науково-реставраційний інститут “Укрзахідпроектреставрація”

В С Т А Н О В И В:

Короткий зміст вимог заяв і ухвал суду першої інстанції.

12.03.2020 р. на розгляд Господарського суду Львівської області за вх. № 672 від Управління комунальної власності Департаменту економічного розвитку Львівської міської ради надійшла заява про відкриття провадження у справі про банкрутство Державного підприємства “Український регіональний спеціалізований науково-реставраційний інститут “Укрзахідпроектреставрація” (ідентифікаційний код 13823105).

Ухвалою Господарського суду Львівської області від 09.02.2022 р. відкрито провадження у справі № 914/620/20 про банкрутство Державного підприємства “Український регіональний спеціалізований науково-реставраційний інститут “Укрзахідпроектреставрація” (ідентифікаційний код 13823105); визнано вимоги кредитора - Управління комунальної власності Департаменту економічного розвитку Львівської міської ради у розмірі 4717289,40 грн. основного зобов`язання та 3154827,74 грн. штрафних санкцій (які не враховуються як підстава для відкриття провадження у справі про банкрутство); введено мораторій на задоволення вимог кредиторів; введено процедуру розпорядження майном Державного підприємства “Український регіональний спеціалізований науково-реставраційний інститут “Укрзахідпроектреставрація”; розпорядником майна призначено арбітражного керуючого Плесканку О. В.; встановлено арбітражному керуючому Плесканці О. В. розмір грошової винагороди розпорядника майна та джерела її сплати; залучено до участі у справі № 914/620/20 Міністерство розвитку громад та територій України, як учасника у справі про банкрутство; призначено попереднє засідання суду.

Повідомлення про відкриття провадження у справі про банкрутство Державного підприємства “Український регіональний спеціалізований науково-реставраційний інститут “Укрзахідпроектреставрація” оприлюднено на офіційному веб-порталі судової влади України 11.02.2022 р. за № 68427.

Ухвала господарського суду про відкриття провадження у справі про банкрутство обґрунтована наявністю належним чином підтвердженої заборгованості Державного підприємства «Український регіональний спеціалізований науково-реставраційний інститут Укрзахідпроектреставрація» перед Управлінням комунальної власності департаменту економічного розвитку Львівської міської ради за договорами оренди нерухомого майна (будівель, споруд, приміщень) від 25.06.2010 № Г-7547-10 та від 17.10.2013 № Г-8822-13.

Ухвалою суду від 08.11.2022 р. визнано грошові вимоги Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області в сумі 196228,07 грн., які підлягають включенню до реєстру вимог кредиторів Державного підприємства “Український регіональний спеціалізований науково-реставраційний інститут “Укрзахідпроектреставрація”, з яких: 4962,00 грн. (судовий збір) – перша черга; 191266,07 грн. (основний борг) – друга черга.

Ухвалою суду від 08.11.2022 р. визнано грошові вимоги Головного управління ДПС у Львівській області в сумі 2204644,49 грн., які підлягають включенню до реєстру вимог кредиторів Державного підприємства “Український регіональний спеціалізований науково-реставраційний інститут “Укрзахідпроектреставрація”, з яких: 4962,00 грн. (судовий збір) – перша черга; 1151123,79 грн. (єдиний внесок) – друга черга; 876913,36 грн. (заборгованість по податках) – третя черга; 171645,34 грн. (штрафні санкції) – шоста черга.

Як вбачається з матеріалів справи поданих до суду першої інстанції а також пояснення представника Міністерства розвитку громад та територій України від 09.11.2021 , що подано до суду 12.11.2021 за № 26774/21 з додатками, на момент відкриття провадження у справі про банкрутство, Державне підприємство «Український регіональний спеціалізований науково-реставраційний інститут «Укрзахідпроектреставрація» належало до сфери управління Міністерства розвитку громад та територій України відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України від 09.11.2011 № 1114-р «Питання управління Міністерством розвитку громад та територій об`єктами державної власності».

Пунктом 8 Ухвали про відкриття провадження у справі про банкрутство від 09.02.2022 залучено до участі у справі № 914/620/20 орган уповноважений управляти державним майном до сфери управління якого входив боржник - Міністерство розвитку громад та територій України як учасника у справі про банкрутство Державного підприємства « Український регіональний спеціалізований науково-реставраційний інститут « Укрзахідпроектреставрація».

Як вбачається з матеріалів справи , звіту розпорядника майна про здійснення процедури розпорядження майном від 23.05.2022 (т.9, а.с.47-48) до матеріалів справи долучені надані Головним Управлінням Регіональної статистики за № 23-07352-22 від 03.05.2022/відомості з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України (ЕДРПОУ) , згідно яких боржник за організаційно-правовою формою господарювання є Державним підприємством, види діяльності за КВЕД -2010 72.19 Дослідження й експериментальні розробки у сфері інших природничих і технічних наук, 90.03 Індивідуальна мистецька діяльність, 71.11 Діяльність у сфері архітектури, 71.12 Діяльність у сфері інжинірингу, геології та геодезії, надання послуг технічного консультування в цих сферах, 74.90 Інша професійна, наукова та технічна діяльність, н.в.і.у., 41.20 Будівництво житлових і нежитлових будівель. Державне підприємство «Український регіональний спеціалізований науково-реставраційний інститут «Укрзахідпроектреставрація» не значиться засновником суб`єктів господарської діяльності.

Ухвалою Господарського суду Львівської області від 21.09.2022 у справі № 914/620/20 припинені повноваження керівника Державного підприємства «Український регіональний спеціалізований науково-реставраційний інститут «Укрзахідпроектреставрація» Курець Юрія Петровича, покладено на розпорядника майна арбітражного керуючого Плесканку Олега Володимировича виконання обов`язків керівника Державного підприємства «Український регіональний спеціалізований науково-реставраційний інститут« Укрзахідпроектреставрація» на період виконання повноважень розпорядника майна боржника.

21.02.2023 на розгляд господарського суду від Міністерства розвитку громад та територій України надійшло клопотання про заміну сторони, у якому заявник просить здійснити заміну учасника справи – Міністерство розвитку громад та територій України (ідентифікаційний код 37471928) на його правонаступника - Міністерство розвитку громад, територій та інфраструктури України (ідентифікаційний код 37472062).

Ухвалою Господарського суду від 05.04.2023 замінено орган уповноважений управляти державним майном учасника справи № 914/620/20 про банкрутство Державного підприємства «Український регіональний спеціалізований науково-реставраційний інститут «Укрзахідпроектреставрація» до сфери управління якого входив боржник

- Міністерство розвитку громад та територій України на його правонаступника

- Міністерство розвитку громад, територій та інфраструктури України.

Ухвала суду першої інстанції про заміну учасника справи в даному випадку мотивована тим, що відповідно до пунктів 2, 3 постанови Кабінету Міністрів України від 02.12.2022 №1343 “Деякі питання оптимізації системи центральних органів виконавчої влади” вирішено реорганізувати Міністерство розвитку громад та територій України шляхом приєднання до Міністерства розвитку громад, територій та інфраструктури.

Міністерство розвитку громад та територій України, що припиняється згідно із даною постановою продовжує виконувати функції та повноваження у визначених сферах до завершення здійснення заходів з приєднання до Міністерства розвитку громад, територій та інфраструктури, якому передаються функції та повноваження Міністерства розвитку громад та територій України.

Крім того, згідно з пунктами 3, 4 постанови Кабінету Міністрів України від 17.12.2022 №1400 “Про деякі питання діяльності центральних органів виконавчої влади” визнано такою, що втратила чинність, зокрема, постанова Кабінету Міністрів України від 30.04.2014 №197 “Про затвердження Положення про Міністерство розвитку громад та територій України”.

Таким чином, Міністерство розвитку громад, територій та інфраструктури України є правонаступником прав та обов`язків Міністерства розвитку громад та територій України.

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 52 Господарського процесуального кодексу України у разі смерті або оголошення фізичної особи померлою, припинення юридичної особи шляхом реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення), заміни кредитора чи боржника в зобов`язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідного учасника справи на будь-якій стадії судового процесу. Про заміну або про відмову в заміні учасника справи його правонаступником суд постановляє ухвалу.

З огляду на викладене, господарський суд дійшов висновку, що клопотання Міністерства розвитку громад та територій України про заміну сторони є обґрунтованим та підлягає до задоволення. Відповідно, слід замінити учасника у справі № 914/620/20 про банкрутство Державного підприємства “Український регіональний спеціалізований науково-реставраційний інститут “Укрзахідпроектреставрація” – Міністерство розвитку громад та територій України (ідентифікаційний код 37471928) на його правонаступника - Міністерство розвитку громад, територій та інфраструктури України (01135, м. Київ, проспект Перемоги, 14; ідентифікаційний код 37472062).

Як вбачається з матеріалів справи (т.15б, а.с. 97-105)Наказом Міністра Міністерства Регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 15.05.2012 № 237 затверджена нова редакція Статуту Державного підприємства « Український регіональний спеціалізований науково-реставраційний інститут «Укрзахідпроектреставрація», згідно п.1.1. якого Державне підприємство «Український регіональний спеціалізований науково-реставраційний інститут «Укрзахідпроектреставрація» засновано на державній формі власності.

Відповідно до п.3.1. Статуту боржника, що був поданий до суду першої інстанції, метою діяльності Підприємства є – забезпечення впровадження через основні напрями свої діяльності державної політики у галузі охорони та реставрації об`єктів культурної спадщини України.

Згідно з п.3.2. Статуту основні напрями діяльності Підприємства:

Комплекс виявлення, обстеження вивчення пам`яток містобудування та архітектури, історії, культури, садово-паркового мистецтва та історичних ландшафтів (далі пам`яток), опрацювання і вдосконалення методів науково-технічних заходів з питань збереження консервації та реставрації пам`яток містобудування , архітектури, історії і культури та пов`язаних з ними творів монументального, станкового і декоративно-прикладного мистецтва, складання програм розпису сакральних споруд та інших пам`яток на основі наукових реконструкцій, нові програми і проекти іконостасів, реставрація творів станкового та монументального мистецтва, комплексні науково-технічні пошуки з виявлення, фіксації та обстеження будівель і споруд- пам`яток містобудування, архітектури, історії та культури, розроблення комплексної проектно-кошторисної документації на пристосування пам`яток історії та культури з метою їх використання, спорудження нових будівель, опрацювання історико-архітектурних опорних планів забудови і реконструкції історичних міст, надання технічних і методичних послуг іншим організаціям для виконання проектних робіт на пам`ятках історії та культури, опрацювання проектної документації по благоустрою та відновленню території пам`яток, опрацювання комплексної проектно-кошторисної документації для будівництва нових об`єктів і споруд соціально-культурного житлового, промислового та побутового призначення, а також проектно-кошторисної документації на об`єкти капітального будівництва в охоронних зонах, опрацювання перспективних планів реставраційних робіт, опрацювання методичних рекомендацій з технології реставраційних робіт, вивчення, узагальнення та впровадження передового вітчизняного та зарубіжного досвіду в галузі виявлення та використання пам`яток історії та культури, систематичний аналіз наукового і технічного рівня розвитку в галузі реставрації пам`яток історії та культури, збір і узагальнення даних для взяття на облік виявлених пам`яток історії та культури, опрацювання облікової документації, вивчення а впровадження досвіду старих майстрів- творців пам`яток архітектури і пов`язаних з ними творів декоративно-прикладного мистецтва та живопису, виконання повного комплексу консерваційно-реставраційних робіт, направлених на збереження культурної спадщини, опрацювання основних методичних і технічних напрямків та перспективного планування розвитку галузі охорони та реставрації об`єктів культурної спадщини України, участь із спорідненими організаціями в опрацюванні норм і правил проектування і виконання реставраційних робіт, підготовки рекомендацій, збірників одиничних розцінок на реставраційні роботи, прейскурантів на проектні роботи, виконання науково-дослідних, експериментальних та консерваційно-реставраційних робіт по відродженню втрачених технологічних і технічних прийомів та процесів, а також по впровадженню в реставрацію найновіших досягнень науки і техніки, здійснення творчих зв`язків у межах семінарів, конференцій, симпозіумів та ін. з науково-дослідними, проектно-конструкторськими та будівельними організаціями із спорідненими науково-реставраційними організаціями інших держав і країн – членів ІКОМОС, організація й участь в установленому порядку в погодженні проектно-кошторисної документації для пам`яток історії та культури, яку виконують інші організації, надання послуг іншим організаціям у формі консультацій, окремих опрацювань, тиражування науково-проектної документації, виконання інших робіт, пов`язаних з охороною національної культурної спадщини.

Відповідно до п.5.1. Статуту боржника майно підприємства та доходи від використання цього майна є державною власністю і закріплюється за ним на прав господарського відання.

Згідно з п. 8.1 Статуту боржника господарська діяльність Підприємства здійснюється відповідно до фінансового плану, який затверджується Уповноваженим органом управління.

05.01.2024 від Міністерства розвитку громад, територій та інфраструктури України надійшло клопотання від 04.01.2024 про процесуальне правонаступництво.

08.01.2024 від Фонду державного майна України надійшло клопотання від 05.01.2024 №10-79-331 про залучення до участі у справі № 914/620/20 у якості органу, уповноваженого управляти майном ДП “Укрзахідпроектреставрація”.

15.01.2024 арбітражним керуючим Плесканкою О.В. подано звіт про здійснення процедури розпорядження майном.

Ухвалою Господарського суду Львівської області від 15.01.2024 у справі № 914/620/20 клопотання Міністерства розвитку громад, територій та інфраструктури України від 04.01.2024 та Фонду Державного майна України від 05.01.2024 про процесуальне правонаступництво та залучення до участі у справі № 914/620/20 у якості органу, уповноваженого управляти майном ДП « Укрзахідпроектреставрація» задоволено.

Замінено учасника у справі № 914/620/20 про банкрутство Державного підприємства “Український регіональний спеціалізований науково-реставраційний інститут “Укрзахідпроектреставрація” - Міністерство розвитку громад, територій та інфраструктури України (01135, м. Київ, проспект Перемоги, 14; ідентифікаційний код 37472062) на його правонаступника - Фонд державного майна України (01133, м. Київ, вул. Генерала Алмазова, 18/9; ідентифікаційний код 00032945).

Ухвала господарського суду про заміну органу уповноваженого управляти майном боржника мотивована тим, що у клопотаннях про заміну учасника у справі правонаступником вказано, що на даний час органом управління єдиного майнового комплексу Державного підприємства “Український регіональний спеціалізований науково-реставраційний інститут “Укрзахідпроектреставрація” є Фонд державного майна України.

Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 14 жовтня 2022 № 910-р “Деякі питання управління об`єктами державної власності” (далі – Розпорядження № 910) зобов`язано передати єдині майнові комплекси державних підприємств, установ та організацій і пакети акцій (частки), що належать державі у статутних капіталах господарських товариств, із сфери управління уповноважених органів управління до сфери управління Фонду державного майна за переліком згідно з додатком (копія роздруківки розпорядження та витяг із додатку до нього додаються), у зв`язку із чим єдиний майновий комплекс ДП “Інститут “Укрзахідпроектреставрація” (ідентифікаційний код 13823105) передано зі сфери управління Міністерства розвитку громад, територій та інфраструктури України до сфери управління Фонду державного майна України.

З метою завершення процедури передачі єдиного майнового комплексу ДП “Інститут “Укрзахідпроектреставрація” (ідентифікаційний код 13823105), наведеного у додатку 1 до Розпорядження № 910, Фондом державного майна України відповідно до вимог Положення про порядок передачі об`єктів права державної власності, листом № 10-33-33097 від 19.12.2023 надано Міністерству розвитку громад, територій та інфраструктури України підписаний членами та головою комісії та затверджений 18.12.2023 Заступником Голови Фонду державного майна України Симоновим С.А. акт приймання-передачі єдиного майнового комплексу Державного підприємства “Український регіональний спеціалізований науково-реставраційний інститут “Укрзахідпроектреставрація” (ідентифікаційний код 13823105) із сфери управління Міністерства розвитку громад, територій та інфраструктури України до сфери управління Фонду державного майна України на виконання розпорядження Кабінету Міністрів України від 14.10.2022 № 910-р “Деякі питання управління об`єктами державної власності”. Таким чином, відбулась заміна уповноваженого органу управління Державного підприємства “Український регіональний спеціалізований науково-реставраційний інститут “Укрзахідпроектреставрація” (ідентифікаційний код 13823105) з Міністерства розвитку громад, територій та інфраструктури України на Фонд державного майна України.

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 52 Господарського процесуального кодексу України у разі смерті або оголошення фізичної особи померлою, припинення юридичної особи шляхом реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення), заміни кредитора чи боржника в зобов`язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідного учасника справи на будь-якій стадії судового процесу. Про заміну або про відмову в заміні учасника справи його правонаступником суд постановляє ухвалу.

З огляду на викладене, господарський суд дійшов висновку, що клопотання Міністерства розвитку громад, територій та інфраструктури України та Фонду державного майна України про процесуальне правонаступництво та залучення до участі у справі № 914/620/20 у якості органу, уповноваженого управляти майном ДП “Укрзахідпроектреставрація” є обґрунтованими та підлягають до задоволення. Відповідно, слід замінити учасника у справі № 914/620/20 про банкрутство Державного підприємства “Український регіональний спеціалізований науково-реставраційний інститут “Укрзахідпроектреставрація” – Міністерство розвитку громад, територій та інфраструктури України (ідентифікаційний код 37472062) на його правонаступника до сфери управління якого входить боржник - Фонд державного майна України (ідентифікаційний код 00032945).

29.04.2024 від Львівської обласної прокуратури надійшла заява про вступ у справу №914/620/20.

У судовому засіданні 29.04.2024 судом розглянуто заяву Львівської обласної прокуратури про вступ у справу № 914/620/20, що було занесено до протоколу судового засідання.

Попереднє засідання у справі про банкрутство 914/620/20 неодноразово відкладалось.

11.09.2025р. до суду за вх. № 23950/25 від Львівської обласної прокуратури надійшло клопотання про закриття провадження у справі.

25.09.2025 р. до суду за вх. № 25780/25 від розпорядника майна надійшло клопотання про закриття провадження у справі.

06.10.2025 р. до суду за вх. № 4185/25 від розпорядника майна надійшло клопотання про затвердження звіту про нарахування та виплату грошової винагороди та стягнення з кредиторів невиплаченої грошової винагороди.

У звіті про нарахування та виплату основної грошової винагороди арбітражного керуючого за виконання повноважень розпорядника майна Державного підприємства “Український регіональний спеціалізований науково-реставраційний інститут “Укрзахідпроектреставрація”, арбітражним керуючим нараховано основну грошову винагороду за період 09.02.2022 р. – 30.09.2025 р. виходячи з трьох розмірів мінімальної заробітної плати за кожен місяць виконання повноважень на суму 1008828,57 грн.

07.10.2025 р. до суду за вх. № 26409/25 від розпорядника майна надійшло клопотання про уточнення до клопотання про затвердження звіту про нарахування та виплату грошової винагороди.

В уточненні до клопотання про затвердження звіту про нарахування та виплату грошової винагороди, арбітражний керуючий Плесканка Олег Володимирович просить затвердити звіт про нарахування та виплату основної грошової винагороди арбітражного керуючого за виконання повноважень розпорядника майна за період 09.02.2022 р. – 15.04.2022 р. на суму 42507,00 грн., з яких виплачено 42507,00 грн. за рахунок коштів, авансованих ініціюючим кредитором, а також просить затвердити звіт про нарахування та виплату основної грошової винагороди арбітражного керуючого за виконання повноважень розпорядника майна за період 01.10.2024 р. – 30.09.2025 р. на суму 288000,00 грн., з яких виплачено 0,00 грн.

Ухвалою господарського суду Львівської області від 21.10.2025 у справі № 14/620/20 попереднє засідання суду було відкладено на 11.11.2025.

Ухвалою Господарського суду Львівської області від 11.11.2025 у справі №914/620/20 задоволено клопотання Львівської обласної прокуратури та клопотання розпорядника майна про закриття провадження у справі № 914/620/20 про банкрутство Державного підприємства “Український регіональний спеціалізований науково-реставраційний інститут “Укрзахідпроектреставрація”. Закрито провадження у справі про 914/620/20 про банкрутство Державного підприємства “Український регіональний спеціалізований науково-реставраційний інститут “Укрзахідпроектреставрація” (ідентифікаційний код 13823105). Припинено повноваження арбітражного керуючого Плесканки Олега Володимировича як розпорядника майна Державного підприємства “Український регіональний спеціалізований науково-реставраційний інститут “Укрзахідпроектреставрація” (ідентифікаційний код 13823105). Припинено дію мораторію на задоволення вимог кредиторів, введеного ухвалою Господарського суду Львівської області від 09.02.2022 р. про відкриття провадження у справі № 914/620/20 про банкрутство Державного підприємства “Український регіональний спеціалізований науково-реставраційний інститут “Укрзахідпроектреставрація” (ідентифікаційний код 13823105). Скасовано заходи щодо забезпечення вимог кредиторів, вжиті ухвалою Господарського суду Львівської області від 21.09.2022 р. у справі № 914/620/20 про припинення повноваження керівника Державного підприємства “Український регіональний спеціалізований науково-реставраційний інститут “Укрзахідпроектреставрація” (ідентифікаційний код 13823105) Курець Юрія Петровича та покладення виконання обов`язків керівника Державного підприємства “Український регіональний спеціалізований науково-реставраційний інститут “Укрзахідпроектреставрація” (ідентифікаційний код 13823105) на розпорядника майна арбітражного керуючого Плесканку Олега Володимировича. Скасовано заходи до забезпечення вимог кредиторів, вжиті ухвалою Господарського суду Львівської області від 03.05.2023 р. у справі № 914/620/20, а саме: скасувати арешт на рухоме майно боржника - Державного підприємства “Український регіональний спеціалізований науково-реставраційний інститут “Укрзахідпроектреставрація” (ідентифікаційний код 13823105). Скасовано розшук транспортних засобів, зареєстрованих за Державним підприємством “Український регіональний спеціалізований науково-реставраційний інститут “Укрзахідпроектреставрація” (ідентифікаційний код 13823105), оголошений ухвалою Господарського суду Львівської області від 18.09.2023 р. у справі №914/620/20. Заяву Управління комунальної власності Департаменту економічного розвитку Львівської міської ради від 31.03.2025 р. про визначення зберігачем проектної документації, науково-технічного архіву підприємства, експертних звітів, фінансово-господарської документації, організаційно-розпорядчої документації, кадрової документації (у тому числі трудовий архів), а також іншого рухомого майна (в тому числі основних засобів, комп`ютерної та іншої техніки, нематеріальних активів) залишено без розгляду. Заяву з вимогами до Державного підприємства “Український регіональний спеціалізований науково-реставраційний інститут “Укрзахідпроектреставрація” на суму 163998 грн. 80 коп. залишено без розгляду. Заяву з вимогами до Державного підприємства “Український регіональний спеціалізований науково-реставраційний інститут “Укрзахідпроектреставрація” на суму 235451 грн. 00 коп. залишено без розгляду.

Ухвала господарського суду про закриття провадження у справі про банкрутство мотивована тим, що ДП «Укрзахідпроектреставрація» є державним підприємством (входить до сфери управління Мінінфраструктури). Відповідно до пункту 2 розділу ІІІ Закону України «Про визнання таким, що втратив чинність, Закон України "Про перелік об`єктів права державної власності, що не підлягають приватизації"», до підприємств із часткою держави понад 50% не застосовується процедура санації (оскільки боржник не задіяний у військово-промисловому комплексі) та процедура ліквідації (без відповідного рішення власника). Отже, щодо підприємства діє законодавчий мораторій на перехід до наступних процедур.

Також, господарським судом встановлено, що у боржника відсутнє майно для розрахунку з кредиторами. Водночас власник боржника в особі Кабінету Міністрів України чи уповноважених органів виконавчої влади не виявив ініціативи щодо надання державної підтримки чи вжиття заходів для запобігання банкрутству підприємства та відновлення його платоспроможності.

Окрім цього, суд першої інстанції вказав, що, зважаючи на те, що процедура розпорядження майном триває понад три роки замість встановлених законом 170 днів, а перехід до санації чи ліквідації є неможливим, подальше провадження у справі призводить до безстрокової дії мораторію та порушення прав кредиторів та із врахуванням практики Верховного Суду щодо можливості застосування загальних процесуальних норм у разі неможливості завершення процедури за правилами банкрутства, з метою дотримання розумних строків розгляду, гарантування правової певності та балансу інтересів сторін, господарський суд дійшов висновку про необхідність закриття провадження у справі на підставі пунктів 10, 14 ч. 1 ст. 90 КУзПБ у поєднанні з п. 2 ч. 1 ст. 231 ГПК України.

Ухвалою Господарського суду Львівської області від 11.11.2025 у справі №914/620/20 затверджено звіт про нарахування і виплату основної грошової винагороди арбітражного керуючого Плесканки Олега Володимировича за виконання повноважень розпорядника майна Державного підприємства “Український регіональний спеціалізований науково-реставраційний інститут “Укрзахідпроектреставрація” за період 09.02.2022 р. – 15.04.2022 р. у розмірі 42507 грн. 00 коп., з яких виплачено – 42507 грн. 00 коп. Затверджено звіт про нарахування і виплату основної грошової винагороди арбітражного керуючого Плесканки Олега Володимировича за виконання повноважень розпорядника майна Державного підприємства “Український регіональний спеціалізований науково-реставраційний інститут “Укрзахідпроектреставрація” за період 01.10.2024 р. – 30.09.2025 р. у розмірі 288000 грн. 00 коп., з яких виплачено – 0 грн. 00 коп. Сплату невиплаченої основної грошової винагороди арбітражного керуючого Плесканки Олега Володимировича за виконання повноважень розпорядника майна Державного підприємства “Український регіональний спеціалізований науково-реставраційний інститут “Укрзахідпроектреставрація” у розмірі 288000 грн. 00 коп. здійснити за рахунок коштів кредиторів пропорційно визнаних грошових вимог. Присуджено до стягнення з Управління комунальної власності Департаменту економічного розвитку Львівської міської ради на користь арбітражного керуючого Плесканки Олега Володимировича частину невиплаченої основної грошової винагороди арбітражного керуючого за виконання повноважень розпорядника майна Державного підприємства “Український регіональний спеціалізований науково-реставраційний інститут “Укрзахідпроектреставрація” у розмірі 220924 грн. 80 коп. Присуджено до стягнення з Головного управління ДПС у Львівській області на користь арбітражного керуючого Плесканки Олега Володимировича частину невиплаченої основної грошової винагороди арбітражного керуючого за виконання повноважень розпорядника майна Державного підприємства “Український регіональний спеціалізований науково-реставраційний інститут “Укрзахідпроектреставрація” у розмірі 61718 грн. 40 коп. Присуджено до стягнення з Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області на користь арбітражного керуючого Плесканки Олега Володимировича частину невиплаченої основної грошової винагороди арбітражного керуючого за виконання повноважень розпорядника майна Державного підприємства “Український регіональний спеціалізований науково-реставраційний інститут “Укрзахідпроектреставрація” у розмірі 5356 грн. 80 коп.

Ухвала про затвердження звіту про нарахування і виплату основної грошової винагороди арбітражного керуючого мотивована тим, що авансовані ініціюючим кредитором кошти вичерпано. Водночас у процесі процедури розпорядження майном з`ясувалося, що у боржника (ДП «Укрзахідпроектреставрація») відсутні будь-які активи чи доходи від господарської діяльності, за рахунок яких можна було б виплатити винагороду за період з 01.10.2024 по 30.09.2025 та фонд для виплати грошової винагороди арбітражному керуючому кредиторами не створювався.

Таким чином, оскільки інші джерела відсутні, суд першої інстанції дійшов висновку, що невиплачену основну винагороду розпорядника майна Плесканки О.В. належить стягнути з усіх конкурсних кредиторів пропорційно до розміру їхніх визнаних судом грошових вимог.

Короткий зміст вимог та узагальнених доводів учасників справи.

Не погоджуючись із вказаними судовими рішеннями, Управління комунальної власності Департаменту економічного розвитку Львівської міської ради оскаржило таке в апеляційному порядку. Апеляційна скарга надійшла на адресу Західного апеляційного господарського суду 09.12.2025. В апеляційній скарзі скаржник просить скасувати ухвалу Господарського суду Львівської області від 11.11.2025 про закриття провадження у справі №914/620/20, справу №914/620/20 направити для продовження розгляду до суду першої інстанції та скасувати ухвалу Господарського суду Львівської області від 11.11.2025 про затвердження звіту про нарахування і виплату основної грошової винагороди арбітражного керуючого та стягнення основної грошової винагороди арбітражного керуючого у справі №914/620/20.

Зазначає, що суд безпідставно застосував норму Закону, яка забороняла перехід до процедур санації чи ліквідації для державних підприємств. Скаржник наголошує, що цей мораторій мав строковий характер і діяв лише 3 роки (з 20.10.2019 по 20.10.2022). На момент подання клопотання про закриття справи (вересень 2025 року) жодних законодавчих заборон для переходу до ліквідації чи санації вже не існувало.

Окрім цього, скаржник вказує, що КУзПБ є спеціальним законом і не містить підстави для закриття провадження, як «відсутність предмета спору» (ст. 231 ГПК України). Таке процесуальне рішення позбавляє кредитора законного права на задоволення його вимог.

Також, скаржник звертає увагу, що процедура розпорядження майном триває понад дозволені 170 днів, апелянт вказує на Прикінцеві та перехідні положення КУзПБ. Вони прямо дозволяють суду продовжувати строки процедури розпорядження майном під час дії воєнного стану та оскільки законних перешкод більше немає, суд, відповідно до ст. 49 КУзПБ, повинен був ухвалити рішення про перехід до санації або ліквідації. Якщо кредитори не змогли прийняти рішення самостійно, суд зобов`язаний визнати боржника банкрутом та розпочати ліквідаційну процедуру.

Відповідно протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 09.12.2025 вказану справу розподілено колегії суддів Західного апеляційного господарського суду у складі: головуючого судді Панова І.Ю., суддів Зварич О.В. та Кравчук Н.М.

Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 18.12.2025 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Офіс охорони культурної спадщини Львівської міської ради б/н від 05.12.2025 (вх. №01-05/3619/25 від 05.12.2025) на ухвалу Господарського суду Львівської області від 11.11.2025 про закриття провадження у справі у справі № 914/620/20 .

Також, Управління комунальної власності Департаменту економічного розвитку Львівської міської ради оскаржило таке в апеляційному порядку. Апеляційна скарга надійшла на адресу Західного апеляційного господарського суду 09.12.2025. В апеляційній скарзі скаржник просить скасувати ухвалу Господарського суду Львівської області від 11.11.2025 про закриття провадження у справі №914/620/20, справу №914/620/20 направити для продовження розгляду до суду першої інстанції та скасувати ухвалу Господарського суду Львівської області від 11.11.2025 про затвердження звіту про нарахування і виплату основної грошової винагороди арбітражного керуючого та стягнення основної грошової винагороди арбітражного керуючого у справі №914/620/20.

Зазначає, що дія цього трирічного мораторію закінчилася ще у жовтні 2022 року. Чинна редакція КУзПБ прямо передбачає можливість та особливості санації або ліквідації державних підприємств.

Окрім цього, суд першої інстанції закрив провадження через "відсутність предмета спору" (п. 2 ч. 1 ст. 231 ГПК України) та непідсудність справи господарським судам (п. 10 ч. 1 ст. 90 КУзПБ). Проте, скаржник вказує, що банкрутство є виключною юрисдикцією господарських судів, а КУзПБ як спеціальний закон узагалі не містить такої підстави для закриття справи, як "відсутність предмета спору".

Також, скаржник звертає увагу на те, що закриття провадження у справі про банкрутство залишає визнані грошові вимоги кредиторів непогашеними. Суд не дослідив можливості відновлення платоспроможності боржника і не віднайшов механізму погашення боргів, помилково припинив захист прав кредиторів.

Щодо оскарження ухвали про затвердження звіту про нарахування і виплату основної грошової винагороди арбітражного керуючого скаржник вказує, що з 20.11.2024 по 13.05.2025 судове провадження фактично не здійснювалося. У цей період арбітражний керуючий не виконував жодної роботи, проте суд безпідставно нарахував йому винагороду за цей час.

Окрім цього, зазначає, що поданий керуючим звіт містить лише загальні календарні періоди та суми, без конкретного опису фактично виконаних дій та їх результатів та звертає увагу, що формальне перебування у статусі розпорядника майна без доведення реального обсягу робіт не є підставою для безумовної виплати винагороди.

11.05.2026 від ДП "Український регіональний спеціалізований науково-реставраційний інститут "Укрзахідпроектреставрація" надійшли письмові пояснення б/н від 11.05.2026 (вх. №01-04/3913/26) в яких боржник просить апеляційну скаргу Офісу охорони культурної спадщини Львівської міської ради відхилити, оскільки права Офісу зі сторони ДП «Інститут «Укрзахідпроектреставрація» не порушені.

Відповідно протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 09.12.2025 вказану справу розподілено колегії суддів Західного апеляційного господарського суду у складі: головуючого судді Панова І.Ю., суддів Зварич О.В. та Кравчук Н.М.

Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 12.01.2026 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Управління комунальної власності Департаменту економічного розвитку Львівської міської ради б/н від 08.12.2025 (вх. №01-05/3649/25 від 09.12.2025 та вх. №01-05/3651/25 від 09.12.2025) на ухвалу Господарського суду Львівської області від 11.11.2025 про закриття провадження у справі та на ухвалу Господарського суду Львівської області від 11.11.2025 про затвердження звіту про нарахування і виплату основної грошової винагороди арбітражного керуючого у справі №914/620/20 та об`єднано розгляд апеляційних скарг Офіс охорони культурної спадщини Львівської міської ради та Управління комунальної власності Департаменту економічного розвитку Львівської міської ради в одне апеляційне провадження. Також, призначити розгляд справи на 10.02.2026.

Ухвалою суду від 10.02.2026 відкладено розгляд справи на 17.03.2026.

Ухвалою суду від 01.04.2026 призначено розгляд справи на 12.05.2026.

У судовому засіданні 12.05.2026 представники скаржників підтримали доводи апеляційних скарг з підстав викладених у них. Арбітражний керуючий – розпорядник майна, прокурор та представники Фонду державного майна України, Львівського міжрегіонального управління міністерства Юстиції України та трудового колективу Державного підприємства «Український регіональний Спеціалізований науково-реставраційний інститут “Укрзахідпроектреставрація” заперечили доводи апеляційних скарг.

У відповідності до вимог ч. 1, 2, 5 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. В суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Відповідно до вимог ч 6 ст. 12 ГПК України господарський суди розглядають справи про банкрутство у порядку, передбаченому цим Кодексом для позовного провадження, з урахуванням особливостей, встановлених Кодексом України з процедур банкрутства.

Згідно з ч. 1 ст. 2 Кодексу України з процедур банкрутства провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законами України.

Застосування положень Господарського процесуального кодексу України та інших законодавчих актів України здійснюється з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

При перегляді рішення господарського суду колегія суддів Західного апеляційного господарського суду керувалась наступним.

Щодо ухвали Господарського суду Львівської області від 11.11.2025 про закриття провадження у справі.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 КУзПБ, провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, ГПК України, іншими законами України.

Відповідно до преамбули КУзПБ цей Кодекс встановлює умови та порядок відновлення платоспроможності боржника - юридичної особи або визнання його банкрутом з метою задоволення вимог кредиторів, а також відновлення платоспроможності фізичної особи.

Отже, одним з основних завдань провадження у справі про банкрутство є задоволення сукупності вимог кредиторів неплатоспроможного боржника.

Процедура банкрутства за своєю суттю є конкурсним процесом, основною метою якого, зокрема, є рівномірне і справедливе задоволення вимог всієї сукупності кредиторів неплатоспроможного боржника. Отже, одним з основних завдань провадження у справі про банкрутство є максимальне задоволення вимог кредиторів.

Водночас процедури банкрутства як за приписами Закону про банкрутство, так і КУзПБ мають строковий характер.

Відповідно до ч. 1 ст. 44 Кодексу України з процедур банкрутства, під розпорядженням майном розуміється система заходів щодо нагляду та контролю за управлінням і розпорядженням майном боржника з метою забезпечення збереження, ефективного використання майнових активів боржника, здійснення аналізу його фінансового стану, а також визначення наступної процедури (санації чи ліквідації).

Згідно з ч. 2 ст. 44 Кодексу України з процедур банкрутства, процедура розпорядження майном боржника вводиться строком до 170 календарних днів.

Як правильно зазначив суд першої інстанції, у цій справі процедура розпорядження майном Державного підприємства “Український регіональний спеціалізований науково-реставраційний інститут “Укрзахідпроектреставрація” триває з 09.02.2022 р., тобто понад три роки.

Окрім цього, як вбачається з матеріалів справи, Український регіональний спеціалізований науково-реставраційний інститут “Укрзахідпроектреставрація” є державним підприємством, яке входило на момент відкриття провадження у справі про банкрутство до сфери управління Міністерства розвитку громад та територій України.

Ухвалою Господарського суду від 05.04.2023 замінено орган уповноважений управляти державним майном учасника справи № 914/620/20 про банкрутство Державного підприємства «Український регіональний спеціалізований науково-реставраційний інститут «Укрзахідпроектреставрація» до сфери управління якого входив боржник

- Міністерство розвитку громад та територій України на його правонаступника

- Міністерство розвитку громад, територій та інфраструктури України.

Ухвала суду першої інстанції про заміну учасника справи в даному випадку мотивована тим, що відповідно до пунктів 2, 3 постанови Кабінету Міністрів України від 02.12.2022 №1343 “Деякі питання оптимізації системи центральних органів виконавчої влади” вирішено реорганізувати Міністерство розвитку громад та територій України шляхом приєднання до Міністерства розвитку громад, територій та інфраструктури.

Господарським судом в ухвалі від 15.01.2024 встановлено, що з метою завершення процедури передачі єдиного майнового комплексу ДП “Інститут “Укрзахідпроектреставрація” (ідентифікаційний код 13823105), наведеного у додатку 1 до Розпорядження № 910, Фондом державного майна України відповідно до вимог Положення про порядок передачі об`єктів права державної власності, листом № 10-33-33097 від 19.12.2023 надано Міністерству розвитку громад, територій та інфраструктури України підписаний членами та головою комісії та затверджений 18.12.2023 Заступником Голови Фонду державного майна України Симоновим С.А. Акт приймання-передачі єдиного майнового комплексу Державного підприємства “Український регіональний спеціалізований науково-реставраційний інститут “Укрзахідпроектреставрація” (ідентифікаційний код 13823105) із сфери управління Міністерства розвитку громад, територій та інфраструктури України до сфери управління Фонду державного майна України на виконання розпорядження Кабінету Міністрів України від 14.10.2022 № 910-р “Деякі питання управління об`єктами державної власності”. Таким чином, відбулась заміна уповноваженого органу управління Державного підприємства “Український регіональний спеціалізований науково-реставраційний інститут “Укрзахідпроектреставрація” (ідентифікаційний код 13823105) з Міністерства розвитку громад, територій та інфраструктури України на Фонд державного майна України.

Враховуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку, що з 18.12.2023 Фонд державного майна України є уповноваженим органом до сфери управління якого відноситься ДП «Укрзахідпроектреставрація».

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 4 КУзПБ виконавчий орган боржника. А щодо державних та комунальних підприємств також орган, уповноважений управляти майном боржника, у межах своїх повноважень зобов`язані своєчасно виявляти та вживати заходів щодо запобігання та реагування у разі настання неплатоспроможності боржника.

Відповідно до вимог ч.ч.1,2,3, 5,6,7ст. 96 КУзПБ яка має назву «Особливості банкрутства державних підприємств та господарських товариств, у статутному капіталі яких більше 50 відсотків акцій (часток) належать державі»

Боржник зобов`язаний надати господарському суду докази, що підтверджують належність боржника до державних підприємств або господарських товариств, у статутному капіталі яких більше 50 відсотків акцій (часток) належать державі.

Кабінет Міністрів України вживає заходів для запобігання банкрутству державних підприємств та господарських товариств, у статутному капіталі яких більше 50 відсотків акцій (часток) належать державі, визначає оптимальні шляхи відновлення їх платоспроможності та координує дії відповідних органів виконавчої влади.

Органи виконавчої влади приймають рішення щодо: доцільності надання державної підтримки неплатоспроможним підприємствам; розроблення заходів, спрямованих на забезпечення захисту інтересів держави і вибір оптимальних шляхів реструктуризації та погашення боргових зобов`язань; проведення аналізу фінансового стану боржника, його санації та погодження плану санації; доцільності виключення відповідних суб`єктів господарювання з переліку підприємств, що є об`єктами права державної власності, які не підлягають приватизації, та застосування до них процедури санації чи ліквідації.

З метою запобігання банкрутству державних підприємств та господарських товариств, у статутному капіталі яких більше 50 відсотків акцій (часток) належать державі, може застосовуватися порука.

Відкриття провадження у справі про банкрутство за заявою боржника не є підставою для припинення повноважень органу, уповноваженого управляти майном боржника, щодо управління відповідним об`єктом державної власності.

У разі якщо боржник є державним підприємством або господарським товариством, у статутному капіталі якого більше 50 відсотків акцій (часток) належать державі, господарський суд залучає до участі у справі про банкрутство представників органу, уповноваженого управляти державним майном, з повідомленням про відкриття провадження у справі про банкрутство такого підприємства.

Як вбачається з матеріалів справи, клопотання Львівської обласної прокуратури в особі Заступника керівника Львівської обласної прокуратури Уманця О.В. від 10.09.2025, яке зареєстровано господарським судом за №23950/23 від 11.09.2025 про закриття провадження у справі у банкрутство зокрема мотивовано тим, що керуючись приписами ст. 131-1 Конституції України, п. 2 ч. 6 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру», ч. 3 ст. 53 ГПК України, враховуючи важливість вказаного підприємства, зокрема, для збереження культурної спадщини України та необхідності збереження значної кількості проектної документації, а також задля вжиття заходів для можливого відновлення платоспроможності боржника, з метою захисту інтересів держави в особі Міністерства розвитку громад, територій та інфраструктури України, Міністерства культури та інформаційної політики України, Фонду державного майна України, Департаменту архітектури та розвитку містобудування Львівської обласної державної адміністрації, управління історичного середовища Львівської міської ради, обласна прокуратура вступила у справу № 914/620/20.

Державне підприємство «Інститут «Укрзахідпроектреставрація» бере свій початок зі створення у 1957 році науково-дослідного і проектного сектора Республіканських спеціальних науково-реставраційних виробничих майстерень (СНРВМ) у Львові, який очолював Ігор Старосольський.

Видами економічної діяльності відповідно до зазначеного витягу є: 71.11 – Діяльність у сфері архітектури; 72.19 - Дослідження й експериментальні розробки у сфері інших природничих і технічних наук; 71.12 - Діяльність у сфері інжинірингу, геології та геодезії, надання послуг технічного консультування в цих сферах, 90.03 - Індивідуальна мистецька діяльність; 74.90 – Інша професійна, наукова та технічна діяльність та інші.

Дане підприємство працює на території дев`яти областей України.

Державним підприємством Український регіональний спеціалізований науково-реставраційний інститут «Укрзахідпроектреставрація» опрацьовано проекти реставрації для сотень пам`яток архітектури, зокрема завдяки вчасній консервації врятовано близько ста дерев`яних церков.

Одним з основних завдань інституту є підбір шедеврів народної архітектури з метою винесення їх на облік ЮНЕСКО.

Величезний доробок у науковому вивченні та збереженні пам`яток національної спадщини створений архітекторами і художниками-реставраторами, істориками мистецтва та архітектури, урбаністами і конструкторами Інституту. Серед них – члени ICOMOS, лауреати державних премій, кандидати наук.

За роки діяльності інститут провів комплексні наукові дослідження та розробив проекти реставрації багатьох пам`яток архітектури, зокрема: ансамблів споруд замків: в Олеську, Бережанах, Язлівці, Бучачі, Збаражі, Теребовлі, Кам`янці-Подільському, Корці, Острозі, Дубно, Луцьку, Володимирі, Свіржі, П`ятничанах, Золочеві, Підгірцях, Жовкві, Пневі, Ужгороді, Середньому, Невицькому, Мукачеві, Меджибожі; монастирських комплексів у Львові, Ужгороді, Більшівцях, Бучачі, синагог в Бродах, Острозі, Жовкві, Сатанові, Дубно, Ужгороді; резиденцій та об`єктів ландшафтної архітектури у Львові, Підгірцях, Млинові, Мурованих Курилівцях, Виноградові, Тульчині, Самчиках.

В інституті опрацьовано понад 60 історико-архітектурних опорних планів міст, серед яких Львів, Тернопіль, Чернівці, Бережани, Володимир, Дрогобич, Кременець, Мукачево, Самбір, Підгайці, Стрий, Дубно; генеральні плани розвитку Державних історико-культурних та історико-архітектурних заповідників: Збараж, Луцьк, Кременець, Бережани, Галич, Володимир; понад 250 проектів реставрації дерев`яних церков на всій території України, серед яких такі унікальні, як церкви Св. Юрія та Воздвиження Чесного Хреста в Дрогобичі, церкви в Потеличі, Дернові, Жовкві, Буську, Белзі, Колодному, Новоселиці, Ворохті, Коломиї, Копичинцях, Скориках, Висічці, Драбівцях, Фастові, Пустовійтівці.

Зокрема, Верховний Суд у постанові № 380/13557/21 від 12.12.2023 виснував, що розділ 17.02. «Охорона історичного середовища» Генерального плану міста Львова ґрунтується на розробленому інститутом «Укрзахідпроектреставрація» у 2005 році історико-архітектурному плані м. Львова, складовими якого є, зокрема територія, що є під охороною ЮНЕСКО та історичний ареал м. Львова.

Указана документація розроблена інститутом «Укрзахідпроектреставрація» також покладена в основу рішення виконкому Львівської міськради № 1311 від 9 грудня 2005 року «Про затвердження меж історичного ареалу та зони регулювання забудови міста Львова».

Законом України «Про ратифікацію Рамкової конвенції Ради Європи про значення культурної спадщини для суспільства» від 19.09.2013 № 581-VII Україною ратифіковано Рамкову конвенцію Ради Європи про значення культурної спадщини для суспільства.

Згідно із статтею 5 Рамкової конвенції Ради Європи про значення культурної спадщини для суспільства Сторони зобов`язуються, зокрема: визнавати громадський інтерес до культурної спадщини відповідно до її значення для суспільства; підвищувати цінність культурної спадщини через її виявлення, вивчення, тлумачення, захист, збереження та представлення; сприяти захистові культурної спадщини як важливого фактору для спільних цілей сталого розвитку, культурного різноманіття й сучасної творчості; визнавати цінність культурної спадщини, яка знаходиться на територіях під їхньою юрисдикцією, незалежно від її походження; розробляти інтегровані стратегії для сприяння виконанню положень цієї Конвенції (пункти a), b), e), f), g) цієї статті Конвенції).

Збереження об`єктів культурної спадщини, їх охорона, яка полягає, у тому числі, у запобіганні їхньому руйнуванню або заподіянню шкоди, зокрема, у результаті здійснення несанкціонованої господарської діяльності, забезпеченні захисту традиційного характеру середовища в інтересах нинішнього і майбутніх поколінь є одним із пріоритетних та головних завдань органів державної влади та органів місцевого самоврядування.

При цьому, Україною взято міжнародне зобов`язання визнавати громадський інтерес до культурної спадщини відповідно до її значення для суспільства, сприяти захистові культурної спадщини як важливого фактору для спільних цілей сталого розвитку, культурного різноманіття й сучасної творчості, визнавати цінність культурної спадщини, яка знаходиться на її території як в цілому, так і у певних населених пунктах - історичних населених містах України.

З врахуванням наведеного, Державне підприємство «Український регіональний спеціалізований науково-реставраційний інститут «Укрзахідпроектреставрація» є підприємством, яке важливу роль у розвитку сфери культурної спадщини України.

Господарським судом в оскаржуваної ухвалі про закриття провадження у справі про банкрутство встановлено, що основним видом діяльності Державного підприємства “Український регіональний спеціалізований науково-реставраційний інститут “Укрзахідпроектреставрація” є дослідження й експериментальні розробки у сфері інших природничих і технічних наук. Інші види діяльності: індивідуальна мистецька діяльність; діяльність у сфері архітектури; діяльність у сфері інжинірингу, геології та геодезії, надання послуг технічного консультування в цих сферах; інша професійна, наукова та технічна діяльність, н.в.і.у.; будівництво житлових і нежитлових будівель.

Одним з основних завдань інституту є підбір шедеврів народної архітектури з метою винесення їх на облік ЮНЕСКО.

Суд першої інстанції зазначив, що , оскільки, засновником Державного підприємства “Український регіональний спеціалізований науково-реставраційний інститут “Укрзахідпроектреставрація” є держава в особі Кабінету Міністрів України, саме Кабінет Міністрів України наділений повноваженнями щодо вжиття заходів для запобігання банкрутства підприємства, визначення оптимальних шляхів відновлення його платоспроможності, прийняття рішення щодо доцільності надання підприємству державної підтримки.

Проте, у даному випадку відсутня ініціатива з боку Кабінету Міністрів України чи органів виконавчої влади щодо надання підтримки неплатоспроможному державному підприємству.

Відповідно до вимог Закону України «Про визнання таким, що втратив чинність, Закону України "Про перелік об`єктів права державної власності, що не підлягають приватизації" № 145-ІХ визнано таким, що втратив чинність, Закон України "Про перелік об`єктів права державної власності, що не підлягають приватизації" (Відомості Верховної Ради України, 1999 р., № 37, ст. 332 із наступними змінами).

Згідно Розділу III. Прикінцеві та перехідні положення

1. Цей Закон набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування, крім пункту 1 розділу II цього Закону, який вводиться в дію одночасно з введенням в дію Кодексу України з процедур банкрутства.

2. Установлено, що у справах про банкрутство державних підприємств, у тому числі казенних підприємств, або акціонерних товариств, у статутному капіталі яких частка державної власності перевищує 50 відсотків, не застосовуються судова процедура санації, крім тих, що задіяні у виконанні державного оборонного замовлення, виробництві, розробленні, модернізації, ремонті, обслуговуванні озброєння та військової техніки, та судова процедура ліквідації, крім тих, що ліквідуються за рішенням власника протягом трьох років з дня набрання чинності цим Законом.

Положення пункту 2 розділу ІІІ « прикінцеві та Перехідні положення Закону № 145-ІХ не містять прямої вказівки на закриття провадження у справах про банкрутство. , водночас ці положення допускають закриття провадження у такій справі на стадії судової процедури розпорядження майном із застосуванням наведених положень.

Згідно з пунктом 14 частини першої статті 90 КУзПБ, господарський суд закриває провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність), окрім наведених у цій статті, і в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

Норми пункту 9 частини першої статті 90 КУзПБ в редакції Закону № 1962-ІХ від 15.12.2021 , що була чинною на період дії обмежень , передбачених п.2 Розділу ІІІ Закону України «Про визнання таким, що втратив чинність, Закону України "Про перелік об`єктів права державної власності, що не підлягають приватизації" № 145-ІХ та пункту 2 частини першої статті 231 ГПК України і не містять прямої вказівки на закриття провадження у справі про банкрутство з підстав обмеження у застосуванні подальших (після процедури розпорядження майном) процедур санації/ліквідації, проте застосування цих норм як підстав для закриття провадження у справі про банкрутство узгоджується із передбаченою законодавцем в частині першій статті 49 КУзПБ можливістю закрити провадження у справі про банкрутство у процедурі розпорядження майном через встановлені в пункті 2 розділу ІІІ "Прикінцеві та Перехідні положення" Закону № 145-ІХ обмеження у застосуванні подальших (після процедури розпорядження майном) судових процедур (стаття 49 КУзПБ).

Однак, Закон України "Про визнання таким, що втратив чинність, Закону України "Про перелік об`єктів права державної власності, що не підлягають приватизації" № 145-ІХ, відповідно до пункту першого Розділу ІІІ Прикінцеві та перехідні положення зазначеного Закону, набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування, крім пункту 1 розділу II цього Закону, який вводиться в дію одночасно з введенням в дію Кодексу України з процедур банкрутства.

Закон України "Про визнання таким, що втратив чинність, Закону України "Про перелік об`єктів права державної власності, що не підлягають приватизації" № 145-IX від 02.10.2019 був опублікований в урядовій газеті "Голос України" 19.10.2019 та набрав чинності з дня, наступного за днем його опублікування - 20.10.2019.

Аналіз змісту пункту 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону№ 145-IX свідчить про те, що зазначеною нормою встановлено строк дії обмежень щодо застосування до державних підприємств процедури санації та ліквідації, окрім тих, що ліквідуються за рішенням власника, протягом трьох років з дня набрання чинності цим Законом.

Отже, з урахуванням встановленого в зазначеній нормі трирічного строку, такі обмеження діяли до 20.10.2022.

Вказана правова позиція викладена в Постанові Верховного Суду від 09 квітня 2024 року у справі № 503/2756/11.

Як вбачається з матеріалів справи, провадження у справі про банкрутство Державного підприємства «Український регіональний спеціалізований науково-реставраційний інститут» Укрзахідпроектреставрація» відкрито 09.02.2022 в період дії обмежень щодо застосування до державних підприємств процедури санації та ліквідації відповідно до норм Закону № 145-ІХ.

На момент відкриття провадження справи про банкрутство і до закінчення дії вказаних обмежень - до 20.10.2022 боржник знаходився у сфері управління Міністерства розвитку громад та територій України, яке було залучений до участі у справі про банкрутство як орган уповноважений управляти держаним майном.

Відповідно до вимог ст. 39 КУзПБ процедура розпорядження майном вводиться господарським судом на строк, визначений частиною другою статті 44 КУзПБ, одночасно з постановленням ухвали про відкриття провадження у справі.

За приписами ст. 44 КУзПБ процедура розпорядження майном вводиться строком до 170 календарних днів, у справі № 914/620/20 строк процедури розпорядження майном закінчився 29.07.2022, тобто до закінчення трирічного строку на протязі якого діяли обмеження щодо застосування до державних підприємств процедури санації та ліквідації.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що в період дії обмежень, передбачених п.2 Прикінцевих та перехідних положень Закону № 145-ІХ учасники справи не звертались до господарського суду з клопотаннями про закриття провадження у справі про банкрутство.

Апеляційним господарським судом з наявних матеріалів справи з`ясовано, що 05.01.2024 Міністерство розвитку громад, територій та інфраструктури України звернулось до Господарського суду Львівської області з клопотанням про процесуальне правонаступництво (т. 17 а.с.213-235) в додатках до якого, знаходився лист Міністерства розвитку громад, територій та інфраструктури України №2149/16/10-23 від 01.12.2023 на адресу Фонду державного майна України за підписом Першого заступника Міністра, згідно якого вказується, що метою діяльності ДП «Укрзахідпроектреставрація» є забезпечення впровадження через основні напрями своєї діяльності державної політики в галузі охорони та реставрації об`єктів культурної спадщини.

Основними напрямами діяльності цього Підприємства є, зокрема розробка комплексної проектно-кошторисної документації на пристосування пам`яток історії та культури – з метою їх використання, спорудження нової будівель, розроблення на основі проведених науково-технічних пошуків науково-проєктної та кошторисної документації на консервацію і реставрацію пам`яток архітектури, історії та культури, садово-паркового мистецтва та історичних ландшафтів та інше.

Документація, що створювалася цим державним підприємством у процесі його діяльності має стратегічне значення у розвитку науково-технічного потенціалу держави, в тому числі для застосування у сфері містобудування, регіонального розвитку та збереження пам`яток історії та культури.

Стратегічною цінністю ДП «Укрзахідпроектреставрація» є його унікальний науково-технічний архів, а також проєктна документація та експертні звіти.

Однак, як встановлено матеріалами справи, орган управління державним майном в сфері управління якого знаходився боржник у строк дії обмежень, що передбачені Законом №145-ІХ до господарського суду, для збереження соціально значимого інституту в порушення вимог ст. ст.4, 96 КУзПБ з заявою про закриття провадження у справі про банкрутство боржника не звернувся.

Західний апеляційний господарський суд в даному випадку погоджується з висновками Господарського суду Львівської області, що викладені в оскаржуваної ухвалі про закриття провадження у справі про банкрутство про те, що з боку Кабінету Міністрів України чи органів виконавчої влади в даному випадку була відсутня ініціатива щодо надання підтримки неплатоспроможному державному підприємству.

Колегія суддів Західного апеляційного господарського суду звертає увагу на те, що відповідно до п.3.1 Статуту Державного Підприємства «Український регіональний спеціалізований науково-реставраційний інститут «Укрзахідпроектреставрація» метою діяльності Підприємства є забезпечення впровадження через основні напрями своє діяльності державної політики в галузі охорони та реставрації об`єктів культурної спадщини України, в даному випадку дохід (прибуток) одержаний в результаті його господарської діяльності, враховуючи основні напрями діяльності підприємства, що передбачені п. 3.2. Статуту, є допоміжним для досягнення цілей забезпечення державної політики в галузі охорони та реставрації об`єктів культурної спадщини України.

Як вбачається з матеріалів справи фізичні особи та/або юридичні особи, які бажають взяти участь у санації боржника ( далі-інвестори) заяву розпоряднику майна в порядку ч. 9 ст. 45 КУзПБ про участь у санації боржника та свої пропозиції щодо санації боржника ( план санації тощо) не подавали.

Колегія суддів Західного апеляційного господарського суду вважає, що перехід в ліквідаційну процедуру боржника ДП «Укрзахідпроектреставрація» що передбачає припинення юридичної особи-банкрута , в даному випадку є порушенням балансу приватного та публічного інтересу, де приватний інтерес полягає у прагненні кредиторів отримати від боржника за рахунок процедури банкрутства задоволення своїх індивідуальних грошових вимог, а публічний інтерес полягає в необхідності збереження соціально значимого для культурної спадщини України спеціалізованого науково -реставраційного інституту.

Суд апеляційної інстанції зазначає, що відповідно до ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (надалі Конвенція), яка відповідно до ст. 9 Конституції України є частиною національного законодавства України, передбачено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку належним і безстороннім судом, встановленим законом.

Параграф 1 ст. 6 Конвенції зобов`язує держави-учасниці організовувати правові системи таким чином, аби забезпечити відповідність судів її різноманітним вимогам. Сукупність порушень держави створює судову практику, що несумісна з Конвенцією (рішення Європейського суду з прав людини (надалі - ЄСПЛ) у справі "Боттацці проти Італії").

Згідно зі ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Водночас на державні органи покладено обов`язок щодо дотримання принципу ''належного урядування'' і ті з них, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливості отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов`язків (рішення ЄСПЛ від 20.11.2011 у справі ''Рисовський проти України'').

Колегія суддів вважає, що в даному випадку, був порушений принцип «належного урядування», Кабінет Міністрів України не вживав у встановлений строк заходів запобігання та реагування у разі настання неплатоспроможності державного підприємства боржника у цієї справі , не вживав заходів для запобігання банкрутству соціально та культурно значимого науково-реставраційного інституту державної форми власності , не визначив оптимальні шляхи відновлення його платоспроможності, зокрема, визнаючи що документація, що створювалася цим державним підприємством у процесі його діяльності має стратегічне значення у розвитку науково-технічного потенціалу держави, в тому числі для застосування у сфері містобудування, регіонального розвитку та збереження пам`яток історії та культури .Стратегічною цінністю ДП «Укрзахідпроектреставрація» є його унікальний науково-технічний архів, а також проєктна документація та експертні звіти, Кабінет Міністрів, в порушення вимог ст.ст.4,96 КУзПБ, в межах строку дії обмежень щодо застосування до державних підприємств процедури санації та ліквідації, що передбачені Законом № 145-ІХ не звернувся в справу про банкрутство № 914/620/20 , провадження в якої було відкрито 09.02.2022, до господарського суду з клопотанням про закриття провадження у справі про банкрутство боржника , чим позбавив положення пункту 1 ст. 6 Конвенції їхньої корисної дії, відповідно було порушення пункту 1 ст. 6 Конвенції.

Підсумовуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції, що провадження у справі про банкрутство Державного підприємства “Український регіональний спеціалізований науково-реставраційний інститут “Укрзахідпроектреставрація” підлягає закриттю на підставі п.14 ч.1 ст. 90 Кодексу України з процедур банкрутства.

Щодо ухвали Господарського суду Львівської області від 11.11.2025 про затвердження звіту про нарахування і виплату основної грошової винагороди арбітражного керуючого.

Враховуючи положення ст. 269 ГПК України, колегія суддів зазначає, що оскаржувана ухвала Господарського суду Львівської області від 11.11.2025 у справі №914/620/20 про затвердження звіту про нарахування і виплату основної грошової винагороди арбітражного керуючого переглядається в частині затвердження звіту про нарахування та стягнення з Управління комунальної власності Департаменту економічного розвитку Львівської міської ради (пл. Галицька, буд. 15, м. Львів, 79008; ідентифікаційний код 25558625) на користь арбітражного керуючого Плесканки Олега Володимировича (адреса: а/с 9859, м. Львів, 79038; РНОКПП НОМЕР_1 ) частини невиплаченої основної грошової винагороди арбітражного керуючого за виконання повноважень розпорядника майна Державного підприємства «Український регіональний спеціалізований науково-реставраційний інститут «Укрзахідпроектреставрація» у сумі 220 924,80 грн.

Ухвалою Господарського суду Львівської області від 09.02.2022 р. відкрито провадження у справі №914/620/20 про банкрутство Державного підприємства “Український регіональний спеціалізований науково-реставраційний інститут “Укрзахідпроектреставрація” (ідентифікаційний код 13823105); визнано вимоги кредитора - Управління комунальної власності Департаменту економічного розвитку Львівської міської ради у розмірі 4717289,40 грн. основного зобов`язання та 3154827,74 грн. штрафних санкцій (які не враховуються як підстава для відкриття провадження у справі про банкрутство); введено мораторій на задоволення вимог кредиторів; введено процедуру розпорядження майном Державного підприємства “Український регіональний спеціалізований науково-реставраційний інститут “Укрзахідпроектреставрація”; розпорядником майна призначено арбітражного керуючого Плесканку О. В.; встановлено арбітражному керуючому Плесканці О. В. розмір грошової винагороди розпорядника майна та джерела її сплати; залучено до участі у справі №914/620/20 Міністерство розвитку громад та територій України, як учасника у справі про банкрутство; призначено попереднє засідання суду.

Ухвалою суду від 08.11.2022 р. визнано грошові вимоги Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області в сумі 196228,07 грн., які підлягають включенню до реєстру вимог кредиторів Державного підприємства “Український регіональний спеціалізований науково-реставраційний інститут “Укрзахідпроектреставрація”, з яких: 4962,00 грн. (судовий збір) – перша черга; 191266,07 грн. (основний борг) – друга черга.

Ухвалою суду від 08.11.2022 р. визнано грошові вимоги Головного управління ДПС у Львівській області в сумі 2204644,49 грн., які підлягають включенню до реєстру вимог кредиторів Державного підприємства “Український регіональний спеціалізований науково-реставраційний інститут “Укрзахідпроектреставрація”, з яких: 4962,00 грн. (судовий збір) – перша черга; 1151123,79 грн. (єдиний внесок) – друга черга; 876913,36 грн. (заборгованість по податках) – третя черга; 171645,34 грн. (штрафні санкції) – шоста черга.

Конституцією України (ч. 4, 7 ст. 43) визначено, що кожен має право на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом; право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 12 КУзПБ арбітражний керуючий користується усіма правами розпорядника майна, керуючого санацією, керуючого реструктуризацією, керуючого реалізацією, ліквідатора відповідно до законодавства, у тому числі має право отримувати винагороду в розмірі та порядку, передбачених цим Кодексом.

Згідно із ст. 30 КУзПБ арбітражний керуючий виконує повноваження за грошову винагороду. Грошова винагорода арбітражного керуючого складається з основної та додаткової грошових винагород.

У ч.2 ст.30 КУзПБ передбачено, що:

- розмір основної грошової винагороди арбітражного керуючого за виконання ним повноважень розпорядника майна або ліквідатора визначається в розмірі середньомісячної заробітної плати керівника боржника за останніх 12 місяців його роботи до відкриття провадження у справі, але не менше трьох розмірів мінімальної заробітної плати за кожний місяць виконання арбітражним керуючим повноважень;

- право вимоги основної грошової винагороди виникає в арбітражного керуючого в останній день кожного календарного місяця виконання ним повноважень.

Право вимоги основної грошової винагороди виникає в арбітражного керуючого в останній день кожного календарного місяця виконання ним повноважень.

З огляду на зазначене, колегія суддів вважає, що надання послуг арбітражного керуючого відбувається виключно на платній основі. Законодавством не передбачено випадків здійснення своїх повноважень арбітражним керуючим безоплатно (аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 16.07.2020 у справі №918/454/18).

Згідно із ч. 5, 6 статті 30 КУзПБ кредитори можуть створювати фонд для виплати грошової винагороди та відшкодування витрат арбітражного керуючого. Порядок формування фонду та порядок використання його коштів визначаються рішенням зборів кредиторів (у справі про неплатоспроможність фізичної особи) чи комітету кредиторів (у справі про банкрутство юридичної особи) та затверджуються ухвалою господарського суду. Господарський суд за заявою кредитора має право зменшити розмір грошової винагороди арбітражного керуючого, у разі, якщо середньомісячна заробітна плата керівника боржника є надмірно високою порівняно з мінімальним розміром заробітної плати. Арбітражний керуючий не менше одного разу на два місяці звітує про нарахування та виплату грошової винагороди арбітражного керуючого, здійснення та відшкодування його витрат на засіданнях зборів кредиторів (у справі про неплатоспроможність фізичної особи) чи комітету кредиторів (у справі про банкрутство юридичної особи), а в частині витрат, що стосуються заставного майна, - перед забезпеченим кредитором.

Звіт арбітражного керуючого про нарахування і виплату грошової винагороди, здійснення та відшкодування витрат має бути схвалений зборами кредиторів (у справі про неплатоспроможність фізичної особи) чи комітетом кредиторів (у справі про банкрутство юридичної особи), а в частині витрат, що стосуються заставного майна, - забезпеченим кредитором.

Відповідно до ст. 43 Конституції України, кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Держава створює умови для повного здійснення громадянами права на працю, гарантує рівні можливості у виборі професії та роду трудової діяльності, реалізовує програми професійно-технічного навчання, підготовки і перепідготовки кадрів відповідно до суспільних потреб.

Згідно з ст. 1 Конвенції Міжнародної організації праці “Про захист заробітної плати” № 95, ратифікованої Україною 30 червня 1961 року, термін “заробітна плата” означає, незалежно від назви й методу обчислення, будь-яку винагороду або заробіток, які можуть бути обчислені в грошах, і встановлені угодою або національним законодавством, які працівник має отримувати за працю, яку виконано чи має бути виконано, або за послуги, котрі надано чи має бути надано.

Відмову від авансування, відсутність майна у боржника або ж відсутність інших джерел для покриття витрат на виплату винагороди арбітражному керуючому можна розцінювати як примушування до безоплатної праці, що забороняється та прирівнюється до рабства в контексті ст. 4 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та інших міжнародних актів (зокрема, Конвенції 1926 року про заборону рабства, Конвенції Міжнародної організації праці про примусову чи обов`язкову працю 1930 року ратифіковану Україною 10.08.1956 року, Конвенції Міжнародної організації праці №105 про скасування примусової праці 1957 року ратифіковану Україною 05.10.2000 року), резолюції Економічної і Соціальної Ради ООН (ЕКОСОС) 1996 року тощо) та суперечить статті 43 Конституції України.

Водночас, відповідно до правової позиції Верховного Суду, викладеної у постанові від 26.10.2021 у справі №4/42-Б(906/1210/20) щодо застосування норм Кодексу України з процедур банкрутства, при визначенні розміру оплати послуг арбітражного керуючого під час здійснення ним ліквідаційної процедури у справі про банкрутство, господарський суд має досліджувати не тільки період здійснення арбітражним керуючим процедури, а й які фактичні дії вчинялись ліквідатором протягом процедури, та чи дійсно такі дії потребують на їх вчинення саме стільки часу, оскільки оплаті підлягає виключно фактично виконана робота (її обсяг), а не період часу, протягом якого тривала означена процедура.

Аналогічну правову позицію викладено у постанові Верховного Суду від 15.05.2018 у справі №29/5005/486/2012, яка стосується застосування норм Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», однак, не втратила актуальності після набрання чинності Кодексом України з процедур банкрутства.

Кредитори, як споживачі послуг арбітражного керуючого, котрі очікують на результат його діяльності, мають усвідомлювати, що надавши на свій ризик згоду на участь у справі про банкрутство, однак не знайшовши майна, як джерела своїх доходів і покриття видатків, арбітражний керуючий правомірно очікує покриття забезпечення процедури, яке у такому випадку лягає тягарем на кредиторів (кредитора) неплатоспроможного боржника.

Таким чином, керуючись принципом пропорційності голосів кредиторів кількості їх грошових вимог, господарський суд вправі застосувати такий принцип пропорційності до розподілу між кредиторами витрат, пов`язаних з проведенням ліквідаційної процедури, зокрема, витрат на оплату праці арбітражного керуючого.

Встановивши факт невиконання кредиторами у добровільному порядку обов`язку щодо оплати послуг арбітражного керуючого, господарський суд приймає рішення про примусове стягнення з таких кредиторів відповідних грошових сум шляхом винесення ухвали та видачі судового наказу.

Дана правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 01.08.2018 у справі № 912/1783/16 та від 04.10.2018 у справі №916/1503/17.

06.10.2025 р. до суду за вх. № 4185/25 від розпорядника майна надійшло клопотання про затвердження звіту про нарахування та виплату грошової винагороди та стягнення з кредиторів невиплаченої грошової винагороди.

У звіті про нарахування та виплату основної грошової винагороди арбітражного керуючого за виконання повноважень розпорядника майна Державного підприємства “Український регіональний спеціалізований науково-реставраційний інститут “Укрзахідпроектреставрація”, арбітражним керуючим нараховано основну грошову винагороду за період 09.02.2022 р. – 30.09.2025 р. виходячи з трьох розмірів мінімальної заробітної плати за кожен місяць виконання повноважень на суму 1008828,57 грн.

07.10.2025 р. до суду за вх. № 26409/25 від розпорядника майна надійшло клопотання про уточнення до клопотання про затвердження звіту про нарахування та виплату грошової винагороди.

В уточненні до клопотання про затвердження звіту про нарахування та виплату грошової винагороди, арбітражний керуючий Плесканка Олег Володимирович просить затвердити звіт про нарахування та виплату основної грошової винагороди арбітражного керуючого за виконання повноважень розпорядника майна за період 09.02.2022 р. – 15.04.2022 р. на суму 42507,00 грн., з яких виплачено 42507,00 грн. за рахунок коштів, авансованих ініціюючим кредитором, а також просить затвердити звіт про нарахування та виплату основної грошової винагороди арбітражного керуючого за виконання повноважень розпорядника майна за період 01.10.2024 р. – 30.09.2025 р. на суму 288000,00 грн., з яких виплачено 0,00 грн.

В оскаржуваної ухвалі про затвердження звіту про нарахування і виплату основної грошової винагороди арбітражного керуючого Плесканки О.В., господарський суд встановив, що в ході процедури розпорядження майном, в боржника відсутні будь-які активи, за рахунок яких можливо сплатити винагороду арбітражному керуючому за виконання повноважень розпорядника майна, фонд для виплати грошової винагороди арбітражному керуючому не створювався.

Дослідивши матеріали справи та встановивши фактичні дії, вчинені арбітражним керуючим у процедурі розпорядженням майном боржника у справі про банкрутство Державного підприємства “Український регіональний спеціалізований науково-реставраційний інститут “Укрзахідпроектреставрація”, колегія суддів дійшла до висновку, що активні заходи з належного виконання повноважень розпорядника майна здійснювалися арбітражним керуючим Плесканкою О.В. у жовтні, листопаді та грудні 2024 року, а також у січні, лютому, березні, червні та вересні 2025 року.

З огляду на зазначене, виходячи з розрахунку трьох розмірів мінімальної заробітної плати за кожен місяць виконання арбітражним керуючим повноважень розпорядника майна , суд апеляційної інстанції визначив, що загальний розмір основної грошової винагороди арбітражного керуючого становить 192 000,00 грн.

Як вбачається з матеріалів справи, сплата грошової винагороди арбітражному керуючому Плесканці Олегу Володимировичу за виконання повноважень розпорядника майна грошової винагороди арбітражного керуючого за виконання повноважень розпорядника майна Державного підприємства “Український регіональний спеціалізований науково-реставраційний інститут “Укрзахідпроектреставрація” у період 01.10.2024 р. – 30.09.2025 р. не здійснювалась.

Отже, неоплаченою залишається сума основної грошової винагороди арбітражного керуючого за період здійснення ним повноважень розпорядника майном боржника у даній справі в розмірі 192 000,00.

У справі №914/620/20 про банкрутство Державного підприємства “Український регіональний спеціалізований науково-реставраційний інститут “Укрзахідпроектреставрація” визнано грошові вимоги трьох кредиторів (Управління комунальної власності Департаменту економічного розвитку Львівської міської ради, Головне управління ДПС у Львівській області, Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області), відповідно, оплата грошової винагороди ліквідатора здійснюється пропорційно до розміру вимог кожного кредитора (76,71%, 21,43%, 1,86%, відповідно).

Підсумовуючи вищевикладене та враховуючи фактичні встановлені обставини справи, колегія суддів зазначає, що присудженню до стягнення з Управління комунальної власності Департаменту економічного розвитку Львівської міської ради на користь арбітражного керуючого Плесканки Олега Володимировича підлягає 147 283,20 грн основної грошової винагороди арбітражного керуючого за виконання повноважень розпорядника майна Державного підприємства «Український регіональний спеціалізований науково-реставраційний інститут «Укрзахідпроектреставрація».

Висновок апеляційного суду за результатами розгляду апеляційної скарги.

Згідно з ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

За приписами ч. 3 ст. 13 ГПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Обов`язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи.

Згідно зі статтею 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Статтею 277 ГПК України передбачено, що підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: 1) не з`ясування обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, встановленим обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Відповідно до ст. 236 ГПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

З врахуванням наведеного, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційну скаргу офісу охорони культурної спадщини Львівської міської ради б/н від 05.12.2025 (вх. №01-05/3619/25 від 05.12.2025) необхідно залишити без задоволення.

Апеляційну скаргу Управління комунальної власності Департаменту економічного розвитку Львівської міської ради б/н від 08.12.2025 (вх. №01-05/3649/25 від 09.12.2025 та вх. №01-05/3651/25 від 09.12.2025) необхідно задоволити частково.

Ухвалу Господарського суду Львівської області від 11.11.2025 про закриття провадження у справі №914/620/20 слід залишити без змін, ухвала Господарського суду Львівської області від 11.11.2025 у справі №914/620/20 про затвердження звіту про нарахування і виплату основної грошової винагороди арбітражного керуючого в частині затвердження звіту про нарахування та стягнення з Управління комунальної власності Департаменту економічного розвитку Львівської міської ради на користь арбітражного керуючого Плесканки Олега Володимировича частини невиплаченої основної грошової винагороди арбітражного керуючого за виконання повноважень розпорядника майна Державного підприємства «Український регіональний спеціалізований науково-реставраційний інститут «Укрзахідпроектреставрація» у сумі 73 641,60 грн підлягає скасуванню частково із прийняттям нового рішення про відмову у затвердженні звіту про нарахування та стягнення з Управління комунальної власності Департаменту економічного розвитку Львівської міської ради (пл. Галицька, буд. 15, м. Львів, 79008; ідентифікаційний код 25558625) на користь арбітражного керуючого Плесканки Олега Володимировича (адреса: а/с 9859, м. Львів, 79038; РНОКПП НОМЕР_1 ) частини невиплаченої основної грошової винагороди арбітражного керуючого за виконання повноважень розпорядника майна Державного підприємства «Український регіональний спеціалізований науково-реставраційний інститут «Укрзахідпроектреставрація» у сумі 73 641,60 грн. В цій частині в задоволенні заяви арбітражного керуючого слід відмовити . В решті ухвалу Господарського суду Львівської області від 11.11.2025 у справі №914/620/20 про затвердження звіту про нарахування і виплату основної грошової винагороди арбітражного керуючого в сумі 147283,20 грн. слід залишити без змін.

Керуючись ст.ст. 86,129, 236, 254, 269, 270, 275, 276, 281, 282 ГПК України, Західний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу офісу охорони культурної спадщини Львівської міської ради б/н від 05.12.2025 (вх. №01-05/3619/25 від 05.12.2025) – залишити без задоволення.

2. Апеляційну скаргу Управління комунальної власності Департаменту економічного розвитку Львівської міської ради б/н від 08.12.2025 (вх. №01-05/3649/25 від 09.12.2025 та вх. №01-05/3651/25 від 09.12.2025) – задоволити частково.

3. Ухвалу Господарського суду Львівської області від 11.11.2025 про закриття провадження у справі №914/620/20 – залишити без змін.

4. Ухвалу Господарського суду Львівської області від 11.11.2025 у справі №914/620/20 про затвердження звіту про нарахування і виплату основної грошової винагороди арбітражного керуючого в частині затвердження звіту про нарахування та стягнення з Управління комунальної власності Департаменту економічного розвитку Львівської міської ради (пл. Галицька, буд. 15, м. Львів, 79008; ідентифікаційний код 25558625) на користь арбітражного керуючого Плесканки Олега Володимировича (адреса: а/с 9859, м. Львів, 79038; РНОКПП НОМЕР_1 ) частини невиплаченої основної грошової винагороди арбітражного керуючого за виконання повноважень розпорядника майна Державного підприємства «Український регіональний спеціалізований науково-реставраційний інститут «Укрзахідпроектреставрація» у сумі 73 641,60 грн – скасувати частково.

В цій частині прийняти нове рішення, яким відмовити у затвердженні звіту про нарахування та стягнення з Управління комунальної власності Департаменту економічного розвитку Львівської міської ради (пл. Галицька, буд. 15, м. Львів, 79008; ідентифікаційний код 25558625) на користь арбітражного керуючого Плесканки Олега Володимировича (адреса: а/с 9859, м. Львів, 79038; РНОКПП НОМЕР_1 ) частини невиплаченої основної грошової винагороди арбітражного керуючого за виконання повноважень розпорядника майна Державного підприємства «Український регіональний спеціалізований науково-реставраційний інститут «Укрзахідпроектреставрація» у сумі 73 641,60 грн. В цій частині у задоволені заяви арбітражного керуючого відмовити.

В решті ухвалу Господарського суду Львівської області від 11.11.2025 у справі №914/620/20 про затвердження звіту про нарахування і виплату основної грошової винагороди арбітражного керуючого в частині затвердження звіту про нарахування та стягнення з Управління комунальної власності Департаменту економічного розвитку Львівської міської ради (пл. Галицька, буд. 15, м. Львів, 79008; ідентифікаційний код 25558625) на користь арбітражного керуючого Плесканки Олега Володимировича (адреса: а/с 9859, м. Львів, 79038; РНОКПП НОМЕР_1 ) частини невиплаченої основної грошової винагороди арбітражного керуючого за виконання повноважень розпорядника майна Державного підприємства «Український регіональний спеціалізований науково-реставраційний інститут «Укрзахідпроектреставрація» у сумі 147 283,20 грн – залишити без змін.

5. Судовий збір за перегляд справи у суді апеляційної інстанції - покласти на скаржників.

6. Строки та порядок оскарження постанов (ухвал) апеляційного господарського суду визначені в § 1 глави 2 Розділу IV ГПК України.

7. Матеріали справи повернути до суду першої інстанції.

Повний текст постанови складено та підписано 22.05.2026.

Головуючий суддя Панова І.Ю.,

Суддя Зварич О.В.,

Кравчук Н.М.